Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №643/13794/23 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/13794/23

Провадження № 2/643/135/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 м. Харків

Салтівський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судових засідань Ісоєва К.М., представника позивача Гончаренко І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

ТОВ «Глобал Спліт» (позивач) просить стягнути з ОСОБА_1 (відповідач) заборгованість в загальному розмірі 131759,34 грн. та судові витрати.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

06.12.2021 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем укладений кредитний договір № 1/4240555, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит та зобов`язалась повернути кредит і сплатити проценти та комісію за користування кредитними коштами. 29.08.2023 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та позивачем укладений договір відступлення прав вимоги № 4-2023, згідно з умовами якого позивачу відступлене право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в загальному розмірі 131759,34 грн., з яких: рахунок строкової заборгованості – 65798,79 грн., рахунок простроченої заборгованості – 10808,56 грн., рахунок нарахованих відсотків – 17030,44 грн.; рахунок прострочених відсотків - 12459,55 грн., рахунок комісії – 1833,00 грн.; рахунок простроченої комісії – 23829,00 грн. Відповідач свої зобов`язання щодо сплати заборгованості не виконала.

Основні процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 05.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Стислий виклад позиції сторін в ході судового провадження

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримала у повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання, в якому суд перейшов до стадії ухвалення рішення, не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

07.04.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача надано заяву, в якій остання просить розгляд справи проводити за відсутності відповідача та його представника.

Виходячи з чинного процесуального законодавства України, зокрема положень ч. 5 ст. 4, ст. 12, 13, п. 2 ч. 1 ст. 43, ч. 1, 3 ст. 223, ч. 4 ст. 268 ЦПК, участь в судовому засіданні є правом сторони, яким вона розпоряджається на власний розсуд.

Ураховуючи необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити рішення за відсутності відповідача та її представника.

04.05.2025 від представника відповідача – адвоката Селезень С.В. через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення на позовну заяву, в яких вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне. Позивач не надав суду та матеріали справи не містять належних доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні, що виникло між АТ «Креді Агріколь Банк» та відповідачем ОСОБА_1 , а саме відступлення прав вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором за №1/4240555 від 06.12.2021 року. Матеріали справи містять копію повідомлення від 15 вересня 2023 року, адресованого позивачем позичальнику ОСОБА_1 , про відступлення прав вимоги, однак належних та допустимих доказів на підтвердження одержання відповідачем цього повідомлення, як і доказів неодержання відповідачем даного повідомлення з власної вини, не містять. Разом з тим вказане не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення боржником виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Такого висновку дійшов Верховний Суд в своїй постанові від 6 лютого 2019 року в справі №361/2105/16-ц. Установивши, що кредитування здійснювалось на споживчі потреби, суд повинен застосувати до встановлених правовідносин законодавство щодо захисту прав споживачів. Позивач 15.09.2023 року направив відповідачу повідомлення, в якому було повідомлено про необхідність перерахувати кошти в сумі 131759,34 грн. Разом з тим, доказів отримання позичальником ОСОБА_1 вказаного повідомлення матеріали справи не містять, як і не містять належних доказів надсилання такої вимоги позичальнику. Відповідно до п. 1.1. строк дії кредитного договору – з 06.12.2021 року до 05.12.2027 року. Як вбачається з п. 1.2 Кредитного договору та паспорту споживчого кредиту, мета отримання кредиту – на споживчі потреби. Таким чином вказаний кредитний договір за №1/4240555 від 06.12.2021 року є споживчим. Позивачем не надано жодного доказу, а звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений вказаним Законом порядок. Як наслідок позивачем не доведено дотримання порядку дострокового повернення кредиту за вимогою позивача, а тому відсутні підстави для дострокового стягнення кредиту. З урахуванням викладеного, враховуючи, що позивачем не дотримано порядок дострокового повернення кредиту, стягненню по кредитному договору від 06.12.2021 року за № 1/4240555 підлягає лише прострочена заборгованість по тілу кредиту в розмірі 10 808 грн. 56 коп., прострочена заборгованість по відсотках в розмірі 12 459 грн. 55 коп. У задоволенні інших позовних вимог слід відмовити. Оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв`язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником. Таким чином, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за простроченою комісією в розмірі 23829,00 грн. та нарахованою поточною комісією в розмірі 1833,00 грн. необхідно відмовити з підстав їх необґрунтованості.

