Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №640/21224/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/21224/20 Головуючий у 1 інстанції: Радчук А.А.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Кузьмишиної О.М.

Ключковича В.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Клінінг» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Клінінг» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації при Головному управління ДПС у м. Києві: №1538670/30002060 від 24.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 28.02.2020; №1538671/30002060 від 24.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №12 від 28.02.2020; №1536914/30002060 від 24.04.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №13 від 28.02.2020; №1555250/30002060 від 07.05.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 28.02.2020;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 28.02.2020: №10, №11, №12, №13 датою їх отримання, а саме 13.03.2020.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 1538670/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 28.02.2020 року, № 1538671/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 28.02.2020 року, № 1536914/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 28.02.2020 року, № 1555250/30002060 від 07.05.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 28.02.2020 року.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані товариством з обмеженою відповідальністю «ПРІМЕКС-КЛІНІНГ» податкові накладні №№10, 11, 12, 13 від 28.02.2020 року датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує на правомірність прийняття рішень, а тому, на думку апелянта, дані рішення не підлягають скасуванню.

01 липня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Клінінг» надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 01.04.2014 року між ПП «Прімекс-Клінінг» та ТОВ «ОРЕНДА-ЦЕНТР-С» було укладено Договір №010415 про надання послуг з прибирання. За умовами Договору, Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо надання послуг з комплексного прибирання приміщень за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19- А, ТОВ «ОРЕНДА-ЦЕНТР-С».

Сторони Договору №010415 від 01.04.2015 року погодили надання послуг на суму 1000,00 грн., у т.ч. ПДВ 166,67 грн., оплата яких підтверджується випискою по рахунку за 02.03.2020 року про надходження коштів у сумі 1000,00 грн.

На виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, позивачем складено податкову накладну № 10 від 28.02.2020.

02 січня 2020 року між ТОВ «Прімекс-Клінінг» (Виконавець) та ТОВ «АББ ПАУЕР ГРІДС Україна» укладений Договір №02012020 про надання послуг з прибирання та комплексного обслуговування офісів.

За умовами Договору, Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець бере на себе зобов`язання власними силами, технічним обладнанням надавати послуги з комплексного прибирання та догляду (надалі - «Послуги») за внутрішньою територією приміщень (надалі «Територія») Замовника. Регіони проведення послуг, площа та вартість послуг із розрахунку за 1 місяць визначені в Додатку №1 до цього Договору. Перелік послуг вказано в Додатку №2 до цього Договору. Щомісячна вартість Послуг, що надаються Виконавцем за цим Договором, вказана у Додатку №1 до цього Договору. Додаткові послуги оформлюються окремими Актами здачі-прийняття послуг та рахунками-фактурами. В разі зміни загальної площі об`єкта, в якому надаються послуги, кількості співробітників Замовника та/або переліку послуг (Додаток №2) вартість послуг може змінюватися за домовленістю Сторін шляхом підписання відповідної додаткової угоди до цього Договору. Оплата здійснюється безготівковим переказом грошових коштів на поточний рахунок Виконавця, вказаний у цьому Договорі. Розрахунки за цим Договором проводяться в національній валюті України гривні наступним чином: оплата 100% вартості послуг протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами акту наданих послуг до цього Договору.

Сторони Договору №02012020 від 02.01.2020 року погодили надання послуг на суму 28300,00 грн., у т.ч. ПДВ 4716,67 грн., оплата яких підтверджується випискою по рахунку за 11.03.2020 року про надходження коштів у сумі 28300,00 грн.

ТОВ «Прімекс-Клінінг», на виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, складено податкову накладну № 11 від 28.02.2020.

01 червня 2018 року між ТОВ «ПРІМЕКС-КЛІНІНГ» та ТОВ «АББ ЛТД» укладений Договір №01062018 про надання послуг з прибирання та комплексного обслуговування офісів. За умовами Договору, Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець бере на себе зобов`язання власними силами, технічним обладнанням надавати послуги з комплексного прибирання та догляду (надалі - «Послуги») за внутрішньою територією приміщень (надалі «Територія») Замовника. Регіони проведення послуг, площа та вартість послуг із розрахунку за 1 місяць визначені в Додатку №1 до цього Договору. Перелік послуг вказано в Додатку №2 до цього Договору. Щомісячна вартість Послуг, що надаються Виконавцем за цим Договором, вказана у Додатку №1 до цього Договору. Додаткові послуги оформлюються окремими Актами здачі-прийняття послуг та рахунками-фактурами.

Сторони Договору №01062018 від 01.06.2018 року погодили надання послуг на суму 91053,44 грн., у т.ч. ПДВ 15175,57 грн., оплата яких підтверджується випискою по рахунку за 12.03.2020 року про надходження коштів у сумі 91053,44 грн.

ТОВ «ПРІМЕКС-КЛІНІНГ», на виконання вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, складено податкову накладну № 12 від 28.02.2020 код послуги згідно з ДКПП 81.21, на загальну суму 91053,44 грн., у т.ч. ПДВ 15175,57 грн.

31 травня 2018 року між ТОВ «ПРІМЕКС-КЛІНІНГ» (Виконавець) та Компанією «Гоойоорд Б.В.» укладений Договір №31052018 про надання послуг з прибирання. За умовами Договору, Виконавець зобов`язується щомісячно надавати Замовнику послуги з оперативного, щоденного та генерального прибирання (надалі «Послуги») службових приміщень, площ загального користування, а також ділянок, відведених для обслуговування та експлуатації нежитлових будинків, які належать Замовнику на праві власності та розташований за наступними адресами в м. Києві: вул. Богдана Хмельницького, буд. 52, літера «А» вул. Михайлівська, буд. 11, літера «А», вул. Івана Франка, буд. 29 буд.31; буд. 36: буд. 33/34, вул. Леонтовича, буд. 4 (надалі окремо «Об`єкт», разом «Об`єкти»), а Замовник зобов`язується оплачувати, відповідно до умов цього Договору, Виконавцеві надання зазначених послуг.

Сторони Договору №31052018 від 31.05.2018 року погодили надання послуг на суму 84123,02 грн., у т.ч. ПДВ 14020,50 грн., оплата яких підтверджується випискою по рахунку за 05.03.2020 року про надходження коштів у сумі 84123,02 грн.

ТОВ «Прімекс-Клінінг» складено податкову накладну № 13 від 28.02.2020 код послуги згідно з ДКПП 81.21, на загальну суму 84123,02 грн., у т.ч. ПДВ 14020,50 грн.

Вказані вище податкові накладні №№10, 11, 12, 13 від 28.02.2020 року ТОВ «Прімекс-Клінінг» направило для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

13 березня 2020 року ТОВ «Прімекс-Клінінг» отримані Квитанції з єдиного вікна приймання звітності ДПС України, згідно яких податкові накладні №№10, 11, 12, 13 від 28.02.2020 року прийнято, проте їх реєстрація зупинена з тих підстав, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

З метою подальшої реєстрації податкових накладних №№10, 11, 12, 13 від 28.02.2020 року, ТОВ «прімекс-клінінг» через електронний кабінет направлено до контролюючого органу Повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, з додатками та поясненнями.

За результатами розгляду наданих пояснень і документів, доданих до них, Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняті рішення:

№ 1538670/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 28.02.2020 року. Підставою відмови зазначено: ненадання платником податків копій документів, щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

№ 1538671/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 28.02.2020 року. Підставою відмови зазначено: ненадання платником податків копій документів, щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

№ 1536914/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 28.02.2020 року. Підставою відмови зазначено: ненадання платником податків копій документів, щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

№ 1555250/30002060 від 07.05.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 28.02.2020 року. Підставою відмови зазначено: ненадання платником податків копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

Вказані рішення оскаржені ТОВ «ПРІМЕКС-КЛІНІНГ» до Комісії центрального рівня, проте скарги залишені без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних №№10, 11, 12, 13 від 28.02.2020 року без змін.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 201.1 статті 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України 01 лютого 2020 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (надалі - Порядок № 1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказаним Порядком № 1165 визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Згідно пункту 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Приписами пункту 6 Порядку № 1165 визначено, що у разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначається детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг”, “Про електронні довірчі послуги” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У випадку надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що: виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку; відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Крім того, пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пункту 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Кодексу, з урахуванням вимог підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Отже, нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками здійснення господарських операцій, ТОВ «ПРІМЕКС-КЛІНІНГ» виписало та направило на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних накладні № 11 від 28.02.2020, №12 від 28.02.2020, №13 від 28.02.2020, №10 від 28.02.2020.

Однак, відповідно до квитанцій про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригувань кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, «Документ прийнято. Реєстрація зупинена».

У зазначених квитанціях податковий орган вказав, що податкові накладні прийняті, однак їх реєстрацію призупинено, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з тим, що платник податку відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та копії документів для підтвердження інформації, відображеної у податковій накладній, з метою вирішення питання щодо її реєстрації або відмови в такій реєстрації.

На переконання колегії суддів, контролюючий орган мав запропонувати платнику податків надати документи та пояснення на спростування наявних у податкового органу сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності платника податків, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях та які саме документи необхідно надати.

Натомість, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять переліку документів, необхідних для розгляду питання щодо прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних.

Як вказав Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові 16 лютого 2023 року у справі № 380/7648/22, у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції-прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Також, колегія суддів звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі №822/1817/18 та від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18, від 20 серпня 2019 року у справі №2540/3009/18, від 18 вересня 2019 року у справі №826/6528/18.

Щодо посилання апелянта на пункт 5 Порядку №520, яким передбачено перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкових накладних, слід зазначити наступне.

Так, можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, на думку колегії суддів, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено пунктом 5 Порядку №1165, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 зазначив наступне: «…Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією».

У постанові від 03 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду за наслідками аналізу положень Порядку №520 вказав, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Тобто, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, не означає, що платник податку повинен подати абсолютно всі, зазначені у ньому документи. Зміст цього переліку свідчить на користь того, що враховується специфіка певних господарських операцій. Даний перелік є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто, узгоджуватися з вимогами, як пункту 185.1 статті 185, так і пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України.

Доводи апелянта про правомірність відмови у реєстрації податкової накладної з підстав ненадання документів є необґрунтованими, оскільки, зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що контролюючий орган не встановив відсутності відповідних документів, а зазначив лише про неможливість їх перегляду через технічні причини.

При цьому, матеріали справи не містять доказів, що податковим органом вчинялися дії, спрямовані на повідомлення позивача про неможливість відкриття поданих документів, як і доказів того, що такі документи неможливо було відкрити взагалі.

Згідно матеріалів справи, після розгляду поданих документів і пояснень контролюючим органом прийняті рішення: № 1538670/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 28.02.2020 року. Підставою відмови зазначено: ненадання платником податків копій документів, щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

№ 1538671/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 28.02.2020 року. Підставою відмови зазначено: ненадання платником податків копій документів, щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

№ 1536914/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 28.02.2020 року. Підставою відмови зазначено: ненадання платником податків копій документів, щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (документи, які не надано, підкреслити).

№ 1555250/30002060 від 07.05.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 28.02.2020 року. Підставою відмови зазначено: ненадання платником податків копій документів - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

За приписами пунктів 44-46 Порядку №1165, Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Так, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 дійшов висновку, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку, та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Також, у постанові від 22.07.2021 у справі №520/480/20 Верховний Суд зауважив, що саме лише посилання ГУ ДПС про те, що аналіз діяльності платника податків свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Крім того, як зазначив Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 та від 02.12.2021 у справі №340/1098/20 навіть, якщо Порядком №1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте не виконання відповідачем обов`язку доказування, встановленого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування рішення.

З огляду на викладене, комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, має обґрунтувати суду, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Разом з тим, відповідач не надав до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували вказані обставини та свідчили б про ризикову діяльність вказаних контрагентів позивача.

Крім того, відповідач не зазначив, за який саме період були проаналізовані господарські операції позивача з вказаними суб`єктами господарювання, в результаті чого, контролюючий орган дійшов висновку про відповідність позивача критеріям ризиковості.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням відсутності таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Як наслідок, судом першої інстанції правильно визнано протиправними та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних: № 1538670/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 11 від 28.02.2020 року, № 1538671/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 12 від 28.02.2020 року, № 1536914/30002060 від 24.04.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 13 від 28.02.2020 року, № 1555250/30002060 від 07.05.2020 року про відмову у реєстрації податкової накладної № 10 від 28.02.2020 року.

Доводи апелянта про те, що зобов`язання ДПС України здійснити дії щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є втручанням в дискреційні повноваження контролюючого органу, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Згідно ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія, також, зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Колегія суддів враховує, що пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, застосування у даній справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим статтею 2 КАС України.

Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 31 січня 2018 року у справі № 825/849/17 та від 06 березня 2018 року у справі № 826/4475/16.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Клінінг» та наявність правових підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Кузьмишина О.М.

Ключкович В.Ю.