Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №162/429/26 — Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/429/26

Провадження № 2/162/365/2026

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., розглянувши справу за цивільним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.

ОСОБА_1 звернувся до Любешівського районного суду Волинської області з цим позовом 21 травня 2026 року.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року у справі відкрито спрощене позовне провадження. Постановлено розглянути справу 25 червня 2026 року без повідомлення сторін.

Сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.

Стислий виклад позиції позивачки.

В обґрунтуванні позову позивачка вказує, що 25 жовтня 2025 року вона уклала шлюб з відповідачем. Протягом останнього часу стосунки між подружжям погіршувалися, що призвело до фактичного припинення шлюбних відносин. За таких обставин позивачка вважає неможливим подальше збереження шлюбу. Крім того, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 просить відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_3 ».

Стислий виклад позиції відповідача.

Відповідач ОСОБА_2 10 червня 2026 року подав заяву про визнання позову, просив розглянути справу без його участі.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Згідно з свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище – ОСОБА_3 ) та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 25 жовтня 2025 року.

Від спільного подружнього життя у сторін дітей немає.

Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України (далі – СК) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 56 СК кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною першою статті 110 СК позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Частиною другою статті 112 СК визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з частиною шостою статті 15 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» у випадку розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану той з подружжя, який бажає відновити своє дошлюбне прізвище, повинен заявити про це в органі державної реєстрації актів цивільного стану під час державної реєстрації розірвання шлюбу.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація зміни імені (прізвища, власного імені, по батькові) (далі - зміна імені) проводиться лише стосовно громадян України. Державна реєстрація зміни імені проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою фізичної особи, яка досягла віку, встановленого законом, за місцем її проживання за наявності в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану відповідних актових записів цивільного стану та відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян.

Частиною третьою статті 293 ЦПК визначено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі.

Згідно з частиною восьмою статті 294 ЦПК, яка регулює порядок розгляду справ окремого провадження, у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.

Враховуючи обґрунтування позову, суд вважає, що збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивачки. Отже, позов в цій частині необхідно задовольнити.

Між тим, не підлягає до задоволення вимога позивачки про відновлення їй дошлюбного прізвища. У рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається, лише у справах окремого провадження за спільною заявою подружжя, яке має дітей або за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі. Відновлення дошлюбного прізвища також можливе у випадку розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану. Між тим, позивачка не позбавлена права самостійно змінити своє прізвище у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Питання розподілу судових витрат.

Позивачка при подачі позовної заяви сплатила 1064,96 гривень судового збору.

У матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про понесені сторонами судові витрати.

Позивачка клопотала про покладення на неї судових витрат, що не суперечить положенням частини третьої статті 13 ЦПК.

Частиною першою статті 142 ЦПК встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Таким чином, у зв`язку з визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, 50 відсотків сплаченого судового збору необхідно повернути позивачці з державного бюджету.

Висновок суду щодо позовних вимог.

Керуючись статтями 264, 265 ЦПК, суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 25 жовтня 2025 року Київським відділом державної реєстрації шлюбів Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 1979 – розірвати.

У позовній вимозі ОСОБА_1 про відновлення дошлюбного прізвища – відмовити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок судового збору.

Копію рішення після набрання ним законної сили скерувати у Любешівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Камінь-Каширському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України для внесення відомостей про розірвання шлюбу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відповідної відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Ім`я позивачки: ОСОБА_1 ; дата народження позивачки: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання позивачки: АДРЕСА_1 ; РНОКПП позивачки: НОМЕР_2 .

Ім`я відповідача: ОСОБА_2 ; дата народження відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; місце реєстрації відповідача: АДРЕСА_2 ; РНОКПП відповідача: НОМЕР_3 .

Суддя В.Д. Глинянчук