Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №129/1098/24 — Гайсинський районний суд Вінницької області

Справа № 129/1098/24

Провадження по справі № 1-кп/129/218/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2026 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді – ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

законного представника ОСОБА_5 ,

представника підрозділу ювенальної превенції ОСОБА_6 ,

представника служби у справах дітей ОСОБА_7 ,

практичного психолога ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Гайсині кримінальне провадження № 12024020090000080 про обвинувачення:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, неодруженого, непрацевлаштованого, раніше не судимого, - в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

Встановив:

19.02.2024 близько 21:20 години на той час неповнолітній ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи за попередньою змовою зі своїм батьком ОСОБА_10 , з метою крадіжки чужого майна, прийшли до домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_11 , за яким здійснює догляд ОСОБА_12 та де зберігалися належні йому речі.

Реалізуючи свій кримінально-протиправний умисел, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, бажаючи незаконно збагатитися за рахунок чужого майна, діючи за попередньою змовою, в умовах воєнного стану, достовірно знаючи, що власник домоволодіння ОСОБА_11 перебуває за кордоном, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через огорожу домоволодіння з сітки рабиці потрапили на територію вказаного домоволодіння. Перебуваючи у домоволодінні, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пройшли до накриття, звідки таємно, шляхом вільного доступу, вчинили крадіжку арматури сталевої будівельної із ребристою поверхнею, діаметром 20 мм, довжиною 1,2 м, вартістю 89,08 грн., арматури сталевої будівельної із ребристою поверхнею, діаметром 20 мм, довжиною 4,2 м, вартістю 311,77 грн., арматури сталевої будівельної із ребристою поверхнею, діаметром 30 мм, довжиною 2,1 м, вартістю 337,24 грн. Після чого, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через отвір у стіні, проникли до приміщення котельні, що добудоване до житлового будинку, звідки таємно вчинили крадіжку насосу циркулярного торгової марки «Wilo» модель «FRSL 15/6.7», вартістю 2671,36 грн. Викрадене майно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перенесли в домоволодіння за місцем свого проживання, розташованого по АДРЕСА_1 .

Своїми умисними діями ОСОБА_9 та ОСОБА_10 завдали потерпілому ОСОБА_12 майнову шкоду на суму 3409 грн. 45 коп.

Дії обвинуваченого ОСОБА_9 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у інше приміщення, , вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, визнав повністю, щиро каявся у вчиненому, а по суті пред`явленого йому обвинувачення пояснив, що 19.02.2024 у темний час доби поверталися з риболовлі і проходячи повз домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_11 , за яким здійснює догляд ОСОБА_12 та де зберігалися належні йому речі, вирішили вчинити крадіжку майна, яку вчинили за обставин, які зазначено в обвинувальному акті. Так, 19.02.2024 близько 21:20 години він, на той час неповнолітній ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою зі своїм батьком ОСОБА_10 , з метою крадіжки чужого майна, прийшли до домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_11 , за яким здійснює догляд ОСОБА_12 та де зберігалися належні йому речі.

Перебуваючи у вказаному місці він, ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 через огорожу домоволодіння з сітки рабиці потрапили на територію вказаного домоволодіння. Перебуваючи у домоволодінні, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 пройшли до накриття, звідки таємно, викрали арматуру сталеву будівельну із ребристою поверхнею у кількості,розмірами та вартістю як зазначено в обвинувальному акті. Після чого, він, ОСОБА_9 , та ОСОБА_10 через отвір у стіні, проникли до приміщення котельні, що добудоване до житлового будинку, звідки таємно викрали насос циркулярний торгової марки «Wilo» модель «FRSL 15/6.7». Викрадене майно вони перенесли в домоволодіння за місцем свого проживання, розташованого по АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 349 КПК України, з`ясувавши чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні № 12024020090000080 про обвинувачення ОСОБА_9 ; враховуючи відсутність сумнівів у добровільності та істинності їх позицій; роз`яснивши їм, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, які визнаються і не оспорюються учасниками судового провадження; суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а саме: обставин події кримінального правопорушення (часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення), винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форми вини, мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, виду, а також розміру процесуальних витрат; обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обтяжують чи пом`якшують покарання.

Цивільний позов не заявлено. Належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи потерпілий ОСОБА_12 суду не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність (а.с.35), вказавши про відсутність у нього до обвинуваченого ОСОБА_9 претензій майнового та морального характеру, а у випадку визнання останнього винним у вчиненні кримінального правопорушення, покладався на розсуд суду у вирішенні питання про призначення покарання.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд виходить із встановленої ст. 50 КК України його мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винним нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи), вказані принципи закріплені в прецедентній практиці в рішеннях ЄСПЛ, та застосовуються судами згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», за якою суди застосовують при розгляді справ Конвенцію (Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод) та практику Суду як джерело права.

При цьому суд бере до уваги визначені ст.65 КК України загальні засади призначення покарання стосовно обставин цієї справи, ступінь тяжкості вчиненого злочину і законну за нього санкцію, особу винного та визначені ст. 66 КК України пом`якшуючі його обставини; вид і розмір призначеного покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення винної у скоєнні злочину особи та попередження нових злочинів.

Обираючи покарання ОСОБА_9 суд за відсутності обтяжуючих покарання обставин, пом`якшуючими його обставинами враховує щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, відсутність до нього претензій з боку потерпілого та його прохання суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти волі.

Окрім зазначеного, суд при призначенні покарання ОСОБА_9 враховує його особу, який є осудним, раніше несудимим, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно, з професійно-технічною освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований.

Також призначаючи покарання ОСОБА_9 , суд враховує досудову доповідь Гайсинського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області від 18.10.2024 року, за якою виправлення ОСОБА_9 можливе без позбавлення волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб), ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства оцінюються як низький.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, у відповідності до положень статей 66, 67 КК України.

Відповідно до положень пункту 1 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Згідно до ст. 101 КК України, пробаційний нагляд застосовується до неповнолітніх відповідно до статті 59-1 цього Кодексу. Пробаційний нагляд стосовно неповнолітніх призначається на строк від одного до двох років.

Відповідно до ч.1 ст. 59-1 КК України, покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

За нормами ч.2 ст. 59 -1 КК України суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Згідно до ч.3 ст. 59-1 КК України, суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду інші обов`язки, в тому числі виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Нормою ч. 3 ст. 65 КК України передбачено, що підстави для призначення більш м`якого покарання, ніж це передбачено відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу за вчинене кримінальне правопорушення, визначаються статтею 69 цього Кодексу.

Обставини, що пом`якшують покарання неповнолітнього обвинуваченого суд визнає - щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, відсутність до нього претензій з боку потерпілого та його прохання суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти волі.

Обставин, які обтяжують покарання для обвинуваченого судом не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КК України, зокрема, за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

З урахуванням установлених судом вищезазначених обставин у їх сукупності, що пом`якшують покарання неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_9 та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, який є осудним, раніше несудимим, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, за місцем проживання характеризується позитивно, з професійно-технічною освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, виховується батьком та матір`ю, вчинив кримінальне правопорушення неповнолітнім, що свідчить про відсутність життєвого досвіду, відсутність обставин, які обтяжують покарання, умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку, досудову доповідь органу пробації, згідно до якої низька ймовірність вчинення ним повторного правопорушення та можливість виправлення без позбавлення волі, думку законного представника потерпілого та самого неповнолітнього потерпілого, які просили не позбавляти обвинуваченого волі, суд вважає за можливе і доцільне призначити ОСОБА_9 покарання із застосуванням положення ч. 1 ст. 69 КК України, а саме перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, у виді пробаційного нагляду із покладенням обов`язків, передбачених ч.2, п.4) ч.3 ст. 59-1 КК України.

На думку суду, таке покарання, з урахуванням усіх встановлених судом обставин в їх сукупності, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості, є необхідним та буде справедливим і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

До набуття вироком законної сили суд визнає за можливе відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу не обирати.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Питання про речові докази вирішується на підставі ст.ст. 100, 174 КПК України.

Процесуальні витрати по справі сумі 567 грн. 96 коп. на залучення експертів та проведення у справі судово-товарознавчої експертизи (висновок судово-товарознавчої експертизи №776/24-21) відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню із законного представника обвинуваченого ОСОБА_9 – ОСОБА_5 на користь держави, з урахуванням вартості витрат на проведену експертами судово-товарознавчу експертизу, вчинення кримінального правопорушення групою осіб та відсутності у неповнолітнього обвинуваченого власних доходів.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374 КПК України, -

Ухвалив:

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік 6 місяців.

Покласти на ОСОБА_9 передбачені ч.2 та п.4) ч.3 ст. 59-1 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки ОСОБА_9 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

До набуття вироком законної сили запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_9 не обирати.

Стягнути з із законного представника обвинуваченого ОСОБА_9 – ОСОБА_5 на користь держави 567 грн. 96 коп. процесуальних витрат на залучення експертів та проведення судової товарознавчої експертизи.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Гайсинського районного суду Вінницької області від 26.02.2024 на насос циркулярний торгової марки «Wilo» модель «FRSL 15/6.7», три фрагменти сталевої будівельної арматури циліндричної форми із ребристою поверхнею довжиною 1,2 м, діаметром 20 мм, довжиною 4,2 м, діаметром 20 мм, довжиною 2,1 м, , діаметром 30 мм.

Речові докази у кримінальному провадженні, - насос циркулярний торгової марки «Wilo» модель «FRSL 15/6.7», три фрагменти сталевої будівельної арматури циліндричної форми із ребристою поверхнею довжиною 1,2 м, діаметром 20 мм, довжиною 4,2 м, діаметром 20 мм, довжиною 2,1 м, , діаметром 30 мм, - повернути власнику ОСОБА_12 за належністю.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти діб з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Гайсинський районний суд Вінницької області.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя: