Постанова від 18 червня 2026 р. у справі №314/5371/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 314/5371/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №33/807/875/26Головуючий у 1-й інстанції Швець О.В.

Єдиний унікальний №314/5371/25Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.

Категорія – ст.130 ч.1 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С. за участі захисника Островерхова С.Г. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Островерхова Сергія Геннадійовича на постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 15 травня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з постановою суду, 14.11.2025 року о 14 год. 17 хв. у с.Петро-Михайлівка по вул.Миру біля будинку 26 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ 110377 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.

ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.

В апеляційній скарзі захисник Островерхов С.Г. просив скасувати постанову суду та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Свої вимоги мотивував тим, що суд розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника. Виявлені ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не можуть свідчити про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння без належної медичної перевірки та повного аналізу всіх обставин. Не доведено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Відеозапис не є змістовним.

До судового засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений через додаток «Viber» у відповідності до Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу, затвердженого наказом ДСА України за №28 від 23 січня 2023 року. Тому у відповідності до ч.6 ст.294 КУпАП неявка ОСОБА_1 до суду не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги за його відсутності в судовому засіданні.

Заслухавши захисника Островерхова С.Г., який підтримав доводи апеляційної скарги, при цьому уточнив свої вимоги та наполягав закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконано вимоги ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги про незаконність постанови є неспроможними.

Твердження апелянта про те, що суд першої інстанції розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, є безпідставними.

Апеляційний суд приймає до уваги, що справа надійшла до суду першої інстанції 24 листопада 2025 року та перебувала в провадженні суду майже пів року.

Судом вживались необхідні заходи для того, щоб повідомити про розгляд справи особу, яка притягається до відповідальності, та її захисника.

При цьому слід відмітити, що розгляд справи декілька разів відкладався. Спочатку за клопотанням ОСОБА_1 задля укладення договору з адвокатом, а в подальшому за клопотанням адвоката у зв`язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи.

Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний про наявність на розгляді у Вільнянському районному суді Запорізької області справи про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисник повинні добросовісно використовувати надані процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язані демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом для прискорення процедури слухання.

Посилання захисника в апеляційній скарзі на практику ЄСПЛ (зокрема у справі «Пономарьов проти України») є нерелевантним у даному контексті, оскільки суд першої інстанції вжив усіх необхідних та залежних від нього заходів для забезпечення права особи на участь у судовому засіданні, а неявка особи без повідомлення поважних причин не може слугувати перешкодою для здійснення правосуддя та затягування строків накладення стягнення (ст.38 КУпАП), адже сторони мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження, а не проявляти процесуальну пасивність.

Перебування ОСОБА_1 на військовій службі, наявність у нього інвалідності та проблеми зі здоров`ям, про що зазначав захисник в апеляційній скарзі, не звільняють його від обов`язку дотримуватися вимог законодавства (зокрема інформувати суд про неможливість прибуття в судове засідання) та не спростовують факт належного сповіщення судом.

З урахуванням вимог ст.268 КУпАП, яка не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, місцевий суд розглянув справу без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника, які були належним чином повідомлені про розгляд справи.

Апеляційний суд звертає увагу, що в подальшому ОСОБА_1 через захисника було реалізовано його право на апеляційне оскарження судового рішення.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови ОСОБА_1 не був обмежений у передбачених ст.268 КУпАП правах, в тому числі і в праві бути присутнім під час апеляційного розгляду скарги його захисника, заявляти клопотання та подавати докази.

Проте, ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не з`явився, зазначеними вище правами не скористався, жодних нових доказів, які були невідомі суду першої інстанції та могли б істотно вплинути на суть прийнятого рішення, апеляційному суду не надано. Клопотань про дослідження нових доказів не заявлялось. Тому передбачені ст.268 КУпАП права особи, на переконання апеляційного суду, не порушено.

При цьому, інтереси ОСОБА_1 в апеляційному суді представляв захисник Островерхов С.Г., який підтвердив обізнаність ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги та вважав за можливе проведення судового засідання за його відсутності.

Апеляційний суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено необхідності обов`язкового скасування постанови суду першої інстанції у зв`язку з розглядом справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника.

Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується:

- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №597892 від 14 листопада 2025 року, підписаному особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до якого водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови) у зазначений в протоколі час, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер» та в закладі охорони здоров`я;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого, у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова. Огляд за допомогою спеціального технічного засобу не проводився у зв`язку із відмовою водія, про що останній власноруч засвідчив підписом;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до КНП «Вільнянська РБЛ» від 14 листопада 2025 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, огляд не проводився у зв`язку з відмовою водія;

- долученим до матеріалів справи відеозаписом.

Із цього відеозапису вбачається зупинка екіпажем патрульної поліції автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , також зафіксовано, що працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про порушення ним ПДР (порушення правил користування ременем безпеки та відсутність реєстраційного документу на транспортний засіб). Під час спілкування працівником поліції внаслідок виявлення ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 останньому було запропоновано пройти відповідний огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу, на що водій запропонував поліцейським домовитись та не складати протокол, після чого відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Відсутність у постанові місцевого суду змістовного аналізу відеозапису не свідчить про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні ним передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.

Слід зазначити, що об`єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09 листопада 2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння.

Відповідно до п.2 розділу Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.

Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, працівником патрульної поліції викладено у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.

Апеляційний суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського є обов`язком водія.

При цьому апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.

Доводи захисника про те, що виявлені поліцейським у ОСОБА_1 ознаки сп`яніння є суб`єктивними та не можуть автоматично свідчити про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння без належної медичної перевірки (враховуючи стан здоров`я ОСОБА_1 та наявність у нього інвалідності, що могло вплинути на його мову, координацію та загальний стан), є неспроможними, оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

Частина 2 статті 266 КУпАП передбачає можливість проведення огляду з використанням технічних засобів відеозапису. Матеріали справи містять диск, який підтверджує наявність відеозапису, у зв`язку з чим дії поліцейських з приводу складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 повністю узгоджуються з вимогами ст.266 КУпАП, що спростовує доводи апеляційної скарги захисника в частині, того, що місцевий суд не перевірив дотримання вимог ст.266 КУпАП працівниками патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Загалом доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою районним судом постановою, проте висновків суду не спростовують.

Таким чином, у контексті наведених обставин не можна визнати переконливими й виправданими, а отже й достатніми, доводи апеляційної скарги захисника про скасування судового рішення на зазначених у ній підставах.

Накладене судом першої інстанції адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху за своїм видом та розміром узгоджується з вимогами ст.33 КУпАП, а також відповідає передбаченій ст.23 КУпАП меті стягнення – вихованню особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Істотних порушень законодавства, що тягнуть скасування постанови суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника Островерхова Сергія Геннадійовича залишити без задоволення.

Постанову судді Вільнянського районного суду Запорізької області від 15 травня 2026 року в цій справі відносно ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Гончар