Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №367/1210/14-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

вул. Солом`янська, 2-а, м. Київ, 03110

e-mail:

Унікальний номер справи 367/1210/14-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/7874/2026Головуючий у суді першої інстанції - Кухленко Д.С. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Оніщук М.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі:

суддя-доповідач Оніщук М.І.,

судді Шебуєва В.А., Кафідова О.В.,

секретар Можарівська М.І.

за участю:

представника стягувача ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ», подану від його імені та в його інтересах адвокатом Максименком Максимом Олександровичем, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2025 року про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ») до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ОСОБА_4 звернулася до Ірпінського міського суду Київської області з заявою, в якій просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий Ірпінським міським судом Київської області 19.01.2016 по справі № 367/1210/14-ц.

Заяву обгрунтовано тим, що рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2014 по справі № 367/1210/14-ц позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованість за кредитним договором № 428/П/55/2007-840 від 27.09.2007 в сумі 960 121 грн. 50 коп., а також вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 17.06.2014 по даній справі №367/1210/14-ц апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2014 у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_6 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості визнано неподаною та повернуто.

Рішенням Апеляційного суду Київської області по даній справі № 367/1210/14-ц від 25.06.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2014 скасовано в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_5 та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволені відповідних позовних вимог.

У свою чергу, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» заборгованості за кредитним договором № 728/П/55/2007-840 від 27.09.2007 в сумі 960 121 грн. 50 коп. залишено без змін.

При цьому, відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999, який був чинним на час набрання законної сили рішенням у справі № 367/1210/14-ц, виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, міг бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Отже, на думку заявниці, виконавчий лист по даній справі № 367/1210/14-ц, який в період набрання рішення суду по даній справі законної сили видавався лише за заявою стягувача, міг бути пред`явлений до примусового виконання в період з 26 червня 2014 року (25 червня 2014 року - день набрання рішенням суду законної сили) по 25 червня 2015 року, тобто протягом одного розу з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Однак, у зв`язку із несвоєчасним зверненням ПАТ «КБ «Надра», Ірпінським міським судом Київської області лише 19.01.2016 було видано виконавчий лист по справі №367/1210/14-ц, тобто фактично після закінчення строку для пред`явлення його до примусового виконання.

За вказаних обставин, а також посилаючись на положення ст. 432 ЦПК України, заявниця звернулася до суду з даною заявою, яку просила задовольнити.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13.11.2025 позовну заяву ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист, виданий Ірпінським міським судом Київської області по справі № 367/1210/14-ц 19.01.2016.

В апеляційній скарзі, стягувач, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, а також неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на несвоєчасне повідомлення учасників справи про проведення судового засідання, що, у свою чергу, унеможливило явку представника ТОВ «Світ Фінансів» у судове засідання та позбавило стягувача можливості реалізувати свої права на захист, що є порушенням принципу змагальності та рівності сторін.

Зазначає, що оскільки заява ОСОБА_7 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження, то розгляд цієї справи по суті судом першої інстанції повинен був закінчитися ухваленням рішення суду, а не постановленням ухвали.

При цьому, вказує, що незважаючи на повідомлення суду про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, судом не було відкладено розгляд відповідної заяви на іншу дату та час з метою надання часу для залучення нового стягувача - ТОВ «ФК «Регард Інвест» до участі у справі або ж надати можливість новому стягувачу вступити у справу як процесуальний правонаступник ТОВ «Світло Фінансів» на підставі ст. 55 ЦПК України.

Також, зазначає, що суд першої інстанції помилково визначив дату набрання судовим рішенням законної сили та кінцевої дати строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, у зв`язку з чим, дійшов помилкового висновку про наявність процесуальних підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

У судовому засіданні представник стягувача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Боржниця у судове засідання повторно не з`явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини свої неявки в судове засідання суд не сповістила.

Враховуючи положення ч.2 ст. 372 ЦПК України, судом апеляційної інстанції визнано за можливе розглянути справу за відсутності боржниці, оскільки її неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представника стягувача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 21.12.2023 у справі № 824/2/22, підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Разом з цим законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України. При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.

Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є вичерпними, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.

Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.01.2023 у справі № 824/2/22.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24.06.2020 року у справі № 520/1466/14-ц та від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001.

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2014 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулося до Ірпінського міського суду Київської області з позовом про стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_8 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором № 428/П/55/2007-840 у розмірі 960121 грн. 50 коп.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2014 позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 солідарно на користь банку заборгованість за кредитним договором від 27.09.2007 у розмірі 960121 грн. 50 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В подальшому, рішенням Апеляційного суду Київської області від 25.06.2014 було задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_8 , рішення суду першої інстанції було скасовано в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_8 та ухвалено в цій частині нове судове рішення про відмову в позові до ОСОБА_8 . В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідачка ОСОБА_6 також оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.08.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2014 про стягнення з ОСОБА_6 кредитної заборгованості залишено без змін.

14.01.2016 представник ПАТ КБ "Надра" звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з заявою про видачу виконавчих листів у справі № 367/1210/14-ц.

19.01.2016 Ірпінським міським судом Київської області на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2014 видано виконавчий лист №367/1210/14-ц щодо боржника ОСОБА_6 .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 20.05.2024 заяву ТОВ "Світ Фінансів" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено сторону вибулого стягувача ПАТ "КБ "Надра" на його правонаступника ТОВ "Світ Фінансів" у ВП №57951452.

Постановою Київського апеляційного суду від 12.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишено без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 20.05.2024 - без змін.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 01.10.2025 заяву ТОВ "ФК "Регард Інвест" про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено сторону вибулого стягувача ТОВ "Світ Фінансів" на його правонаступника ТОВ "ФК "Регард Інвест" у ВП № 57951452.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист по даній справі № 367/1210/14-ц, міг бути пред'явлений до примусового виконання у період з 26.06.2014 (25.06.2014 - день набрання рішенням суду законної сили) по 25.06.2015, тобто протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Натомість, у зв`язку із несвоєчасним зверненням ПАТ "КБ "Надра" (позивач/стягувач в 2015-2016 р.р.), Ірпінським міським судом Київської області виконавчий лист по даній справі був виданий лише 19.01.2016, тобто фактично після закінчення строку для пред`явлення його до примусового виконання.

Однак, судом першої інстанції не враховано, що, як вже зазначалося вище, після ухвалення Апеляційним судом Київської області рішення від 25.04.2014 про скасування рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2014 в частині позовних вимог до ОСОБА_5 , відповідачка ОСОБА_7 оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку в частині вимог, пред`явлених ПАТ "КБ "Надра" до неї.

При цьому, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.08.2015 апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилено, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2014 про стягнення з ОСОБА_6 кредитної заборгованості залишено без змін.

У свою чергу, згідно з вимогами ч. 1 ст. 223 ЦПК України (в редакції, чинній на момент ухвалення рішення суду першої інстанції) рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Таким чином, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29.04.2014 набрало законної сили після його апеляційного оскарження та постановленням Апеляційним судом Київської області ухвали від 11.08.2015, тобто рішення суду першої інстанції набрало законної сили 11.08.2015, як про це і зазначено в оскаржуваному виконавчому листі, а саме: рішення набрало законної сили 11.08.2015, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання - 11.08.2016.

Разом з тим, станом на момент набрання законної сили указаного рішення був чинним Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року, який визначав умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Строки пред`явлення виконавчих документів до виконання були визначені статтею 22 указаного Закону.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Згідно положень пункту 1 частини другої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються, зокрема, для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Так, з відміток, зроблених на виконавчому листі, вбачається, що виконавчий документ було пред'явлено у встановлений законом строк до 11.08.2016, адже 25.07.2016 вказаний виконавчий лист на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 було направлено за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Також, 23.06.2017 виконавчий лист на підставі п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 було повернуто стягувачу, оскільки законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Отже, враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції про те, що звернення ПАТ "КБ "Надра" за видачею виконавчого листа є несвоєчасним, а виконавчий лист видано після фактичного закінченого строку для пред'явлення його до виконання, є безпідставним та таким, що спростовується матеріалами справи в їх сукупності.

Крім того, слід зауважити, що порядок вирішення процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) передбачений розділом VI ЦПК України.

Згідно з ч.ч. 3-5 ЦПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.

Однак, незважаючи на вищевстановлений процесуальним законом порядок розгляду заяв про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції розглянув заяву ОСОБА_7 в порядку загального позовного провадження, що є безумовним порушенням вимог ЦПК України.

Крім того, судом першої інстанції не було з'ясовано належний склад учасників справи, зокрема заінтересованих осіб, з огляду на те, що у матеріалах справи міститься ухвала суду про заміну у виконавчому провадженні стягувача ТОВ "Світ Фінансів" на ТОВ "ФК "Регард Інвест".

Пунктом 2 частини 1 статті 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи (частини 1, 2 статті 376 ЦПК України).

Таким чином, постановлена судом ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.

Оскільки колегія суддів ухвалює нове рішення і відмовляє у задоволенні заяви, з ОСОБА_7 підлягає стягненню на користь апелянта витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3328 грн. 00 коп.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 268, 367, 368, 372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВІТ ФІНАНСІВ», подану від його імені та в його інтересах адвокатом Максименком Максимом Олександровичем, - задовольнити.

Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2025 року - скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви ОСОБА_4 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Фінансів» (код ЄДРПОУ 39726558, місцезнаходження: м. Київ, вул. Володимирська, 4) судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений 29 червня 2026 року.

Суддя-доповідач М.І. Оніщук

Судді В.А. Шебуєва

О.В. Кафідова