Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №295/6651/26 — Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/6651/26

2-а/295/99/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого судді – Полонця С.М.,

секретаря с/з – Горелової М.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 3/33 від 25.03.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000 грн., а справу закрити. При цьому, посилається на те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та його не було повідомлено про час та місце розгляду і винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 27.04.2026 року вказаний адміністративний позов було залишено без руху.

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 29.05.2026 року клопотання позивача про поновлення пропущенного строку звернення до адміністративного суду задоволено; поновлено вказаний строк та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

22.06.2026 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з долученими до нього копіями документів, в якому він просить суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 25.03.2026 року було винесено постанову №3/33 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відповідно до якої, 16.12.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 було сформовано повістку про виклик ОСОБА_1 на 14:00 26.12.2025 до зазначеного ТЦК та СП. Повітска була направлена засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням на адресу місця проживання ОСОБА_1 18.12.2025. Поштове відправлення, вкладенням до якого була зазначена повістка про виклик, прибуло до поштового відділення одержувача 20.12.2025 та повернулось відправнику 24.12.2025 із відміткою «одержувач відсутній за вказаною адресою». Зважаючи на наведені обставини та положення п. 41 Порядку №560, відповідачем було встановлено, що ОСОБА_1 вважався належним чином оповіщеним про виклик до ТЦК та СП.

26.12.2025 ОСОБА_1 не прибув за вказаною повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що також не заперечувалося останнім у поясненнях до протоколу.

Крім того, матеріали справи не містили доказів того, що ОСОБА_1 повідомив ТЦК та СП про причини своєї неявки. Разом з тим, під час розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 на дату виклику (26.12.2025) перебував на стаціонарному лікуванні, а саме з 25.12.2025 до 31.12.2025. Водночас наведена обставина не звільняла ОСОБА_1 від обов`язку повідомити протягом трьох днів ТЦК та СП про неможливість прибуття та в подальшому прибути за викликом у строк, що не перевищує семи календарних днів після усунення обставин, які зумовлювали таке неприбуття.

Вказаною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Заперечення проти позову представник відповідача обґрунтовує тим, що відповідно до п.30, п.30-1, п.30-2, п.30-3, п.34 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період», затвердженого постановою КМУ №560 від 16.05.2024 (далі – Порядок №560), за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів в Генеральному штабі України було згенеровано повістку №5926308 від 16.12.2025р. про виклик громадянина ОСОБА_1 на 26.12.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Повістку направлено позивачу засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення за зареєстрованою адресою проживання: АДРЕСА_1 . Іншої адреси позивач до ТЦК не повідомляв.

З матеріалів справи вбачається, що представником АТ «Укрпошта» на поштовому відправленні, адресованому позивачу, було проставлено відмітку «одержувач відсутній за вказаною адресою», що підтверджується довідкою про причини повернення та зазначений лист з повісткою повернуто до ТЦК та СП.

Таким чином, у відповідності до вимог ч. 2 п. 41 Порядку вважається, що громадянин ОСОБА_1 був належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а належним підтвердженням цього є проставлена відмітка про відсутність особи за вказаною адресою.

Громадянин ОСОБА_1 , під час дії особливого періоду, маючи обов`язок з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, порушуючи вимоги абзацу другого частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пунктів 23, 24 Порядку №560, не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_4 у строк визначений в повістці, протягом трьох днів від визначених у повістці дати та часу прибуття, не повідомив про причини неявки, окрім того в подальшому не прибув в строк, що не перевищує сім календарних днів. Таким чином, позивач порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, судом враховується наступне.

За правилами ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ч. 1 ст. 210-1 КУпАП, відповідальність встановлено за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань.

Відповідно до ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відповідальність передбачена за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період.

Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно із абз. 11 ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на час ухвалення рішення судом.

Відповідно до статті 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Відповідно до ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.

Згідно із ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Статтею 279 КУпАП передбачено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок доведення саме відповідачем, як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Відповідач не надав жодних доказів на спростування доводів позивача.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правовій презумпції, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Аналіз наведених вище правових положень дає можливість дійти висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення, в тому числі і за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП передбачає, що про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення особа повідомляється не пізніше як за три доби до дати розгляду справи. В процесі розгляду справи особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право користуватися правами, передбаченими статтею 268 КУпАП.

Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Так, як зазначено вище, постановою тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 №3/33 від 25.03.2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

З огляду на наявність обставин у справі, які є встановленими та підтвердженими позивачем, що на виклик до ТЦК та СП на 26.12.2025 року він не з`явився, оскільки не отримував повістку та в цей час, а саме з 25.12.2025 року по 31.12.2025 року, перебував на стаціонарному лікуванні, що є поважною причиною неявки, а доказів своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, до суду не надано.

В оскаржуваній постанові відповідачем зазначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності та її захисник будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, не з`явились, від них надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність. Проте, копії вказаних заяв представником відповідача не надано суду.

Окрім того суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.

Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 06.03.2018 у справі № 522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі № 591/2794/17, від 06.02.2020 № 05/7145/16-а та від 21.05.2020 у справі № 286/4145/15-а дійшов такого висновку: «факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням установленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу».

Процедурні порушення, зокрема, такі як розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка не повідомлялася про розгляд справи, є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та ст. 268 КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, скористатися професійною правничою допомогою.

Таким чином, оскаржувана позивачем постанова у справі про адміністративне правопорушення №3/33 від 25.03.2026 року була винесена відповідачем з порушенням норм ст. ст. 268, 277-2, 278, 279 КУпАП України, а тому є незаконною.

За таких обставин, за наявності процесуальних порушень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , позовну заяву слід задовольнити частково, скасувавши оскаржувану постанову та направивши справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) для розгляду з дотриманням норм ст. 268, 277-2, 278, 279 КУпАП, оскільки суд не має права здійснювати розгляд зазначеної справи по суті.

Керуючись ст. ст. 19, 55 Конституції України, ст. ст. 2, 5, 6, 19, 72, 77, 139, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 210-1, 235, 245, 247, 252, 254, 256, 258, 268, 277, 279, 280, 283, 284, 286 КУпАП, суд,-

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення №3/33 від 25.03.2026 року, винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., скасувати, а справу відносно ОСОБА_1 надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

У решті вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 ; місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Суддя: