Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №517/561/26 — Захарівський районний суд Одеської області

Справа № 517/561/26

Провадження № 2/517/316/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року с-ще Захарівка

Захарівський районний суд Одеської області в складі

головуючого судді Меєчка О.М.,

за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

установив:

Представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 15 червня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 524075-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 15 червня 2025 року направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти договір № 524075-КС-002 про надання кредиту. 15 червня 2025 року ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 524075-КС-002 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-5507, на номер телефону, що зазначений позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий боржником було введено/відправлено.

Отже, 15 червня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 524075-КС-002 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов вказаного договору, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» надало позичальнику грошові кошти у розмірі 5000 гривень зі сплатою відсотків у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом.

Також, 28 липня 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 524075-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» зобов`язалося додатково надати позичальнику грошові кошти в сумі 10000 гривень.

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором кредиту та додатковою угодою виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 5000 гривень та 10000 гривень відповідно, шляхом їх перерахування на банківську картку позичальника.

Водночас ОСОБА_1 всупереч чинному законодавству та умовам договору і додаткової угоди, належним чином покладені на нього обов`язки перед позивачем не виконав (частково сплачував кошти), порушив умови угод і має прострочену заборгованість.

За таких обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість, яка станом на 05 травня 2026 року становить 38557 гривень 22 копійки, з яких: 14253 гривні 92 копійки - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 17960 гривень 04 копійки - суми прострочених платежів по процентах, 6343 гривні 26 копійок - суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України.

Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та вирішено питання про витребування доказів (а.с. 100-101).

11 червня 2026 року від АТ «Універсал Банк» до суду надійшли витребувані докази (а.с. 109-131).

У судове засідання представник позивача не з`явилась, про час, дату і місце судового розгляду повідомлялась належним чином (а.с. 106). Водночас в резолютивній частині позовної заяви просить суд розглядати справу за відсутності представника ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Вказала, що проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує (зв.а.с. 9).

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився хоча належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, повідомлений про дату, час і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв`язком судової повістки за адресою реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 . Направлена йому судова повістка про виклик до суду за його місцем реєстрації, повернута суду з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 108). Відповідач про причини неявки суд не повідомив та не подав до суду відзив, заяву про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до частини 7 статті 128 ЦПК України судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

З довідки Затишанської селищної ради Роздільнянського району Одеської області № 02-20/792 від 01 червня 2026 року вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 99).

Згідно із пунктом 3 частини 8 статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до правової позиції КЦС ВС викладеної у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (61-185св23) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Ураховуючи зазначене, а також те, що повістка про виклик у судове засідання судом направлялася належним чином за офіційним зареєстрованим місцем проживання відповідача, а конверт повернувся на адресу суду з довідкою поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою», суд дійшов висновку, що відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду.

Суд вважає, що відповідач не з`явився до суду без поважних причин, а тому за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.

Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Судом установлено, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 15 червня 2025 року направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір № 524075-КС-002 про надання кредиту. Згідно прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту 15 червня 2025 року ОСОБА_1 прийняв пропозицію на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ITC одноразового ідентифікатора UA-5507, (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , вказаного ним в заявці) електронного повідомлення, СМС-повідомлення, сторонами укладено договір № 524075-КС-002 (а.с. 29-30, 40, зв.а.с. 40-а.с. 49).

Крім цього, відповідач підписав в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, одноразовим ідентифікатором UA-7135 паспорт споживчого кредиту, в яком визначені умови кредитування (а.с. 16-18).

Відповідно до умов укладеного договору кредитодавець надав позичальнику кредит в розмірі 5000 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язалався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів (п. 2.1). Строк кредиту: 24 тижні (п. 2.3). Стандартна процентна ставка: в день 1,0%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п. 2.4). Комісія за надання кредиту - 1000 гривень (п. 2.5). Загальний розмір наданого кредиту - 5000 гривень (п. 2.7). Строк дії договору - до 30 листопада 2025 року (п. 2.8). Орієнтована загальна вартість наданого кредиту - 12302 гривні 52 копійки (п. 2.9). Загальні витрати за кредитом 7302 гривні 52 копійки (п. 2.10). Орієнтовна реальна процентна ставка - 6972,02 % (п. 2.11). У договорі відображено графік платежів (п. 4.2.2).

Згідно з формою послідовності дій, убачається, що в ІТС ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», зафіксовано укладення договору на вебсайті кредитодавця www.my.tpozyka.com, шляхом введення логіну та пароля до особистого кабінету (а.с. 59).

З анкети клієнта (витягу з ІТС) убачається, що ОСОБА_1 самостійно зазначив всі свої персональні дані, зокрема вказано номер банківського рахунку/банківської картки для перерахунку коштів № НОМЕР_2 (а.с. 61).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за договором № 524075-КС-002 від 15 червня 2025 року виконало в повному обсязі надавши позичальнику грошові кошти в розмірі 5000 гривень шляхом перерахування їх на банківську картку № НОМЕР_2 . Вказане підтверджується інформацією витребуваною судом за клопотанням представника позивача від АТ «Універсал Банк» (а.с. 109-154). Так, з даної інформації вбачається, що в банку на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) була випущена банківська картка № НОМЕР_2 ( та відкрито під неї відповідний рахунок) та надано виписку по рахунку, якою підтверджений факт зарахування 15 червня 2025 року грошових коштів у сумі 5000 гривень.

28 липня 2025 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Додаткову угоду №1 до Договору № 524075-КС-002 про надання кредиту. Згідно прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) укласти Додаткову угоду №1 до Договору про надання кредиту 15 червня 2025 року ОСОБА_1 прийняв пропозицію на умовах, визначених офертою, шляхом направлення через ITC одноразового ідентифікатора UA-8654, (направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_1 , вказаного ним в заявці) електронного повідомлення, СМС-повідомлення, сторонами укладено договір № 524075-КС-002 (а.с. 53-54, 55-56, 57-58).

Відповідно до умов укладеної Додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 28 липня 2025 року, сума неповернутого кредиту становить 4664 гривні 62 копійки (п. 1). Кредит збільшується на 10000 гривень та кредитодавець на умовах викладених в договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит, збільшений на 10000 гривень у строки та на умовах викладених у договорі (п.3.1). Після збільшення суми кредиту, загальний розмір отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складає 14664 гривень 62 копійки (п. 3.2). Сторони домовились, що строк кредитування продовжується на 43 днів з дати укладення цієї додаткової угоди. З урахуванням цього загальний строк кредитування за договором становить 212 днів (п. 4). Комісія за надання додаткової суми кредиту: 2000 гривень (п.5). Після укладення додаткової угоди орієнтовна реальна річна процентна ставка становить 5510,02%. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 34770 гривень 77 копійок. Загальні витрати за кредитом 20106 гривень 15 копійок. Денна процентна ставка 0,81 процентів (п. 6). Ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору (п.11).

Згідно з формою послідовності дій, убачається, що в ІТС ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», зафіксовано укладення договору на вебсайті кредитодавця www.my.tpozyka.com, шляхом введення логіну та пароля до особистого кабінету (а.с. 60).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» свої зобов`язання за Додатковою угодою №1 від 28 липня 2025 року до Договору № 524075-КС-002 про надання кредиту від 15 червня 2025 року виконало в повному обсязі надавши позичальнику грошові кошти в розмірі 10000 гривень шляхом перерахування їх на банківську картку № НОМЕР_2 . Вказане підтверджується інформацією витребуваною судом за клопотанням представника позивача від АТ «Універсал Банк» (а.с. 109-131). Так, з даною випискою по рахунку підтверджений факт зарахування 28 липня 2025 року грошових коштів у сумі 10000 гривень.

У свою чергу відповідач свої зобов`язання за кредитним договором та додатковою угодою належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилась сума заборгованості.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526, 546 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором (стаття 1052 ЦК України).

Відповідно до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, установлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Наданими суду доказами підтверджено, що відповідачем акцептовано умови кредитного договору № 524075-КС-002 від 15 червня 2025 року та додаткової угоди № 1 до нього від 28 липня 2025 року.

Кредитор свої зобов`язання за договором та додатковою угодою виконав в повному обсязі, а саме надав позичальнику кредит у розмірі 5000 гривень та 10000 гривень відповідно, що підтверджено відповідними доказами.

Позичальник свої обов`язки за вказаним договором належним чином не виконав, не повернув отримані кошти та проценти за користування кредитом.

У відповідності до статті 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином у відповідності до умов договору.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин 1, 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Отже, ОСОБА_1 має перед ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 524075-КС-002 від 15 червня 2025 року та додатковою угодою № 1 від 28 липня 2025 року в розмірі 32213 гривень 96 копійок, з яких: 14253 гривні 92 копійки - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 17960 гривень 04 копійки - суми прострочених платежів по процентах. Розрахунок вказаної суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором та додатковою угодою наданий суду і відповідає вимогам закону (а.с. 13-15, зв.а.с. 15).

Щодо заявленої представником позивача вимоги про стягнення з відповідачки суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦК України в сумі 6343 гривні 26 копійок, суд зазначає таке.

24 грудня 2023 року вступив в силу Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким було внесені зміни до Закону «Про споживче кредитування» та скасовано положення про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договорами про споживчий кредит, укладеними пізніше 30-го дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Водночас виник конфлікт між нормами пункту 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону «Про споживче кредитування», за змістом якого через 30 днів після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» дозволяється встановлення договірної відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, і пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно частин 1, 2 статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України.

Отож усі закони України, які є актами цивільного законодавства, повинні відповідати ЦК України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012 вказано: «Виходячи з наведеного Конституційний Суд України вважає, що невідповідність окремих положень спеціального закону положенням Кодексу не може бути усунена шляхом застосування правила, за яким з прийняттям нового нормативно-правового акта автоматично призупиняє дію акт (його окремі положення), який був чинним у часі раніше. Оскільки Кодекс є основним актом цивільного законодавства, то будь-які зміни у регулюванні однопредметних правовідносин можуть відбуватися лише з одночасним внесенням змін до нього відповідно до порядку, встановленого абзацом третім частини другої статті 4 Кодексу».

Відтак хоч Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України установлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно.

Оскільки, на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе.

Отже, зазначення у ЦК України про необхідність прийняття інших законів відповідно до цього Кодексу є достатньою підставою вважати, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України.

Спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

Отож ЦК України має вищу юридичну силу, тому до цих правовідносин підлягає застосуванню положення пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України, а тому відповідач звільняється від обов`язку сплати на користь позивача суми заборгованості по відсотках відповідно до статті 625 ЦПК України в розмірі 6343 гривні 26 копійок.

З огляду на викладене позов підлягає задоволенню частково.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 гривень) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1164800 гривень).

Згідно частини 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до платіжної інструкції № 16424 від 26 травня 2026 року ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2662 гривні 40 копійок (а.с. 12).

Отже, згідно із вимогами статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, які понесені позивачем при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 2224 гривні 43 копійки (83,55 %).

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 546, 625, 638, 639, 1048, 1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», статтями 19, 27, 83, 175, 274-275, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором Договору № 524075-КС-002 від 15 червня 2025 року в розмірі 32213 (тридцять дві тисячі двісті тринадцять) гривень 96 копійок, з яких: 14253 (чотирнадцять тисяч двісті п`ятдесят три) гривні 92 копійки - суми прострочених платежів по тілу кредиту, 17960 (сімнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят) гривень 04 копійки - суми прострочених платежів по процентах.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір в розмірі 2224 (дві тисячі двісті двадцять чотири) гривні 43 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 30 червня 2026 року.

Відомості про сторони у справі:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, 01133, номер банківського рахунку НОМЕР_4 в АТ «ОТП Банк» МФО банку 300528;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя