Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №562/417/26 — Здолбунівський районний суд Рівненської області

Суд: Здолбунівський районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 22 червня 2026 р.

Справа: №562/417/26

Суддя: Кушнір О. Г.

Справа № 562/417/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"23" червня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

у складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

учасники справи: представник позивача-адвокат Казмірчук М.М.,

відповідач ОСОБА_1 ,

представник заінтересованої особи Хільчук О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 , заінтересована особа: Служба у справах дітей Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей, -

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві позивач ОСОБА_2 просить встановити факт перебування на його утриманні ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 23 квітня 2025 року він уклав з ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_7 ) шлюб, від якого мають спільну дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 . У дружини є двоє дітей від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Всі вони разом проживають однією сім`єю в АДРЕСА_1 (без реєстрації) та діти дружини від попереднього шлюбу перебувають на його утриманні, оскільки їх батько ОСОБА_3 не бере участі в житті дітей, не виконує покладених на нього обов`язків по вихованню, піклуванню та догляду за синами, їх матеріальному утриманню. Встановлення даного факту має для нього юридичне значення, оскільки є підставою для звільнення з військової служби (надання відстрочки від призову на військову службу).

Відзив на позов відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_1 не подавали.

У відзиві на позовну заяву представник Військової частини НОМЕР_1 зазначив, що ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації і згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2026 року №24 перебуває в складі сил і засобів із здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, які залучаються та беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, тому не може належним чином здійснювати заходи з утримання дітей. Під час розгляду справи слід встановити дійсні мотиви звернення позивача з позовом. Поряд з цим військова частина вважає помилковим визначення їх відповідачем. Просить справу розглянути без їх участі.

У судовому засіданні представник позивача-адвокат Казмірчук М.М. позовні вимоги підтримала повністю з наведених в позові підстав.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнала.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.128 ЦПК України шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття з поважних причин не надходило.

Представник Служби у справах дітей Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області щодо задоволеня позову не заперечує.

Заслухавши пояснення сторін, їх представників, з`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Установлено, що 23 квітня 2025 року ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_1 шлюб, зареєстрований Здолбунівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), від якого мають спільну дитину ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується відповідним свідоцтвом.

Окрім того, ОСОБА_1 від попереднього шлюбу, має двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком яких згідно свідоцтва про народження є відповідач ОСОБА_3 .

З довідки Здовбицької сільської ради Рівненського району Рівненської області від 27 січня 2026 року №134/0711/26 вбачається, що ОСОБА_1 проживає разом з дітьми ОСОБА_4 , ОСОБА_5 3 та ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 , без реєстрації, доглядає дітей, виховує, купує всі необхідні речі, продукти харчування та інше.

З характеристики Здолбунівського закладу дошкільної освіти (ясла-садочок) №3 "Ладоньки" вбачається, що ОСОБА_3 участі у вихованні своєї дитини ОСОБА_4 не приймає.

Також, судовим наказом Здолбунівського районного суду Рівненської області стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання дітей ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 квітня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Постановою державного виконавця Здолбунівського відділу державної виконавчої служби у Рівненському районі Рівненської області від 08 липня 2024 року відкрито виконавче провадження №75525665 з примусового виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_3 аліментів.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 29 січня 2026 року заборгованість ОСОБА_3 по аліментах становить 103476,09 грн., разом з тим останній здійснював сплату аліментів, востаннє в липні 2025 року в сумі 15156,84 грн.

Згідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 15 СК України невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Частиною шостою ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Згідно ч.4 ст.155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом 2 ч.1 ст. 164 СК України передбачено, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини є підставою для позбавлення батьків або одного з них батьківських прав.

З врахуванням вищенаведених норм сімейного законодавства слід дійти висновку, що обсяг батьківських прав може обмежуватися або припинятися з настанням певних юридичних фактів.

Статтею ст.51 Конституції України гарантовано, а ст.180 СК України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття.

При цьому нормами ст.260 СК України передбачено, що якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні.

Відповідно до ч.1 ст.268 СК України мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.

Таким чином, у вітчима виникає обов`язок утримувати дітей лише у разі відсутності у них матері та батька, або якщо вони з поважних причина не можуть надавати належного утримання, що відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеної в постанові від 14 грудня 2023 року в справі №160/11228/23.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що встановлення вказаного факту породжує для заявника виникнення прав та обов`язків визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки даний факт є підставою для отримання звільнення з військової служби (надання відстрочки від призову на військову службу).

Батьками неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які відповідно до вищезазначених положень Сімейного кодексу зобов`язані утримувати своїх дітей, незалежно від того чи перебувають вони у шлюбі та чи проживають разом з дітьми або окремо від них.

Позивачем не надано суду достатніх та переконливих доказів того, що батько ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з поважних причин не може надавати дітям належного утримання.

А відповідно до положень ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Окрім того, відповідач ОСОБА_3 не позбавлений батьківських прав стосовно своїх дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , не визнаний недієздатним та не є безвісти зниклим.

Доводи представника позивача про те, що біологічний батько дітей не сплачує аліменти на їх утримання, на переконання суду, не свідчить про те, що батько дітей не в змозі сплачувати аліменти на їх утримання, оскільки відсутні дані, що він є непрацездатним та з поважних причин не може утримувати своїх дітей, а позивач як вітчим неповнолітніх дітей в силу положень ст.260 СК України має право брати участь у їхньому вихованні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем недоведені, а тому в задоволенні його вимог про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей слід відмовити.

Керуючись ст.ст.258-273, 280-284, 351 – 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 про встановлення факту перебування на утриманні неповнолітніх дітей відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Текст повного рішення виготволено 29 червня 2026 року

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua