Постанова від 22 червня 2026 р. у справі №363/985/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 363/985/25

№ апеляційного провадження: 33/824/175/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Свєтушкіна Д.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., за участю секретаря судового засідання Шпирук Ю.С., прокурора Київської обласної прокуратури Сироватки В.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу захисника Степ`юка Валентина Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 , директора комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради Київської області, який є депутатом Вишгородської міської ради Київської області, до адміністративної відповідальності за порушення ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави.

Не погоджуючись із вказаною постановою захисник Степ`юк В.С., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Зазначає, що ОСОБА_1 , будучи депутатом Вишгородської міської ради та перебуваючи на посаді т.в.о. директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради, 30.05.2024 року проголосував за припинення повноважень директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 . На засіданні сесії та перед розглядом цього питання про наявність у нього реального конфлікту інтересів ОСОБА_1 не повідомляв, оскільки не вважав, що в його діях є реальний конфлікт інтересів. Зазначив, що з 10.04.2024 року ОСОБА_1 було призначено т.в.о. директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради після прийняття рішення про службове розслідування та відсторонення директора зазначеного підприємства ОСОБА_2 від виконання обов`язків. Лише після звільнення ОСОБА_2 з посади директора 31 травня 2025 року ОСОБА_1 було призначено в.о. директора зазначеного підприємства. В подальшому ОСОБА_1 було призначено на посаду директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради, однак на момент голосування про майбутнє призначення він не знав та не міг знати. Будучі т.в.о чи в.о. директора зазначеного підприємства ОСОБА_1 отримував заробітну плату в розмірі посадового окладу директора, тобто вищу ніж заробітна плата за його посадою заступника директора. Однак, у разі призначення іншого керівника, ОСОБА_1 би втратив таку заробітну плату. Відтак, приймавши участь в голосуванні про звільнення з посади директора ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не діяв в умовах реального конфлікту інтересів, що свідчить про відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Крім того, стороною обвинувачення не доведено наявність реального конфлікту інтересів. Не всі долучені до протоколів про адміністративне правопорушення документи, завірені належним чином та можуть бути доказами у справі. Також зазначив, що ті самі дії ОСОБА_1 не можуть бути кваліфіковані різними частинами ст. 172-7 КУпАП, тож в разі визнання його вини він може бути притягнутий до адміністративної відповідальності лише за однією частиною. Окрім того, стороною обвинувачення не доведено, що з дня виявлення інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень не минув строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ст. 38 КУпАП, оскільки не відомо, коли посадова особа, яка уповноважена на складання цих протоколів отримала інформацію про вчинення зазначених правопорушень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, просив задовольнити з наведених у ній підстав.

Прокурор Київської обласної прокуратури Сироватка В.В. проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення з огляду на її безпідставність, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції дійшов висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, виходячи з того, що матеріали справи про адміністративні правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення №№ 3453, 3454 за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7КУпАП України від 18 лютого 2025 року, ОСОБА_1 будучи депутатом Вишгородської міської ради, являючись суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII (далі Закон №1700-VII), ОСОБА_1 30 травня 2024 року порушив вимоги ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, за місцем проведення 43 чергової сесії Вишгородської міської ради VIIІ скликання, а саме приміщення зазначеної ради, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення реального конфлікту інтересів та не повідомив Вишгородську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів, а саме щодо суперечності між його приватним інтересом та своїми представницькими повноваженнями, який виник 30 травня 2024 року на черговій 43 сесії Вишгородської міської ради перед постановкою на голосування питання «Про припинення повноважень директора комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 », чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Також ОСОБА_1 , будучи депутатом Вишгородської міської ради та суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, згідно з пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1700-VII, порушив вимоги ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1700-VII, вчинивши дію в умовах реального конфлікту інтересів, а саме взявши участь у голосуванні по питанню «Про припинення повноважень директора комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 » 30 травня 2024 року на черговій 43 сесії Вишгородської міської ради, в приміщенні зазначеної ради, яке розташоване за адресою: Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород. пл. Шевченка, 1, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

В суді першої інстанції був допитаний свідок, ОСОБА_2 , який показав, що до 30.05.2024 року працював разом з ОСОБА_1 у КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради, займав посаду директора, а ОСОБА_1 був його заступником. На час відсторонення його від посади на період проведення службового розслідування тимчасове виконання посадових обов`язків директора покладено ОСОБА_1 , хоча зазвичай у разі його відсутності його посадові обов`язки виконував головний інженер. Вважав, що у ОСОБА_1 був приватний інтерес та останній бажав його звільнення з посади директора, оскільки проведеною на підприємстві ревізією аудиторської служби було встановлено багато порушень саме зі сторони ОСОБА_1 і останній знав, що ним, як директором підприємства вживались відповідні заходи, щодо з`ясування цих обставин та проведення необхідних звірок та претензійно-позовних дій, та у разі повернення його на посаду він продовжував би діяти в цьому напрямку з відповідними наслідками для винних осіб.

Також, допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 показав, що займаючи посаду Вишгородського міського голови головував на сесії Вишгородської міської ради. Підставою для звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради була неефективна господарська діяльність, яка була встановлена проведеними незалежними аудитами. На момент прийняття рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади директора не було відомо, кого буде призначено на цю посаду. Ним розглядалось декілька кандидатур та лише через місяць він визначився та призначив на цю посаду ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, за змістом ст. 278 КУпАП, при підготовці до розгляду справи суддя повинен перевірити правильність складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 ст. 172-7 КУпАП передбачено відповідальність за неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів, а ч. 2 ст. 172-7 КУпАП встановлено відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно з приміткою до статті 172-7 КУпАП, суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції».

Відповідно до примітки ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалі справи, відповідно до рішення Вишгородської міської ради VIII скликання від 26 листопада 2020 №1/1 за громадянином ОСОБА_1 визнано повноваження депутата зазначеної ради.

Відповідно до пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» №1700-VII народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , будучи депутатом Вишгородської міської ради, є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», та є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Згідно частини першої статті 28 Закону «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

При цьому, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особи, і кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, слід встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як:

1) наявність у особи факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;

2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;

3) наявність повноважень на прийняття рішення/вчинення чи не вчинення дій;

4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість, прийняття рішень або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає.

Отже, обов`язковою ознакою конфлікту інтересів є наявність суперечностей між особистими інтересами та службовими повноваженнями особи, які можуть вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Такий вплив може бути у разі наявності в особи дискреційних повноважень (коли особа може вибирати з декількох варіантів рішень чи дій той, який вважає найбільш прийнятним за відповідних обставин).

Як вбачається з матеріалі справи, згідно з розпорядженням Вишгородського міського голови від 09.04.2024 року «Про проведення службового розслідування стосовно директора комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 », на ОСОБА_1 заступника директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради на час відсторонення ОСОБА_2 покладено тимчасове виконання посадових обов`язків директора цього ж підприємства.

29.05.2024 року відбулось засідання постійної комісії комунального господарства та благоустрою міста Вишгородської міської ради у складі: голови комісії депутата Клюса С.О., секретаря комісії депутата Морозової О.В. та членів комісії депутатів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також запрошених. На засіданні вказаної комісії на розгляді було включено одним із питань про припинення повноважень директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 . При розгляді цього питання до протоколу засідання комісії від 29.05.2024-№44 внесено повідомлення (заяву) голови комісії депутата ОСОБА_1 про конфлікт інтересів та те що останній участі у голосуванні брати не буде. За результатами голосування комісією було погоджено проект рішення «Про припинення повноважень директора комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 ».

30.05.2024 року на засіданні 43 чергової сесії Вишгородської міської ради із загального складу 26 депутатів Вишгородської міської ради було присутньо 19 депутатів та міський голова. Одним із питань до порядку денного включено питання №15 про припинення повноважень директора «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 .

При голосуванні за це питання присутніми на 43 черговій сесії Вишгородської міської ради, депутатами у кількості 20 осіб, у тому числі й депутатом ОСОБА_1 , проголосовано наступним чином: «ЗА» 20 депутатів, «ПРОТИ» 0 депутатів, «Не брали участі у голосуванні» 0 депутатів. Відповідно до підсумків голосування ОСОБА_1 проголосував «ЗА».

Як вбачається з протоколу зазначеної сесії при поставленні на голосування питання №15 про припинення повноважень директора «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 . ОСОБА_1 не повідомив Вишгородську міську раду про наявність у нього реального конфлікту інтересів щодо розгляду цього питання.

За результатами голосування прийнято рішення від 30.05.2024 №43/15, відповідно до якого припинено повноваження директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 , та цього ж дня міським головою підготовлено розпорядження на підставі зазначеного рішення від 30.05.2024 №148-к/тр «Про звільнення з посади директора комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 ».

Отже, результат поіменного голосування на засіданні 43 чергової сесії Вишгородської міської ради VIII скликання від 30.05.2024 року по питанню «Про припинення повноважень директора комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 » є підтвердженням участі ОСОБА_1 у голосуванні по цьому питанню.

Як вбачається з долучених ОСОБА_1 розрахункових листків за березень-липень 2024 року та було ним підтверджено в суді першої інстанції, будучі т.в.о та в.о. директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради він отримував заробітну плату в розмірі посадового окладу директора, тобто вищу ніж заробітна плата за його посадою заступника директора.

Розпорядженням міського голови № 168-к/тр від 08.07.2024 року ОСОБА_1 призначено на посаду директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради на умовах контракту терміном на три роки з 08.07.2024 року.

Разом з тим, наведені вище обставини, не могли бути підставами для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що матеріали справи не містять відомостей про наявність встановленого факту суперечності між приватним інтересом ОСОБА_1 і його службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення, а також наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом ОСОБА_1 на об`єктивність або неупередженість у прийнятті рішень під час виконання своїх представницьких повноважень, тобто, під час голосування по вище зазначеному питанню та прийнятті рішення про припинення повноважень директора «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради ОСОБА_2 , яке здійснювалося ним не одноособово, а шляхом участі у голосуванні у складі колегіального органу.

Відсутність доказів на підтвердження вказаних обставин виключає можливість встановити наявність факту прийняття рішення ОСОБА_1 в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів останнього, і кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах саме реального конфлікту інтересів, що відповідно виключає можливість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

При цьому посилання в протоколах про адміністративні правопорушення №№ 3453, 3454 від 18 лютого 2025 року та в оскаржуваній постанові на те, що наявність у ОСОБА_1 приватного інтересу обумовлена його можливістю одноосібно здійснювати адміністративно-господарські та організаційно-розпорядчі функції на підприємстві, продовжувати отримувати більшу заробітну плату та відповідний стаж роботи на керівній посаді, а також в подальшому очолити зазначене підприємство, не може бути визнане обґрунтованим та служити підставою для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки такий висновок ґрунтується лише на припущеннях, а не на об`єктивних даних, які б свідчили про порушення ОСОБА_1 вимог, передбачених пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» в умовах реального, а не потенційного конфлікту інтересів.

Голосування ОСОБА_1 , як депутата Вишгородської міської ради під час прийняття рішення про припинення повноважень директора «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради, не надавало ОСОБА_1 беззаперечної можливості в подальшому очолити зазначене підприємство, враховуючи ту обставину, що призначення на посаду директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради здійснюється відповідно до розпорядження міського голови. При цьому, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що на момент голосування ОСОБА_1 було відомо, що саме його буде призначено на посаду директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради, враховуючи, що розпорядженням міського голови №168-к/тр від 08.07.2024 року його було призначено на цю посаду лише з 08.07.2024 року. До того ж, як показав допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 , який займає посаду Вишгородського міського голови, на момент прийняття рішення про звільнення ОСОБА_2 з посади директора КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради не було відомо, кого буде призначено на цю посаду. Ним розглядалось декілька кандидатур та лише через місяць він визначився та призначив на цю посаду ОСОБА_1 .

Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання його винним у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень.

Враховуючи викладене, відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова Вишгородського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Степ`юка Валентина Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.

Скасувати постанову Вишгородського районного суду Київської області від 05 червня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Крижанівська