04.11.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення у справі, у яких представник позивача не погоджується з вимогами представника відповідача, вважає їх не доведеними та не правомірними з наступних підстав. Відповідно до п. 2.6 Кредитного договору №1/4240555 від 06.12.2021 року, укладеного між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенційному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про Позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною. 29.08.2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» укладено договір №4-2023 про відступлення прав вимог по кредитним договорам. 15.09.2023 р підписаний Додаток №1 до цього Договору (Реєстр прав вимоги до Договору відступлення), в якому відступлене право вимоги по кредитному договору №1/4240555 від 06.12.2021 р. ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі прав вимоги за № 2134. Всі дані по Кредитному договору № 1/4240555 від 06.12.2021 р. в реєстрі Боржників до договору №4-2023 зазначені правильно, у повному обсязі, згідно затвердженої форми Договору. До Договору відступлення права вимоги № 4-2023 від 29.08.2023р. долучено:- платіжне доручення № 150 від 18 вересня 2023 р., в якій зазначена сума 12944500,00 грн. - оплата коштів від ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за відступлення права вимоги по Договору № 4-2023 від 29.08.2023 р. без ПДВ (додана до позовної заяви); - платіжна інструкція № 4884 від 18 вересня 2023 р., в якій зазначена сума 125610,10 грн. - оплата коштів від ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» до АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» за відступлення права вимоги по Договору № 4-2023 від 29.08.2023 р. без ПДВ. Таким чином, всі вищенаведені дані є доказом законності передачі права вимоги за Кредитним договором №1/4240555 від 06.12.2021 р. до ОСОБА_1 до ТОВ «Глобал Спліт». 15.09.2023 року до ОСОБА_1 АТ «Креді Агріколь Банк» було направлено повідомлення про те, що відбулось відступлення прав вимоги за договором №4-2023 від 29.08.2023 р. до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ», яке в свою чергу стало Новим кредитором та має право вимагати від ОСОБА_1 погашення кредитної заборгованості згідно кредитного договору №1/4240555. Використання досудових процедур є правом, а не обов`язком особи, яка потребує такого захисту, що було встановлено Рішенням КСУ № 15-рп/2002 від 09.07.2002 р. у справі щодо офіційного тлумачення положення ч. 2 ст. 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів). Таким чином, направлення повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту стосується загального порядку досудового врегулювання цих спорів. Не направлення такого повідомлення кредитором не може свідчити про відсутність порушення його прав, та, як наслідок, кредитор може вимагати їх захисту через суд – виконання боржником обов`язку з дострокового повернення кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо . Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Так, підписавши договір, ОСОБА_1 засвідчила, що вона погодилася з його умовами. ОСОБА_1 була вільна у виборі фінансової установи для отримання кредиту та валюти кредитування, а її особистий підпис на Кредитному договорі підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочинів. Кредитний договір підписали сторони, які досягли згоди з усіх його істотних умов, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їхнє волевиявлення відповідало внутрішній волі. З огляду на вказані положення законодавства України, п.1.4.2 Кредитного договору є законним, та нарахована комісія за обслуговування кредитної заборгованості, яка включається до загальних витрат за споживчим кредитом, є правомірною.

10.11.2025 від представника відповідача – адвоката Селезень С.В. через систему «Електронний суд» надійшли письмові пояснення на позовну заяву, аналогічні поясненням від 04.05.2025.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

06.12.2021 між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем укладений Кредитний договір № 1/4240555, відповідно до умов якого Банк надає позичальнику кредит в сумі 78000,00 грн. строком на 72 місяців з 06.12.2021 до 05.12.2027 включно. Кредит надається на споживчі потреби.

Відповідно до п. 1.4.1, п. 1.4.2 Кредитного договору, позичальник зобов`язаний сплачувати Банку: процентну винагороду щомісячно в розмірі 15,00 % річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту до моменту повного погашення заборгованості за Кредитом; комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в розмірі 2,35 % від суми кредиту.

Крім того, між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та відповідачем підписано Заяву-анкету № 0101135-06122021-008 від 06.12.2021 на отримання готівкового кредиту «Свобода», Паспорт споживчого кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до платіжної інструкції № 40401802-1 від 06.12.2021, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на виконання кредитного договору перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 78000,00 грн.

Зазначена обставина також підтверджується випискою з рахунку, сформованою АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», згідно з якою банк надав відповідачу вказані вище грошові кошти в кредит.

Згідно з розрахунком заборгованості, виконаним АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», заборгованість відповідача станом на 15.09.2023 складає 131759,34 грн., з яких: рахунок строкової заборгованості – 65798,79 грн., рахунок простроченої заборгованості – 10808,56 грн., рахунок нарахованих відсотків – 17030,44 грн.; рахунок прострочених відсотків - 12459,55 грн., рахунок комісії – 1833,00 грн.; рахунок простроченої комісії – 23829,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості, виконаного позивачем, у відповідача станом на 17.06.2024 утворилась заборгованість у розмірі 131759,34 грн., з яких: рахунок строкової заборгованості – 65798,79 грн., рахунок простроченої заборгованості – 10808,56 грн., рахунок нарахованих відсотків – 414,58 грн., рахунок прострочених відсотків - 12459,55 грн., загальна сума реструктуризації по простроченій комісії – 10998,00 грн., загальна сума реструктуризації по простроченим відсоткам – 5617,86 грн., рахунок комісії – 1833,00 грн.; рахунок простроченої комісії – 23829,00 грн.

Як вбачається з договору відступлення прав вимоги № 4-2023 від 29.08.2023, укладеного між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та позивачем, додатків до вказаного Договору, Витягу з Додатку № 1 до Договору від 15.08.2023, платіжних інструкцій № 150 від 18.09.2023 та № 4884 від 18.09.2023 про оплату за відступлення права вимоги до вказаного договору, АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» відступив позивачу право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1/4240555 від 06.12.2021 в загальному розмірі 131759,34 грн.

15.09.2023 АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» на адресу відповідача направив Повідомлення, в якому повідомлялось про відступлення позивачу права вимоги за договором 1/4240555 від 06.12.2021, що підтверджується Списком № 22967 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих.

Позиція суду

Щодо переходу права вимоги та повідомлення відповідача

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено в п. 2.6 Кредитного договору, Банк має право у будь-який час відступити всі або частину своїх прав за Договором, а також за договорами про забезпечення, будь-якій третій особі і повідомити такому реальному або потенціальному цесіонарію або іншій особі будь-яку інформацію про позичальника та третіх осіб, з якими укладено договори про забезпечення, яка необхідна або яку Банк вважатиме доцільною.

В пункті 3.1 Договору відступлення прав вимоги № 4-2023 від 29.08.2023 зазначено, що право вимоги переходить від первісного кредитора до нового кредитора з дати підписання ними відповідного Реєстру прав вимог за зразком, наведеним в Додатку № 1 до Договору, що становить його невід`ємну частину та складається з обов`язковим зазначенням інформації (реквізитів) за переліком, що містяться в Додатку № 4 до цього Договору та зарахування коштів у розмірі Ціни договору на рахунок первісного кредитора, після чого новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей по кредитним договорам.

Суду наданий Витяг з Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги № 4-2023 від 29.08.2023, у якому зазначено на відступленні права вимоги до відповідача за вказаним вище Кредитним договором у вказаному вище розмірі, та платіжні інструкції, які підтверджують оплату ціни договору, вказаної у Витягу з Додатку № 1.

Таким чином, надані позивачем докази свідчать про виконання сторонами умов договору відступлення права вимоги та підтверджують перехід до позивача прав кредитора за кредитним договором № 1/4240555 від 06.12.2021.

Щодо доводів сторони відповідача про відсутність доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, суд зазначає таке.

Пунктом 2.6.1 Кредитного договору передбачено, що у випадку відступлення права вимоги за Договором Банк протягом 10 робочих днів зобов`язаний повідомити позичальника про такий факт у один із способів: шляхом направлення поштових відправлень, текстових, голосових та інших повідомлень через засоби телекомунікації, у тому числі без залучення працівника Банку, нового кредитора або колекторської компанії, шляхом використання програмного забезпечення або технологій, за реквізитами, зазначеними у розділі «Реквізити та підписи Сторін», або за іншими реквізитами, які отримані Банком в процесі виконання Договору у відповідності до п.п. 2.2.5 Правил.

Матеріали справи містять повідомлення від 15.09.2023 про відступлення права вимоги та Список № 22967 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, що підтверджує направлення відповідного повідомлення на адресу відповідача.

Крім того, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору, і таке виконання є належним. Тобто, факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань (постанова Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 361/2105/16-ц).

Ураховуючи вказані вище висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, відсутність доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, не звільніє відповідача від виконання зобов`язань за кредитним договором.

Щодо дотримання процедури досудового врегулювання

Статтею 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.

Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Як убачається зі змісту кредитного договору, кредит відповідачу надається строком до 05.12.2027. З позовом ТОВ «Глобал Спліт» звернулось 28.12.2023, тобто до закінчення строку кредитування.

15.09.2023 АТ «Креді Агріколь Банк» сформував повідомлення, адресоване відповідачу, про те, що згідно з договором про відступлення права вимоги № 4-2023 від 29.08.2023 до ТОВ «ГЛОБАЛ СПЛІТ» перейшло право вимоги за Кредитним договором № 1/4240555 від 06.12.2021. Також повідомлено відповідача про необхідність перераховувати кошти в сумі 131759,34 грн., що відповідає розміру поточних зобов`язань за Кредитним договором зі сплати залишку заборгованості за кредитом (тіло кредиту), нарахованих процентів за користування кредитом та комісії, на користь Нового кредитора за відповідними реквізитами.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами першою-другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином позивачем дотримано вимоги Закону України «Про споживче кредитування» та направлено досудову вимогу у вигляді повідомлення про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Харківського апеляційного суду від 10.03.2026 у справі № 636/7363/23, позивачем в якій було ТОВ «Глобал Спліт».

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1054 ЦК України також передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу, які регулюють відносини позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає з суті кредитного договору.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 1 ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Верховний Суд наголошує на тому, що на позивача покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості, який підлягає стягненню з позичальника на користь банку, а відповідач має довести, що у нього немає такого обов`язку щодо заборгованості, яка підлягає стягненню. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 зазначив, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем). Суд апеляційної інстанції правомірно врахував надані банком розрахунки заборгованості та наявні матеріали кредитної справи, оскільки указані документи стосуються предмета доказування у справі. Відповідач, заперечуючи проти розміру заборгованості, не спростував його (постанова Верховного Суду від 12.10.2023 у справі № 308/3956/15-ц).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Отже, наявний у матеріалах справи розрахунок кредитної заборгованості відповідача та виписки з його рахунків є належними доказами наявності заборгованості позичальника (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

Стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, завлений стороною позивача. Враховуючи, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», висновки суду апеляційної інстанції про недоведеність вимог у частині розміру заборгованості є необґрунтованими (постанова Верховного Суду від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Судом встановлений факт укладення між відповідачем та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Кредитного договору № 1/4240555 від 06.12.2021, згідно з умовами якого відповідач отримала кредит та зобов`язалась повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Взяті на себе зобов`язання за договором № 1/4240555 від 06.12.2021 банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти, однак в порушення зазначених умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, що підтверджується вказаними вище розрахунком заборгованості та виписками по рахунку боржника, які є первинними документами та підтверджують здійснені по банківському рахунку операції.

Ураховуючи наведене, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення строкової та простроченої заборгованості за тілом кредиту в загальному розмірі 76607,35 грн, а також нарахованих та прострочених процентів у загальному розмірі 29489,99 грн., всього в сумі 106097,34 грн.

Право вимоги до відповідача щодо сплати вказаної заборгованості набув позивач на підставі договору відступлення прав вимоги № 4-2023 від 29.08.2023, укладеного між ним та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Стороною відповідача не спростований розмір заборгованості у вказаній частині, власний контррозрахунок заборгованості в цій частині не наданий.

Ураховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення вказаної вище заборгованості в загальному розмірі 106097,34 грн.

Щодо заборгованості за комісіями

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за комісією у розмірі 1833,00 грн. та простроченою комісією в розмірі 23829,00 грн.

Як вбачається з пункту 1.4., підпункту 1.4.2 Кредитного договору, крім процентів, позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості (комісію) щомісячно в розмірі 2,35 % від суми кредиту. Підписанням договору позичальник замовляє у банку супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості, що включає в себе: послуги з розрахунку суми чергового та наступних платежів, списання та зарахування коштів з метою погашення заборгованості, розрахунково-касове обслуговування заборгованості за договором та надання інформаційно-консультаційних послуг, під якими розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через системи дистанційного обслуговування в режимі 24/7, та через Довідковий центр Банку, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів, тощо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». У цій же Велика Палата Верховного Суду вказала, що «враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними».

Аналогічні висновки щодо відсутності підстав для стягнення з позичальників нарахованої банком комісії у зв`язку з нікчемністю відповідних умов договору викладені в постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 727/5461/23.

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 дійшла висновку, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Харківській апеляційний суд в постановах 05.02.2026 у справі № 638/11574/25, від 05.02.2026 у справі № 638/12051/25, від 13.02.2026 у справі № 630/803/25 та інших дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення з позичальників на користь кредитодавців комісії.

З наданих доказів суд позбавлений можливості встановити, які конкретно супровідні послуги з обслуговування кредитної заборгованості надавались банком відповідачу, в якому обсязі, з якою періодичністю.

Ураховуючи наведене та вказані вище висновки щодо застосування норм права, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за комісією.

Крім того, як вбачається з виписок по рахунку, 06.01.2022 та 04.02.2022 відповідачем були здійснені платежі з погашення комісії в розмірі 1833,00 грн. кожний.

Таким чином, відповідач сплатила комісію в загальному розмірі 3666,00 грн.

Отже, зазначені кошти в сумі 3666,00 грн. були безпідставно отримані банком в якості комісії, у зв`язку з чим суд зменшує на вказану суму загальний розмір заборгованості за тілом кредиту та процентами, яка підлягає стягненню з відповідача.

Ураховуючи наведене, суд стягує з відповідача на користь позивача грошові кошти в розмірі 102431,34 грн. (106097,34 грн. – 3666,00 грн.).

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просив стягнути заборгованість у розмірі 131759,34 грн. Судом позовні вимоги задоволені в розмірі 102431,34 грн.

Позовна заява, а також долучені до неї документи подані представником позивача за допомогою системи "Електронний суд".

Положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що ставка судового збору за подання до суду позовної заяви з позовними вимогами майнового характеру, яка подана юридичною особою, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2023 року встановлено в розмірі 2684,00 грн.

Позивачем надано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір за подання вищевказаного позову до суду складає 2147,20 грн., а не 2684,00 грн., які сплачені позивачем (2684,00 * 0,8 (коефіцієнт для пониження розміру ставки судового збору).

Ураховуючи наведене, під час вирішення питання про стягнення з відповідача судового збору суд виходить з його розміру в сумі 2147,20 грн.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог суд стягує з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у загальному розмірі 1669,26 грн.

Одночасно суд роз`яснює позивачу право подати клопотання про повернення надмірно сплаченої суми судового збору.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» грошові кошти в розмірі 102431,34 грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» понесені останнім судові витрати в загальному розмірі 1669,26 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (м. Київ, вул. Жилянська, буд. 5-Б, оф. 5, ЄДРПОУ 41904846).

Відповідач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Суддя Д.А. Крівцов