Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №260/2139/21 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 260/2139/21 пров. № А/857/14421/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів Гінди О.М., Гудима Л.Я.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

суддя (судді) в суді першої інстанції – Маєцька Н.Д.,

час ухвалення рішення – не зазначено,

місце ухвалення рішення – м. Ужгород,

дата складання повного тексту рішення – не зазначено,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі № 260/2139/21, яке набрало законної сили 22.10.2021, позов задоволено повністю. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти, видану Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області довідку № 52 від 30 квітня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 52 від 30 квітня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум).

28 січня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просила у порядку статті 378 КАС України змінити спосіб і порядок виконання рішення суду від 12.07.2021 року у справі № 260/2139/21 в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити виплату різниці між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії Позивачу, починаючи з 01.04.2019, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення, а саме: стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у сумі 70 026,97 грн.

Заява обґрунтована тим, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року по справі № 260/2139/21, яке набрало законної сили, на даний час відповідачем не виконано в частині виплати на користь позивача перерахованої пенсії у розмірі 70 026,97 грн.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання судового рішення задоволено частково. Змінено спосіб і порядок виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 липня 2021 року у справі № 260/2139/21 у частині щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 52 від 30 квітня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум) на стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 69 652,26 грн.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що 19.12.2024 законодавцем шляхом внесення змін до КАС України Законом № 4094-ІХ унормовано питання невиконання суб`єктом владних повноважень судових рішень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання, зокрема, пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, й наслідком такого невиконання є зміна способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат. Крім того, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, що прямо слідує з положень ч.3 ст.378 КАС України. За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 року № 260/2139/21 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 заборгованість з нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 69 652,26 грн.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду. Зокрема, зазначає, що заявником має бути доведено існування конкретних обставин, які істотно ускладнюють належне виконання рішення з відповідними підтверджуючими доказами. Вказує, що відсутні правові підстави для задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, оскільки, цим буде змінено саме рішення суду по суті, а не спосіб його виконання.

У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі № 260/2139/21, яке набрало законної сили 22.10.2021, вирішено позов задовольнити повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови, оформленої листом за вих. №2062/1944/Ш-02/8-0700/21 від 24 травня 2021 року, у здійсненні обчислення і перерахунку з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 52 від 30 квітня 2021 року, виданої Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти, видану Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області довідку № 52 від 30 квітня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 52 від 30 квітня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум).

З матеріалів справи слідує та підтверджується листом відповідача від 05 грудня 2025 року № 6417-6688/Ш-02/8/070025, що нарахована різниця в пенсії, з урахуванням виплачених сум, за період з 01.04.2019 року по 31.10.2021 року в сумі 70 026,97 грн., облікована в електронній пенсійній справі пенсіонера та буде виплачена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням судів за рахунок коштів Державного бюджету України.

При цьому, відповідно до вказаного листа, у жовтні та листопаді 2025 року суми в розмірах 187,35 грн. було зараховано на пенсійний рахунок позивача, відкритий в банківській установі.

Відтак, залишок невиплаченої заборгованості з пенсії складає 69652,26 грн.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість з нарахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 69 652,26 грн.

Колегія суддів погоджується з обгрунтованістю такого висновку суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, – за її межами.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з частиною третьою статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX (далі – Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.».

Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

Як зазначено у пояснювальній записці до проєкту Закону № 4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№ 40450/04)/Бурмич (№ 46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 1218-р.

Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом № 4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Із матеріалів справи слідує, що рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі № 260/2139/21, яке набрало законної сили 22.10.2021, вирішено позов задовольнити повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови, оформленої листом за вих. №2062/1944/Ш-02/8-0700/21 від 24 травня 2021 року, у здійсненні обчислення і перерахунку з 01 квітня 2019 року пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 52 від 30 квітня 2021 року, виданої Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 року. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти, видану Управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області довідку № 52 від 30 квітня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року та здійснити обчислення і перерахунок з 01.04.2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки № 52 від 30 квітня 2021 року про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року, що підлягає врахуванню для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", положень постанови КМУ від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із врахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премій, а також здійснити виплату перерахованої пенсії (із врахуванням раніше виплачених сум).

Судом першої інстанції встановлено, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 12.07.2021 у справі № 260/2139/21, яке набрало законної сили, станом на час розгляду заяви, поданої у порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконане.

Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України, суд першої інстанції правильно встановив, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не було виконане протягом двох місяців у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов`язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми (69 652,26 грн) з Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22, яка враховується судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї апеляційної скарги.

У свою чергу, зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 69 652,26 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.

Відтак, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для заміни невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 260/2139/21 – без змін.

Постанову разом із паперовими матеріалами справи надіслати до суду першої інстанції для приєднання до матеріалів справи.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О. Б. Заверуха

судді О. М. Гінда

Л. Я. Гудим