Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №686/9113/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/9113/26

Провадження № 3/686/2437/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.26

01 червня 2026 року м. Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Бурка С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, працюючого продавцем-консультантом у ФОП « ОСОБА_2 »,

за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

Дільничним офіцером поліції СП ВнП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Смалій В.І. було складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №137510 від 18.03.2026 р.

За цим протоколом ОСОБА_1 ставиться у вину те, що він «18 березня 2026 року, близько 18 год. 00 хв., перебуваючи на робочому місці у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », що по АДРЕСА_2 , за грошові кошти 305 грн. здійснив продаж рідини для електронних сигарет «Wick & Wirf», гліцерину та нікотину, в 3 мл. баночці без марки акцизного податку, чим порушив п.7 ст.34 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та здійснив господарську діяльність без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання (продаж здійснено з метою отримання прибутку).»

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, було кваліфіковано за ч.1 ст.164 КУпАП.

ОСОБА_1 , будучи своєчасно сповіщеним про час, дату та місце розгляду справи (що підтверджується довідкою про доставку повістки про виклик до суду), у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи від нього до суду не надходило. Згідно зі ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Частиною 2 статті 268 цього ж Кодексу передбачений виключний перелік статей, при розгляді справ за якими, присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.164 КУпАП, до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за цією статтею, у судовому засіданні не є обов`язковою. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»). Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд дійшов висновку про необхідність, у відповідності до ч.1 ст.268 КУпАП, розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захист інтересів якого у судовому засіданні здійснює захисник Дмитрук Ю.А.

У судовому засіданні захисник, з наданням підтверджуючих документів, зазначив про те, що його підзахисний - ОСОБА_1 є найманим працівником (продавцем-консультантом) ФОП « ОСОБА_2 » та не займається він жодним із видів самостійної, систематичної, на власний ризик діяльності з метою отримання прибутку, господарську діяльність ОСОБА_1 не провадить та здійснювати державну реєстрацію, як суб`єкт господарювання, він не мав, у матеріалах справи відсутні будь-які докази вчинення останнім вищезазначеного правопорушення, а тому, з врахуванням аргументів, наведених у письмовому клопотанні, просив захисник Дмитрук Ю.А., на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, закрити провадження в справі, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.

Заслухавши учасника процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю у діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративне правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України, а згідно зі ст.9 Конституції України, ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» - усталена судова практика Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами, як джерело права.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, а згідно зі ст.9 цього Кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП), а завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

У ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані, з-поміж іншого, встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення – це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.

Вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення визначені ст.256 КУпАП, серед яких у протоколі обов`язково зазначаються відомості про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків, якщо вони є, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен проводитися їх, у тому числі, і судовий розгляд. З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.

З урахуванням положень ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та "Карелін проти Росії" (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Європейської конвенції з прав людини.

Якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.

Так, відповідальність за ч.1 ст.164 КУпАП настає у разі провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди).

Вказана норма КУпАП є бланкетною та лише описує безпосередньо саме правопорушення, але для повного визначення ознак цього правопорушення відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів.

Для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до ч.1 ст.164 КУпАП, встановленню підлягають наступні обставини: чи вчинені особою відповідні дії, що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення та стали підставою для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності, та чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами. Обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона, а відсутність хоча б однієї з цих ознак свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є суспільні відносини у сфері регулювання господарської діяльності.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність у сфері суспільного виробництва, спрямована на виробництво та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. При цьому господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці, з-поміж інших осіб, є суб`єктами господарювання (ч.ч.1, 3 ст.2 ЗУ «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб»).

Окрім того, під господарською діяльністю в Господарському процесуальному кодексі України розуміється діяльність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ч.1 ст.20 ГПК України).

Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності» № 3 від 25 квітня 2003 року, вказав, що під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

Отже, важливою ознакою господарської діяльності, що здійснюється з метою одержання прибутку, є її систематичність, тобто вчинення три і більш разів, а разове вчинення дії (торгівля рідинами для електронних цигарок), про яку йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення, не утворює складу того адміністративного правопорушення, що було інкриміноване ОСОБА_1 у цьому протоколі.

Зокрема, у вказаному, складеному відносно ОСОБА_1 , протоколі про адміністративне правопорушення взагалі не згадується про факти самостійного, систематичного здійснення ОСОБА_1 дій, спрямованих на реалізацію продукції, а також про факти отримання ним прибутку від продажу товарів. Не містять матеріали справи доказів того, що ОСОБА_1 , з метою отримання ним прибутку та без державної реєстрації, самостійно, ініціативно, систематично здійснював торгівлю товарами та тим самим провадив підприємницьку діяльність, більш того, у матеріалах справи відсутні й докази того, що саме ОСОБА_1 , у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення час та місці, було реалізовано рідину, що використовується в електронних сигаретах.

Так, на обґрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, посадовою особою ВнП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА №137510 від 18.03.2026 р., про який зазначено вище та у якому йдеться про порушення ОСОБА_1 фактично неіснуючої норми - п.7 ст.34 Закону Укрраїни «Про ліцензування видів господарської діяльності» (при цьому, за структурою зазначений Закон налічує лише 21 статтю); рапорт працівника поліції від 18.03.2026 р., яким автор означеного протоколу доповів начальнику про здійснення ОСОБА_1 продажу без марки акцизного податку тютюновмісної рідини, що в подальшому була вилучена у ОСОБА_3 ; розписку останньої від 18.03.2026 р., про факт добровільної видачі працівникам поліції придбаної нею рідини, про яку йдеться у протоколі про адміністративне правопорушення; складені поліцейською Смалій В.І., підписані ОСОБА_3 письмові пояснення від 18.03.2026 р., в яких зазначено про факт придбання останньою за 305 грн. у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » рідини для електронних сигарет «Wick & Wirf», до якої також дали баночку з гліцерином та баночку без конкретних розпізнавальних знаків (при купівлі ОСОБА_3 зазначала, що їй був потрібний нікотин), однак не містять ці пояснення відомостей про те, що означена баночка без розпізнавальних знаків дійсно містить нікотин, не зазначала ОСОБА_3 й особу, в якої вказана рідина для електронних сигарет була придбана; складені працівником поліції ОСОБА_4 , підписані ОСОБА_1 письмові пояснення від 18.03.2026 р., в яких останній, з посиланням на ст.63 КУ України, від надання пояснень відмовився; витягу з бази «Армор», з фіксацією здійснених у 2021-2022 роках, на спеціальну лінію служби «102», звернень ОСОБА_1 та відомостей по його особі; здійсненого за допомогою нагрудної камери працівника поліції відеозапису, на якому не зафіксовано жодних фактів, про які зазначено у складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення, лише відображено процедуру складання цього протоколу, під час якої ОСОБА_1 жодних пояснень не надає, не зафіксовано на відео й процес відібрання пояснень у ОСОБА_3 та добровільної видачі нею працівникам поліції баночок з рідинами, які фактично залишились не ідентифікованими та відомості про місце зберігання яких у матеріалах справи відсутні.

При цьому, будь-яких належних, достовірних та допустимих доказів, які б спростовували встановленні у судовому засіданні обставини та які б об`єктивно доводили факти здійснення ОСОБА_1 продажу рідин, що використовуються в електронних сигаретах, зокрема й нікотину, без марки акцизного податку, та провадження ним господарської діяльності без державної реєстрації, як суб`єкта господарювання, що було б зафіксовано у спосіб, передбачений чинним законодавством, не було долучено до складеного відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.

З урахуванням наведеного, встановлених у судовому засіданні обставин, після перегляду вищеозначених відеозаписів та дослідження матеріалів справи, у тому числі й наданих захисником доказів невинуватості ОСОБА_1 , який з 11.10.2024 р. офіційно працевлаштований у ФОП « ОСОБА_2 », суд вважає, що в ході судового розгляду не встановлено жодних належних і достовірних доказів порушення ОСОБА_1 порядку провадження господарської діяльності та взагалі факту провадження ним будь-якої господарської діяльності, у тому числі й комерційної (підприємницької діяльності), що фактично йому (разом з означеною вище неіснуючою нормою Закону) ставиться у вину, а тому відомості, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, про здійснення такої діяльності ОСОБА_1 і вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, є недостовірними.

Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

З огляду на положення ст.62 Конституції України, ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд приходить до висновку, що направлені до суду матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 КУпАП не узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у тому разі, якщо відсутня подія або склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, після аналізу всіх доказів по справі, суд тлумачить усі сумніви на користь особи, яка притягається до відповідальності, та приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, оскільки прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини не здобуто та суду не надано, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі підлягає закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.

Крім того, наявна в матеріалах справи розписка ОСОБА_3 , письмові пояснення останньої від 18.03.2026 р., а також рапорт ДОП СП ВнП №1 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області Смалій В.І. від 18.03.2026 р. свідчать про те, що у ОСОБА_3 було вилучено три ємності з рідинами (одна з яких з гліцерином, друга містить маркування «Wick & Wirf», а третя без розпізнавальних знаків), які було опечатано та поміщено до пакету. Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП підлягає закриттю, вилучені предмети, які не є об`єктом вказаного адміністративного правопорушення, слід повернути їх власнику.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284, 294 КУпАП, -

постановив:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.164 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити за відсутністю в його діях складу цього адміністративного правопорушення.

Вилучені 18.03.2026 р. три ємності з рідинами - повернути ОСОБА_3 .

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя