Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №346/4076/23 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4076/23

Провадження № 1-кп/346/180/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого – судді ОСОБА_1 , секретар судових засідань: ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду, обвинувальний акт по кримінальному провадженню № №12023091180000357, в якому ОСОБА_3 (який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Коломия Івано-Франківської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянин України; розлучений; освіта середня; на утриманні має дитину з інвалідністю до 18 років; має відстрочку від призову по мобілізації по п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"; раніше не судимий; на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря - психіатра не перебуває), обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 Кримінального кодексу України,

а сторонами кримінального провадження є: з боку обвинувачення - прокурор: ОСОБА_4 , з боку захисту – обвинувачений: ОСОБА_3 та його захисник ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

Щодо обвинувачення, яке суд вважає доведеним.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно статті 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» та частиною першою статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 69/2022, від 24.02.2022 року на початку січня 2023 року отримав повістку про явку до ІНФОРМАЦІЯ_3 для уточнення військово-облікових даних і проходження військово-лікарської комісії ( АДРЕСА_2 ).

13 січня 2023 року згідно направлення № 6376 ОСОБА_3 був направлений для встановлення придатності за станом здоров`я для проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 . За результатами проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , згідно довідки № 77/2/1115 від 06.04.2023 року ОСОБА_3 визнано «Придатний до військової служби».

Встановивши відсутність обставин, передбачених ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», спеціалістом ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 05.04.2023 року о 12 годині 30 хвилин було вручено повістку ОСОБА_3 та роз`яснено її зміст, зокрема: необхідність прибуття 06 квітня 2023 року о 12 годині 30 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_5 для подальшого відправлення до військової частини НОМЕР_1 .

Отримавши повістку ОСОБА_3 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час загальної мобілізації, оголошеної 24 лютого 2022 року, згідно з Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію», на особливий період, а саме в період воєнного стану введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого ЗУ від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ та у подальшому продовженим Законом України від 19 лютого 2023 року № 2915-ІХ про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_5 о 12 годині 30 хвилин 06 квітня 2023 року, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Заяв чи звернень від ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_5 про поважні причини неявки на 12 годину 30 хвилин 06 квітня 2023 року по повістці на відправку до лав ЗСУ – не надходило та не реєструвалось.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив умисне діяння у вигляді ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України.

Докази, які доводять вину ОСОБА_3 .

Суд вважає доведеним вказане формулювання обвинувачення, оскільки його зміст підтверджується наступними доказами, у їх сукупності:

- паспортом громадянина України, виданим на ім`я ОСОБА_3 , за яким він народився ІНФОРМАЦІЯ_6 та має РНОКПП: НОМЕР_2 (а.с.98);

- військовим квитком серія НОМЕР_3 , виданим на ім`я ОСОБА_3 за яким останній прийняв присягу 05.02.1992 року та 06.04.2023 був визнаний придатним до військової служби (а.с.99-100);

- обліково-послужною карткою до військового квитка з тими ж відомостями (а.с.101);

- направленням від 13 січня 2023 року № 6376 яким ОСОБА_3 направлено для встановлення придатності за станом здоров`я до проходження військової служби у зв`язку з призовом на військову службу під час мобілізації, в особливий період (а.с. 96);

- карткою обстеження та медичного огляду від 06.04.2023 року відповідно до якої ОСОБА_3 пройшов військово-лікарську комісію та придатний до військової служби (а.с.97);

- довідкою № 77/2/1115 військово-лікарської комісії від 06 квітня 2023 року за якою ОСОБА_3 страждає на хронічний гастродуоденіт в стадії постійної ремісії, однак визнаний "Придатним до військової служби" (а.с. 95);

- розпискою ОСОБА_3 з його підписом про одержання ним повістки 05.04.2023 о 12.30 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_5 на 06.04.2023, 12год.30хв. (а.с.94);

- мобілізаційним розпорядженням № 24142 ВОС 956647 від 06 квітня 2023 року відповідно до якого ОСОБА_3 зобов`язаний не чекаючи повістки РТЦК та СП з`явитись 06 квітня 2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.100 зворот);

- рапортом начальнику ІНФОРМАЦІЯ_5 від 07 квітня 2023 року в якому зазначено, що ОСОБА_3 пройшов співбесіду і був відібраний до військової частини НОМЕР_4 для проходження служби (а.с. 102);

- постановою про визнання речовими доказами від 20.07.2023 року (а.с.114), якою слідчим визнано речовим доказом у кримінальному провадженні військовий квиток, виданий на ім`я ОСОБА_3 , рапорт начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , довідка № 71/2/1115 від 06 квітня 2023 року, копія паспорта на ім`я ОСОБА_3 , направлення № 6276 від 13 січня 2023 року, карта обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 та корінець бойової повістки (а.с. 114);

- показами свідка ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 місце проживання АДРЕСА_3 , не працює) яка надала наступні покази: зазначила, що має доньку 14 років, яка навчається у Коломийській школі. Зазначила, що її чоловік має захворювання і лікується час від часу. Її доньці у січні 2023 року було погано, у зв`язку із чим вона не могла ходити в шкоду, вони відвели її до лікарів, місяця два не могли встановити діагноз. Спочатку донька лежала в лікарні, а потім у Львові робили операцію, у зв`язку із чим вона отримала інвалідність 3 групи. Донька вчиться дома, чоловік помагає у догляді, але хворів. В їх сім`ї працює тільки чоловік, а вона доглядає дитину. До січня 2023 року вона не хворіла, однак вона не працювала, через особливість мовлення у зв`язку із чим її на роботу ніхто не бере. З січня місяця займається хворобою дитини та зазначає, що інвалідності немає;

- показами обвинуваченого ОСОБА_3 який вказував, що його дитина захворіла та поки не з`ясувалось, що з нею сталось він був біля неї. ВЛК у ТЦК проходив, йому повістку вручали він її отримав її 05 квітня 2023 року десь о 12 годині, але він повідомляв, що він хворий. Зазначив, що він не з`явився по повістці, оскільки був у лікарні, однак документів, що це підтверджує немає і такі документи в ТЦК не надавав. Також вказував, що він ходив в лікарню та лікувався вдома. Також його дитина 06.04.2023 року була вдома та лікувалась, але він не знав чим вона хворіє, однак в школу на той момент вона не ходила. Їй потім робили операцію та вона має інвалідність 3 групи і лікування наразі продовжується. На той момент дочці було 13 років. Вказував також, що його дружина також не працює у неї вади мови, але інвалідності немає, однак документи на досудовому розслідуванні слідчому не давав про це та свідчень також не розповідав. Він утримує сім`ю та один заробляє. Його донька з грудня 2022 року не ходила до школи, оскільки була у лікарні, а іноді вдома. Різні лікарі давали різний діагноз, але виявили пухлину стовбура головного мозку, яку вирізали. Дружина була у цей навчальний рік та працювала, але не одразу, деколи прибирала, а деколи дивилась за дитиною.

Суд дуже уважно ставиться до показів обвинуваченого та наданих ним і його захисником доказів. І відзначає, що вони свідчать про те, що обвинувачений дійсно потрапив напередодні призову під час мобілізації та після неї, у дуже складні життєві обставини, через хворобу дитини, яка носила триваючий характер і яку пізніше було визнано дитиною з інвалідністю. Однак, усі повідомені обвинуваченим відомості не є поважними причинами його неявки по повістці 06.04.2023 до ІНФОРМАЦІЯ_5 та тільки підтверджують умисність його ухилення від мобілізації по призову, оскільки хвороба доньки не заважала обвинуваченому прибути по повістці.

Суд врахував, що захисник обвинуваченого вказував на те, що його клієнт звертався до лікаря 06.04.2023 і надав довідку про це (а.с.122), однак відзначає, що вказана довідка підтверджує лише факт звернення до лікаря і не має відомостей про характер захворювання обвинуваченого, який би повністю виключав його можливіть з`явитись по повістці у ТЦК 06.04.23.

Щодо покарання.

Обставин, які б виключали кримінальну протиправність діяння ОСОБА_3 або звільняли його від кримінальної відповідальності чи від покарання, за вказане кримінальне правопорушення, судом не встановлено, а тому він підлягає покаранню на загальних підставах.

Суд погоджується із прокурором у тому, що обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 за вчинений ним злочин та передбачені статтею 67 КК України, відсутні.

Проте, в силу п.1 ч.1 ст.66 КК України і оскільки обвинувачений щиро розкаявся має місце обставина, яка пом`якшує його покарання.

Положеннями статті 50 КК України передбачено, і суд враховує, що: покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого (частина 1); покарання має на меті не тільки кару і виправлення засуджених, а й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина 2); покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність (частина 3).

Разом з цим суд застосовує і положення статті 65 КК України за якими: суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 КК; 2) відповідно до положень Загальної частини КК; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання (частина 1); особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень (частина 2); підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу (частина 3); більш суворе покарання, ніж передбачене відповідними статтями Особливої частини КК за вчинене кримінальне правопорушення, може бути призначене за сукупністю кримінальних правопорушень (частина 4).

При цьому застосовуючи вказані норми кримінального права, суд враховує правовий висновок Верховного Суду, щодо правильного їх застосування, викладений ним у постанові від 26.06.2018 року у справі № 570/3743/15-к, в якій зазначається, що покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності й індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу винного, обставини, що впливають на покарання, ставлення винної особи до своїх дій, інші обставини кримінального провадження, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру й тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Тож вирішуючи питання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, передбаченого статтею 336 КК України, суд виходить з наступного:

- санкція статті 336 КК України передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років;

- суд враховує положення Загальної частини КК України, які є застосовними для призначення покарання ОСОБА_3 та вказані вище і нижче за цим текстом;

- суд враховує конкретні обставини за яких ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке за ступенем тяжкості, в силу положень частини 4 статті 12 КК України, являється нетяжким злочином та кваліфікується за статтею 336 КК України;

- ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення умисно, тобто з прямим умислом. Але він визнав свою вину у вчиненні злочину добровільно та щиро розкаявся;

- обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_3 за вчинений ним злочин та передбачені ст.67 КК України, відсутні;

- обставина, яка пом`якшує покарання ОСОБА_3 за вчинений ним злочин та передбачена п.1 ч.1 ст.66 КК України, є його щире каяття;

- ОСОБА_3 працює в ТОВ «Файнобуд-1» з 15 січня 2025 року майстром будівельником. За час роботи він зарекомендував себе як відповідальний, сумлінний і кваліфікований працівник. Працівник має високі професійні якості, володіє необхідними знаннями та навичками для виконання своїх посадових обов`язків. Він завжди готовий до навчання та підвищення кваліфікації. Працівник є ініціативним та творчим працівником. Він завжди бере на себе додаткові обов`язки і встигає виконати їх якісно та в строк. Працівник має організаторські здібності та легко знаходить спільну мову з колегами. Він є активним членом колективу і завжди готовий допомогти іншим. Працівник дисциплінований і пунктуальний. Він завжди приходить на роботу вчасно і виконує свої обов`язки якісно. Працівник користується повагою в колективі і має позитивну характеристику з місця роботи. Загалом працівник ОСОБА_3 є відповідальним, сумлінним, кваліфікованим, ініціативним та творчим працівником, який користується повагою в колективі (а.с. 154);

- висновком органу пробації зазначено, що беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, Коломийський районний відділ філії Державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області, вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить небезпеки для суспільства. У разі якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, вважають за доцільним покладення на правопорушника обов`язків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України (а.с. 65-67);

- ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Коломия Івано-Франківської області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; громадянин України (а.с.98); розлучений; освіта середня; на утриманні має дитину з інвалідністю до 18 років (а.с.108-110,193); раніше не судимий (а.с.103); на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря - психіатра не перебуває (а.с.105-106);

- ОСОБА_3 має відстрочку від призову по мобілізації по п.5 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", як чоловік, що виховує дитину з інвалідністю віком до 18 років (а.с.194).

Таким чином, з урахуванням викладених судом обставин, які він застосовує у їх сукупності, суд вважає, що ОСОБА_3 слід призначити покарання, що передбачене статтею 336 КК України, тобто позбавлення волі на строк 3 роки.

Разом з цим, суд враховує і застосовує положення частини 1 статті 75 КК України за якими, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

І суд відзначає, що він засуджує ОСОБА_3 за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України, яке не являється корупційним кримінальним правопорушенням, кримінальним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу І суд призначив йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.

Тож зважаючи на це, а також тяжкість вказаного злочину, особу ОСОБА_3 та інші обставини, які наведені вище, у тому числі щире каяття, наявність відстрочки від призову по мобілізації та наявність на утриманні дитини з інвалідністю до 18 років, суд погоджується і з прокурором, і з стороною захисту, і з органом з питань пробації у тому, що ОСОБА_3 може виправитись без відбування покарання, а тому суду слід звільнити його від відбування покарання у виді позбавлення волі, але з випробуванням, строк якого, зважаючи на тяжкість злочину, який він вчинив і призначений строк покарання (3 роки), слід встановити у 1 рік.

Що стосується іспитового строку, то тут суд виходить із того, що за положеннями частини 4 статті 75 КК України він встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років. І оскільки іспитовий строк застосовується при призначенні покарання у виді позбавлення волі не більше 5 років, а суд призначає ОСОБА_3 3 роки позбавлення волі, його можна встановити у мінімальному строці - 1 рік.

Разом з цим, на обвинуваченого слід покласти обов`язки, передбачені частиною 1 статті 76 КК України, а також передбачені п.2 ч.3 ст. 76 КК України, оскільки суд згоден із органом з питань пробації і прокурором щодо доцільності встановлення вказаного додаткового обов`язку.

Отже, призначення обвинуваченому основного покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, із звільненням від його відбування, але з випробуванням, строк якого встановлюється судом у 1 рік, на думку суду, буде відповідати як меті призначення судом покарання, так і принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання.

Щодо процесуальних витрат.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 118 КПК України передбачено, що процесуальні витрати складаються з витрат, пов`язаних із залученням експертів.

А згідно з частиною 2 статті 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

І хоча суд ухвалює обвинувальний вирок, в силу положень частини 2 статті 124 КПК України, оскільки сторона обвинувачення зазначила, що витрати на залучення експертів відсутні, підстав для розподілу судових витрат не має.

Щодо речових доказів і документів.

В силу положень частини 9 статті 100 КПК України, питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатись до набрання рішенням законної сили. При цьому, частина 9 статті 100 КПК України прямо передбачає, як суду треба вирішити питання про долю конкретних речових доказів і документів.

Тож, на виконання положень частини 9 статті 100 КПК України, суду вирішує долю речових доказів наступним чином: військовий квиток виданий на ім`я ОСОБА_3 повернути власнику;

- рапорт начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , довідка № 71/2/1115 від 06 квітня 2023 року, копія паспорта на ім`я ОСОБА_3 , направлення № 6276 від 13 січня 2023 року, карта обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 та корінець бойової повістки - повернути до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Інші матеріали - залишити в матеріалах судової справи.

Інші процесуальні питання.

Підстави, для вирішення судом інших питань, передбачених ст.368 КПК України, відсутні.

Таким чином, на підставі всього викладеного і керуючись статтями 1-33,36,37,42,45-52,55,75-110,113-129,170-211,290-293,302,318-371,373-77,381,382,392-395,532 КПК України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого статтею 336 КК України.

Призначити ОСОБА_3 , за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене статтею 336 Кримінального кодексу України основне покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

Звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання, з випробуванням. Встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік, який обчислюється з дня проголошення вироку, та покласти на нього такі обов`язки: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання чи місце роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази у вигляді:

- військовий квиток виданий на ім`я ОСОБА_3 - повернути власнику;

- рапорт начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , довідка № 71/2/1115 від 06 квітня 2023 року, копія паспорта на ім`я ОСОБА_3 , направлення № 6276 від 13 січня 2023 року, карта обстеження та медичного огляду ОСОБА_3 та корінець бойової повістки – повернути до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

- інші матеріали кримінального провадження - залишити в матеріалах судової справи.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених частиною 1 статтею 394 КПК України, шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку надіслати всім учасникам судового провадження.

Учасники судового провадження, також, мають право отримати копію вироку в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області.

Суддя: ОСОБА_1