Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №944/2265/26 — Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/2265/26

Провадження №3/944/1255/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 рокум.Яворів

Суддя Яворівського районного суду Львівської області Колтун Ю.М., розглянувши адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 .

за ч.1 ст.130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

11.04.2026 о 21 год. 45 хв., в с.Старий Яр вул.Центральна, 20, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «PEUGEOT 207» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія за допомогою алкотестера приладу «DRAGER», тест 2287, результат тесту 0,50 проміле, що зафіксовано на нагрудний відеореєстратор №861487. Водія відсторонено від керування транспортними засобами. Чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху, тобто вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечив зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини. Надав пояснення аналогічні викладеним ним у письмових поясненнях. Вказав, що працівниками поліції було допущено ряд істотних порушеннь процедури оформлення матеріалів справи, а надані докази є суперечливими, неналежними та недостатніми для доведення вини поза розумним сумнівом. Так, його було зупинено працівниками поліції під час керування транспортним засобом та висунуто претензії щодо можливого стану сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився на місці зупинки за допомогою алкотестера, при цьому йому не було запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, що позбавило його права на об`єктивне встановлення такого стану. ОСОБА_1 наголосив на тому, що результат огляду не визнає, оскільки перед керуванням транспортним засобом приймав лікарський препарат, що містить етиловий спирт і міг впливати на показники приладу. Тому він самостійно звернувся до закладу охорони здоров`я, з метою проходження медичного огляду, однак отримав відмову у його проведенні, без направлення працівників поліції. Крім того, у матеріалах справи містяться суперечливі дані щодо часу події (21:45 та 21:47), що свідчить про неточності в оформленні матеріалів та ставить під сумнів їх достовірність. Просив провадження в справі закрити із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, враховуючи вказані обставини.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення особи, яка притягається до адмінвідповідальності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно з ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».

Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до підп."а" п.2.9 Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Відповідно до ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до ч.7 глави 2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ України за № 1452/735 від 09.11.2015 - установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

- даними протоколу про адміністративне правопорушення від 11.04.2026 серії ЕПР 1 № 638185, який складений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки, окрім іншого, протокол містить виклад суті адміністративного правопорушення, виходячи з характеру вчинених дій, є вказівка на порушення вимог п.2.9 а ПДР та посилання на ч.1 ст. 130 КУпАП; протокол містить і відмітку про роз`яснення ОСОБА_1 положення ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП; водночас, протокол про адміністративне правопорушення підписано ОСОБА_1 після ознайомлення з його змістом без жодних письмових зауважень. У поясненнях особи, яка притчягається до адмінстраивної відповідальності по суті порушення зазначено: «Їхав додому»;

- тестом з використанням технічного засобу «DRAGER ALKOTEST 6820» №2287 від 11.04.2026 за результатом якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння, результат тесту 0,50 проміле алкоголю, який підписано інспектором поліції та ОСОБА_1 ;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, де зазначено, що з результатом огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 згоден та засвідчив згоду своїм підписом;

-копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7010143 від 11.04.2026;

-направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування пі впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 11.04.2026;

- оглянутими відеофайлами з нагрудної камери поліцейського, що долученого до матеріалів справи, з яких вбачається, що поліцейським, які рухаються службовим автомобілем, було надано водію транспортного засобу ОСОБА_1 сигнал про зупинку. Водій на закону вимогу поліцейського зупинився. Також вбачається, що ОСОБА_1 продув технічний засіб.

Вказаний відеозапис узгоджується з іншими наявними у справі доказами.

Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.

Суддя вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.

Підстав для закриття провадження у зв`язку з відсутністю в ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя не вбачає.

Обговорюючи позицію ОСОБА_1 про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУПАП, та допущення працівниками поліції істотних порушень, суддя не може взяти до уваги ці твердження з наступних підстав.

Щодо доводів ОСОБА_1 про порушення працівниками поліції вимог законодавства, слід зазначити, що матеріалах справи про адміністративне правопорушення немає жодних даних щодо протиправності дій працівників поліції, чи, що із їх сторони було необ`єктивне ставлення.

Окрім того, в даному випадку відеозапис не є єдиним доказом по справі, який оцінюється в сукупності з іншими доказами.

Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення свою незгоду із викладеними у ньому відомостями та процедурою оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Однак зауважень чи заперечень щодо процедури складення протоколу про адміністративне правопорушення, у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення він не висловлював та поставив свій підпис у протоколі.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що протокол складений з порушенням норм права, оскільки у такому невірно зазначено час події, суддя вважає, що таке порушення не є суттєвим, не спростовує винуватість ОСОБА_1 і не має своїм правовим наслідком визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим.

Доводи ОСОБА_1 не спростовують наявні у справі докази факту порушення ним вимог п.2.9 «а», ПДР та не свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Суддя ставиться критично до пояснень ОСОБА_1 , оскільки неправомірні дії працівників поліції не знайшли підтвердження при дослідженні матеріалів справи. При цьому, суддею враховується також те, що останнім, дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржували. Доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та на підтвердження письмового клопотання до суду не скеровувавав.

У той же час, суддя дійшов висновку, що пояснення надані суду ОСОБА_1 на уникнення відповідальності, а викладені у протоколі про адміністративне правопорушення відомості по суті порушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам та підтверджуються дослідженими судом доказами

Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

При призначенні адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суддя враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважає за необхідне застосувати до нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Дане стягнення буде достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягається до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Відповідно до п. г ч. 1, ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про судовий збір", ОСОБА_1 необхідно звільнити від сплати судового збору, оскільки він є багатодітним батьком (копії свідотв про народження серія НОМЕР_2 , серія НОМЕР_3 , серія НОМЕР_4 ).

Керуючись ст. ст. 36, 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем його проживання, роботи або за місцезнаходженням майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується: подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови, шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області.

Суддя Юрій КОЛТУН