Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №758/13716/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 758/13716/25

№ апеляційного провадження: 33/824/2696/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Денисов О.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Александрова Дмитра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою захисник Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, а також порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду.

Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження захисник Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилається на те, що 22 квітня 2026 року в межах строку, встановленого законом, ним було подано апеляційну скаргу на постанову Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року. Проте, вказана апеляційна скарга була повернута постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2026 року в зв`язку з відсутністю належним чином засвідченого витягу з договору про надання правничої допомоги. Вказує, що примірник договору про надання правничої допомоги надавався суду першої інстанції, а тому він був упевнений, що він є в матеріалах справи. Після отримання постанови про повернення апеляційної скарги було негайно усунено вищевказаний недолік. Відтак, просить суд поновити строк на апеляційне оскарження та прийняти апеляційну скаргу до розгляду.

В обґрунтування підстав для скасування оскаржуваної постанови захисник Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Зазначає, що працівники поліції не оголосили результати проведеного на місці огляду на стан сп`яніння у чіткій, зрозумілій формі, не зафіксували словесно конкретний показник, не поцікавилися, чи погоджується водій з цим результатом, і не запропонували йому скористатися правом на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я після повідомлення водія про його незгоду з результатом. Натомість, на запитання водія прямо про можливість не погодитися з результатом, працівник поліції фактично відмовився роз`яснювати йому реальний зміст цього права. За таких обставин підписання водієм протоколу про адміністративне правопорушення та акту огляду без жодних зауважень не може розцінюватися як добровільне та усвідомлене підтвердження згоди з результатом його огляду. На зазначене суд першої інстанції уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 , захисник Александров Д.О. та прокурор не з`явився, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що підлягає поновленню строк на апеляційне оскарження, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувану постанову суду було винесено 20 квітня 2026 року.

Копію постанови Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року захисник Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , отримав в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 20 квітня 2026 року.

22 квітня 2026 року захисник Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду, яка була повернута постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2026 року в зв`язку з відсутністю належним чином засвідченого витягу з договору про надання правничої допомоги.

06 травня 2026 року захисник Александров Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , повторно подав апеляційну скаргу на постанову Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року та відповідно до вимог ч. 2 ст. 271 КУпАП надав належні документи на підтвердження повноважень на надання правової допомоги ОСОБА_1 в Київському апеляційному суді.

Враховуючи викладене, вважаю, що вказані захисником Александровим Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року є поважними.

Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.

Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 417999 від 10 серпня 2025 року, в якому зазначено, що 09 серпня 2025 року о 23 год. 55 хв. в м Київ по просп. Свободи, водій ОСОБА_1 керував електросамокатом jet 41004 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки за допомогою пристрою «Drager 6820» у встановленому законом порядку, проба позитивна - 1,32 ‰, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3).

До протоколу було долучено чек приладу Drager Alkotest 6820, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, картку обліку адміністративного правопорушення, довідку працівника поліції від 11 серпня 2025 року та CD диск із відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 2, 3, 4, 5-6, 7).

ОСОБА_1 не спростовував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та результати його огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Жодних заперечень щодо проведеного огляду та його результатів за допомогою приладу Drager Alkotest 6820 ОСОБА_1 ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в акті огляду не зазначив.

Також не виявив бажання додатково пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи захисника Александрова Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про те, що працівники поліції не поцікавилися, чи погоджується ОСОБА_1 з результатом його огляду на стан сп`яніння, і не запропонували йому скористатися правом на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, оскільки вказані посилання не відповідають матеріалам справи, в тому числі й відеозапису з нагрудної камери працівника поліції.

Судом апеляційної інстанції досліджений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що під час проходження огляду ОСОБА_1 не висловлював чіткої незгоди з результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу «Drager» та не виявив бажання пройти додатковий огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Крім того, в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів ОСОБА_1 підтвердив, що погоджується з результатами огляду, про що поставив свій підпис (а.с. 4, 7).

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що направлення водія транспортного засобу на огляд до медичного закладу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, здійснюється лише у випадку незгоди особи з результатами тесту на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу «Drager» або з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння. Враховуючи, що ОСОБА_1 не висловлював незгоди з результатами його огляду на стан сп`яніння із застосуванням приладу «Drager», працівники поліції не були зобов`язані направляти його до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Доводи захисника про те, що ОСОБА_1 було позбавлено належних роз`яснень щодо права не погодитися з результатом проведеного огляду за допомогою приладу «Drager» і щодо наслідків реалізації цього права, є необґрунтованими, оскільки не роз`яснення права не погодитися із результатом приладу «Drager» не може бути підставою для визнання незаконним протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки у поліцейських відсутній обов`язок роз`яснювати таке право особі, яка проходить огляд на стан сп`яніння.

Апеляційний суд відхиляє як безпідставні посилання захисника Александрова Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на те, що працівники поліції не оголосили результати проведеного на місці огляду на стан сп`яніння у чіткій, зрозумілій формі, не зафіксували словесно конкретний показник. З відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що останнім було повідомлено ОСОБА_1 , що норму алкоголю в організмі перевищено в сім разів та показано екран приладу «Drager» з результатом проведеного тестування. ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками патрульної поліції не висловлював явного нерозуміння результатів проведеного на місці його огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, самі по собі можливі порушення, допущенні працівниками поліції не спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та результати його огляду. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не оскаржував дії працівників поліції.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга захисника Александрова Д.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення, а постанова Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року - залишенню без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Александрова Дмитра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року.

Апеляційну скаргу захисника Александрова Дмитра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.

Постанову Подільського районного суду міста Києва від 20 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Крижанівська