Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №444/1765/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1765/26

Провадження № 2/444/1565/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/заочне/

29 червня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.

секретаря судового засідання Стець М.О.,

розглянувши у залі суду у місті Жовква Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_2 на її ОСОБА_1 користь кошти (аліменти) на утримання неповнолітніх дітей, а саме, доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в твердій грошовій сумі в розмірі - по 5 000.00 (п`ять тисяч) грн. на кожну дитину, а всього - 15 000 грн. (п`ятнадцять тисяч) грн. від усіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.

Вказує, що відповідач є байдужим до інтересів та потреб сім`ї, як наслідок дуже рідко надає кошти на утримання спільних дітей, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності. Для відповідача завжди власні інтереси були важливішими ніж їхні спільні, а тому вона завжди змушена була брати ініціативу в свої руки, періодично виконувати обов`язки, які апріорі не належать до обов`язків жінки, утримувати самостійно сім`ю.

Діти знаходяться на повному утриманні позивача, оскільки відповідач фактично жодним чином не дбає про їх добробут та дуже рідко надає кошти на їх утримання. Є лише поодинокі випадки, коли відповідач надавав грошові кошти для дітей, і то зважаючи на її прохання. На даний момент відповідач взагалі не цікавиться потребами та інтересами дітей.

Вважає, що батько дитини самоусунувся від батьківських обов`язків, а його власні інтереси поставлені вище інтересів його ж дітей.

Вказує, що відповідач офіційно не працевлаштований, однак має власний неофіційний дохід, однак їй не відомо про його розмір доходу, проте останній добровільно не надає коштів спільним дітям.

Позивач у судове засідання не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутності та підтримання позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак поштове відправлення повернуте до суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до п. 99-1 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка. Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою Судова повістка, працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Згідно із п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК, відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

На підставі ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав.

Клопотань про відкладення розгляду справи, чи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, чи будь-яких інших не подано.

У зв`язку з викладеним, судом ухвалено рішення про заочний розгляд на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

11 серпня 2016 року між ОСОБА_6 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) був укладений шлюб, зареєстрований у Надичівській сільській раді Жовківського району Львівської області, актовий запис № 09.

За час подружнього життя у позивача з відповідачем народилось троє дітей, донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із позовної заяви встановлено, що впродовж останнього часу стосунки позивача з чоловіком розладналися, зникло взаєморозуміння, підтримка та довіра, стали частими суттєві та тривалі конфлікти, що в результаті призвело до неможливості досягти компромісу, та призвело до повного розладу сімейних відносин. Фактично сім`я припинила своє існування.

Сторони сімейного спільного побуту не ведуть, шлюбних стосунків не підтримують, у них відсутнє спільне бачення в майбутньому життя разом. Позивач також звернулась у Жовківський районний суд Львівської області з позовною заявою про розірвання шлюбу.

Позивач у позові вказує, що відповідач є байдужим до інтересів та потреб сім`ї, як наслідок дуже рідко надає кошти на утримання спільних дітей, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності.

З матеріалів справи не вбачається жодних доказів про те, що діти знаходяться на утриманні відповідача, не подано доказів на підтвердження цього і самим відповідачем.

Суд бере до уваги і твердження позивача в позовній заяві про те, що діти знаходиться фактично на її повному утриманні, оскільки відповідач фактично жодним чином не дбає про їх добробут.

Доказів на спростування даних тверджень відповідачем не подано.

А тому суд приходить до висновку, що діти проживають разом із матір`ю, позивачем у справі, знаходяться на її утриманні.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідачем не виконано обов`язку щодо подання доказів, зокрема ним не доведено, що діти перебувають на його утриманні, він їх забезпечує матеріально, а тому враховуючи те, що зі слів позивача діти знаходяться виключно на її утриманні, доказів про те, що відповідач добровільно надає кошти на їх утримання немає, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягувати аліменти в примусовому порядку.

При визначенні розміру аліментів судом враховується не тільки заробітна плата платника аліментів, але й інші види доходів, перелік яких наведений у постанові КМ України від 26 лютого 1993 № 146 “Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб”. Серед таких доходів, зокрема, основна заробітна плата, усі види доплат і надбавок до неї, премії та винагороди, допомога по безробіттю, пенсія, стипендія, доходи від підприємницької діяльності тощо.

Висновки суду про те, що відповідач є працездатною особою молодого віку ґрунтуються на матеріалах справи.

Враховуючи його молодий вік, відсутність будь-яких даних про те, що відповідач є непрацездатним, суд приходить до висновку про можливість виконання відповідачем обов`язків по утриманню дітей, що передбачено чинним законодавством.

З положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, яка ратифікована постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 р. № 789-ХІІ, частин 7, 8 Сімейного кодексу України під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно із ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Враховуючи прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, вимоги ст. 182 Сімейного Кодексу України, згідно якої мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розмір мінімальної заробітної плати, обов`язок батьків щодо утримання дітей, роз`яснення, які містяться у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за якими максимальний розмір аліментів, які стягуються з боржника не повинен перевищувати 50 відсотків розміру заробітної плати /доходів/, зважаючи також на подані позивачем в обгрунтування розміру суми аліментів докази, беручи до уваги насамперед інтереси дітей, зважаючи на те, що відповідач є особою молодого віку, працездатним, ним не надано доказів, що на його утриманні є інші непрацездатні особи або перешкоди для праці, пов`язані із його станом здоров`я, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь позивача необхідно стягувати кошти на утримання неповнолітніх дітей (аліменти), в розмірі по 4000 грн. 00 коп. на кожну дитину щомісячно з подальшою щорічною індексацією відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку.

Відповідачем не доведено жодними доказами, що стягнення аліментів в розмірі по 4000,00 грн. на дитину буде порушувати його права та можливість забезпечення власних мінімально необхідних потреб, також не доведено, що його заробіток, дохід не дає можливість йому сплачувати аліменти на утримання кожної неповнолітньої дитини в розмірі по 4000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

А тому суд, виходячи із норми ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, приходить до висновку, що аліменти із відповідача на утримання дітей підлягають стягненню саме із дня пред`явлення позову, яким є 20.04.2026, що підтверджується штампом на позовній заяві (аркуш справи № 1).

Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так як позивач звільнена від сплати судового збору, її позовні вимоги задоволені, суд приходить до висновку, що з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтями 23, 141, 258, 259, 264, 265, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: 80373, село Сулимів, Львівський район Львівська область) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Жовківським РВ ГУ ДМС України у Львівській області 03 грудня 2016 року, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) кошти (аліменти) на утримання неповнолітніх дітей, а саме, доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в твердій грошовій сумі в розмірі по 4 000. 00 грн на кожну дитину щомісячно з подальшою щорічною індексацією відповідно до закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дати подання позовної заяви, тобто з 20 квітня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Розмір аліментів стягуваний у твердій грошовій сумі підлягає індексації відповідно до закону.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на неповнолітніх дітей в межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1331,20 грн., який сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги на таке рішення, якщо заяву про перегляд заочного рішення чи апеляційну скаргу не було подано.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається безпосередньо до Жовківського районного суду Львівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Жовківським РВ ГУ ДМС України у Львівській області 03 грудня 2016 року, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 29.06.2026.

Суддя Ясиновський Р. Б.