Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №359/9979/23 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

№ 22-ц/824/10356/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 359/9979/23

25 червня 2026року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А

при секретарі - Можарівській М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвоката Степаненко Галини Олександрівни на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 року, постановлену під головуванням судді Борця Є.О. у цивільній справі за скаргою Державного підприємства обслуговування повітряного руху, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , заступник начальника Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дячок Сергій Володимирович, про визнання протиправною бездіяльність, що полягає в ухиленні від закінчення виконавчого провадження, та зобов`язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішенням суду, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2026 року представник Державного підприємства обслуговування повітряного руху звернувся до суду зі скаргою на дії заступника начальника Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дячока Сергія Володимировича.

В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 03 лютого 2026 року заступник начальника Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області КМУ МЮ України Дячок С.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, якою він відкрив виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №359/9979/23, виданого 16 грудня 2025 року Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок. Судові витрати, присуджені судовим рішенням, відносився до оподатковуваного доходу, а заявник вважався податковим агентом при виплаті їх на користь ОСОБА_1 2 серпня 2024 року ДП «Украерорух» сплатив податок на доходи фізичних осіб в розмірі 900 гривень 00 копійок та військовий збір в розмірі 75 гривень 00 копійок за рахунок суми грошових коштів, присуджених на користь ОСОБА_1 , та виплатив їй решту витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4025 гривень 00 копійок. У такий спосіб заявник виконав рішення суду ще 2 серпня 2024 року, тоді як станом на 3 лютого 2026 року підстави для відкриття виконавчого провадження були відсутні.

З огляду на вище викладене з урахуванням заяви про уточнення вимог скарги просив суд визнати протиправною бездіяльність заступника начальника Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області КМУ МЮ України Дячка С.В., що полягає в ухиленні від закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду; зобов`язати заступника начальника Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області КМУ МЮ України Дячка С.В. винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавчого провадження».

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 року скаргу Державного підприємства обслуговування повітряного руху, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , заступник начальника Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дячок С.В., про визнання протиправною бездіяльність, що полягає в ухиленні від закінчення виконавчого провадження, та зобов`язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішенням суду задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність заступника начальника Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дячка С.В., що полягає в ухиленні від закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 у зв`язку з фактичним виконанням рішення Бориспільського міськрайонного суду від 5 грудня 2023 року про стягнення з Державного підприємства обслуговування повітряного руху на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

Зобов`язано заступника начальника Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дячка Сергія Володимировича винести постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавчого провадження».

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 09 квітня 2026 року представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Степаненко Г.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17.03.2026 у справі № 359/9979/23 (провадження 4-с/359/14/2026) про задоволення скарги скасувати, прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця, що полягає в ухиленні від закінчення виконавчого провадження та зобов`язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що 02.08.2024 року Украерорух перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у наступному розмірі: 4 025,00 гривень - витрати на професійну правничу допомогу (апеляція). При здійсненні Украерорухом вищевказаної виплати він вважав, що є податковим агентом, а тому при перерахуванні ОСОБА_1 кожної з виплат ним були здійснені відрахування податку з доходів фізичних осіб у розмірі 18 % та військового збору у розмірі 1,5 %, однак на думку апелянта утримання вищевказаних податків та зборів є неправомірним.

Вважає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що компенсація судових витрат за своєю правовою природою є обов`язковим відшкодуванням, передбаченим законом, і фактично є формою відшкодування збитків за матеріальну шкоду, заподіяну особі неправомірними діями/бездіяльністю, рішеннями іншої сторони у справі та вимушеними матеріальними втратами, які особа зазнала у зв`язку зі зверненням за судовим захистом.

28 травня 2026 року до Київського апеляційного суду від представника Державного підприємства обслуговування повітряного руху надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому представник зазначав, що не погоджується з доводами апеляційної скарги та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання з`явився представник заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвокат Степаненко Г.О., яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Представник Державного підприємства обслуговування повітряного руху Бохан О.Г. проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 05 грудня 2023 року з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_1 були стягнуті витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

16 грудня 2025 року на підставі судового рішення, що набрало законної сили, Бориспільський міськрайонний суд видав виконавчий лист №359/9979/23.

03 лютого 2026 року заступник начальника Бориспільського ВДВС у Бориспіл-ському районі Київської області КМУ МЮ України Дячок С.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.12-13, 14-15), якою відкрив виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання виконавчого листа №359/9979/23, виданого 16 грудня 2025 року Бориспільським міськрайонним судом, про стягнення з ДП «Украеро-рух» на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

04 лютого 2026 року ДП «Украерорух» подав до Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області КМУ МЮ України заяву №7.1-01.1/349/26 (а.с.16-19), в якій заявник просив закінчити виконавче провадження НОМЕР_1 у зв`язку з добровільним виконанням рішення суду.

Задовольняючи скаргу представника Державного підприємства обслуговування повітряного руху суд першої інстанції посилався на те, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок, присуджені рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 5 грудня 2023 року, відносяться до оподатковуваного доходу в розумінні пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України.

Крім того, ДП «Украерорух» є податковим агентом в розумінні пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 цього Кодексу. На думку суду першої інстанції ці обставини свідчать про те, що у заявника виник обов`язок сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору при виплаті ОСОБА_1 грошових коштів, присуджених судовим рішенням. З копій платіжних інструкцій №2442-2444 від 2 серпня 2024 року (а.с.24-26) вбачається, що ДП «Украерорух» сплатив податок на доходи фізичних осіб в розмірі 900 гривень 00 копійок (5000,00 : 100% х 18%) та військовий збір в розмірі 75 гривень 00 копійок (5000,00 : 100% х 1,5%) за рахунок суми грошових коштів, присуджених на користь ОСОБА_1 , та виплатив їй решту витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4025 гривень 00 копійок (5000,00 - 900,00 - 75,00).

На думку суду першої інстанції ці обставини свідчать про те, що рішення Бориспільського міськрайонного суду від 5 грудня 2023 року було виконано ще 2 серпня 2024 року. Тому у заступника начальника Бориспільського ВДВС у Бориспільському районі Київської області КМУ МЮ України Дячка С.В. виник обов`язок закінчити виконавче провадження НОМЕР_1 на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавчого провадження».

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

У частині першій статті 18 Закону України «Про виконавчепровадження» передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У частині першійстатті 39 Закону України «Про виконавчепровадження» визначено підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

У пункті 9 частини першоїстатті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина друга статті 39 цього Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цьогоКодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушенняабо поновити порушене право заявника (частина третястатті 451 ЦПК України).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (частина третя статті 451 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2023 року в справі № 2218/25821/2012 (провадження № 61-1864св23) зазначено, що «за змістом пункту 9 частини першої статті 39 Закону України«Про виконавчепровадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Частиною другоюстатті 39 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Отже, державний виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення, на виконання якого було видано виконавчий лист, або у зв`язку із визнанням судом, серед іншого, виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню».

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду вже зауважувала, що з урахуванням змісту статті 19 Конституції України, виконавець при виконанні судового рішення має діяти лише в межах повноважень, визначених Законом України «Про виконавче провадження», в тому числі дотримуватися імперативних норм про компетенцію (права та обов`язки); перерахування стягувачеві суми меншої, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), не вважається належним виконанням судового рішення. Предметом грошового зобов`язання є грошові кошти, виражені у відповідній валюті. Сплата (перерахування) коштів у розмірі меншому, ніж зазначено у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), свідчить про порушення принципу належного виконання в частині предмета виконання (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 25 березня 2024 року у справі № 461/2729/22 (провадження № 61-10834сво22)).

У справі № 759/15644/23 Верховний Суд виснував: «суди не звернули уваги, що перерахування стягувачеві суми меншої, ніж зазначена у резолютивній частині судового рішення (виконавчому документі), не вважається належним виконанням судового рішення. Тому КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Святошинського району» м.Києва мав сплатити на користь стягувача визначені у рішенні Святошинського районного суду м. Києва від 24 листопада 2023 року суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Тому, в державного виконавця були відсутні правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження» (постанова від 15 травня 2025 року).

Отже, принциповою обставиною в такій категорії справ (провадження за скаргою стягувача) є встановлення/не встановлення судами факту належного виконання судового рішення відповідно до змісту його резолютивної частини та, в зв`язку з цим наявності/відсутності підстав для закінчення виконавчого провадження за пунктом 9 частини першоїстатті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду від 05 грудня 2023 року з ДП «Украерорух» на користь ОСОБА_1 були стягнуті витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 гривень 00 копійок.

До суду першої інстанції скаржником було надано копії платіжних інструкцій №2442-2444 від 2 серпня 2024 року (а.с.24-26) з яких вбачається, що ДП «Украерорух» сплатив податок на доходи фізичних осіб в розмірі 900 гривень 00 копійок (5000,00 : 100% х 18%) та військовий збір в розмірі 75 гривень 00 копійок (5000,00 : 100% х 1,5%) за рахунок суми грошових коштів, присуджених на користь ОСОБА_1 , та виплатив їй решту витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4025 гривень 00 копійок (5000,00 - 900,00 - 75,00)

Отже, боржником на користь стягувача була перерахована сума менше, ніж було зазначено в рішенні суду, що в свою чергу не може вважитись належним виконанням рішення суду.

З огляду на вище викладене, оскільки скаржником не було в повній мірі виконано рішення суду, у виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відносно того, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм матеріального права та постановлена з неповним з`ясуванням обставин справи.

Відповідно до ч.1 п.п.3,4 ст. 376 ЦПК підставам для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: п.3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що узвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення провідмову у задоволенні скарги.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника заінтересованої особи ОСОБА_1 - адвоката Степаненко Галини Олександрівни задовольнити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні скарги Державного підприємства обслуговування повітряного руху, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , заступник начальника Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Дячок Сергій Володимирович, про визнання протиправною бездіяльність, що полягає в ухиленні від закінчення виконавчого провадження, та зобов`язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням рішенням суду відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена

в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 29 червня 2026 року

Головуючий Судді