Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №496/1498/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1498/26

Провадження № 3/496/808/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Шаньшина М.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

08.02.2026 року об 11:30 год. с-ще Хлібодарське, Одеського району, Одеської області, Маяцька дорога, 13, ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Fox» н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме порушення мови, координації рухів, зіниці очей, що не реагують на світло, почервоніння очей. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився під відеозапис, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце i час розгляду справи, i, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

До судового засідання ОСОБА_1 не прибув, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, клопотань про відкладення слухання справи від нього не надходило.

Захисник ОСОБА_1 , - адвокат Мартинюк Ю.С. подала до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що докази, які наявні в матеріалах справи, як кожен окремо так і в сукупності поза розумним сумнівом не доводять наявність у ОСОБА_1 зазначених ознак наркотичного сп`яніння, а тому у поліцейських були відсутні підстави пропонувати йому пройти огляд в закладі охорони здоров`я, відповідно не підтверджують наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, як відмова від проходження огляду на відповідний стан в закладах охорони здоров`я. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є достатнім та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Також, про відсутність у ОСОБА_1 зазначених ознак наркотичного сп`яніння є підтвердженням те, що він не був відсторонений від керування транспортним засобом у встановленому законом порядку, а після складання відносно нього протоколу сів за кермо свого автомобіля та продовжив поїздку. Поліцейськими ОСОБА_1 не було запропоновано передання керування транспортним засобом іншій особі. За таких обставин, можна дійти обґрунтованого висновку, що з самого початку поліцейські не вважали, що ОСОБА_1 знаходиться в стані наркотичного сп`яніння, оскільки дозволили йому після складання протоколу сісти за кермо та продовжити поїздку. Крім цього просив проводити розгляд справи без участі ОСОБА_1 та його захисника.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №586113 від 08.02.2026 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.02.2026 року, дослідженим відеозаписом, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

Суд не приймає до уваги письмові пояснення ОСОБА_1 , додані до протоколу, оскільки в судовому засіданні 05.05.2026 року встановлено, що вказані письмові пояснення відрізняються від дійсної позиції ОСОБА_1 .

Жодних істотних порушень при складанні протоколу серії ЕПР № 586113 від 08.02.2026 року судом не встановлено.

Аргументи захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, суд відхиляє, оскільки поліцейський лише фіксує ознаки, які на його переконання можуть свідчить про можливе (ймовірне) перебування особи у стані певного сп`яніння, у той час, як єдиним джерелом доказів, яке може спростувати існування таких сумнівів поліцейських є висновок лікаря закладу охорони здоров`я, який у цій справі відсутній.

А отже суд виснував про відсутність підстав для закриття провадження відносно ОСОБА_1 . Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Як вбачається із наданої довідки посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 видавалося.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, передбачених ст. ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено, а також, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, тому з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень, суд вважає, що достатнім видом адміністративного стягнення для нього є штраф в межах санкції статей за якими кваліфіковані його дії з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-284, 287-288 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягненняу вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя М.В. Шаньшина