Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №170/134/26 — Шацький районний суд Волинської області

Суд: Шацький районний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:

Дата: 25 червня 2026 р.

Справа: №170/134/26

Суддя: Жевнєрова Н. В.

ЦИВІЛЬНЕ СУДОЧИНСТВО Справа № 170/134/26

Позовне провадження Провадження № 2/170/148/26

Шацький районний суд Волинської області

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2026 року сел. Шацьк

Шацький районний суд Волинської області під головуванням судді Жевнєрової Н.В., за участю секретаря судових засідань Копитко І.О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в сел. Шацьк цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про виділ в натурі частки з об`єкта нерухомого майна, що є у спільній частковій власності,

в с т а н о в и в: 16 березня 2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить виділити належну йому частку 68/100 житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , в натурі в цілу ідеальну частку, як окремий об`єкт нерухомого майна, який є відокремленим та має окремий вихід, з присвоєнням виділеному об`єкту нерухомого майна окремої адреси та окремого реєстраційного номера, а саме: житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об`єкта будівництва 01.2393999.5149842.20250204.99.0000.67, реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:1449-5990-5280-9428, що складається з житлового будинку загальною площею 57,3 кв.м, житловою площею 42,3 кв.м, з такими кімнатами: коридор 2-1, площею 4,6 кв.м, кімната Г 2-2, площею 10,8 кв.м, кухня 2-3, площею 10,4 кв.м, кімната - 2-4, площею 15,7 кв.м, та кімната 2-5, площею 15,8 кв.м, а також господарські будівлі: сарай Б-1 та літня кухня Г-1, та визнати за ним право власності на новоутворений об`єкт нерухомого майна.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить частка 68/100 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами,

який розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням Шацького районного суду Волинської області від 28.04.2009 у справі №2-27/09, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме

майно №23870705, виданим 16.09.2009 КП "Волинським обласним бюро технічної

інвентаризації", та технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий

будинок, виготовленим КП "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації"

28.08.2009 та витягом з Державного реєстру речових прав №467563984 від

11.03.2026. За позивачем визнано право власності на частку 68/100 нерухомого майна: кімнати 2-1, 2-2, 2-3, 2-4, 2-5 спірного житлового будинку, із зазначенням, що це квартира АДРЕСА_2 . Предметом розгляду справи №2-27/09 було визнання права власності на спірне нерухоме майно в порядку спадкування за законом, питання щодо його поділу в натурі не вирішувалося. ОСОБА_4 , як власниця частки 32/100 спірного житлового будинку, оформила в порядку приватизації право власності на земельну ділянку під частиною спірного будинку, а саме його кімнатами: 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6, 1-7, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000285932026 від 24.02.2026. Після смерті ОСОБА_4 , її частка у спірному житловому будинку та земельна ділянка, на якій розташована частка спірного будинку, перейшли на праві спільної часткової власності до її спадкоємців: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Кожна з них успадкувала по частці 16/100 спірного житлового будинку, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №465470980 від 24.02.2026. Фактично між позивачем та ОСОБА_4 відбулася

усна домовленість щодо порядку володіння та користування спільним майном, а саме

між ними склався певний порядок користування домогосподарством, кожному було виділено ряд кімнат, і відповідно кожен облаштував окремий вхід, окреме опалення та електропостачання до виділених кімнат. Фактично будинок був розділений на два ізольовані будинки зблокованого типу з окремими входами, з самостійно облаштованою системою електропостачання та опалення, що підтверджується планом поверхів та журналом внутрішніх вимірів технічного паспорта на спірний житловий будинок, з якого вбачається, що будинок фактично поділений на дві частини, одна частина пронумерована як № НОМЕР_1 (кімнати 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 1-6 та 1-7), інша частина № НОМЕР_2 (кімнати 2-1, 2-2, 2-3, 2-4 та 2-5). В результаті такого умовного поділу в користуванні позивача перебувала частка 68/100 житлового будинку, загальною площею 57,6 кв.м, житловою площею 53,0 кв.м, з умовним позначенням квартира АДРЕСА_3 , в яку входили кімнати: коридор 2-1, площею 4,6 кв.м, кімната 2-2, площею 10,4 кв.м, кімната 2-3, площею 10,6 кв.м, кімната - 2-4, площею 16 кв.м, та кімната 2-5, площею 16,0 кв.м, а також господарські будівлі: сарай Б-1 та літня кухня Г-1. Інша частина спірного житлового будинку, а саме частка 32/100, та решта господарських будівель та споруд, була в користуванні ОСОБА_4 , а саме частина житлового будинку загальною площею 67,8 кв.м та житловою площею 40,1 кв.м, з умовним позначенням квартира АДРЕСА_2 , в яку входили кімнати: коридор 1-1, площею 11,1 кв.м, коридор 1-2, площею 5,1 кв.м, кладова 1-3, площею 1,4 кв.м, кімната 1-4, площею 15,9 кв.м, кухня 1-5, площею 12,5 кв.м, кімната 1-6, площею 11,7 кв.м, кухня 1-7, площею 10,1 кв.м, а також господарські будівлі та споруди: сарай В-1, вбиральня Д, колодязь К. Відповідно до висновку про можливість поділу спірного житлового будинку, утворюються два об`єкти: 01.2393999.5149842.20250204.99.0000.67 проектний/житловий будинок садибного типу "житловий будинок А-1 з прибудовою а-1, сарай Б-1, літня кухня Г-1" та 01.2393968.5149846.20250204.45.0000.22 проектний /житловий будинок садибного типу "житловий будинок А-1 з прибудовою а, сарай В-1, вбиральня Д, криниця 1". Житловому будинку з господарськими будівлями та спорудами з ідентифікатором об`єкта будівництва 01.2393999.5149842.20250204.99.0000.67, присвоєно адресний номер 136-А. Згідно з технічним паспортом на вказаний об`єкт нерухомого майна, реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльностіТІ01:1449-5990-5280-9428, складається з таких приміщень: житловий будинок загальною площею 57,3 кв.м, житловою площею 42,3 кв.м, з такими кімнатами: коридор 2-1, площею 4,6 кв.м, кімната 2-2, площею 10,8 кв.м, кухня 2-3, площею 10,4 кв.м, кімната 2-4, площею 15,7 кв.м, кімната 2-5, площею15,8 кв.м, господарські будівлі: сарай Б-1, літня кухня Г-1. Позивач має намір розпорядитися належною йому часткою житлового будинку, однак не має можливості це зробити, оскільки право часткової власності не припинено. Спільна часткова власність перешкоджає позивачу у вільному здійсненні права власності та є перешкодою у розпорядженні належним йому майном.

Позивач ОСОБА_1 в підготовче засідання не прибув, представник позивача адвокат Москалюк О.О. подала суду письмову заяву, у якій просить розгляд справи проводити за відсутності позивача та його представника. У заяві вказано, позивач та його представник, позовні вимоги підтримують, просять позов задовольнити .

Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в підготовче засідання не прибули, кожен зокрема подав суду письмову заяву про розгляд справи у їх відсутності. У заявах вказано, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 позов визнають, заперечень до позову не мають.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Статтею 4 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний дотримуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно з частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами першою - третьою статті 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Згідно з частиною першою, третьою статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно з частиною 1 статті 183 ЦК України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пп. 6, 7, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" №7 від 04.10.1991 (з подальшими змінами і доповненнями), при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що виходячи зі змісту статті 115 ЦК це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. В спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з врахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв`язку з цим стосовно до ст. 119 ЦК України ідеальних часток і присудженням грошової компенсаці учаснику спільної власності, частка якого зменшилась. У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої ради. При поділі жилого будинку суд зобов`язаний зазначити в рішенні, яка відокремлена (ізольована після переобладнання частина будинку конкретно виділяється і яку частку в будинку вона складає, а також, які підсобні будівлі передаються власнику.

Системний аналіз положень статей 183, 358, 364, 379, 380 ЦК України дає підстави дійти висновку, що у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено його відокремлену частину, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або в разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, з урахуванням конкретних обставин поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилася.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України, передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Проаналізувавши обставини справи, письмові докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, викладені в позові обставини підтверджуються наданими суду доказами, рішенням Шацького районного суду Волинської області від 28.04.2009, яке набрало законної сили, у справі №2-27/09, технічним паспортом на садибний (індивідуальний)/житловий будинок №136 від 28.08.2009, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23870705, витягом з Державного реєстру речових прав №467563984, інформацією з Дердавного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №465470980, витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0000285932026, технічним паспортом від 23.01.2025, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:9937-0632-1202-5620, технічним паспортом від 23.01.2025, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:1449-5990-5280-9428, висновком про можливість поділу DT01:0661-9073-7748-9402, визнання відповідачем позову не суперечить вимогам закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому визнання відповідачем позову потрібно прийняти, позов задовольнити.

На підставі статей 181, 355, 377, 393 ЦК України, керуючись статтями 12, 81, 82, 89, 200, 206, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , належну йому частку 68/100 житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в натурі в цілу ідеальну частку, як окремий об`єкт нерухомого майна, який є відокремленим та має окремий вихід, з присвоєнням виділеному об`єкту нерухомого майна окремої адреси та окремого реєстраційного номера, а саме житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об`єкта будівництва 01.2393999.5149842.20250204.99.0000.67, згідно з технічним паспортом від 05.02.2025, реєстраційний номер у реєстрі будівельної діяльності: ТІ01:1449-5990-5280-9428, що складається з житлового будинку загальною площею 57,3 кв.м, житловою площею 42,3 кв.м, з такими кімнатами: коридор 2-1, площею 4,6 кв.м, кімната 2-2, площею 10,8 кв.м, кухня 2-3, площею 10,4 кв.м, кімната 2-4, площею 15,7 кв.м, та кімната 2-5, площею 15,8 кв.м, а також господарські будівлі: сарай Б-1 та літня кухня Г-1, та визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , право власності на новоутворений об`єкт нерухомого майна.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на частку 68/100 житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Н.В.Жевнєрова Згідно з оригіналом Суддя Шацького районного суду Волинської області Н.В.Жевнєрова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua