Рішення від 15 червня 2026 р. у справі №342/85/26 — Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/85/26

Провадження № 2/342/337/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2026 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Федів Л.М.

секретаря судового засідання Москалюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городенка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування, завданої в дорожньо-транспортній пригоді, шкоди у виді заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, що потягнуло лікування та супутню цьому моральну шкоду, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 250000 грн, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участі ТЗ Фольксваген Джета, р.н. НОМЕР_1 , яким керувала відповідач по вул. І.Богуна в м. Городенка Коломийського району ІваноФранківської області. В обґрунтування позову зазначено, що 09.07.2025 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, відповідач, будучи водієм, технічно справного автомобіля Фольксваген Джета, р.н. НОМЕР_1 , по вул. І. Богуна в м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не надала переваги в русі пішоходу ОСОБА_1 , яка знаходилась на пішохідному переході, внаслідок чого ТЗ отримав механічні ушкодження, а саме пошкодження лобового скла. Своїми діями вона порушила п. 18.1 ПДР.. Тобто, під час руху відповідач - водій ОСОБА_3 , маючи об`єктивну можливість при необмеженій видимості та оглядовості завчасно виявити на вулиці Богуна в м. Городенка нерегульований пішохідний перехід, по якому вулицю (дорогу) по виробничій потребі як працівник ЦНАПу, переходила Позивач, при відсутності зовнішніх факторів, що змушували б негайно виконувати ті або інші вимоги Правил дорожнього руху України (далі - ПДР), проявляючи злочинну самовпевненість, але легковажно розраховуючи, що невиконання нею, водієм, ПДР якось минеться, не врахувала дорожньої обстановки, не переконалася, що керування автомобілем буде безпечним для інших, зокрема, для пішоходів на нерегульованому переході і не створить для них перешкод або небезпеки як іншими учасникам руху, не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, будучи неуважною до дорожньої обстановки та її змін, нехтуючи перевагою пішоходів, що рухались по пішохідному переходу, вчинила наїзд ударом без навіть пригальмовування на Позивача, тобто допустила зіткнення з Позивачем та так, що Позивача відірвало від дорожнього покриття, підкинуло догори та понесло на лобове скло названого автомобіля після чого уклало в без свідомому стані на проїжджу частину дороги. Звідти Позивача й забрала швидка меддопомога та госпіталізувала на стаціонарне лікування Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди Позивач отримала численні тілесні ушкодження, які було медициною кваліфіковані як легкі тілесні ушкодження, бо не потягнули непрацездатність потерпілого Позивача на більше, ніж 21 день. Відповідача було притягнуто за порушення п. 18.1 ПДР (ст. 124 КУпАП, штраф 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень плюс судовий збір), За заподіяння Позивачу тілесних ушкоджень відповідача до кримінальної відповідальності, відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення чи до адміністративної відповідальності не притягнуто. Позивач була непрацездатною 21 день, в т.ч. майже половину часу з цього строку самостійно не могла пересуватися, бо боліло практично все тіло, коли самостійно не пересувалася, Позивач перебувала на стаціонарному лікуванні, як тільки Позивач почала з докладанням немалих зусиль пробувати пересуватися самостійно, Позивача було відправлено на амбулаторне доліковування (на доліковування вдома) з оформленням лікарняних листів непрацездатності. Під час періоду, коли Позивач не могла самостійно пересуватися, Позивач разом з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в лікарні майже постійно плакали, бо Позивач для них залишилася єдиним годувальником. Їх батько, а Позивача чоловік - ОСОБА_6 , 1979р.н., загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 внаслідок поранень несумісних з життям, отриманих в результаті штурмових дій противника позицій ЗСУ поблизу села Діброва, Сєвєродонецького району, Луганської області при здійсненні заходів із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, його смерть, пов`язана з виконанням обов`язків військової служби, та захистом Батьківщини (копія Сповіщення Сім`ї № 36 за 2023 рік додається).

У результаті вищевказаного та його наслідків потерпілому Позивачу та неповнолітнім дітям Позивача заподіювалася та була безумовно спричинена моральна шкода. Моральна шкода, яка спричинена Позивачу та неповнолітнім дітям Позивача, виразилася у формі душевних страждань і переживань з приводу того, чи Позивач зможе ходити, утримувати дітей до повноліття, бо смерть їх батька (Позивача - чоловіка) довічна, втрата рідної людини непоправна, порушення особистого та сімейного благополуччя, життєвих цінностей та родинних зв`язків Позивача та дітей Позивача і так (тобто й без участі Позивача в ДТП) викликають негативні почуття - горе, відчай та зниження життєвого оптимізму.

Позивач вважає, що в діях спричинювача шкоди наявна груба необережність як водія, оскільки останній, керуючи ТЗ Фольксваген Джета, р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. 1. Богуна в м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області та наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу умисно не надала переваги в русі Позивачу пішоходу, яка знаходилась на пішохідному переході, в т.ч. виконувала обов`язки служби в ЦНАПі, внаслідок чого ТЗ отримав механічні ушкодження, а саме пошкодження лобового скла, а Позивач - тілесних ушкоджень.

Своїми діями відповідач умисно порушила п. 18.1 ПДР «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека», бо порушити п. 18.1 ПДР можливо лише з умислом, Тобто, вбачається, що відповідач легковажно бажала настання несприятливих наслідків для Позивача.

Станом на день подачі позову мінімальна зарплата у 2025 році у місячному розмірі - 8 000 гривень, 100 мінімальних заробітних плат - 800000,00 грн.. Таким чином, Позивач вважає, що зазнала моральної шкоди, що відповідає сумі 800000,00 грн.. Моральна шкода, яка спричинена Позивачу виразилася у формі душевних страждань та переживань із-за порушенні її особистого та сімейного благополуччя, що склалося після загибелі чоловіка, а факт ДТП істотно порушував та порушив життєві цінності Позивача щодо неповнолітніх дітей, внаслідок чого Позивач до тепер відчуває негативні наслідки, які істотно посилилися після втрати батька для дітей, бо виникли у Позивача почуття горя, відчаю та зниження життєвого оптимізму.

З урахуванням усіх встановлених обставини справи у їх сукупності, глибину душевних страждань Позивача та вимог розумності, виваженості та справедливості, розмір відшкодування моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, що призвело до тілесних ушкоджень Позивача, тривалого відновлення працездатності Позивача (в сукупності тривало 21 день), то стягнення моральної шкоди у найменшому розмірі 250000,00 гривень на користь Позивача може бути достатнім, співмірним та справедливим, хоча і має суто умовний вираз, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. У зв"язку з викладеним просить заявлені вимоги задовольнити.

11.02.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання в справі, про що повідомлено учасників справи.

Ухвалою суду від 22 квітня 2026 року закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з`явилася. У позовній заві просила розгляд справи проводити без її виклику. Позовні вимоги задовольнити.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явилася. Про розгляд справи повідомлялася належним чином у встановленому ЦПК України порядку, відзиву на позовну заяву не подала, причини неявки не повідомила.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 281 ЦПК України розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими главою 11 Заочний розгляд справи.

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 280 ЦПК України, та того, що відповідач про причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав, а позивач подав докази, які вважав достатніми для розгляду справи, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві обґрунтування позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 3, 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні й суспільні інтереси в спосіб, визначений законами України.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Частиною 6 ст.82 ЦПК України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Із постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 27.08.2025, яка набрала законної сили встановлено, що Водій ОСОБА_2 09 липня 2025 року біля 16-20 год., керуючи ТЗ Фольксваген Джета р.н. НОМЕР_1 по вул. І.Богуна в м. Городенка Коломийського району Івано-Франківської області, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не надала переваги в русі пішоходу ОСОБА_1 , яка знаходилась на пішохідному переході, внаслідок чого ТЗ отримав механічні ушкодження, а саме пошкодження лобового скла. Своїми діями вона порушила п. 18.1 ПДР.

Крім того у постанові вказано, що відеозаписами із камер відеоспостереження зафіксовано момент ДТП, а саме те, як водій транспортного засобу марки Фольксваген Джета р.н. НОМЕР_1 наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу не надала переваги в русі пішоходу ОСОБА_1 , яка знаходилась на пішохідному переході, внаслідок чого ОСОБА_1 було збито.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жительку АДРЕСА_2 , громадянку України, одружену, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят)гривень, стягнуто судовий збір (постанова

Згідно медичної документації КНП «Городенківська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» Городенківської міської ради – епікриз №4278 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувала в травматологічному відділі КНП «Городенківської БЛІЛ», з 09.07. по 18.07.2025, Д-З: забій м`яких тканин спини, правої гомілки, правого передпліччя.

Згідно листків непрацездатності №№17926575-2033209110-1, 17926575-2033313999-1, 18031688-2033407394-1, 18031688-2033454934-1, 18031688-2033494724-1, 18031688-2033531865-1, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 перебувала на лікуванні, у періоди: з 09.07.2025 по 14.07.2025, 15.07.2025 по 18.07.2025, 21.07.2025 по 23.07.2025, 24.07.2025 по 25.07.2025, 26.07.2025 по 28.07.2025, 29.07.2025 по 30.07.2025, категорія медичного висновку – захворювання або травма загального характеру.

З ухвали слідчого судді Городенківського районного суд Івано-Франківської області від 05.12.2025 слідує, що згідно висновку судово-медичного експерта №103, початок експертизи 13.08.2025 – закінчення 18.08.2025, на підставі даних судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , даних карти стаціонарного хворого №4278 КНП «Городенківська ЦРЛ» на її ім`я, обставин справи, у гр. ОСОБА_1 виявлено тілесне ушкодження у вигляді садна спини, забою м`яких тканин правої гомілки, правого передпліччя, правої гомілки, синця лівої лопато очної ділянки, які утворилися від дії тупих твердих предметів, якими можуть бути виступаючі частини автомашини, скоївши наїзд, можуть відповідати терміну вказаному обстеженою, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює кермує транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Обов`язок відшкодувати завдану шкоду, завдану внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок.

Потерпілий має подати докази, що підтверджують факт завдання шкоди внаслідок ДТП, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

До характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Таким чином судом встановлено, що у зв`язку з порушенням ОСОБА_2 , Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_1 , згідно висновку судово-медичної експертизи, отримала тілесні ушкодження у вигляді садна спини, забою м`яких тканин правої гомілки, правого передпліччя, правої гомілки, синця лівої лопато очної ділянки, які утворилися від дії тупих твердих предметів, якими можуть бути виступаючі частини автомашини, скоївши наїзд, можуть відповідати терміну вказаному обстеженою, відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Позивачці ОСОБА_1 дійсно завдана шкода, внаслідок чого вона пережила душевні страждання та їй завдано моральної шкоди. Суд бере до уваги той факт, що завдана ОСОБА_1 шкода відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Позивачка звертаючись до суду із позовом вказувала на те, що моральна шкода, яка їй спричинена виразилася у формі душевних страждань та переживань із-за порушенні її особистого та сімейного благополуччя, що склалося після загибелі чоловіка, а факт ДТП істотно порушив життєві цінності позивача щодо неповнолітніх дітей, внаслідок чого Позивач до тепер відчуває негативні наслідки, які істотно посилилися після втрати батька для дітей, бо виникли у Позивача почуття горя, відчаю та зниження життєвого оптимізму, а тому просила стягнути із відповідачки моральну шкоду в розмірі 250 000 гривень.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Суд приходить до переконання, що позивачка до позову не надала належних доказів на підтвердження заявленої суми моральної шкоди у розмірі 250 000 грн., ця сума є завищеною, незважаючи на характер тілесних ушкоджень, які вона отримала.

Верховний суду України в своїх численних рішеннях зазначав, що «Розмір відшкодування має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, при цьому, відшкодування моральної шкоди не може бути засобом отримання доходу».

Враховуючи все вище зазначене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення із відповідачки на користь позивачки завданої моральної шкоди в розмірі 10 000 гривень.

За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка звільнена від сплати судового збору.

Тому із відповідачки слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1331.20 грн.

Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVINANDOTHERSv. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

На підставі наведеного, відповідно до ст. ст. 23, 1167, 1172, 1187 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 247, 258, 259, 264-265, 268, 273, 280-289, 352-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування, завданої в дорожньо-транспортній пригоді, шкоди у виді заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, що потягнуло лікування та супутню цьому моральну шкоду– задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн (десять тисяч гривень 00 коп).

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331.20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складений 26.06.2026.

Суддя: Федів Л. М.