Постанова від 24 червня 2026 р. у справі №163/2707/25 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокуСправа №163/2707/25 пров. №А/857/24543/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача – Качмара В.Я.,

суддів – Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,

при секретарі судового засідання – Гладкій С.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправною і скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 9 квітня 2026 року (суддя Шеремета С.А., м.Любомль), -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі - ГУНП), в якому просив скасувати постанову від 09.12.2025 серії ЕНА № 6310158 по справі про накладення адміністративного стягнення за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Постанова, КУпАП відповідно) та закрити провадження по справі.

Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 9 квітня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив позивач, який із покликанням на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В доводах апеляційної скарги вказує, що контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод. У даному випадку, жодної з цих обставин не було, що позбавляє поліцію підстав для перевірки полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - Страховий поліс). Зазначає, що в момент прийняття рішення про зупинку та подання сигналу про зупинку, водій (позивач) не вчиняв жодного порушення правил дорожнього руху. Інспектор прямо підтвердив, що причиною зупинки є «перевірка по базах», що не входить до переліку підстав, визначених статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі Страховий поліс; пред`явити його на вимогу поліцейського. Встановлено, що позивач керував транспортним засобом у межах вулично-дорожньої мережі, а працівники поліції здійснювали контроль за дотриманням Правил дорожнього руху. У межах такого контролю поліція наділена правом зупиняти транспортні засоби та перевіряти документи водія, у тому числі Страховий поліс.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 09.12.2025 інспектор ВП №1 Ковельського РУП ГУНП Дячук Р.В. виніс Постанову, якою позивача ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, і накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Відповідно до змісту цієї Постанови Положевець М.Р. 09.12.2025, по вулиці Вербна в місті Любомль, керував транспортним засобом Renault Clio Symbol AC9161BA (далі - ТЗ) без чинного Страхового поліса, чим порушив пункт 2.1 «ґ» Правил дорожнього руху.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається «Правилами дорожнього руху», затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР).

Відповідно до пункту 2.4 «а» ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1.

При цьому, пункт 2.1 ПДР визначає, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі:

a) посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної Гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, Національної поліції, Служби безпеки, Управління державної охорони технічний талон);

в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м, на механічних транспортних засобах дорожньо-експлуатаційної служби, на транспортних засобах спеціального, спеціалізованого призначення та на транспортних засобах із розпізнавальним знаком "Діти";

г) на маршрутних транспортних засобах схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів документацію відповідно до вимог встановлених Законами України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух" та "Про перевезення небезпечних вантажів";

ґ) чинний страховий поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або страховий сертифікат "Зелена картка" (на електронному або паперовому носії), виданий іноземним страховиком відповідно до правил міжнародної системи автомобільного страхування "Зелена картка";

д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака «Водій з інвалідністю» документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною першою статті 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

В силу пункту 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до частини першої статті 72 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно із положеннями частини другої статті 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, доказами є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 580-VIII, поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема:

1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень;

5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Поліція може використовувати інформацію, отриману за допомогою фото- і відеотехніки, технічних приладів та технічних засобів, що перебувають у чужому володінні.

Як встановлено з досліджених відеозаписів, під час патрулювання 09.12.2025 о 12:50 в м. Любомль по вул. Вербна, 1 працівниками поліції було виявлено ТЗ під керуванням позивача, в якого відповідно до єдиної централізованої бази даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, були відсутні відомості про наявність чинного Страхового полісу.

На місці зупинки ТЗ позивача, у порядку, передбаченому статтею 279 КУпАП, працівники поліції представилися та повідомили водія про наявну інформацію, що свідчить про вчинення водієм порушення пункту 2.1 «ґ» ПДР, а саме, що в централізованій базі даних відсутні відомості про наявність чинного Страхового полісу.

Слід зазначити, що керування особою транспортним засобом без чинного Страхового полісу є порушенням пункту 2.1 «ґ» ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за частиною першою статті 126 КУпАП.

Зважаючи на те, що позивачем після зупинки було пред`явлено працівникам поліції для перевірки Страховий поліс, строк дії якого закінчився у 2024 році, тобто чинний Страховий поліс був відсутній, суд апеляційної інстанції вважає, що такі дії є складом адміністративного правопорушення відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 126 КУпАП.

При цьому, безпідставними є твердження позивача про те, що у працівників поліції не було законних підстав для зупинки його транспортного засобу, ураховуючи наступне.

Положення статті 35 Закону № 580-VIII визначають, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

З аналізу зазначених норм вбачається, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі, якщо водій порушив ПДР та в свою чергу, вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах у разі якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно зі статтею 8 Закону України від 21.05.2024 № 3720-IX «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 3720-IX) з метою організації накопичення, зберігання інформації про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності, обміну такою інформацією, забезпечення отримання потерпілими особами інформації щодо договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, а також забезпечення контролю за здійсненням обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності МТСБУ забезпечує функціонування Єдиної централізованої бази даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - Єдина централізована база даних).

Єдина централізована база даних містить відомості про страховиків, які провадять діяльність з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені страховиками - членами МТСБУ, про страхові випадки, що настали, стан та результати їх врегулювання, про транспортні засоби та їх страхувальників, у тому числі персональні дані таких страхувальників, а також іншу інформацію щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

В свою чергу, статтею 9 Закону № 3720-IX визначено, що перевірка наявності чинних договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється, зокрема, відповідними підрозділами Національної поліції України під час здійснення регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (у тому числі з використанням працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів та в режимі фотозйомки, відеозапису), а також під час оформлення документів щодо порушення Правил дорожнього руху та оформлення матеріалів дорожньо-транспортної пригоди.

Перевірка наявності чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, визначеного статтею 6 цього Закону, здійснюється на підставі інформації, що міститься в Єдиній централізованій базі даних.

Зважаючи на те, що працівниками поліції за інформацією, що міститься в Єдиній централізованій базі даних було встановлено факт відсутності у ТЗ, яким 09.12.2025 керував позивач, чинного Страхового поліса, вказане свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що водій порушив пункт 2.1. «ґ» ПДР.

У свою чергу, отримання працівниками поліції інформації з Єдиної централізованої бази даних про відсутність відомостей щодо чинного договору обов`язкового страхування є інформацією, що свідчить про можливе вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП, а тому відповідно до пункту 3 частини першої статті 35 Закону № 580-VIII є самостійною підставою для зупинки транспортного засобу.

Безпідставними є покликання позивача на пункт 21.2. статті 21 Закону України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), згідно з яким контроль за наявністю договорів обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод, оскільки Закон № 1961-IV втратив чинність 01.01.2025 на підставі Закону від 21.05.2024 № 3720-IX.

У зв`язку з зазначеним, суд апеляційної інстанції вважає, що у працівників поліції були усі наявні передбачені Законом № 580-VIII підстави для зупинки ТЗ позивача, а відтак були правомірними вимоги до водія пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 ПДР.

Отже, матеріалами справи, зокрема відеозаписом, підтверджується, що позивач керував ТЗ без чинного Страхового полісу, що є порушенням пункту 2.1. «ґ» ПДР.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що наявні належні, достовірні та достатні фактичні дані, які в сукупності підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 126 КУпАП.

Позивачем в обґрунтування своїх доводів не надано доказів, які б спростовували факт вчинення ним вказаного адміністративного правопорушення, відтак апеляційний суд дійшов до висновку про правомірність оскаржуваної Постанови та відсутність підстав для задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 9 квітня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар

судді О. П. Мандзій

Т. В. Онишкевич

Повне судове рішення складено 29.06.2026.