Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №302/1777/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 302/1777/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

29 червня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів : Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, на рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2026 року у складі судді Повідайчика О.І., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

встановив:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів.

Позов мотивовано тим, що рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.02.2023 у справі № 302/1124/22 присуджено стягувати з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання даним рішення законної сили та до досягнення кожною дитиною повноліття. Позивачка наголошує, що на сьогоднішній день сума стягуваних з Відповідача аліментів на утримання спільних неповнолітніх дітей, яка була визначена у рішення суду від 17.02.2023 є недостатньою для належного матеріального забезпечення дітей та підлягає збільшенню згідно статті 192 СК України у зв`язку із зміною матеріального стану позивача, а також наявністю інших об`єктивних обставин. З кожним роком позивачу стає все складніше забезпечувати всі потреби задля гармонійного фізичного та духовного розвитку дітей на необхідному та належному рівні.

Вказує, що матеріальне становище позивачки з часу призначення судом аліментів значно погіршилося, зокрема, 13.08.2024 року позивачку визнано особою з інвалідністю другої групи безтерміново. За станом здоров`я позивачка не може працювати та виконувати важку фізичну працю, тому єдиним джерелом її доходу є пенсія по інвалідності розмір якої становить 3323 грн.

За таких обставин позивач просила суд збільшити розмір стягуваних з відповідача аліменти в твердій грошові сумі на утримання малолітніх дітей з 3000 гривень на 10000 гривень щомісячно, на кожну дитину, з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів задоволено частково.

Збільшено розмір аліментів, визначений рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.02.2023 у справі № 302/1124/22.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації і фактичного проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 3600 (три тисячі шістсот) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання даним рішення законної сили та до досягнення кожною дитиною повноліття.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання по судовим витратам.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків фактичних обставин справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач працює за кордоном, а саме в Чеській Республіці на птахопереробному заводі. Зазначає, що ОСОБА_2 добився багато успіхів на цьому заводі, у зв`язку з чим адміністрацією заводу було безкоштовно виготовлено йому дозвіл на працю, терміном на два роки, який постійно продовжує, як і в цьому році. Вказує, що відповідача призначено старшим зміни, підвищено заробітну плату.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Рішко С.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вказує, що відповідач перебуває у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_5 , з якою проживає однією сім`єю, разом із її чотирма дітьми, які перебувають на його утриманні. Відповідач офіційно не працевлаштований, зазвичай з весни по осінь працює на підрядних роботах за строковими трудовими договорами, а взимку взагалі перебуває без роботи та відповідно без доходів. З часу ухвалення Міжгірським районним судом Закарпатської області рішення від 17.02.2023 року у справі №302/1124/22 матеріальне становище відповідача фактично погіршилося в силу значного зростання інфляції та незмінності розміру його доходів. Вказує, що доводи позивачки про те, що вона є особою з інвалідністю та джерелом її доходів є пенсія, просить суд оцінити критично, оскільки інвалідність позивачці встановлена безтерміново, при цьому вона є обмежено працездатна, а тому вона має можливість працювати, а розмір пенсії позивачки зріс з 2 300,00 грн./міс. до 3323,00 грн./міс. Наголошує на тому, що заявлена позивачкою до стягнення сума аліментів у розмірі 20 000,00 грн. щомісячно, значно перевищує сукупний середньомісячний дохід відповідача, а тому він не матиме можливості сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 20 тис. грн. щомісячно, що неодмінно призведе до накопичення заборгованості. Окрім того, на даний час ці доходи відповідач спрямовує не лише на сплату аліментів на користь позивачки та власне забезпечення, а й на утримання ОСОБА_5 та її неповнолітніх дітей, а також на погашення заборгованості перед ОСОБА_6 .

Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що сторони по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 10.05.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28.04.2020 року у справі №302/220/20 було розірвано.

Від даного шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 28 квітня 2020 року у справі № 302/220/20 з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання двох дітей у розмірі по 2500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з 02.03.2020 року і до досягнення кожною дитиною повноліття.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2023 року, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 05 липня 2023 року, змінено розмір аліментів та вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 (три тисячі) гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дати набрання даним рішення законної сили та до досягнення кожною дитиною повноліття.

Згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №892330 від 13.08.2024 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано особою з інвалідністю другої групи з дитинства та їй протипоказана робота з вираженим фізичним навантаженням. Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 , остання отримує пенсію в розмірі 3323,00 грн. щомісячно.

Таким чином з матеріалів справи слідує, що з моменту ухвалення рішення стан здоров`я позивачки, відтак і можливість заробляти на життя й утримання неповнолітніх дітей своєю працею змінились.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років - 3196 грн.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років – 3512 грн.

Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15травня 2006року №3«Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Тобто, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, але й низка інших норм, що визначають обов`язок батьків утримувати своїх дітей (стаття 182 СК України «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів»,стаття 183 СК України «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини»,стаття 184СК України «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з абз.4 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства,материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.

Вирішуючи питання про зміну розміру аліментів, суд повинен враховувати загальні обставини, передбачені законом при визначенні розміру аліментів.

При визначенні розміру аліментів суд враховує, серед іншого, стан здоров`я, матеріальне становище дитини, стан здоров`я, матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення (ст. 182 ч. 1 СК України).

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Ті обставини, що з віком потреби дітей зростають, що, в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на їх утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дітей є загальновідомими та не потребують доказуванню.

З врахуванням зазначеного, доведеним є факт, що матеріальне становище одержувача аліментів, як одна з умов, з якою пов`язується можливість збільшення розміру аліментів, змінилося, потреба в коштах для утримання і розвитку дітей зросла, тому виникли підстави для вимоги до платника аліментів про збільшення їх розміру .

Також слід визнати, що з моменту ухвалення рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2023 року стан здоров`я позивачки, відтак і матеріальний стан, а саме можливість заробляти на життя й утримання неповнолітніх дітей своєю працею змінились в сторону погіршення, оскільки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнано особою з інвалідністю другої групи з дитинства та їй протипоказана робота з вираженим фізичним навантаженням.

Відповідач є молодою працездатною особою, має обов`язок щодо належного матеріального забезпечення своїх дітей нарівні з позивачкою, в матеріалах справи відсутні докази незадовільного стану здоров`я або стійкої непрацездатності відповідача та відсутні зобов`язання утримання інших осіб.

Посилання у відзиві на апеляційну скаргу про те, що відповідач перебуває у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_5 , з якою проживає однією сім`єю, разом із її чотирма дітьми, які перебувають на його утриманні не беруться до уваги, оскільки як вірно зазначено судом першої інстанції відповідачем не доведено жодним належним та допустимим доказом наявність осіб, яких він зобов`язаний утримувати на підставі закону. При цьому, вказані доводи відповідачем зазначалися і при ухваленні рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17 лютого 2023 року.

Діти сторін проживають разом з позивачкою, відтак саме на неї лягає основний тягар по утриманню та вихованню дітей.

Колегія суддів наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини (ст. 155 СК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

З огляду на вищенаведене, дослідивши докази у справі в їх сукупності, беручи до уваги те, що матеріальний стан позивача змінився в сторону погіршення, враховуючи інтереси дітей, рівність обов`язку батьків щодо належного забезпечення своїх дітей, зважаючи на те, що відповідач є працездатний, проживає у Чеській Республіці, колегія суддів вважає за необхідне збільшити розмір аліментів по 5000 грн. щомісячно на кожну дитину, які спрямовані на захист інтересів дітей та забезпечення одержання ними коштів, необхідних для забезпечення дітей та гармонійного розвитку.

Визначений апеляційним судом розмір аліментів відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності та спрямований на захист інтересів дітей.

При цьому підстав для стягнення аліментів у розмірі по 10 000 грн. суд апеляційної інстанції не вбачає, оскільки суд враховує необхідність за загальним правилом дотримання рівності обов`язку батьків щодо утримання своїх дітей.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції, відповідно до приписів п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підлягає зміні із викладом третього абзацу резолютивної частини рішення у новій редакції.

Керуючись ст.ст 374,376,382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Гренджа Вікторія Юріївна, задовольнити частково.

Рішення Міжгірського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2026 року, змінити, виклавши третій абзац резолютивної частини в наступній редакції:

«Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації і фактичного проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП - НОМЕР_2 ) аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у твердій грошовій сумі в розмірі по 5000 (п`ять тисяч) гривень, щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дітьми повноліття».

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 29 червня 2026 року.

Головуючий :

Судді: