Суд: Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Дрібне хуліганство
Дата: 24 червня 2026 р.
Справа: №179/1119/26
Суддя: Кравченко О. Ю.
справа № 179/1119/26
провадження № 3/179/245/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 червня 2026 року с-ще Магдалинівка
Суддя Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області Кравченко О.Ю., розглянувши матеріали, що надійшли з відділення поліції №1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, яка мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,
за статтею 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ :
До Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з відділення поліції №1 Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №951629 від 07.06.2026, 08 червня 2026 року о 20-00 годин в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 висловлювался нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою ОСОБА_2 , внаслідок чого порушила громадський порядок і спокій громадян.
Зазначені дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ст.173 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину не визнала та пояснила, що між нею та ОСОБА_2 на території її домоволодіння виникла сварка з приводу обробітку кукурудзи. ОСОБА_2 лаявся, кидався під трактор та не давав проводити роботи на її земельній ділянці.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП до матеріалів справи надані наступні докази, які були досліджені судом:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №951629 від 07.06.2026;
- картка єдиного обліку;
- заява та письмові пояснення потерпілого ОСОБА_2 , з яких вбачається, що 07.06.2026 о 20-00 годин, останній, прийшовши до своїх сусідів з приводу оприскування трактором кукурудзи, на ґрунті неприязних відносин ОСОБА_1 висловлювалася нецензурною лайкою та намагалася вчинити бійку;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , з яких вбачається, що 07.06.2026 о 20-00 годині була словесна перепалка з її сусідом, ОСОБА_2 , в ході якої висловлювалася в його нецензурною лайкою на ґрунті неприязних відносин;
- рапорт інспектора СРПП ВП №1 Самарівського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 08.06.2026, з якого вбачається, що 07.06.2026 о 20-06 год. надійшло повідомлення зі спец.лінії «102» про те, що в с.Жданівка по вул.Степова відбувається конфлікт. В ході виїзду на місце події в АДРЕСА_1 , з приводу звернення ОСОБА_2 щодо внесення тракторним оприскувачем вдома на кукурудзу його сусідами, було встановлено, що ОСОБА_1 на ґрунті неприязних відносин висловлювалась нецензурною лайкою, намагається вчинити бійку.
Разом з цим, вищенаведені докази не доводять поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Безпосереднім об`єктом охорони за ст. 173 КУпАП є громадський порядок.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій. Відмінною особливістю дрібного хуліганства від хуліганства, що наказується в кримінальному порядку, є те, що воно не має характеру грубого порушення громадського порядку, яке причиняє суттєву шкоду суспільним відносинам, правовим та законним інтересам громадян.
Хуліганство з об`єктивної сторони полягає в посяганні на ці правоохоронювані цінності.
Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Тобто, для встановлення істини по справі та належної оцінки дій ОСОБА_1 має значення мотив такої поведінки, але ані протокол ані інші матеріали справи про адміністративне правопорушення таких даних не містять.
З матеріалів справи судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ґрунті раніше виниклих неприязних стосунків дійсно відбувся конфлікт, однак не доведено та не підтверджено доказами, що ОСОБА_1 в ході конфлікту мала прямий умисел на порушення громадського порядку і спокою громадян, тобто безпричинно, не зазначено, в чому ці наслідки були виражені та яким чином було порушено громадський порядок і спокій громадян, їх тривалість і створення певних перешкод у звичайному житті громадян.
Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено та з матеріалами справи не доведено, що конфлікт між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувався у громадському місці.
Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
На думку суду, застосування адміністративного стягнення до особи за відсутності будь-яких доказів її протиправної дії чи бездіяльності не відповідатиме принципу верховенства права і міститиме ознаки свавільного застосування адміністративних повноважень.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Враховуючи положення ст.251 КУпАП, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником поліції в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, у зв`язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
Відповідно до ст.40-1, ст. 283 ч.7 КУпАП судовий збір у випадку закриття провадження у справі не стягується, відноситься за рахунок держави.
Керуючись ст.ст.247, 283, 284 КУпАП, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.Ю.Кравченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua