Рішення від 22 червня 2026 р. у справі №545/851/26 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/851/26

Провадження № 2/545/1308/26

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2026 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Стрюк Л.І.,

з участю секретаря Гаврися В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник ТОВ «Таліон Плюс» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 в якому просив стягнути заборгованість за кредитним договором в розмірі 37637,50 грн.

В обґрунтування зазначив, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 16.06.2025 укладено договір кредитної лінії №424285976 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора, однак відповідач не виконав свої зобов`язання за укладеним договором, не повернув кредит та не сплатив проценти, у зв`язку з чим, станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість.

Також, згідно з умовами договору факторингу ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за кредитним договором укладеним з відповідачем, на користь ТОВ «Таліон Плюс», а відтак позивачем набуто право вимоги за вказаним кредитним договором до ОСОБА_1 , яку і просить стягнути, а також судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи у його відсутність.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про час та дату розгляду справи. Суд відповідно до ст. 280 ЦПК України, ухвалив проводити заочний розгляд справи.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 16.06.2025 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №424285976.

Згідно п. 2.1 Договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» .

За п.2.2 загальний розмір кредиту за цим Договором становить 4077 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору, Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру Кредиту 13.11.2024 (що є датою надання Кредиту).

За п.2.4 Договору, другий та решта Траншів за Договором надаються Позичальнику протягом Дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором.

Строк Дисконтного періоду користування складає 30 днів від дати отримання Позичальником першого траншу (п.3.1). Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту – 16.06.2025 .

Згідно п.8.3 Договору, на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процента ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Згідно п.8.6 Договору, для суми кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п.2.3 Договору, за перші 30 днів Дисконтного періоду та без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтована загальна вартість Кредиту складе 94774 грн. та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у вигляді процентів за користування Кредитом у розмірі 89774 грн., комісія за надання кредиту та суму кредиту у розмірі 2200,74 грн.

Згідно з п. 4.10.7 Договору, позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) укладення Договору шляхом направлення повідомлення Кредитодавцю, яке підписано відповідно до абзацу 2 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови Договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам п. 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію». Моментом підписання цього Договору є використання Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідачем ОСОБА_1 16.06.2025 було підписано договір одноразовим ідентифікатором TMKV.

Згідно п.5.1 Договору кожен окремий Транш надається на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4302-53ХХ-ХХХХ-9492.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів платіжне доручення (заява) на переказ та зарахування грошових коштів на банківську карту отримувача та довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» ОСОБА_1 перераховано на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5000 грн.

Також відповідно дододаткової угоди від 25.06.2025 ОСОБА_1 отримав транш в сумі 7500 грн, відтак загальна сума кредиту складає 12500 грн.

Із положень статті 11 Закону України від 3 вересня 2015 року №675-VIII «Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону №675-VIII).

В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Таким чином, вищезазначений договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Водночас, відповідач умови договору позики належним чином не виконував внаслідок чого виникла заборгованість.

Відповідно до договору факторингу №МВ-ТП/49 від 19.08.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором 424285976.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло права вимоги до ОСОБА_1 за договором 424285976, заборгованість за тілом кредиту 12500 грн., по відсотках 6625 грн., по комісії 750 грн., неустойка 6250 грн., загальна заборгованість 26125 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Отже, ТОВ «Таліон Плюс» за договором факторингу № МВ-ТП/49 від 19.08.2025набуло право вимоги до ОСОБА_1 заборгованості за вищенаведеним договором.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом - ч.1 ст.527 ЦК України.

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно ч.1 ст.530 ЦК України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, сплатити неустойку, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з розрахунками заборгованості за кредитним договором 424285976 від 16.06.2025 за ОСОБА_1 рахується заборгованість, в тому числі: 12500 грн. – заборгованість за сумою кредиту; 24387,50 грн. – заборгованість за процентами, 750 грн. – за комісією, 6250 грн – неустойка, тобто всього 43887,50 грн.

Щодо нарахування відсотків.

Згідно п.8.3 Договору, на момент укладення цього Договору та отримання першого Траншу за цим Договором Базова процента ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє протягом 5 років або до його дострокового розірвання, а в частині розрахунків до повного та належного їх виконання (п.11.1).

Отже, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що відсотки за кредитом нараховані згідно умов договору в межах строку кредиту.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором 424285976 від 16.06.2025в розмірі 37637.50 грн., що складається з: 12500 грн. – заборгованість за сумою кредиту; 24387,50 грн. – заборгованість за процентами, 750 грн. – за комісієює обґрунтованими та доведеними, а тому, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується судових витрат, то суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 37 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18.

Оцінюючи зміст зазначених приписів, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 виснує, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Враховуючи наведене та визначені, зокрема, частиною ч. 4 ст. 137 ЦПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причино пов`язаних з розглядом справи, беручи до уваги те, що справа не є складною,малозначною та розглядається в спрощеному позовному провадженні, є типовою, в якій сформована усталена судова практика, суд приходить до висновку, що розумним та справедливим у даному випадку буде стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таліон Плюс» витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. та сплачений судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 2662,40 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263, 265 ЦПК України,

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (ЄДРПОУ 39700642, адреса місцезнаходження: вул. Жабинського, буд. 13, м. Чернігів) заборгованість за кредитним договором у розмірі 37637,50 грн., а також 2662,40 грн. витрат зі сплати судового збору, 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Л. І. Стрюк