Суд: Тернопільський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 29 червня 2026 р.
Справа: №606/340/26
Суддя: Тиха І. М.
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 606/340/26Головуючий у 1-й інстанції Малярчук В.В.
Провадження № 33/817/341/26 Доповідач - Тиха І.М.
Категорія - нововиявлені обставини
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 червня 2026 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Тиха І.М.
за участю законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та її представника Войнарського А.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2026 року, якою повернуто заявнику ОСОБА_1 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року -
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126, ч. 2 ст. 122, ч.5 ст. 126 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу та стягнуто судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 04 травня 2026 року апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
19 травня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про перегляд постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року за нововиявленими обставинами, просив скасувати постанову в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП у зв`язку з відсутністю належного підтвердження повторності.
Постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2026 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року повернуто заявнику.
Не погоджуючись із вказаною постановою, законний представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2026 року та постановити нову, якою передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції, для розгляду доповнень та дослідження відеозапису по суті.
Вважає постанову незаконною та такою, що порушує право на доступ до правосуддя, з огляду на те, що первісне судове рішення своєчасно не було отримано, про його існування стало відомо лише 27 квітня 2026 року, у зв`язку з чим була позбавлена можливості своєчасно реалізувати право на захист та оскарження.
Звертає увагу на те, що під час розгляду справи мали місце обставини щодо неналежного повідомлення про судові засідання. Повернувши заяву без розгляду, суд фактично позбавив можливості захистити права неповнолітньої особи та надати докази щодо підтвердження обставин щодо невручення рішення та відсутності належного повідомлення.
Стверджує, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду питання та не забезпечив справедливий доступ до суду, а також не звернув увагу на те, що у справі наявне грубе порушення прав неповнолітнього, а саме не дослідження відеозапису, розбіжності в протоколах, не роз`яснення прав дитині, не залучення батьків, не надання адвоката, а також відсутність журналу судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , її представника Войнарського А.Й., які підтримали апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступних висновків.
Так, повертаючи заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови судді за нововиявленими обставинами суддя місцевого суду виходив з того що Кодексом України про адміністративні правопорушення не визначені порядок і право осіб на перегляд постанови у справі про адміністративні правопорушення за нововиявленими обставинами.
Вважаю таке рішення вірним виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до положень ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, навіть у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.
Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (касаційного чи за нововиявленими обставинами) чинним законодавством не передбачено.
Статтею 459 КПК України передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами, проте, це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, винесені в порядку КУпАП.
Застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року (№3236/03) у справі "Пономарьов проти України", жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язково рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.
Питання вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень вирішено постановою Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року, яка набрала законної сили після її перегляду в апеляційному порядку.
Порядок її перегляду за нововиявленими обставинами діючим КУпАП не передбачено, що було обґрунтовано роз`яснено апелянту у постанові Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2026 року, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - без задоволення
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КупАП, суддя -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу законного представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 22 травня 2026 року, якою повернуто ОСОБА_1 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 02 квітня 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua