Вирок від 28 червня 2026 р. у справі №692/786/26 — Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/786/26

Провадження № 1-кп/692/170/26

29.06.2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі :

головуючого - судді ОСОБА_1 , при секретарі – ОСОБА_2 ,

за участю прокурора – ОСОБА_3 , обвинуваченого – ОСОБА_4 , потерпілої – ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Драбів кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Черкаси Черкаської області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , освіта – середня технічна, не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей чи інших осіб не має, учасником АТО (ООС), депутатом, особою з інвалідністю, ліквідатором чи постраждалим внаслідок аварії на ЧАЄС не являється, раніше не судимий, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що згідно зі ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 28 Конституції України, ніхто не може бути підданий катуванню, жорсткому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Відповідно до положень ст. 68 Конституції України ОСОБА_4 зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно з п.3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч.1 зазначеного закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється , зокрема, на осіб, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою.

Незважаючи на це, ОСОБА_4 діючи в порушення вимог Конституції України та Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству», систематично та умисно, перебуваючи за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , 03.11.1977, з якою спільно проживають та перебувають в близьких відносинах вчиняв психологічне насильство, яке виражалось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, приниженні її честі та гідності, що призвело до зниження якості життя ОСОБА_5 та психологічних страждань.

Так, ОСОБА_4 , близько 18 год. 50 хв. 25.11.2025 по АДРЕСА_1 перебуваючи в будинку за місцем свого проживання, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою спільно проживають та перебувають в близьких відносинах, дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурної лайки та погрози фізичною розправою, чим завдав психологічних страждань останній.

За вказані дії, постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 17.12.2025 у справі №692/1862/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні домашнього насильства, тобто адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Також, він, ОСОБА_4 , о 01 год. 20 хв. 30.11.2025 по АДРЕСА_1 в будинку за місцем проживання, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою спільно проживають та перебувають в близьких відносинах, дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурної лайки та погрози фізичною розправою, чим завдав психологічних страждань.

За вказані дії, постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 17.12.2025 у справі №692/1862/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні домашнього насильства, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

У подальшому, о 23 год. 00 хв. 01.12.2025 ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 в будинку за місцем проживання, бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою спільно проживають та перебувають в близьких відносинах, дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурної лайки та погрози фізичною розправою, чим завдав психологічних страждань.

За вказані дії, постановою Драбівського районного суду Черкаської області від 17.12.2025 у справі №692/1862/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні домашнього насильства, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченому ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 близько 19 год. 00 хв. 29.03.2026 в будинку за місцем проживання - АДРЕСА_1 , бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, діючи умисно, реалізуючи свій протиправний злочинний умисел, спрямований на вчинення домашнього насильства, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_5 , з якою спільно проживають та перебувають в близьких відносинах, дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурними та лайливими словами, принижував її гідність, чим завдав психологічних страждань останній.

В результаті зазначеного систематичного психологічного насильства (домашнього насильства), відповідно до висновку судово-психіатричного експерта Черкаської філії судово-психіатричних експертиз державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства здоров`я України» № 241 від 16.04.2026 дії ОСОБА_4 в період з 28.11.2025 по 29.03.2025 призвели до порушення у потерпілої ОСОБА_5 базових потреб особистості у безпеці, недоторканості, повазі та самоповазі, у психічній підтримці. Систематичне вчинення ОСОБА_4 домашнього насильства завдало ОСОБА_5 істотних психічних (моральних) страждань у вигляді змін в емоційному стані, в індивідуально психологічних проявах, які перешкоджають активному спілкуванню, функціонуванню її як особистості та порушують якість її життя.

Дії ОСОБА_4 кваліфікуються за ст. 126-1 КК України, як вчинення домашнього насильства, тобто умисного систематичного вчинення психологічного насильства щодо особи, із якою винний перебуває у близьких відносинах, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.

До суду разом з обвинувальним актом надійшла угода про примирення, укладена 18.05.2026 року між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 .

Згідно даної угоди ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у зазначеному кримінальному правопорушенні.

Між сторонами досягнуто згоду на призначення покарання ОСОБА_4 за ст. 126-1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік, одночасно сторони погодилися на звільнення від відбування покарання з випробуванням за ст. 75 КК України та відповідно до ст. 91-1 КК України направлення для проходження програми для кривдників.

В судовому засіданні ОСОБА_4 та потерпіла просили суд затвердити укладену угоду про примирення, повністю погоджуючись з визначеною в ній мірою покарання.

Прокурор не заперечувала проти затвердження угоди.

Розглянувши питання затвердження угоди про примирення, вислухавши думку учасників провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином.

При цьому, судом з`ясовано, що ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Також, суд переконався, що потерпіла розуміє наслідки затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам КПК України та КК України. З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про можливість затвердження угоди про примирення і призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами угоди міри покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався, процесуальні витрати відсутні, цивільний позов не заявлено. Речові докази відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 18 травня 2026 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 .

Визнати винним ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ч.2 ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі пунктів 1, 2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обов`язок періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, а саме проходження програми для кривдників строком на 1 (один) місяць, виконання якої покласти на Комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг Драбівської селищної ради» (Черкаська область Золотоніський район с-ще Драбів вул. Центральна, 69).

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення через Драбівський районний суд Черкаської області.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Головуючий: