Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №522/8556/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №522/8556/26

Суддя: Переверзева Л. І.

Справа №522/8556/26

Провадження №3/522/3371/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 червня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Переверзева Л.І. розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №315507 від 05.05.2026 року, який надійшов з Департаменту патрульної поліції УПП в Одеській області відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за статтею 173-2 ч.3 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду міста Одеси з Департаменту патрульної поліції УПП в Одеській області надійшов протокол відносно ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 ч.3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що 5 травня 2026 року о 18-й годині 30 хвилин ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї співмешканки громадянки ОСОБА_2 , а саме: виражався нецензурною лайкою, ображав, хопав за руки та штовхав, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 173-2 ч.3 КУпАП.

Положеннями ст. 173-2 ч.3 КУпАП України передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частинами першою або другою цієї статті.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.

Суд вважає, що були створені всі умови для реалізації права особи на доступ до правосуддя, та приймаючи до уваги те, що ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату та час розгляду справи в суді, не з`явився, суд оцінює таку поведінку як небажання особисто прийняти участь в розгляді справи в суді.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, інформація про час та місце розгляду справи перебуває у відкритому доступі на офіційному сайті суду, а відтак ОСОБА_1 мав цікавитись долею справи, добросовісно користуватись наданими йому процесуальними правами.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, провина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами, доданими до протоколу про адміністративне правопорушення:

-копією термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ЕТ №108655 від 05.05.2026 року згідно якого, ОСОБА_1 заборонено контактувати з постраждалою ОСОБА_2 у будь-який спосіб строком на 10 діб;

-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05.05.2026 року, згідно якої поліцейським уповноваженого підрозділу поліції визначено рівень небезпеки кривдника ОСОБА_1 стосовно постраждалої ОСОБА_2 , як високий;

-письмовою заявою ОСОБА_2 від 05.05.2026 року в якій вона просила вжити заходів правового характеру до її співмешканця ОСОБА_1 , який вчинив домашнє насильство відносно неї;

-письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 05.05.2026 року згідно яких, того дня ОСОБА_1 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, чіплявся до неї, ображав та бив її по голові;

-копією постанови Приморського районного суду міста Одеси від 22.01.2026 року згідно якої, ОСОБА_1 було визнано винним за статтею 173-2 ч.3 КУпАП.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 дійсно винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 ч.3 КУпАП і він підлягає адміністративній відповідальності.

Згідно вимог ст. 283 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 КУпАП, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 КУпАП.

Разом з тим, суд не вбачає підстав для направлення ОСОБА_1 на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство.

На підставі викладеного та керуючись статтею 173-2, 280, 283 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 ч.3 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі шістдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 гривень 60 копійок.

На постанову може бути подана апеляційна скарга, яка подається до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд міста Одеса, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Приморського

районного суду м. Одеси Л.І. Переверзева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua