Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №367/1920/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Суд: Ірпінський міський суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 24 червня 2026 р.

Справа: №367/1920/26

Суддя: Шестопалова Я. В.

Справа № 367/1920/26

Провадження №3/367/606/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 червня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

Головуючого судді Шестопалової Я.В.,

при секретарі Янковому І.Л.,

за участі захисника Шевченко З.В.,

законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду справу про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

02.02.2026 року о 20:00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив психологічне насильство відносно своєї дитини ОСОБА_3 , внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров`ю дитини, тим самим ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не з`явився, зі слів захисника через погіршення стану здоров`я останнього.

Захисник в судовому засіданні просила закрити провадження у справі, оскільки ОСОБА_2 не вчиняв жодних протиправних дій відносно свого сина, а тому в його діях відсутність склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Законний представник малолітнього потерпілого в судовому засіданні пояснила, що 02.02.2026 року о 20:00 її чоловік ОСОБА_2 вчинив відносно неї домашнє насильство фізичного та психологічного характеру в безпосередній присутності їх сина ОСОБА_3 , який під час даного конфлікту просив батька зупинитись та не сваритись із мамою, після чого дитина сховалась під ковдру на ліжку.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП домашнім насильством є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У частині 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за домашнє насильство, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитина, яка постраждала від домашнього насильства, – особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Так, у ч. 4 ст. 269 КУпАП визначено, що у разі, якщо адміністративне правопорушення, передбачене у статті 173-2 або 173-6 цього Кодексу, було вчинено у присутності малолітньої чи неповнолітньої особи, така особа також визнається потерпілою, незалежно від того, чи було їй заподіяно шкоду таким правопорушенням, і на неї поширюються права потерпілого, крім права на відшкодування майнової шкоди.

Вина ОСОБА_2 , підтверджується наявними документами в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями законного представника малолітнього потерпілого, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення, копією постанови Ірпінського міського суду Київської області від 26.05.2026, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та відповідно до якої ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні 02.02.2026 о 20:00 год домашнього насильства відносно своєї дружини, усними поясненням захисника та законного представника малолітнього потерпілого, з яких вбачається, що під час вчинення ОСОБА_2 домашнього насильства відносно ОСОБА_1 їх малолітній син ОСОБА_3 знаходився поряд з ними, іншими матеріалами справи.

Так, суд вважає, що доказами, наявними в матеріалах справи, доведено, що домашнє насильство вчинялося в присутності дитини, а дитина фактично перебувала в зоні конфлікту, тому ОСОБА_3 є свідком такого насильства, через що отримав психоемоційне навантаження та потребує захисту з боку держави як потерпілий, оскільки дії ОСОБА_2 не були спрямовані на інтереси дитини, яка є безпорадною у цьому стані, через свій вік.

Європейський суд однозначно визнав, що дітям належить право на особливий захист з боку суспільства від будь-якої з форм дискримінації чи пригноблення, а також від будь-якого зловживання владою у сім`ї.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 доведена повністю, а його дії необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

У зв`язку з чим, враховуючи характер вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, суд приходить до висновку, що йому необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, що буде необхідним і достатнім, з метою виховання особи в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 173-2, 7, 9, 23, 24, 27, 29, 33, 34, 35, 36, 40-1, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або внесення подання на постанову - не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна, в порядку, встановленому законом.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк, з дня винесення постанови, апеляційної скарги.

Суддя: Я.В. Шестопалова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua