Суд: Ренійський районний суд Одеської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: за законом.
Дата: 28 червня 2026 р.
Справа: №510/841/26
Суддя: Гончарова-Парфьонова О. О.
РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Провадження № 2/510/1953/26
Справа № 510/841/26
29 червня 2026 року м. Рені Одеської області
Ренійський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.,
за участю секретаря Фурсової А.А.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина до складу якої увійшло право власності на сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП «Прикордонник», серія ОД № 0108410.
Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтва про право на спадщину, у видачі свідоцтва їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що й стало підставою для звернення із позовом до суду.
Позивач у судове засідання не з`явилась, направило до суду клопотання про розгляд справи її відсутності, наполягала на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судове засідання також не з`явилась, направила до суду заяву про визнання позовних вимог та просила розглянути справу за її відсутності.
Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Дійсно, як встановлено судом, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 14 жовтня 2025 року Ренійським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис № 316).
Частиною 1 ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Отже, після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої увійшло право власності на сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП «Прикордонник», серія ОД № 0108410.
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).
За життя, ОСОБА_3 на випадок своєї смерті особистого розпорядження не залишив, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85444703 від 30 травня 2026 року, тому спадкування здійснюється за законом.
Позивач проживала разом із спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до відкриття спадщини та входить до кола спадкоємців четвертої черги за законом, а відповідач (дружина спадкодавця) входять до кола першої черги спадкоємців за законом.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що визначено ч. 1 ст. 1270 ЦК України.
З матеріалів витребуваної спадкової справи встановлено, що 11 грудня 2025 року, тобто в строки визначені ч. 1 ст. 1270 ЦК України, позивач звернулась до Ренійської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .
Відповідач в свою чергу, скористалась наданим їй правом передбаченим ч. 2 ст. 1274 ЦК України та 11 грудня 2025 року звернулась до нотаріальної контори з заявою про відмову від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її чоловіка ОСОБА_3 на користь позивача ОСОБА_1 .
Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги, що регламентовано ч. 1 ст. 1273 та ч. 2 ст. 1274 ЦК України.
Отже, позивач прийняла спадщину у відповідності до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, так, як подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Разом із тим, позивач на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем за адресою: АДРЕСА_1 .
Однак, при зверненні позивача до державної нотаріальної контори, у видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на нерухоме майно, про що видано відповідну постанову.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, що передбачено ч. 5 ст. 1268 ЦК України.
На підтвердження своїх позовних вимог, позивач надала суду копії документів, які підтверджують право власності та видавалися на ім`я померлого ОСОБА_3 , а відсутність оригіналів правовстановлюючих документів не позбавляє спадкоємця оформити своє право на спадщину, що передбачено ч. 3 ст. 1296 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Так, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем (ч. 3 ст. 200 ЦПК України).
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У даному випадку визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Отже, всі вказані обставини знайшли своє підтвердження та не викликають у суду жодних сумнівів.Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають чинному законодавству, а тому мають бути задоволені під час розгляду у підготовчому судовому засіданні.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у своїй заяві позивач просила залишити судові витрати за нею, питання про стягнення судових витрат з відповідача судом не розглядалось.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 76, 81, 89, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за законом право власності на сертифікат на право на земельну частку (пай) в КСП «Прикордонник», серія ОД № 0108410, виданий Ренійською районною державної адміністрацією 03 лютого 1997 року та зареєстрований за № 1292.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua