Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №165/1542/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Суд: Нововолинський міський суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №165/1542/26

Суддя: Ференс-Піжук О. Р.

справа № 165/1542/26

провадження №3/165/648/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Ференс-Піжук О.Р., розглянувши матеріали, які надійшли від Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про працевлаштування відсутні, є особою з інвалідністю ІІІ групи, УБД,-

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №649017 від 24.04.2026 вбачається, що 24.04.2026 о 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 по проспекту Бандери в місті Нововолинську, керуючи електроскутером марки «Maxxter rock», не впорався із керуванням через технічну несправність транспортного засобу внаслідок чого допустив падіння з вищевказаного транспортного засобу. Електроскутер отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення категорично заперечив, пояснив, що керував транспортним засобом електроскутером марки «Maxxter rock», по проспекту Бандери в місті Нововолинську, з пасажиром ОСОБА_2 , яка є його рідною сестрою, ПДР України не порушував, зокрема п. 13.1 ПДР України. Допустив падіння з вищевказаного транспортного засобу через пошкоджене дорожнє покриття. Після падіння з електроскутера, викликав швидку, бо вважав, що сестра потребує медичної допомоги. Після огляду в лікарні, пасажирку відпустили додому, тілесних ушкоджень не встановлено. Стверджує, що керував автомобілем з дотриманням ПДР України. Наголосив, що не впорався з керування транспортним засобом, оскільки через пошкоджене дорожнє покриття, зокрема вибоїну у асфальті, відламалась вилка, яка з`єднує кермо з переднім колесом, внаслідок чого транспортний засіб перекинувся. Як з боку, так і попереду нього, інших транспортних засобів, не було, тому він фактично не міг порушити п.13.1 ПДР, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема щодо дотримання інтервалу чи дистанції. З огляду на викладені обставини, просить закрити справу за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтвердила його рідна сестра ОСОБА_2 , яка була пасажиром.

Відповідно до п. 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Належних та допустимих доказів порушення особою вимог п.13.1 ПДР України, матеріали справи не містять, а доводи ОСОБА_1 залишаються не спростованими, тому приходжу до висновку, що в діях останнього відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Єдиною підставою адміністративної відповідальності є наявність складу адміністративного правопорушення.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності тощо, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина друга ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно добутих доказів.

Враховуючи викладене, в справах про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню положення ст.62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.247, ст.284 КУпАП,-

постановив:

Адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП провадженням закрити, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанову можна оскаржити до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її винесення відповідно до ст.294 КУпАП.

Суддя підпис О.Р. Ференс-Піжук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua