Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №725/11077/25 — Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/11077/25

Провадження № 2/727/1262/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Яреми Л.В.

за участю секретаря Богданюк Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом.

В обґрунтування позову посилається на те, що 14.06.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Слон кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №1660473 про надання споживчого кредиту.

На умовах, встановлених договором, ТОВ «Слон кредит» зобов`язується надати споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: Відповідно до п. 1.3. тип кредиту - кредит, сума кредиту складає 18000 грн. Згідно із п 1.4. договору строк кредиту 359 днів: з 14.06.2024 року по 09.06.2025 року. Пунктом 1.5.1. договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 1,5% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4. договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «Слон кредит» надає кредит у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору.

Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «Слон кредит» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 18000 грн., шляхом зарахування кредитних коштів за допомогою платіжного провайдера на платіжну картку № НОМЕР_1 .

Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.

Відповідно до реквізитів договору № 1660473 від 14.06.2024 року, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою і електронного підпису одноразовим ідентифікатором «В075».

У період з 14.06.2024 по 27.06.2025 відповідачем здійснено оплати на рахунок первісного кредитора в розмірі 2500 грн. які спрямовані на оплату тіла кредиту в розмірі 2500 грн. та оплату процентів за користування грошовими коштами у розмірі 0 грн. Оплата відповідачем суми нарахованих процентів за користування, грошовими коштами на рахунок первісного кредитора є підтвердженням факту отримання боржником від первісного кредитора грошових коштів у сумі, що визначена п. 1.2. договору.

Умовами договору, передбачено, що відповідно до п. 4.1. ТОВ «Слон кредит» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договором факторингу з будь-якою третьою особою.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 27 червня 2025 року ТОВ «Слон кредит» на підставі Договору факторингу № 27062025 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 1660473 від 14.06.2024 року, за яким загальна сума заборгованості склала 35480 грн., з якої заборгованість з тіла кредиту - 15500 грн., заборгованості за процентами - 15120 грн., штрафні санкції 4860,00 грн.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути на його користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №1660473, в розмірі суму заборгованості в розмірі 35480 гривень, з яких: сума кредиту 15500 гривень, сума процентів за користування кредитом 15120 гривень, штрафні санкції 4860,00 гривень, сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 гривень.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 лютого 2026 року провадження по справі було відкрито та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 23 березня 2026 року витребувано у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 30): інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 14.06.2024 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», у сумі 18000 грн., за ініціативою ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (код ЄДРПОУ: 42350798) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК».

Відповідачем відзиву на позов подано не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, відзиву на позовну заяву не надав, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно, належним чином судовою повісткою за зареєстрованою адресою проживання, про поважність причин неявки суд не повідомив. У відповідності до ч.8 п.п.3, 4 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Суд вважає за можливе у відповідності до вимог ст.ст.128, 223 ЦПК України, розглянути справу у відсутність відповідача.

З урахуванням викладеного, а також наявністю згоди позивача на проведення заочного розгляду даної справи, суд вважає за можливе на підставі ст. 280 ЦПК України розглянути вказану справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 14.06.2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Слон кредит» було укладено договір про надання споживчого кредиту №1660473.

Відповідно до умов цього договору: товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 18000,00 гривень. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів – кожні 30 днів. Тип процентної ставки – фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,50% в день та застосовується у межах строку кредиту. Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 65-69).

Відповідно до повідомлення ТОВ «ПЕЙТЕК» зазначено, що 14.06.2024 року від ТОВ «Слон кредит» було успішно перераховано на платіжну картку клієнта кошти на суму 18000,00 грн., маска картки № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі ТОВ «ПЕЙТЕК» а32be055-4d16-434c-8a80-31f3c98078ee, номер транзакції в системі ТОВ «Слон кредит» 16604731718366319 (а.с. 68).

Відповідно до відповіді АТ Комерційний банк «Приватбанк» на ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) на яку було зарахування коштів на суму 18000 UAH за період 14.06.2024-14.06.2024, від 14.06.2024, призначення: FUIB MoneyTransfer, Visa Direct.

27.06.2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» та ТОВ «Слон кредит» - укладено Договір факторингу № 27062025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» було передано право грошової вимоги до відповідача (а.с. 42-45).

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 27.06.2025 року який є додатком до договору факторингу № 27062025 від 27.06.2025 року, ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» набуло право вимоги заборгованості до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №1660473, загальна сума заборгованості за яким становить 35480 грн. (а.с. 66-67).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №1660473 від 14.06.2024 року, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на дату відступлення становить 35480 грн., з яких: за кредитом - 15500 грн., по відсотках - 15120 грн., по штрафах/пені 4860,00 грн. (а.с. 64).

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року по справі № 2-383/2010 стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов договорів позики, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно статті 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» наділено правом грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано відомостей, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором №1660473 від 14.06.2024 року у добровільному порядку.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 4860 грн. 00 коп., які нараховані відповідно до п. 6.3 Договору, то така вимога не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX Прикінцеві та перехідні положення ЦК України були доповнені пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.

Таким чином, нарахування неустойки (штраф, пеня) у період дії воєнного стану на території України незаконне, а тому в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» в цій частині слід відмовити.

Оскільки відповідачем не спростовано розмір заборгованості 30 620,00 грн., яка складається із: суми кредиту 15500 гривень та суми процентів за користування кредитом 15120 гривень, то така заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку.

Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №1660473 від 14.06.2024 року в сумі 30 620,00 грн.

Частинами першою, другою статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 7237 від 19.11.2025 року.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» підлягають задоволенню частково на загальну суму 30 620,00 грн., що становить 86,3 % від ціни позову, тому на користь позивача з відповідача слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 2090 грн. 58 коп. (2422,40 грн. * (30 620,00 грн. / 35 480,00 грн.)).

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог ст.133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відноситься до витрат пов`язаних з розглядом справи.

Частинами 1-6 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано: копію договору №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст капітал» та адвокатом Столітнім М.М., заявку на виконання доручення від 21 жовтня 2025 року до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт, відповідно до якого, загальна сума гонорару за надання правової допомоги становить 10 000 гривень (а.с. ).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, визначаючи розмір до стягнення понесених витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають стягнення з відповідача на користь позивача, суд враховує, категорію складності справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) , те що позов підлягає до часткового задоволення, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

На підставі наведеного, ст.ст. 205, 207, 512, 516, 517, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 626, 628, 638, 1049, 1050, 1054, 1077, 1082 ЦК України, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 130, 131, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» заборгованість за кредитним договором №1660473 від 14.06.2024 року у розмірі 30 620 (тридцять тисяч шістсот двадцять) грн.00 коп., яка складається із: суми заборгованості за основною сумою боргу – 15 500 грн.00 коп., суми заборгованості за процентами – 15 120 грн.00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2090 грн. 58 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст капітал», місцезнаходження, 03062, м. Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Ярема Л.В.