Вирок від 29 червня 2026 р. у справі №444/4539/25 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/4539/25

Провадження № 1-кп/444/141/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

номер кримінального провадження 12025141400000427, внесеного 18.09.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, не одруженого, військовозобов"язаного, УБД, інвалід ІІ групи, не працюючого, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, адвокатом, нотаріусом чи депутатом не являється, паспорт КВ 366528, РНККПО 3071015334, тел. НОМЕР_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 , в червні 2025 року, точної дати в ході досудового розслідування не встановлено, знаходячись у невстановленому населеному пункті в напрямку м. Бахмут Донецької області, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та свідомо бажаючи їх настання, заховав у належному собі рюкзаку бойові патрони у кількості 39 шт., тим самим незаконно придбав їх шляхом привласнення, без передбаченого законом дозволу.

Усвідомлюючи, що бойові патрони у кількості 39 шт. є бойовими припасами, за незаконне поводження з якими передбачена кримінальна відповідальність, ОСОБА_3 , порушуючи Положення про дозвільну систему, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки, бажаючи незаконно володіти та користуватись знайденими бойовими патронами, привласнив їх та перевіз їх до місця свого проживання у АДРЕСА_2 , де заховав 9 набоїв у картонній коробці, що знаходилась у його спальній кімнаті та ЗО набої які заховав у своєму рюкзаку, який знадився у кімнаті під №2 і незаконно зберігав до 18 вересня 2025 року, допоки вони не були виявлені та вилучені у ОСОБА_3 під час проведення обшуку та який згідно з висновком експерта є бойовими патронами калібру 5, 45 мм., промислового виготовлення до нарізної вогнепальної зброї.

Таким чином, ОСОБА_3 , вчинив придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто кримінальне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних, документів про судові витрати, речових доказів та арештів, так як проти такого не заперечують учасники судового провадження. Винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення стверджується доказами, які є в матеріалах справи. Фактичні обставини справи, які стверджуються цими доказами, не оспорювались в ході судового розгляду ні обвинуваченим, ні іншими учасниками. Судом з”ясовано, чи правильно сторони розуміють зміст цих обставин, чи не мають сумніві у добровільності їх позиції, а також роз”яснено їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні, після роз”яснення йому суті обвинувачення підтвердив вищевказані обставини, у вчиненні злочину свою вину визнав повністю та пояснив, що все відповідає тому як зазначено в обвинувальному акті, однак зазначив, що мав на меті віднайдені боєприпаси здати в поліцію, однак поклавши їх, забув про них. Просив не позбавляти його волі, у вчиненому розкаюється.

Аналізуючи та оцінюючи усі докази надані стороною обвинувачення, стороною захисту та отриманні судом в ході розгляду справи в їх сукупності та кожен зокрема з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що кожен доказ, а саме покази обвинуваченого є належними, допустимими та достовірними і у своїй сукупності усі ці докази перебувають у логічному та послідовному взаємозв`язку, не є взаємосуперечливими та доповнюють і підтверджують ті об`єктивні обставини, які мали місце під час вчинення пред`явленого обвинувачення обвинуваченому ОСОБА_3 .

Суд також приходить до висновку, що здобутих судом доказів є достатньо для того, щоб прийти до висновку про визнання обвинуваченого винним у вчиненні пред`явленого йому обвинувачення.

Суд кваліфікує дії підсудного ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 263 КК України, так як він придбав, носив та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.

Таким чином, суд приходить до переконання про винуватість обвинуваченого у скоєнні пред”явленого йому кримінального правопорушення.

Злочин передбачений ч. 1 ст. 263 КК України за вчинення якого судиться ОСОБА_3 згідно із ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого.

Обвинувачений ОСОБА_3 не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності чи у стані неосудності. Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченого за вчинення кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину, вік обвинуваченого, його сімейний та матеріальний стан, не працює, стан здоров`я, характеризуючі дані, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Обставини, які пом”якшують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 є щире каяття у вчиненому злочині та активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.

Санкцією ст. 263 ч. 1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що покарання ОСОБА_3 слід обрати в межах санкції статті за якою він судиться у виді позбавлення волі, що є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ними нових злочинів.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризуються позитивно, раніше не судився, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину, а також враховуючи відсутність обтяжуючих обставин, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства, і що обвинуваченого слід звільнити від відбуття покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України, встановивши йому відповідний іспитовий термін та покласти на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, так як таке покарання є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Процесуальні витрати за проведення по справі експертиз підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави, так як такі проводилися з його вини.

Питання, щодо майна на яке накладено арешт слід вирішити у відповідності до ст. 174 КПК України.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробовуванням строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить новий злочин і виконає покладені на нього судом обовязки.

Згідно п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_5 періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 в користь держави витрати за проведення експертизи, а саме:

- 2674,20 грн. - за проведення експертизи № СЕ-19/120-25/11893-БЛ від 26.09.2025 р. та

- 3565,60 грн. - за проведення експертизи № СЕ-19/120-25/11892-БЛ від 24.09.2025 р., а всього - 6239,80 грн.

Речові докази, а саме:

1) патрони калібру 5,45 мм в кількості 34 штук, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП 2 ЛРУП 1 ГУ НП у Л/о - звернути в дохід держави та передати на потреби Збройних Сил України;

2) гільзи від патронів калібру 5,45 мм в кількості 5 штук, що знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВП 2 ЛРУП 1 ГУ НП у Л/о - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 30 діб з часу проголошення. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя: ОСОБА_1