Постанова від 16 червня 2026 р. у справі №291/868/25 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 16 червня 2026 р.

Справа: №291/868/25

Суддя: Шевчук А. М.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №291/868/25 Головуючий у 1-й інст. Федорчук І. В.

Категорія 101 Доповідач Шевчук А. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Шевчук А.М.,

суддів: Павицької Т.М., Талько О.Б.,

за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі

цивільну справу №291/868/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бурлака Олександра Володимирівна, Київська міська рада, Вчорайшенська сільська рада Бердичівського району Житомирської області, про встановлення факту родинних відносин

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою адвокатом Коноваленко Єлизаветою Олександрівною,

на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Федорчук І.В. у с-щі Ружині,

в с т а н о в и в:

У липні 2025 року ОСОБА_1 через представника Коноваленко Єлизавету Олександрівну звернулася до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин. Просила встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заява обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . За заявою рідної сестри померлої, ОСОБА_1 ,16 травня 2025 року приватним нотаріусом заведена спадкова справа. Вона ( ОСОБА_1 ) є рідною сестрою померлої ОСОБА_2 . Свідоцтво про народження ОСОБА_2 не збереглося, а у Книзі реєстрації актових записів про народження по Чорнорудській сільській раді Вчорайшенського району Житомирської області за 1942-1943 роки запис про народження ОСОБА_2 , 1943 року народження, не виявлений. У передбачений законодавством термін вона ( ОСОБА_1 ) звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В. із заявою про прийняття спадщини за законом. Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В. від 03 липня 2025 року у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом відмовлено, оскільки «свідоцтво про народження самого спадкодавця - ОСОБА_2 , спадкоємцем - ОСОБА_1 подано не було». З метою реалізації своїх спадкових прав вона ( ОСОБА_1 ) вимушена звертатися з позовом до суду.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин відмовлено.

Заявник ОСОБА_1 , не погодившись із рішенням суду першої інстанції, через адвоката представника Коноваленко Є.О. подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким заяву про встановлення факту родинних відносин задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аргументовані тим, що заявницею надані переконливі докази (документи) про наявності родинних відносин між заявницею та ОСОБА_2 . У матеріалах справи містяться: погосподарська книга родини, довідка з навчального закладу із зазначенням повного складу сім`ї, показання трьох свідків, які узгоджуються між собою та з письмовими доказами, відсутність будь-якого спору про право та інших спадкоємців. Наведені докази у своїй сукупності однозначно підтверджують наявність родинних відносин між заявницею та спадкодавцем. Судом першої інстанції проігноровано, що відсутність актового запису, який втрачений у воєнний час, не може бути підставою для відмови у встановленні факту родинних відносин, якщо інші докази підтверджують такий факт. Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей», а суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри. Суд першої інстанції фактично знецінив як подані документи, так і показання свідків, не навівши жодних мотивів їх недостовірності. Свідки були допитані у судовому засіданні, попереджені про кримінальну відповідальність, їх показання є послідовними та взаємоузгодженими.

У відзиві на апеляційну скаргу заінтересована особа - Київська міська рада просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

При цьому покликається на те, що враховуючи наявні докази в матеріалах справи, суд першої інстанції ухвалив законне рішення з додержанням усіх вимог діючого законодавства України. Через недоведеність факту спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спадкове майно, а саме квартира АДРЕСА_1 повинна бути визнана відумерлою спадщиною та передана у власність територіальної громади міста Києва.

Інші заінтересовані особи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник заявника ОСОБА_1 адвокат Коноваленко Є.О. апеляційну скаргу підтримала та просить її задовольнити, - рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким заяву задовольнити у повному обсязі, встановивши факт родинних відносин між рідними сестрами.

Заінтересовані особи або їх представники у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с.215-217). Київська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просила розглядати справу без участі її представника. Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, суд першої інстанції виходив із того, що заявниця не надала достатніх, належних та допустимих доказів на обґрунтування родинних відносин із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Статтею 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року в справі №632/580/17 зроблений висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

Суд управі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Згідно з ст.319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд встановив цей факт.

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 15 січня 2025 року в справі №205/4972/23 зазначив, що родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - це кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і непряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника). Виходячи з вимог діючого ЦК України поняттями «родичі», «родинні стосунки» охоплюється коло осіб, які пов`язані між собою певним ступенем споріднення. Такими особами можуть бути близькі родичі за походженням, зокрема, батьки, діти, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, брат та сестра (повнорідні і неповнорідні), двоюрідні брати та сестри, тітка, дядько, племінниця, племінник. Усиновлений та усиновлювач прирівнюються до родичів за походженням.

Доказом родинних відносин є, зокрема, свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг із реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії судових рішень, які набрали законної сили щодо встановлення факту родинних відносин.

Законодавство України не встановлює вичерпного переліку документів, які підтверджують родинні стосунки, а тому вони визначаються в кожному випадку окремо, в залежності від ступеня споріднення.

За положеннями частини третьої ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ст.ст.76,77,78,79,80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достовірними є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За правилами ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2022 року в справі №947/22756/19 зауважив, що цивільне законодавство не передбачає обов`язкового переліку доказів, якими особа може підтвердити факт родинних відносин з іншою особою, оскільки, реалізуючи свої процесуальні права з урахуванням принципу диспозитивності, заявник подає ті докази, які, на її думку, підтверджують обставини, які входять до предмета доказування.

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Звернувшись до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_1 просила встановити факт родинних відносин між нею та рідною сестрою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що необхідно заявнику для реалізації спадкових прав.

Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що із листів Державного архіву Житомирської області від 03 червня 2025 року №Б-2504/02 та від 21 травня 2025 року №Б-2331/02 слідує, що у Книзі реєстрації актових записів про народження по Чорнорудській сільраді Вчорайшенського району Житомирської області за 1942 рік, що надійшла на зберігання до Державного архіву Житомирської області частково, запису про народження ОСОБА_2 не виявлено (а.с.8-9).

Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В. від 03 липня 2025 року №394/02-31 заявниці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що не було надано свідоцтва про народження спадкодавця ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у повній мірі не надано документів про встановлення родинних відносин між нею та спадкодавцем, тобто ОСОБА_2 (а.с.16).

Відповідно до копії спадкової справи за №11/2025 року, заведеної приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлак О.В., щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , вбачається, що ОСОБА_1 звернулася 16 травня 2025 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як спадкоємець другої черги за законом (а.с.39 зворот). Відомості щодо інших спадкоємців у спадковій справі відсутні. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 (а.с.39-60).

На підтвердження родинних відносин ОСОБА_1 надала: ксерокопію пенсійного посвідчення її матері ОСОБА_3 №51/45, в якому зазначено імена двох дітей: сина ОСОБА_4 , 1941 року народження, та дочки ОСОБА_2 , 1943 року народження; ксерокопію свідоцтва про народження заявниці ОСОБА_5 № НОМЕР_1 , у якому батьками записані ОСОБА_6 (батько) та ОСОБА_3 (мати); ксерокопію свідоцтва про смерть матері заявниці - ОСОБА_3 від 14 квітня 1992 року, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ксерокопію свідоцтва про шлюб ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із ОСОБА_7 , укладений 04 лютого 1973 року (серії НОМЕР_2 ), після укладення шлюбу прізвище дружини - « ОСОБА_8 » (а.с.14,18-20).

На підтвердження родинних відносин між заявником та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , заявником також надано: ксерокопію погосподарської книги №7 родини ОСОБА_3 , в якій зазначені імена, стать та дати народження її дітей, а саме: ОСОБА_9 , 1935 року народження; ОСОБА_5 , 1937 року народження, ОСОБА_10 , 1939 року народження, ОСОБА_4 , 1941 року народження, ОСОБА_2 , 1943 року народження (а.с.162-163).

Посилання суду першої інстанції на те, що діти зазначені без вказівки прізвища та по батькові останніх є надуманими, оскільки пропис у погосподарській книзі символу «-ІІ-» означає не відсутність прізвища та по батькові дітей, а без необхідності повторення означає, що у всіх дітей прізвище та по батькові однакові, а відмінними є лише імена дітей.

Окрім того, довідкою Чорнорудської гімназії Вчорайшенської сільської ради Бердичівського району Житомирської області підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , навчалася у Чорнорудецькій семирічній школі з вересня 1950 по червень 1957 рік, закінчила сім класів цього освітянського закладу та на час навчання у школі проживала у сім`ї, яка складалася із: ОСОБА_11 (батька, який не повернувся з війни), ОСОБА_3 (матері, яка виховувала дітей сама), ОСОБА_12 ,1935 року народження (сестри), ОСОБА_5 ,1937 року народження (сестри), ОСОБА_10 , 1939 року народження (брата), ОСОБА_4 ,1941 року народження (брата), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.164). Довідка видана на підставі Книги обліку учнів.

Також судом першої інстанції були допитані свідки, які попереджені по кримінальну відповідальність та приведені до присяги. Так, допитана в якості свідка ОСОБА_13 показала, що заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла, є її тітками, у свій час вона проживала у м. Києві у сім`ї ОСОБА_2 , це було більше сорока років тому. Крім ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були між собою рідними сестрами, в цій сім`ї було ще троє дітей, які померли, у всіх була одна матір та батько. ОСОБА_2 була одинокою, жила в Києві сама, часто приїздила у село до родини. Свідок ОСОБА_14 надала суду показання, що є дочкою ОСОБА_13 , заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла, були сестрами. До ОСОБА_2 свідок приїздила в гості в місто Київ, ОСОБА_2 вела закритий спосіб життя, хоча до них в село приїздила часто. У цій сім`ї було ще троє дітей, які померли, у всіх була одна матір та батько. Свідок ОСОБА_15 надала суду показання, що є невісткою ОСОБА_13 , заявниця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка померла, були сестрами. До ОСОБА_2 свідок приїздила в гості до міста Києва. У цій сім`ї було ще троє дітей, які померли, та у всіх дітей була одна матір та батько.

Оцінюючи вказані вище належні, допустимі та достовірні докази за положеннями ст.89 ЦПК України, колегія суддів доходить висновку, що надані суду докази у своїй сукупності підтверджують факт родинних відносин заявника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як рідних сестер, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог заявником і відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

Підсумовуючи викладене вище, відповідно до положень ст.376 ЦПК України колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким задовольняє заяву ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин.

Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Коноваленко Єлизаветою Олександрівною, задовольнити.

Рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 03 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове.

Встановити, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідною сестрою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 29 червня 2026 року.

Головуюча Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua