Рішення від 14 червня 2026 р. у справі №607/9254/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.06.2026 Справа №607/9254/26 Провадження №2-а/607/286/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Дуди О.О.

за участю секретаря Малицької І. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Нюня Наталія Андріївна до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Нюня Н. А., звернувся в суд із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення №R488669 від 20.04.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 20.04.2026 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – Відповідач) було винесено постанову №R488669, якою ОСОБА_1 (далі – Позивач) притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень. Як зазначається в оскаржуваній постанові № R488669 від 20 квітня 2026 року, що позивач не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, накласти на громадянина (громадянку) ОСОБА_1 штраф у сумі 17000.00 грн. У військово-обліковому документі Резерв+ зазначено, що Позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив військово-лікарську комісію, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 25.02.2026 графи ІІ Розкладу хвороб визнаний придатний до служби у в/ч забезпечення, ІНФОРМАЦІЯ_3 , закладах та ін., отримав військово-обліковий документ № НОМЕР_1 та має дійсну відстрочку на підставі п.9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з 20.02.2026 року. І про існування та направлення повістки для явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 та з якою метою Позивач не знав, жодного повідомлення від працівників пошти про наявність листа з ІНФОРМАЦІЯ_2 не надходило. З огляду на відсутність повідомлення Позивача про необхідність його прибуття, вчасно пройдена військово-лікарська комісія та наявність відстрочки до 03.05.2026р. на підставі п.9 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» – підстав для відвідування Відповідача у Позивача не було, він мав усі підстави вважати, що як військовозобов`язаний не порушує жодних норм чинного законодавства. Жодного сповіщення про необхідність прибуття на телефон чи у додатку Резерв+ Позивач не отримував, про наявність правопорушення дізнався лише 11.04.2026р., коли побачив в додатку Резерв+ «вас розшукує ТЦК та СП», а в військово-обліковому документі Резерв+ «порушення правил військового обліку» у зв`язку із «не прибули за повісткою до ТЦК та СП». У зв`язку з цим, позивач 20.04.2026 через Електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста та за допомогою функціональної можливості додатку «Резерв+» подав заяву про розгляд протоколу та винесення постанови у справі про притягнення його до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення без його участі сподіваючись на дотримання відповідачем вимог статті 247 КУпАП. Однак, повісток про необхідність прибуття до ТЦК та СП для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби або для уточнення даних позивач не отримував ані особисто, ані засобами поштового зв`язку. Позивач уточнив персональні дані, про що стоїть відповідна відмітка у додатку «Резерв +». Оскільки персональні дані не змінювались з моменту їх уточнення, відтак відсутні підстави для його виклику з цією метою. Попри усе вищезазначене, 20 квітня 2026 року після розгляду ТВО начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріалів справи про адміністративне правопорушення стосовно Позивача винесена постанова № R488669, згідно з якою Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено штраф у сумі 17000 грн. Також зазначаємо, що відповідно до витягу з сервісу Резерв+ Позивача, військово-облікові дані уточнено, з наявною відстрочкою проходити військово-лікарську комісію на визначення ступеню придатності не зобов`язаний. Разом із тим у постанові № R488669 від 20.04.2026р. не вказано, з якою метою Позивач повинен був прибути до Відповідача. Також у даних документах не вказано, чи намагався Відповідач отримати ці дані іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічних), баз даних, як того вимагає примітка до статті 210-1 КУпАП. В постанові не вказано ТВО начальником якого саме ІНФОРМАЦІЯ_2 винесена постанова, лише зазначено на початку постанови «…Я, ТВО начальника, ОСОБА_2 », до постанови не долучено жодного доказу, а саме повістка, рекомендоване повідомлення, опис вкладеного, відповідно до оскаржуваної постанови повістка була надіслана за адресою АДРЕСА_1 , хоча в військово-обліковому документі Позивач вказав саме адресу за якою проживає, а саме: АДРЕСА_2 , яка збігається з адресою реєстрації. Відповідач звинувачує Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП, однак жодних належних доказів такого правопорушення Позивачу фактично не надав. Вважаємо такі дії Відповідача необґрунтованими та протиправними, а тому Позивач змушений звернутися до суду для відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів. Відповідач в оскаржуваній постанові № R488669 від 20.04.2026р. не вказав чи поштове відправлення повернулось до ІНФОРМАЦІЯ_3 , якщо повернулось, то коли саме, і з якою відміткою від працівників Укрпошти. Однак, Позивач – ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . На виконання норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Позивач оновив військово-облікові дані, вказавши контактний номер телефону, а також адресу проживання – АДРЕСА_2 . Дану інформацію підтверджує витяг з сервісу Резерв+, долучений до даної позовної заяви. З огляду на усе вищезгадане, у неприбутті Позивача до Відповідача – умисної дії та вини Позивача немає, а отже відсутня суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Належних та допустимих доказів протилежного Позивачу Відповідач не надав. Таким чином, частина друга вищезазначеної статті передбачає обов`язок керівника ТЦК та СП після отримання заяви, подання якої передбачено частиною першою цієї статті, перевірити викладені у ній фактичні дані і винести по станову по справі з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП. Стаття 280 КУпАП встановлює обов`язок органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Виходячи з наведених правових норм, в контексті спірних правовідносин, визначальним для кваліфікації дій позивача як порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене під час дії особливого періоду, є факт неявки позивача до Відповідача у визначений час та дату у повістці про виклик з метою проходження медичного огляду строк або уточнення даних. Відповідно Відповідачем не надано докази чи ним вчинялися дії для виклику позивача для проходження медичного огляду чи уточнення даних та його неявка за таким викликом. Відтак вважаємо, що постанова №R488669 від 20.04.2026р. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – необхідно закрити за відсутності у діях Позивача складу адміністративного правопорушення. А відтак, з огляду на все вищенаведене, вважаємо позовні вимоги обґрунтованими та законними. Доведення протилежного покладається на Відповідача. Просить, постанову № R488669 від 20.04.2026р. по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити. Стягнути з Відповідача судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача – адвокат Нюня Н. А. у судове засідання не з`явились, однак 27.05.2026 представником позивача – адвокатом Нюнею Н. А. через систему «Електронний суд» подано заяву в якій просить слухати справу без їх участі, позовні вимоги Позивач підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку, причини своєї неявки суду не повідомив.

За наявності вказаних обставин суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника відповідача, який у судове засідання повторно не з`явився з невідомих суду причин, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином у встановленому законом порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних міркувань.

Згідно з постановою ТВО начальника ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення №R488669 від 20.04.2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. Відповідно до постанови, за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 Ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у розмірі 17000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами першою та другою статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Відповідно до статті 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, які стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, подавати заяви; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ОСОБА_1 мав знати, що його викликають у ТЦК, однак свідомо не з`явитися, при цьому обов`язок довести вказану обставину, в силу статті 77 КАС України покладається на відповідача.

Тому, суд вважає, що відповідачем не доведено, що ОСОБА_1 було відомо про необхідність з`явитися на виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 громадян у зазначеній у повістці у ній місце та строк, і він незважаючи на це в приміщення ТЦК не з`явився.

Крім цього, у оскаржуваній постанові неналежним чином викладно об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, а саме взагалі не вказано коли саме мав з`явитись позивач згідно з повісткою.

Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до правил ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, керуючись ч.1 ст.139 КАС України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 532,48 гривень, оскільки позивач звернувся із даним адміністративним позовом через підсистему «Електронний суд».

Разом з тим як вбачається із Постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року (справа №543/775/17), розмір судового збору за подання позовної заяви у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн. Згідно вимог ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Тобто при зверненні до суду із адміністративним позовом через систему «Електронний суд» підлягає сплаті судовий збір в розмірі 532,48 грн. Однак як вбачається із квитанції, долученої до адміністративного позову, позивачем при зверненні до суду із позовною заявою, яка є предметом розгляду в даній справі, сплачено 665,60 грн судового збору, які зараховано на казначейський рахунок до спеціального фонду. У зв`язку з викладеними обставинами за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягає відшкодуванню сплачений позивачем судовий збір в сумі 532,48 грн, а також решта суми сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу як надмірно зарахований до бюджету судовий збір, відповідно до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за №1650/24182 від 25.09.2013 р.

Керуючись статтею 55 Конституції України, статтями 9, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник – адвокат Нюня Наталія Андріївна до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови по справі про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення №R488669 від 20.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі – закрити.

Стягнути в користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 суму судового збору, сплаченого позивачем при зверненні із адміністративним позовом в суд, що становить 532,48 грн (п`ятсот тридцять дві гривні 48 копійок).

Повернути ОСОБА_1 надмірно сплачений до бюджету судовий збір в розмірі 133,12 грн (сто тридцять три гривні 12 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя О.О. Дуда