Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №619/3767/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3767/26

провадження № 3/619/1174/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Коваленко Н.В.,

за участю: секретаря судового засідання Носачової І.В.,

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

представника особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності (адвоката) Колєснікової О.М.,

прокурора Сологуб Е.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з 7-го управління (з обслуговування Харківської області) Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

УСТАНОВИВ:

1. Зміст наданих до суду протоколів, позиції учасників справи

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №474 від 28.05.2026, ОСОБА_1 , будучи 16.07.2025 звільненим з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме 11.09.2025 15:36 без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2025 - 16.07.2025, (при звільненні), чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Згідно з ч. 12 ст. 6 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військові посадові особи - це військовослужбовці, які обіймають штатні посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або які спеціально уповноважені на виконання таких обов`язків згідно із законодавством.

Згідно з п. 1 р. «Загальні питання» Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджений постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2022 № 154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1-рс від 05.01.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12.01.2023 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №10 від 12.01.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12.01.2023 року.

Відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 7 ст. 45 Закону № 1700-VII суб`єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб`єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов`язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).

Дія цієї частини не поширюється на суб`єктів декларування з числа військовослужбовців:

1) які проходять військову службу на посадах міністрів, заступників міністрів, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на інших посадах в апаратах міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів системи правосуддя або які відряджені на такі посади;

3) які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів);

4) які здійснюють (беруть участь у здійсненні) підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі", Закону України "Про публічні закупівлі" або інших актів законодавства у сфері публічних (оборонних) закупівель, укладення договорів (контрактів), контроль за якістю товарів, робіт та послуг оборонного призначення, у тому числі;

Таким чином, ОСОБА_1 будучи військовою посадовою особою, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 37-рс від 09.07.2025 ОСОБА_1 звільнено з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.07.2025 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 180 від 16.07.2025 ОСОБА_1 звільнено з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.07.2025 року.

Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльності він, знову здійснення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не продовжував та не розпочав.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону №1700-VII суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Приміткою до ст. 172-6 КУПАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону №1700-VII особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"'" пункту 2 частини першої статті З цього Закону, які припиняють діяльність, пов?язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Так, ОСОБА_1 11.09.2025 15:36 подав декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Покликання на декларацію в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/3alaa15a-d6fb-42d3-948f-d193154e36aO

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону № 1700-VII повинен був подати протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) подав 11.09.2025, тобто несвоєчасно.

При цьому, у вище зазначеній декларації ОСОБА_1 не вірно вказав період, а саме замість : 01.01.2025 - 16.07.2025, вказав: 01.01.2025 -17.07.2025 pp.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи 16.07.2025 звільненим з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 11.09.2025 15:36, без поважних причин подав декларацію при звільненні, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУПАП.

23.06.2026 від представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (адвоката) Колєснікової О.М., надійшло письмове клопотання про закриття адміністративного провадження. В обґрунтування якого зазначено, що 11.09.2025 ОСОБА_1 подав Декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з позначкою «При звільненні» за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями, а саме з 01.01.2025 по 16.07.2025. До цього моменту, ОСОБА_1 неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні протягом 2025 року у зв`язку з важкими серцево-судинними та неврологічними захворюваннями, зокрема 10.03.2025 — 25.03.2025 (Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1): Діагноз: Лакунарний ішемічний інсульт у басейні правої середньої мозкової артерії (від 09.03.25), легкий лівобічний геміпарез, вестибуло-атактичний синдром, дизартрія. Також діагностовано гіпертонічну хворобу III ст., церебральний атеросклероз та розповсюджений остеохондроз із больовим синдромом 29.04.2025- 09.05.2025 (Обласний клінічний інсультний центр): Діагноз: Гіпертонічна хвороба III ст., гіпертензивне серце, стан після перенесеного інсульту з елементами моторної афазії. Дисциркуляторна енцефалопатія II ст., вестибуло-атактичний синдром та компресійно-ішемічна радикулопатія. 12.05.2025 — 29.05.2025 (Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1, Інсультний центр): Діагноз: Стенозуючий атеросклероз правої внутрішньої сонної артерії (50%) з рецидивуючими транзиторними ішемічними атаками. Наслідки інсульту, лівобічна пірамідна недостатність, елементи підкіркового синдрому (брадилалія, брадикінезія), гіпертонічна хвороба III ст. 04.06.2025 — 13.06.2025 (Військово-медичний клінічний центр Північного регіону):Діагноз: Гіпертонічна хвороба III ст., ризик дуже високий; ішемічна хвороба серця (дифузний кардіосклероз). Дисциркуляторна атеросклеротична, гіпертонічна енцефалопатія II ст., залишкові явища інсульту у вигляді вестибуло-атактичного та підкіркового синдромів. У 2025 році інформація про зниження пам`яті ОСОБА_1 міститься у виписці з медичної карти №4648 Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (м. Харків). Згідно з цим документом за період лікування: з 04.06.2025 по 13.06.2025 У розділі «Короткий анамнез...», де описується стан пацієнта під час госпіталізації зазначено, що при надходженні пацієнт особисто пред`являв скарги на зниження пам`яті, а також на зниження уваги та труднощі із зосередженням. Вказані скарги та діагнози були наявні ще до його звільнення. У 2026 році ОСОБА_1 продовжує лікування, зокрема у період 19.05.2026 — 29.05.2026 (Обласна клінічна лікарня для ветеранів війни):Діагноз: Атеросклеротична, гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія III ст.. Синдром паркінсонізму, вестибуло-атактичний та психоорганічний синдроми. Наслідки інсульту, стенозуючий атеросклероз сонної артерії, хронічна двобічна приглухуватість. У медичній документації зафіксовано численні підтвердження погіршення пам`яті та когнітивних функцій: Варто зауважити, що у документах за 2026 рік ці скарги стають більш вираженими: лікарі фіксують не лише скарги пацієнта, а й об`єктивно підтверджують у неврологічному статусі, що «пам`ять знижена», а психіатр діагностує «прогресуюче нестичне зниження».

Представник зазначає, що метою декларування є забезпечення можливості об`єктивного фінансового контролю за майновим станом осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. У свою чергу, здійснення фінансового контролю здійснюється шляхом здійснення перевірок достовірності декларацій антикорупційними органами, проведення стосовно службовців моніторингу способу їх життя з метою перевірки відповідності рівня життя задекларованим майну та доходам. Пунктом 7 Порядку перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» та повідомлення Національного агентства з питань запобігання корупції про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції 20 серпня 2021 року № 539/21, визначено, що якщо за результатами контролю встановлено, що суб`єкт декларування не подав декларацію, Національне агентство відповідно до вимог Закону письмово повідомляє такого суб`єкта про факт неподання декларації, і суб`єкт декларування повинен протягом 10 днів з дня отримання такого повідомлення подати декларацію. НАЗК навіть не встигло направити таке повідомлення (також воно відсутнє і в матеріалах справи, як і відомості про нього), що свідчить про добросовісну поведінку ОСОБА_2 , який подав вищевказану Декларацію хоч і з запізненням, але без відповідних нагадувань та повідомлень про можливе притягнення до адміністративної відповідальності, що у свою чергу, не свідчить про намір суб`єкта декларування приховати від антикорупційних органів інформацію про свій майновий стан. Також, на сайті НАЗК містяться відомості щодо своєчасного подання останнім декларацій з 2021 по 2025 р.р.. За весь період декларування стосовно останнього жодного разу не проводились будь-які перевірки щодо недостовірного декларування. Також варто зазначити, що останній завжди сумлінно ставився до обов`язку своєчасного декларування. А також вважаємо за необхідне зазначити і про відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність реально заподіяної істотної шкоди суспільним чи державним інтересам, правам і свободам громадян або іншим цінностям, які охороняються законом, що, на думку апеляційного суду, суттєво знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого та, як наслідок, призводить до малозначності діяння. Крім того, долучені до справи докази, не містять будь-яких даних, що вказують на усвідомлення ОСОБА_1 протиправного характеру вчиненої дії, передбачення шкідливих наслідків, бажання чи свідоме допущення їх настання.

Враховуючи викладене представник, просив суд звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП за малозначністю і оголосити йому усне зауваження, оскільки діяння, вчинене ним, хоч і містило в собі усі юридичні і суб`єктивні ознаки, що характеризують правопорушення, передбачене даною статтею, але враховуючи пом`якшуючі обставини, що підтверджується медичною документацією та строк, який ним був пропущений для подачі декларації є незначним і внаслідок всіх конкретних обставин вчиненого ОСОБА_1 правопорушення не відповідало тій суспільній небезпечності, яка є типовою для цього виду правопорушення.

ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав вину у вчиненому, не заперечував фактичних обставини справи, зазначив, що був звільнений 16.07.2025, а декларацію після вказаного звільнення подав 11.09.2025, оскільки у зв`язку із поганим самопочуттям після перенесеного інсульту забув, що згідно з ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» був обмежений 30-денним терміном подання декларації. Тільки після того, як йому зателефонували з роботи і нагадали, про обов`язок подати декларацію після звільнення , він її подав. ОСОБА_1 вину визнав у повному обсязі, розкаявся та просив звільнити його від адміністративної відповідальності. Стверджував, що усвідомлює всю серйозність та небезпеку правопорушень, пов`язаних з корупцією, однак просив звільнити його від відповідальності за малозначністю, з огляду на те, що його діяння не мало на меті жодної корупційної спрямованості, а несвоєчасне подання декларації було неумисним і обумовлювалося описаними в апеляційній скарзі обставинами. Натомість нічого ніколи не приховував, і задекларував усе майно, що підлягає декларуванню.

Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Сологуб Е.С. зазначила про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП. Прокурор пояснювала, що виходячи з об`єкту адміністративного правопорушення та відповідно з метою превентивної цілі покарання, застосування положень ст. 22 у такій категорії справ є недоречним.

2. Релевантні джерела права

Відповідно ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Положення ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з п. 1 р. «Загальні питання» Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджений постановою Кабінету міністрів України від 23.02.2022 № 154, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до п.п.«г» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» військові посадові особи Збройних Сил України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби, курсантів вищих військових навчальних закладів, курсантів вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, курсантів факультетів, кафедр та відділень військової підготовки, особовий склад штатних військово-лікарських комісій є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно з ч. 7 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єкти декларування з числа військовослужбовців Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій у порядку, визначеному статті 24 Закону України "Про Національну поліцію" (крім суб`єктів декларування із числа військовослужбовців, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини), зобов`язані подати визначені цією статтею декларації не пізніше 90 календарних днів з дня настання першої з таких обставин - припинення або скасування воєнного стану чи звільнення з військової служби (служби в поліції).

Дія цієї частини не поширюється на суб`єктів декларування з числа військовослужбовців:

1) які проходять військову службу на посадах міністрів, заступників міністрів, керівників центральних та місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на інших посадах в апаратах міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів системи правосуддя або які відряджені на такі посади;

3) які проходять службу у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки або відряджені до них (крім осіб рядового складу підрозділів охорони відповідних центрів);

4) які здійснюють (беруть участь у здійсненні) підготовку, організацію, проведення закупівель товарів, робіт та послуг відповідно до Закону України "Про оборонні закупівлі", Закону України "Про публічні закупівлі" або інших актів законодавства у сфері публічних (оборонних) закупівель, укладення договорів (контрактів), контроль за якістю товарів, робіт та послуг оборонного призначення, у тому числі;

Приміткою до ст. 172-6 КУПАП встановлено, що суб`єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"'" пункту 2 частини першої статті З цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до п. 2 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 08.11.2023 № 252/23, декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності. Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності. Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду. Декларація при звільненні не подається у таких випадках: особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності.

Приписами ч.1 ст.172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

3. Опис обставин, установлених під час розгляду справи, та оцінка аргументів учасників справи.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №474 від 28.05.2026, ОСОБА_1 , будучи 16.07.2025 звільненим з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1700-VII суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам абз. 1 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону несвоєчасно, а саме 11.09.2025 15:36 без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а саме: з 01.01.2025 - 16.07.2025, (при звільненні), чим вчинив правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 1-рс від 05.01.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12.01.2023 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 №10 від 12.01.2023 ОСОБА_1 призначено на посаду інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 12.01.2023 року.

ОСОБА_1 будучи військовою посадовою особою, є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 37-рс від 09.07.2025 ОСОБА_1 звільнено з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.07.2025 року.

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 180 від 16.07.2025 ОСОБА_1 звільнено з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 16.07.2025 року.

Упродовж 30 днів з дня припинення вказаної діяльності ОСОБА_1 , знову здійснення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не продовжував та не розпочав.

ОСОБА_1 11.09.2025 15:36 подав декларацію при звільненні шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Покликання на декларацію в Єдиному державному реєстрі осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/3alaa15a-d6fb-42d3-948f-d193154e36aO

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 декларацію при звільненні (яку відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» повинен був подати протягом 30 календарних днів з дня припинення діяльності, яка уповноважує на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) подав 11.09.2025, тобто несвоєчасно.

В судовому засіданні ОСОБА_1 не заперечував самого факту подання ним декларації 11.09.2025, тобто з порушенням встановленого строку.

Також у зазначеній декларації ОСОБА_1 помилково не вірно вказав період, а саме замість : 01.01.2025 - 16.07.2025, вказав: 01.01.2025 -17.07.2025 pp.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , будучи 16.07.2025 звільненим з посади інструктора ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи відповідно до п. п. «г» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, а саме: 11.09.2025 15:36, без поважних причин подав декларацію при звільненні, шляхом заповнення відповідної форми на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Таким чином, ОСОБА_1 не виконав вимоги абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», у зв`язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУПАП.

Обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, підтверджується, зокрема, такими доказами:

- роздруківка декларації від 11.09.2025 особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування «при звільненні» (за період з 01.01.2025 - 17.07.2025, який не був охоплений раніше поданими деклараціями);

-копія витягу з наказу про призначення ОСОБА_1 на посаду від 12.01.2023 №10;

-копія витягу з наказу про звільнення ОСОБА_1 від 16.07.2025;

-копія функціональних обов`язків за посадою інструктора ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-пояснення ОСОБА_1 від 28.05.2026.

4. Накладення стягнення та вирішення інших процесуальних питань

Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Разом з тим, що стосується доводів сторін щодо вимог звільнити правопорушника від адміністративної відповідальності за малозначністю діяння, суд доходить наступних висновків.

Адміністративне правопорушення, установлене ч.1 ст.172-6 КУпАП, за своїм складом є формальним, а диспозиція вказаної статті не містить вказівок на настання шкідливих наслідків протиправного діяння, фізичної шкоди, яка могла бути завдана об`єкту посягання, тобто відповідальність настає лише за вчинення діяння.

Водночас, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Визначення тяжкості адміністративного правопорушення нормами КУпАП не передбачено.

Згідно «Примітці» до ст.22 КУпАП положення цієї статті не застосовуються до правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 121,частиною п`ятою статті 122,статтями 122-2,122-4,частиною третьою статті 123,частинами другою - п`ятою статті 126,статтями 130,161-1 і173-2цього Кодексу.

Не дивлячись на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП, пов`язане з корупцією, законодавець не встановлює заборони щодо можливості звільнення особи від адміністративної відповідальності за його вчинення, оскільки не встановив такої заборони у примітці до ст.22 КУпАП.

Хоча вказане адміністративне правопорушення є з формальним складом, у матеріалах справи відсутні дані про те, що діями ОСОБА_1 спричинено значної шкоди державним чи суспільним інтересам.

Європейський суд з прав людини вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року ЄСПЛ у справі «Ізмайлов проти Росії»).

Суд також враховує практику ЄСПЛ про те, що застосований захід має бути пропорційним переслідуваній меті.

При цьому необхідно відзначити пояснення ОСОБА_1 про те, що він не мав наміру ухилитися від виконання обов`язку щодо фінансового контролю, а допустив порушення у зв`язку з тривалим лікуванням після перенесеного інсульту .

Інсульт — це критичний стан, який виникає через раптове припинення кровопостачання мозку або розрив судини. Наслідки інсульту: погіршення пам`яті; проблеми з концентрацією; уповільнення мислення.

Згідно роз`яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року, конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо.

На думку суду, суд може враховувати інші причини, що зумовили вчинення особою вказаного діяння, і в разі визнання їх неспівмірно більш вагомими, ніж суть вчиненого діяння, а також в разі виявлення ознак малозначності самого діяння, суд може застосувати ст. 22 КУпАП та, визнавши особу винною у вчиненні малозначного правопорушення, звільнити її від адміністративної відповідальності.

При розгляді справи суд враховує обставини вчинення адміністративного правопорушення, внаслідок вчинення якого значна шкода державним чи суспільним інтересам не заподіяна; відомості про особу ОСОБА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягався, вчасно виконував обов`язок щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування; хоча і несвоєчасно, але виконав відповідний обов`язок для подання декларації при звільненні; незначний час пропущення строку подання декларації та про причини того, чому він забув подати декларацію вчасно, зокрема через тривале лікування від перенесеного інсульту; суд вважає, що правопорушник умисно не ухилявся від виконання обов`язків, покладених на нього як на суб`єкта, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції»; в його діях не вбачається ніякої спеціальної мети корупційної спрямованості; правопорушник нічого не приховує та відкрито задекларував усе майно та доходи, що вимагають норми вказаного закону; відсутність обтяжуючих відповідальність обставин.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП на підставі ст.22 КУпАП, у зв`язку з його малозначністю, обмежитись усним зауваженням.

На переконання суду, застосування такого заходу, як усне зауваження, буде необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст.23 КУпАП мети виховного впливу та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

З положень ч. 2 ст. 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення слідує, що при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи, тому провадження у справі слід закрити.

Відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Оскільки в даному випадку, особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, звільняється від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення, тому судовий збір не стягується.

Керуючись вимогами ст. ст. 22, 172-6, 247, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв`язку із малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дергачівський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Повний текст постанови проголошений в приміщенні Дергачівського районного суду Харківської області 26 червня 2026 року о 15 годині 45 хвилин.

Суддя Н. В. Коваленко