Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №944/1039/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Суд: Яворівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №944/1039/26

Суддя: Білецька М. О.

Справа № 944/1039/26

Провадження №3/944/828/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Білецька М.О., за участю захисника Мар`яш Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130 КпАП України,

в с т а н о в и в:

25 лютого 2026 року о 18 год. 35 хв. водій ОСОБА_1 в м.Новояворівську Яворівського району Львівської області, по вул.Тараса Шевченка, 18, керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродня блідність, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я водій відмовився .

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

19.03.2026 захисник ОСОБА_1 адвокат Мар`яш Л.В. подала до суду клопотання про визнання доданого до справи відеозапису неналежним та недопустимим доказом, оскільки даний відеозапис є неповним, обрізаним і взагалі не відображає перебігу події, що ставить під сумнів оригінальність такого відеозапису, тобто має ознаки втручання.

Згідно п.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Міністерством внутрішніх справ від 18.12.2018 року №1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту виконання службових обов`язків та /або спеціальної поліцейської операції, а відео зйомка ведеться безперервно до її завершення.

Відповідно до абзацу 2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, у відповідності до ст.266 КУпАП, поліцейські застосовують технічні засоби відеозапису під час проведення огляду осіб на стан сп`яніння, відтак ними правомірно долучено до матеріалів справи лише відеозапис огляду водія на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, для підтвердження факту проходження водієм огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в закладі охорони здоров`я, або відмови водія від проходження такого. Даний факт підтверджується відеозаписом з місці події або свідченнями двох свідків.

Долучений до протоколу відеозапис складається із двох окремих файлів. Дані відеозаписи зняті з бодікамер поліцейських та відображають подію.

Таким чином відеозапис, долучений до матеріалів справи, не є монтованим, обрізаним, як помилково зазначає захисник, натомість складається з різних файлів, на яких містяться дані, відзняті за допомогою засобів фіксації, про одну і ту саму подію.

19.03.2026 захисник Мар`яш Л.В. подала до суду клопотання, в якому зазначає, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу у Збройних Силах України. Враховуючи наведене, просить зупинити провадження у даній справі до звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Розглянувши подане клопотання суд приходить до висновку, що в задоволенні такого слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч.1 ст.130 КУпАП.

Окрім цього, положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено порядку зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією.

Також слід зазначити, що наведені вище положення ст.268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, зважаючи на відсутність процесуально-визначених КУпАП підстав для зупинення провадження у справі, одночасно враховуючи стислі строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про зупинення провадження у даній справі.

26.05.2026 поліцейський Яворівського РВП ГУНП у Львівській області Теличко В.В. подав до суду заяву, в якій зазначає, що надати повний відеозапис події не представляється можливим, оскільки на даний час закінчився строк його зберігання.

Крім цього зазначає, що під час складання протоколу ним було допущено технічну описку в даті вчинення правопорушення, а тому просить вважати вірною дату вчинення правопорушення 25.02.2026.

08.06.2026 захисник Мар`яш Л.В. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування клопотання зазначає, що під час висловлення вимоги про проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, поліцейський не назвав жодної ознаки наркотичного сп`яніння у ОСОБА_1 . Також додає, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем а тому не має права виїжджати за межі Старицького військового гарнізону, а саме на огляд до м.Львова. Всупереч цьому його направлено до медичного закладу у м.Львів, який не є найближчим закладом охорони здоров`я. Крім цього, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем, а тому проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, в розумінні ст.266-1 КУпАП мав проводити уповноважений на те начальник органу Військової служби правопорядку у Збройних Силах України. Додає, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено дату вчинення правопорушення 25.02.2025, при цьому подія відбулась 25.02.2026.

В судове зсідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Мар`яш Л.В. подане клопотання підтримала, просила закрити провадження у справі з підстав, наведених у ньому.

Заслухавши думку захисника Мар`яш Л.В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 ст.130 КУпАП, передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.9а Правил Дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №600740 від 25.02.2026, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6724774 від 25.02.2026, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився.

З оглянутого відеозапису, долученого до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, посилаючись на те, що змучений. Крім цього, поліцейським було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суд зауважує, що ОСОБА_1 є водієм, а тому повинен знати ПДР України та сумлінно виконувати їх. Так, відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Будь-яких виключень з даної норми з приводу виконання вимоги поліцейського не має, про що ОСОБА_1 , як водій знав, а тому покликання захисника Мар`яш Л.В. на те, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився, оскільки не має права покидати військовий гарнізон, у якому проходить службу, не можуть бути взяті до уваги судом.

Що стосується доводів захисника, що протокол за ч.1 ст.130 КУпАП на військовослужбовця ОСОБА_1 складено не уповноваженою на те особою та з порушенням вимог ст. 266-1 КУпАП, суд зазначає наступне.

Статтею 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень, зокрема відповідно до частини першої статті 15 КУпАП, військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Відповідно до ч.3 ст. 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Виходячи з аналізу вказаних норм, огляд на стан сп`яніння в порядку передбаченомуст. 266-1 КУпАП проводиться щодо тих військовослужбовців, щодо яких є підстави вважати, що вони розпивають алкогольні напої або вживають наркотичні чи психотропні речовини, за що передбачена відповідальність за ст. 172-20 КУпАП

При цьому, огляд саме водія, який керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння проводиться на підставіст. 266 КУпАП.

Отже, в даному випадку ОСОБА_1 , як суб`єкт правопорушення є водієм, а тому огляд на стан сп`яніння обґрунтовано проведений відповідно до вимог ст. 266 КУпАП. Факт перебування його у якості військовослужбовця не впливає на кваліфікацію правопорушення та не зумовлює необхідності проведення огляду в особливому порядку.

Твердження захисту, що огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння повинен був здійснюватися в порядку визначеномуст. 266-1 КУпАП ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведеної норми закону.

Дані висновку узгоджують з висновками Львівського апеляційного суду у справах №944/6353/24, №944/640/25.

Що стосується доводів захисника щодо зазначення в протоколі невірної дати вчинення правопорушення 25.02.2025, то суд зазначає, що така є опискою, що також вбачається із заяви інспектора Яворівського РВП ГУ НП у Львівській області Теличко В.В. про допущення описки в даті вчинення ОСОБА_2 правопорушення 25.02.2025, в якій останній просив вважати вірною датою - 25.02.2026. Окрім цього, судом під час розгляду справи було встановлено, що правопорушення ОСОБА_2 допустив 25.02.2026.

Так, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП є, серед іншого, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп`яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст. 12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.

Тобто доказуванню підлягають такі обставини: 1) керування особою транспортним засобом та 2) перебування цієї особи у стані сп`яніння (наркотичного, алкогольного чи іншого) або відмова від проходження медичного огляду на стан такого сп`яніння.

У постанові від 20 лютого 2019 по справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п.27 Пленуму ВСУ від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким, керування транспортним засобом є виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд не вбачає.

В діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 33 КпАП України при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 враховую характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на визначений строк.

Відповідно до ч.7 ст.283 КУпАП постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн. Отже, з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 221, 283, 284 КпАП України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в:

В задоволенні клопотань захисника ОСОБА_1 - адвоката Мар`яш Л.В. відмовити.

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.

Суддя М.О. Білецька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua