Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №562/671/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/671/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"23" червня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

учасники справи: представник позивача-адвокат Ярмольчук В.С.,

відповідач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

У поданій в системі «Електронний суд» заяві позивач ОСОБА_2 просить змінити розмір аліментів, які стягуються з відповідача ОСОБА_1 на навчання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 за рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2022 року та визначити в твердій грошовій сумі в розмірі 3328 грн. щомісячно, починаючи з 01 вересня 2025 року і до закінчення донькою навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що їх донька ОСОБА_4 досягла повноліття та з 01 вересня 2025 року продовжує навчання в Національному університеті «Острозька академія» з терміном навчання до 31 грудня 2026 року на денній формі навчання, не може самостійно отримувати дохід, тому потребує фінансової допомоги батька, який є працездатною особою та має можливість надавати донці допомогу.

У відзиві на позов відповідач з позовними вимогами не погодився, мотивуючи тим, за рішенням суду він надає допомогу доньці на навчання та щомісячно сплачує аліменти в розмірі 1150 грн. та зі збільшенням не погоджується, оскільки є завищеним та непропорційним його матеріальному стану. Його середньомісячний дохід складає 6860 грн., у власності не має ні нерухомого майна, ні транспортних засобів, ні заощаджень чи інших джерел доходу. Збільшення аліментів створить для нього надмірне фінансове навантаження, а за станом здоров`я він має хронічні захворювання опорно-рухового апарату та потребує регулярного лікування і додаткових витрат. Окрім того, його мати є особою з інвалідністю 2 групи і також потребує постійної матеріальної підтримки з його боку. Крім того, дві оплати навчання доньки в сумі 45000 грн. здійснені Т.Селихом і такі обставини не підтверджують необхідності покладення підвищеного обов`язку утримання дитини саме на відповідача.. Не надано позивачем і розрахунку щомісячних витрат на навчання та утримання дитини, що унеможливлює перевірку обґрунтованості заявленого розміру аліментів. Просить в задоволені позову відмовити.

Позивач та її представник відповіді на відзив відповідача не подавали.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю

Відповідач позов не визнав з наведених у відзиві мотивів.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до положень ст.51 Конституції України, ст.180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття у визначений ст.181 СК України спосіб виконання цього обов`язку.

Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1 ст.199 СК України).

Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають(ч.3 ст.199 СК України).

Суд згідно положень ст.200 СК України визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

З роз`яснень, які містяться в п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

З довідки №46/25 від 08 вересня 2025 року вбачається, що донька відповідача ОСОБА_3 навчається в Національному університеті «Острозька академія» з 01 вересня 2025 року до 31 грудня 2026 року на денній формі навчання, уклавши договір №КН Упр/2025-4469 про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівців в Національному університеті «Острозька академія» за спеціальність «Комп`ютерні науки» для здобуття ступеня вищої освіти «Магістр», загальною вартістю навчання 67500 грн., перший та другий семестр якого в розмірі 44000 грн. оплачений ОСОБА_5 і доказів наявності у позивача зобов`язань з повернення цих коштів не надано.

Наявність інших витрат на навчання ОСОБА_3 позивач належними та допустимими доказами не довела.

З рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 29 грудня 2022 року в справі №562/2582/22 вбачається, що позов ОСОБА_2 був задоволений та стягнуто з ОСОБА_1 на її користь на утримання ОСОБА_3 , яка продовжує навчання в твердій грошовій сумі в розмірі 1150 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 21 листопада 2022 року і до закінчення ОСОБА_3 навчання, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.

Положення частини 1 ст.192 СК України передбачають, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення стану здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З роз`яснень, які містяться в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вбачається що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з`ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров`я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я одержувача аліментів.

Виходячи зі змісту вказаної норми закону умовою зменшення або збільшення розміру аліментів є зміна обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів.

З наданої відповідачем довідки №83 від 10 березня 2026 року ОСОБА_1 працює парамедиком (молодший бакалавр) без категорії в КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Тернопільської обласної ради з 11 вересня 2015 року та його середньомісячний дохід після утримання податків за період з січня 2025 року до березня 2026 року становить 6431,60 грн., що узгоджується з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів.

Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі статтею 8 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» з 1 січня 2026 року установлено в розмірі 8647 гривень.

Відомості про наявність у відповідача нерухомого майна чи транспортних засобів відсутні.

Відповідач має хронічні захворювання опорно-рухового апарату та потребує регулярного лікування і додаткових витрат, надає допомогу матері, яка є особою з інвалідність другої групи, що підтверджено наданими ним доказами.

Щомісячна сплата аліментів на навчання ОСОБА_3 в розмірі 1150 грн. підтверджується наданими відповідачем платіжними інструкціями АТ КБ «ПриватБанку».

З наданої відповідачем таблиці витрат (навчання доньки, продукти, комунальні та транспортні послуги, придбання лікарських засобів, перекази матері, інше) щомісячні його витрати є в межах отриманих доходів.

Будь-яких належних та допустимих у розумінні ст.ст.77-78 ЦПК України доказів на підтвердження покращення матеріального становища платника аліментів чи зміни обставин, які враховувалися судом при визначенні розміру аліментів, позивач не надав.

А відповідно до положень ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є недоведеними та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.258-273, 351 – 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про збільшення розміру аліментів відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текстом повного рішення виготовлено 26 червня 2026 року.

Суддя: