Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №404/5331/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/5331/26

Номер провадження 2-о/404/146/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького в складі:

головуючого судді – Іванової Н.Ю.

при секретарі - Примак В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу обмежувального припису, в якій просила видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 на строк 6 місяців з заборонами щодо:

- перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- наближатися на 50 метрів до місця проживання (перебування), роботи, навчання, інших місць частого відвідування ОСОБА_1 та її сина – ОСОБА_3 , а саме:

- особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , переслідувати та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

- ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інших осіб.

В обґрунтування заяви вказано, що ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є її колишнім чоловіком.

За рішенням Фортечного районного суду у справі № 404/85/24 від 11 квітня 2024 року шлюб між ними розірвано.

Фактичне місце проживання ОСОБА_2 їй не відоме, так як вони разом не проживають.

Вказано, що заявник потерпає від насильства зі сторони ОСОБА_2 вже тривалий час. Його поведінка негативно впливає на її здоров`я та фізичний стан. Після неодноразових скандалів, сварок, образ та погроз, її стан здоров`я кардинально погіршується, до того окрім психічного насилля вона потерпає від фізичного насильства, вона турбується за своє життя, оскільки кривдник не контролює своїх дій (вчинків).

Всі випадки вчинення заінтересованою особою адміністративного правопорушення (домашнього насильства) зафіксовані у встановленому чинним законодавством порядку.

Відповідно до даних з офіційного сайту Судової влади України, щодо стану розгляду справ, ОСОБА_2 16 березня 2026 року двічі вчинив домашнє насильство по відношенню до заявника.

02 квітня 2026 року суддею Фортечного районного суду міста Кропивницького Завгороднім Є.В. у справі № 404/2877/26 прийнято рішення щодо видачі постанови про визнання, ОСОБА_2 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн.

Також, 16 березня 2026 року у зв`язку зі скоєнням ОСОБА_2 домашнього насильства працівниками поліції стосовно кривдника було винесено терміновий заборонний припис терміном на 10 діб.

Заявник зазначала, що своїми діями ОСОБА_2 вчиняє психологічне насилля та фізичне насильство відносно неї. Неодноразово в присутності дитини він вчиняє сварки, супроводжуючи це нецензурною лайкою на її адресу та погрозами фізичною розправою, які чує їхня дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, він приходить до сина у школу, перестрічає його біля дому, заставляє впустити в квартиру, залякує. Дитина нервує, відчуває страх, боїться ходити до школи.

ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо неї протягом тривалого часу, не зважає на заходи вжиті поліцією і судом. Не змінив своєї поведінки, не зважає на рішення суду і надалі погрожує їй фізичною розправою та впевнений у своїй безкарності. Його поведінка є неадекватною, агресія щоразу посилюється.

Зважаючи на це, заявник переконана, що вірогідність продовження та повторного вчинення насильства щодо неї, а також настання тяжких наслідків для її здоров`я є дуже високою, і тому звернулась до суду з заявою про видачу обмежувального припису, оскільки попередні заходи вжиті поліцією та судом до кривдника виявились неефективними та не захистили її від насильства.

Ухвалою судді від 12 травня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено дату судового засідання.

13 травня 2026 року до суду від ОСОБА_2 надійшли письмові заперечення, у яких вказано, що ОСОБА_1 є його колишньою дружиною, шлюб з якою за його позовом було розірвано рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 11 квітня 2024 року у справі №404/2185/24.

Водночас, після розірвання шлюбу вони та їх неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , продовжили проживати разом за адресою: АДРЕСА_3 , яку придбали у шлюбі ще 06 лютого 2019 року у ОСОБА_4 , який був його знайомим. Причиною цього стало те, що у нього житла для проживання окремо від дружини не було.

За спільною згодою договір купівлі-продаж квартири було укладено на ім`я дружини, яка за текстом договору виступила в якості покупця. На укладення договору він в день його укладення, тобто 06 лютого 2019 року, дав відповідну нотаріально посвідчену згоду.

Купівля квартири здійснена ними на їхні спільні кошти, що прямо відображено у наданій згоді, а відтак квартира з того часу стала їхньою спільною сумісною власністю подружжя.

У березні 2026 року він повідомив колишній дружині, що має намір ініціювати питання про поділ майна, набутого в шлюбі, включаючи і квартиру.

Її реакція була дивною. 16 березня 2026 року вона вчинила сварку, в ході якої нанесла йому реальні тілесні ушкодження, що підтверджується довідкою травмпункту КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги Кропивницької міської ради» № 2503 від 17 березня 2026 року.

Тобто, фактично мала місце агресія саме з її боку щодо нього, а не навпаки.

Попри це, ОСОБА_1 викликала патруль поліції та повідомила завідомо неправдиві дані про нібито вчинення ним відносно неї домашнього насильства, притому, що насправді він її навіть пальцем не торкнувся і у неї жодних тілесних ушкоджень не було.

Вказано, що в подальшому її агресія відносно нього повторилась 06 травня 2026 року, коли вона знову нанесла тілесні ушкодження, що підтверджується консультативними висновками спеціалістів нейрохірурга та невролога КНП «КОР» від 06 травня 2026 року та від 10 травня 2026 року, відповідно.

За фактами вказаних подій до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинені відносно нього кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України, де його визнано потерпілим.

Зазначав, що вся справа у грошах та у спільному майні, а також у бажанні приховати вчинення злочинних дій щодо цього майна.

З`ясувалось, що ОСОБА_1 ще 02 жовтня 2019 року спільно з своєю матір`ю ОСОБА_5 без його відома та згоди уклали між собою договір дарування квартири. При цьому, вони підробили його підпис у нотаріальній згоді від його імені. У нього ніколи не було а ні наміру, а ні бажання, а ні підстав відчужувати своє єдине житло, в придбання якого вони з дружиною вклали значні сімейні кошти, своїй тещі, а тим паче ще й безоплатно.

На період з 27 вересня 2026 року по 07 жовтня 2019 року його син був знятий з реєстраціє у квартирі, зареєстрований був у квартирі ОСОБА_5 . Про такі дії щодо зміни місця реєстрації її сина відомо не було, своєї згоди на таку зміну реєстрації він не давав.

Дізнавшись про такі дії, він звернувся з позовом до суду про визнання вказаного договору дарування квартири від 02 жовтня 2019 року недійсним.

Також, 27 квітня 2026 року за його заявою за фактом підроблення його підпису у нотаріально посвідченій згоді внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 358 КК України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

ОСОБА_1 також вчиняє незаконні дії щодо відчуження без його згоди іншого спільного майна, право власності на яке не підлягає реєстрації, а тому відстежити переміщення цього майна неможливо. Зокрема це стосується їхніх готівкових грошових заощаджень та іншого набутого у шлюбі цінного майна, яке до подій 16 березня 2026 року зберігалися у квартирі, де вони проживали і в яку він зараз не має змоги потрапити. Також, об`єктом неправомірних дій ОСОБА_1 є його особисті документи та державні нагороди.

Вважає, що звернення до суду із заявою про видачу щодо нього обмежувального припису є її реакцією на позов до суду та його звернення до органів Національної поліції з метою притягнення її та її матері до кримінальної відповідальності.

Також, це звернення має на меті отримання законної підстави для не допуску його у квартиру з метою унеможливлення виявлення ним факту незаконного відчуження ОСОБА_1 їхнього спільного майна, яке у квартирі має знаходитися.

Через перешкоди з боку ОСОБА_1 та її матері він на сьогодні позбавлений можливості проживати у квартирі та користуватися нею. У квартиру його не допускають, хоча у квартирі зареєстрований та проживає його неповнолітній син, відносно якого не позбавлений батьківських прав.

Через відсутність іншого житла, він діючий офіцер та учасник бойових дій, змушений щоденно вирішувати проблему, де йому переночувати цього разу, розраховуючи виключно на допомогу інших небайдужих людей. Жодного іншого житла у нього не має. У ОСОБА_1 і у її матері є ще інше житло, в якому кожен з них має змогу проживати окремо від нього.

27 травня 2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшли письмові пояснення. Вказано, що насправді квартира не є їхнім спільно нажитим майном подружжя.

Відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира належить на праві приватної власності її матері – ОСОБА_5 . ОСОБА_2 не володіє жодними речовими, майновими чи приватними правами на це житло.

ОСОБА_2 є власником 1/4 частки квартири у с. Приютівка Олександрійського району. Квартира площею 82 кв.м. та набута до 2013 року, на даний час у квартирі ніхто не проживає.

Твердження про те, що вона нібито завдала тілесних ушкоджень є абсурдними та використовуються ним як типова тактика захисту і спосіб продовження психологічного тиску на неї. Сам по собі факт реєстрації заяви в ЄРДР та відкриття кримінального провадження не є доказом її вини. Жодних підозр не пред`явлено, вироків суду немає.

Вказано, що заінтересована особа є чоловіком віком 46 років, колишній військовослужбовець, з вагою близько 150 кг. Вона віком 50 років з вагою 60 кг. З огляду на різницю у ваговій категорії та військове минуле ОСОБА_2 , будь-які твердження про те, що тендітна жінка могла застосувати до нього фізичне насильство чи завдати ушкоджень, суперечить елементарній логіці, законами фізики та є відвертим наклепом.

Додатково зазначала, що ОСОБА_2 06 травня 2026 року вчинив акт насилля над нею та сином, забій м`яких тканин обличчя справа та син отримав травми, а саме забій, розтягнення зв`язок шийного, поперекового відділів хребта, забій м`яких тканин обох передпліч. Садна нижній третини, правого передпліччя, правої кісті.

Вважає, що ОСОБА_2 намагається перетворити це засідання на розгляд кримінальних звинувачень. Наявність конфлікту, підтвердженого викликами поліції, у поєднанні з очевидною фізичною перевагою та його перебуванням у квартирі її матері проти волі, доводить наявність реальних ризиків триваючого насильства.

У судовому засіданні заявник та її представник, адвокат Бордіян С.В. просили задовольнити заяву та видати обмежувальний припис.

Заінтересована особа у судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви, посилався на те, що дійсно між ним та заявником постійно відбуваються конфлікти, вона чинить перешкоди у спілкуванні з сином, забрала у нього квартиру, яка була придбана у період шлюбу за спільні кошти, вигнала з квартири, змінила замки.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення заявника, її представника, заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, дійшов до такого висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, встановлено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Так, ст. 350-1 та ст. 350-2 ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка зокрема постраждала від домашнього насильства. При цьому заява про видачу обмежувального припису може бути подана: особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Цей Закон визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства.

Як визначає ст. 1 зазначеного Закону, домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи;

фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;

економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;

обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов`язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи;

особа, яка постраждала від домашнього насильства, - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.

Основними засадами запобігання та протидії домашньому насильству, що передбачені ст. 4 зазначеного Закону є діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, яка ґрунтується в тому числі і на таких засадах, як гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правничу допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини; належна увага до кожного факту домашнього насильства під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; врахування непропорційного впливу домашнього насильства на жінок і чоловіків, дітей та дорослих, дотримання принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; визнання суспільної небезпеки домашнього насильства та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких проявів домашнього насильства; повага та неупереджене і небайдуже ставлення до постраждалих осіб з боку суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, забезпечення пріоритетності прав, законних інтересів та безпеки постраждалих осіб під час здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству тощо.

Основними напрямами реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству є: запобігання домашньому насильству; ефективне реагування на факти домашнього насильства шляхом запровадження механізму взаємодії суб`єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству; надання допомоги та захисту постраждалим особам, забезпечення відшкодування шкоди, завданої домашнім насильством; належне розслідування фактів домашнього насильства, притягнення кривдників до передбаченої законом відповідальності та зміна їхньої поведінки, випливає зі змісту ч. 2 ст. 5 вказаного Закону.

Серед спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству є і обмежувальний припис стосовно кривдника, передбачено ст. 24 ч. 1 п. 2 вказаного Закону.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.

У пункті 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», визначено, що оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.

Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією з характеристик якого є повторюваність.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду: від 17.04.2019 року у справі за № 363/3496/18, від 26.09.2019 року у справі за № 452/317/19-ц, від 17.06.2020 року у справі за № 509/2131/18, від 12.01.2022 року у справі за № 752/9731/21, від 26.05.2022 року у справі за № 165/3472/21, від 13.07.2022 року у справі за № 369/12715/20, від 10.02.2023 року у справі за № 676/3259/22.

Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Відповідно до ч. 1 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.

Так, згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування в даному випадку є вчинення та загроза подальшого вчинення відносно заявника домашнього насильства, що є необхідною умовою для можливості застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ст. 89 ЦПК України).

Як встановлено в ході розгляду заяви та не оспорюється учасниками справи, що заявник та заінтересована особа є колишнім подружжям. До 16 березня 2026 року вони разом проживали у квартирі АДРЕСА_2 .

Заявник у своїй заяві посилалася на те, що потерпає від насильства зі сторони ОСОБА_2 вже тривалий час. Його поведінка негативно впливає на її здоров`я та фізичний стан. Після неодноразових скандалів, сварок, образ та погроз, її стан здоров`я кардинально погіршується, до того окрім психічного насилля вона потерпає від фізичного насильства, вона турбується за своє життя, оскільки кривдник не контролює своїх дій (вчинків). Неодноразово в присутності дитини він вчиняє сварки, супроводжуючи це нецензурною лайкою на її адресу та погрозами фізичною розправою, які чує їхня дитина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, він приходить до сина у школу, перестрічає його біля дому, заставляє впустити в квартиру, залякує. Дитина нервує, відчуває страх, боїться ходити до школи.

ОСОБА_2 вчиняє насильство щодо неї протягом тривалого часу, не зважає на заходи вжиті поліцією і судом.

Як встановлено судом, 17 червня 2011 року Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області був зареєстрований шлюбі між заявником та заінтересованою особою.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 квітня 2024 року у справі №404/2185/24 шлюб між ними був розірваний.

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_3 . Його батьками є: батько – ОСОБА_2 , мати – ОСОБА_1 . Вказане підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

16 березня 2026 року у зв`язку зі скоєнням ОСОБА_2 домашнього насильства працівниками поліції стосовно кривдника було винесено терміновий заборонний припис терміном на 10 діб.

У провадженні Фортечного районного суду міста Кропивницького перебували матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за .ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП (справа № 404/2877/26).

Постановою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 02 квітня 2026 року у справі № 404/2877/26, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.ч.1, 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн.

Згідно вказаної постанови 16 березня 2026 року о 04 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно дружини гр. ОСОБА_1 , що виражалося в стусанах, штовханні та ляпасах, без нанесення тілесних ушкоджень, ображав нецензурною лайкою, внаслідок вказаних дій було завдано шкоду її психологічному здоров`ю, за що передбачено відповідальність ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

16 березня 2026 року об 04 год. 00 хв. ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , вчинив домашнє насильство відносно співмешканки гр. ОСОБА_1 , що виражалося в стусанах, штовханні без нанесення тілесних ушкоджень, образах нецензурною лайкою в присутності дитини ОСОБА_3 , внаслідок вказаних дій було завдано шкоду його психологічному здоров`ю, за що передбачено відповідальність ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Постановою Фортечного районного суду м. Кропивницького від 02 квітня 2026 року вказані адміністративні матеріали об`єднано в одне провадження.

Згідно консультативного висновку нейрохірурга КНП «КОЛ КОР», 16 березня 2026 року заявнику встановлено діагноз: забій м`яких тканин волосистої частини голови.

Довідкою КЗ «ПО м. Кіровограда» Поліклінічне відділення №5 від 16 жовтня 2018 року підтверджується те, що ОСОБА_1 зверталась до лікаря хірурга. Встановлено діагноз: множинні забої, синці верхньої та нижньої щелепи зліва, обох плечей та передпліччя, лівої лопаточної ділянки, лівої тім`яної ділянки.

З консультативного висновку спеціаліста КНП «КОЛ КОР» від 06 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 встановлений діагноз: забій м`яких тканин обличчя справа.

З довідки КНП «Консультативна поліклініка» від 06 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_3 , 14 років, знаходився на амбулаторному лікуванні у травмпункті з 06 травня 2026 року. Діагноз: забій розтягнення зв`язок ШКЗ попереку, забій м/ти обох передніх, садна правої кісті.

Згідно з висновком консультанта ортопеда-травматолога від 15 травня 2026 року, ОСОБА_3 поставлено діагноз: забій, розтягнення зв`язок шийного, поперекового відділів хребта. Забій шийних тканин обох передпліч. Садна н/з правого передпліччя, правої кісті. Амбулаторне лікування з 06 травня 2026 року по 11 травня 2026 року.

З довідки «Про результати проведеної перевірки, по зверненню ОСОБА_1 » від 14 березня 2026 року вбачається, що 19 лютого 2026 року до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло звернення від ОСОБА_1 про те, що її чоловік ОСОБА_2 вчиняє відносно неї протиправні дії. Вказану подію зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події за №7560 від 19 лютого 2026 року. У заяві ОСОБА_1 вказала, що за адресою: АДРЕСА_3 вона проживає з своїм колишнім чоловіком ОСОБА_2 , який вчиняє сварки та конфлікти під час яких ображає її та штовхає. Також повідомила, що з ними проживає їхній спільний син, котрий чує сварки, які відбуваються між ними та розбороняє їх. В подальшому, під час телефонної розмови ОСОБА_1 повідомила, що звернулась до поліції з метою проведення профілактичної бесіди з її колишнім чоловіком. Надавати анкетні даті дитини відмовилась та на опитування сина згоди не надала. Під час перевірки вказаного звернення було опитано ОСОБА_2 , який повідомив, що після розлучення вони з дружиною продовжували проживати як сім`я, фактично сімейні відносини не припинялися та розірвання шлюбу було лише формальним. Додав, що останнім часом його колишня дружина може піти з дому на 3-4 доби без ніякої на те причини, та не попередивши його де вона буде перебувати, а він в свою чергу виконує свої батьківські обов`язки. Після повернення дружини чоловік намагається поспілкуватися з нею, однак вона вчиняє сварку, провокує його, кричить, принижує, а потім його звинувачує у сварках. Останній заперечив факт вчинення протиправним дій відносно колишньої дружини та зазначив. Що фізичну силу відносно неї не застосовував. За результатами перевірки не здобуто належних та допустимих доказів які б підтвердили вчинення фізичної чи психологічної шкоди здоров`ю ОСОБА_1 , в даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173 -2 КУпАП (вчинення домашнього насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування). З ОСОБА_2 проведено профілактичну бесіду, щодо недопущення вчинення домашнього насильства в майбутньому, а також попереджено про відповідальність.

Відповідно до листа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 14 березня 2026 року, повідомлено ОСОБА_1 на її звернення на лінію «102» щодо можливого вчинення протиправних дій колишнім чоловіком ОСОБА_2 від 19 лютого 2026 року зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за №7560 та розглянуто. За результатами перевірки не здобуто належних та допустимих доказів, які б підтверджували вчинення фізичної чи психологічної шкоди її здоров`ю, тому у даному випадку відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування).

З довідки «Про результати проведеної перевірки, по зверненню ОСОБА_1 » від 09 квітня 2026 року вбачається, що 16 березня 2026 року до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло звернення про те, що до КНП «КОЛ ЛОР» каретою швидкої медичної допомоги доставлено ОСОБА_1 , з діагнозом забій тканин волосяної частини голови, які вона отримала за місцем проживання від колишнього чоловіка ОСОБА_2 . Вказану подію зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за №11213 від 16 березня 2026р. У ході перевірки встановлено, що цього ж дня близько 4-ї години ранку ОСОБА_2 вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_1 , а саме ображав останню нецензурною лайкою, наніс декілька ударів по голові та виганяв з квартири (ЄО №11209 від 16 березня 2026), у зв`язку з чим працівниками Управління патрульної поліції в Кіровоградській області відносно ОСОБА_2 було винесено терміновий заборонний припис серії АА №313490 п. 1,2,3 строком на 10 діб, а також відносно ОСОБА_2 складено протоколи серії ВАД №730792 та серії ВАД № 730793 про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 173-2 та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП відповідно.

Відповідно до листа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 09 квітня 2026 року, повідомлено ОСОБА_1 на її звернення на лінію «102» щодо конфліктної ситуації з колишнім чоловіком ОСОБА_2 зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за №11209 та розглянуто. Встановлено, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КУпАП та відносно нього 16 березня 2026 року складено протоколи серії ВАД № 730792 та серії ВАД № 730793, а також провівши форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства встановлено високий рівень небезпеки, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис.

З довідки «Про результати проведеної перевірки, по зверненню ОСОБА_1 » від 23 квітня 2026 року вбачається, що 27 березня 2026 року об 14.41 год. до Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, телефоном на скорочений номер екстреного виклику поліції «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_2 , який повідомив, що його колишня дружина ОСОБА_1 не впускає його до квартири. Вказану подію зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Кропивницького РУП за №12970 від 27 березня 2026 року. В ході проведення перевірки здійснено виїзд за вказаною адресою та біля будинку встановлено заявника ОСОБА_2 , який повідомив, що його колишня дружина ОСОБА_1 не надає доступу до місця його проживання, а саме здійснила заміну замка на вхідних дверях до квартири. Також, вказав, що між ними відбуваються майнові конфлікти з приводу розподілу житла, майна, грошей. Останній зазначив, що у вказаній квартирі знаходиться його побутова техніка, грошові кошти у сумі 15500 доларів США, особистий одяг, меблі, золоті жіночі прикраси та одяг, закордонний паспорт та інші документи. На його думку дані дії здійснювала його колишня дружина ОСОБА_1 , та на даний час не бере від нього слухавку та зазначав, що остання шляхом обману привласнила житло. Повідомив, що був знятий з місця реєстрації за вказаною адресою та власником даної квартири є його теща ОСОБА_5 .

Також, встановлено, що 16 березня 2026 року колишня дружина ОСОБА_1 звернулась на лінію 102 та повідомила, що колишній чоловік вчиняє домашнє насильство психологічного та фізичного характеру. За результатами вказаного повідомлення відносно ОСОБА_2 працівниками УПП винесено терміновий заборонний припис серії АА №313490 терміном на 3 доби п.п.1,2,3 та склали протоколи про адміністративне правопорушення серії ВАД № 730792 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, серії ВАД № 730793 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

23 квітня 2026 року для встановлення всіх обставин події було здійснено виїзд за місцем проживання ОСОБА_1 , котра повідомила, що за вказаною адресою проживає з сином, з чоловіком після розлучення фактично разом не проживали, спільний побут не вели. Разом з цим повідомила, що інколи він приїздив до спільної дитини та тимчасово в них зупинявся. За час спільного проживання ОСОБА_6 розповіла про те, що її на той момент чоловік неодноразово вчиняв відносно неї домашнє насильство, психологічного та фізичного характеру та надала довідки з діагнозом, а також розповіла про його ігрову залежність, яка призвела до того, що він почав закладати в ломбард золоті вироби і інше. Доповнила, що 13 лютого 2026 року її колишній чоловік приїхав за її місцем проживання та попрохав її пожити в неї на період проходження ВЛК. Через деякий час він почав вчиняти сварки і конфлікти, які супроводжувалися образами в її сторону, вона просила покинути помешкання яке належить її матері, однак він відмовився та зазначав, що має право там бути, оскільки він зареєстрований. Потім розповіла про подію яка відбулась 16 березня 2026 року. Про дану подію вона розповіла своїй матері, котра як власник 23 квітня 2026 року звернулась до ЦНАП для зняття його з місця реєстрації та повідомила, що не бажає, щоб він проживав в її квартирі. Стосовно особистих речей ОСОБА_1 вказала, що відправила новою поштою та надала підтверджуючі накладні, а стосовно грошей, які вказав колишній чоловік то зазначила, що ніяких грошей в нього не було. За результатами перевірки не здобуто належних та допустимих доказів, які б підтвердили вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення, проте вбачаються ознаки цивільно-правових відносин, у зв`язку з чим заявнику рекомендовано звернулися до суду для вирішення даного питання в судовому порядку.

Відповідно до листа Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 27 березня 2026 року, повідомлено ОСОБА_1 на її звернення на лінію «102» щодо конфліктної ситуації з колишнім чоловіком ОСОБА_2 зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області за №11209 та розглянуто. Встановлено, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 173 КУпАП та відносно нього 16 березня 2026 року складено протоколи серії ВАД №730792 та серії ВАД №730793, а також провівши форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства встановлено високий рівень небезпеки, у зв`язку з чим відносно ОСОБА_2 винесено терміновий заборонний припис серії АА №313490 строком на 10 діб.

З характеристики ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 працює на посаді головного спеціаліста відділу оформлення допомог, військових пенсій і пільг сектору виплат, має вищу освіту, закінчила Харківський Державний економічний університет, досвід роботи за фахом 22 роки. Працює у центрі з 2003 року, на посаді головного спеціаліста з 2014 року. За час роботи на посаді показує високі професійні знання, постійно працює над підвищенням своїх професійних знань. Державною мовою володіє добре. Може чітко та ясно виразити свою думку та довести необхідну інформацію. Стан виконання службових обов`язків на високому рівні. Ділові якості розвинуті добре. Постійно проявляє розумну ініціативу та професійну компетентність, не боїться брати відповідальність на себе, рішення приймає обґрунтовані. Керівні документи знає, постійно контролює відпрацювання документів працівниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до нормативно – правових актів, інших документів, які відпрацьовує. Має високу працездатність. При спілкуванні з колегами та начальниками проявляє повагу та ввічливість, здатна вислуховувати співбесідника. Користується повагою колег у колективі. За результатами роботи оцінюється на добре. Випадків несвоєчасного виконання службових завдань не було. Постійно займається підвищенням самоосвіти, на заняттях з професійної підготовки проявляє активність та зацікавленість. Відповідає займаній посаді за своїми професійними якостями.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ч. 1 ст. 358КК України, за фактом того, що 27 квітня 2026 року до чергової частини Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області надійшло звернення від ОСОБА_2 , який повідомив, що невідома особа, підробила від його імені заяву – згоду на дарування квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається з довідки КНП «Міська лікарня швидкої медичної допомоги Кропивницької міської ради», ОСОБА_2 була надана медична допомога в травмпункті 16 березня 2026 року. Діагноз: садна лівого передпліччя, в/з лівого стегна.

З консультативного висновку спеціаліста КНП «КОЛ КОР» від 06 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_2 встановлено діагноз: ЗЧМТ. Струс головного мозку. Травматичне розтягнення зв`язок шийного відділу хребта. Забій м`яких тканин голови. Гіпертонічна хвороба.

Ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 07 травня 2026 року скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб Кропивницького РУП ГУ НП в Кіровоградській області, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 16 березня 2026 року, задоволено.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ч. 1 ст. 125 КК України, за фактом того, що 06 травня 2026 року до Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області надійшла заява від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про те, що 06 травня 2026 року близько 08:21 год., за адресою: АДРЕСА_3 , колишня дружина, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , під час раптово виниклого конфлікту спричинила заявнику тілесні ушкодження. Відповідно до довідки КНП «КОЛ ЛОР», у заявника зафіксовано: ЗЧМТ, струс головного мозку, травматичне розтягнення зв`язок шийного відділу хребта, забій м`яких тканин голови. Дата реєстрації провадження 07 травня 2026р.

З консультативного висновку спеціаліста КНП «КОЛ КОР» від 11 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_2 встановлено діагноз: ЗЧМТ (06 травня 2026), струс головного мозку. Остеохондроз шийного відділу хребта. Полідископатія. Цервікалгія.

Судом також встановлено, що за час перебування заявника та заінтересованої особи у шлюбі, ними була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_3 . Договір купівлі-продажу квартири було укладено на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно нотаріально посвідченої заяви від 01 жовтня 2019 року ОСОБА_2 надав згоду дружині – ОСОБА_1 на укладення договору дарування квартири АДРЕСА_2 , а саме подарувати вказану квартиру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 471316346 від 03 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_5 на підставі договору дарування, серія та номер: 1161, виданого 02 жовтня 2019 року, видавник: Алфімова І.М. – приватний нотаріус Кропивницького міського нотаріального округу Кіровоградської області, належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до Витягу з реєстру територіальної громади, ОСОБА_3 був зареєстрований 11 лютого 2019 року за адресою: АДРЕСА_3 та знятий з реєстрації за вказаною адресою 27 вересня 2019 року. 30 вересня 2019 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 та 07 жовтня 2019 року був знятий з реєстрації за вказаною адресою. З 07 жовтня 2019 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

ОСОБА_2 звернувся до Фортечного районного суду міста Кропивницького з позовною заявою до ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного 02 жовтня 2019 року договору дарування квартири.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 24 квітня 2026 року у справі № 404/4464/26 відкрито провадження в порядку загального позовного провадження.

ОСОБА_2 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 474489026 від 27 квітня 2026 року вбачається, що ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2 га за адресою: Кіровоградська область, Новоархангельський район, с/рада Надлацька.

З службової характеристики на ОСОБА_2 від 12 травня 2026 року вбачається, що він займає посаду начальника відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_7 з 2006 року. За час проходження військової служби зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний військовослужбовець. Службові обов`язки виконує сумлінно та в повному обсязі. Володіє необхідними професійними знаннями та навичками, постійно працює над їх удосконаленням. У складних умовах та обставинах діє впевнено, рішення приймає обґрунтовано. До виконання поставлених завдань ставиться з високим рівнем відповідальності. Характеризується як принциповий, чесний та врівноважений. Має розвинене почуття обов`язку, користується авторитетом серед колег та командування. У колективі підтримує доброзичливі відносини, є люблячим чоловіком та батьком. У колективі підтримує доброзичливі відносини, є люблячим чоловіком та батьком. Займаній посаді відповідає та заслуговує на підвищення та подальше просування по службі.

З службової характеристики від 13 травня 2026 року виданої на ОСОБА_2 вбачається, що він займає посаду начальника відділу фінансового забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_7 з 2006 року. За час проходження військової служби зарекомендував себе як дисциплінований, відповідальний військовослужбовець. До виконання службових обов`язків відноситься сумлінно та відповідально, виконує їх в повному обсязі. Володіє необхідними професійними знаннями та навичками, постійно працює над їх удосконаленням. В складних умовах та обставинах діє впевнено, рішення приймає вірно.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості за ч. 1 ст. 162 КК України, за фактом того, що 12 травня 2026 року до Кропивницького районного управління поліції ГУНП в Кіровоградській області надійшла ухвала слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького № 404/5160/26 від 07 травня 2026 року, щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_2 , про те, що 18 березня 2026 року колишня дружина ОСОБА_1 умисно та незаконно обмежила йому доступ до житла за адресою: АДРЕСА_3 , яке було спільно набуте під час шлюбу, та фактично перешкоджає користуванню.

У постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі за №756/3859/19 зроблено висновок про те, що враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.

У постанові Верховного Суду від 28.04.2020 року у справі за №754/11171/19 зазначено, що при вирішенні питання щодо застосування обмежувального припису суд на підставі встановлених обставин справи та оцінки факторів небезпеки (ризиків) щодо вчинення домашнього насильства має оцінити пропорційність втручання у права і свободи особи, враховуючи, що ці заходи, пов`язані із протиправною поведінкою такої особи.

Обмежувальний припис використовується як ефективний спосіб захисту від вчинення дій з домашнього насильства, однією із характеристик якого є повторюваність.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).

Законом визначено, що видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних факторів та ризиків.

Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.

Дослідивши надані докази, з огляду на встановлені судом обставини, оцінюючи належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить висновку про відмову у видачі обмежувального припису, оскільки заявник не надала належних і допустимих доказів, які б підтвердили наявність підстав для застосування обмежувального припису.

Статтею 26 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника має зокрема і постраждала особа або її представник. При цьому обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов`язків:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;

2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;

3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;

4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;

5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;

6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв`язку особисто і через третіх осіб.

Сам факт звернення заявниці до органів поліції не є безумовною підставою для застосування судом до заінтересованої особи спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, які визначені Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (постанова Верховного Суду від 16 листопада 2022 року, справа № 214/4179/21).

З доданих до заяви матеріалів не вбачається доведеним факт застосування домашнього насильства відносно заявника на системній основі чи у такому ступені, що дозволяє дійти висновку про наявність ризиків, які б наражали потенційну потерпілу на небезпеку.

Одночасно суд враховує, що між заявником та заінтересованою особою наявний спір, щодо права власності на квартиру, який може бути вирішено в порядку цивільного судочинства, шляхом звернення до суду із відповідною позовною заявою. Наявність між сторонами неприязних відносин та спору щодо поділу майна не може саме по собі розцінюватись як насильство в сім`ї. Слід враховувати, що обмежувальний припис має чітко визначений характер, мету і не може застосовуватися як інструмент маніпулювання в вирішенні конфліктів, того чи іншого спору. Необхідно відрізняти насильство від конфліктних ситуацій, спорів, що виникають у кожній сім`ї. Насильство є результатом свідомих дій кривдника, з властивою йому агресією і бажанням завдати шкоди, а не прагненням розв`язати конфліктну ситуацію. Також, судом враховано, що заявник та заінтересована особа стверджують, що під час сварок були нанесені тілесні ушкодження, як і ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 .

Таким чином, неприязні стосунки, наявність конфлікту між заявником та заінтересованою особою не можуть бути підставою для задоволення заяви про видачу обмежувального припису.

Отже, суд, аналізуючи вищевикладене, дійшов висновку, що відсутні прямі, обґрунтовані та переконливі докази того, що з боку ОСОБА_2 чиниться домашнє насильство стосовно заявника, у зв`язку з чим остання потребує захисту у порядку положень, передбачених ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Відповідно до ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису, відносяться на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 350-1 – 350-8 ЦПК України, Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, відмовити.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про видачу обмежувального припису віднести на рахунок держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 29.06.2026 року.

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Н. Ю. Іванова