Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №420/18650/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №420/18650/25

Суддя: Димерлій О.О.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/18650/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Димерлія О.О.,

суддів Терлецького Д.С., Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 року у справі №420/18650/25, прийняту в порядку приписів статті 382 КАС України

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року у справі № 420/18650/25, зокрема:

- зобов`язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року з врахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року у справі № 420/18650/25 набрало законної сили – 30.09.2026 року.

24.03.2026 року ОСОБА_1 (далі – заявник) звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із заявою в порядку статті 382 КАС України, у якій просив:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року у справі № 420/18650/25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - задоволено.

Зобов`язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» подати місячний строк з моменту отримання копії даної ухвалою суду звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року у справі № 420/18650/25.

17.04.2026 року Державною установою «Ізмаїльський слідчий ізолятор» подано звіт про виконання рішення суду, у якому зазначено, що на виконання рішення суду Державною установою проведено нарахування грошового забезпечення позивача відповідно до покладених судом зобов`язань.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 року у справі №420/18650/25 прийнято звіт Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року у справі № 420/18650/25.

Встановлено Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» новий строк для подання звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року по справі №420/18650/25 до 25.08.2026 року.

Приймаючи оскаржуване судове рішення, окружний адміністративний суд виходив із того, що Державною установою «Ізмаїльський слідчий ізолятор» виконується рішення суду у справі №420/18650/25. Як вказано судом першої інстанції, на виконання рішення суду відповідачем проведено нарахування грошового забезпечення у розмірі 66738 грн. 19 коп. Вказана заборгованість буде виплачуватись після відповідного фінансування. Таким чином, відповідачем виконано рішення суду у справі не в повному обсязі.

За наведених обставин, керуючись положеннями частини 11 статті 382-3 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про прийняття звіту Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про часткове виконання судового рішення та, одночасно, про необхідність встановлення нового строку для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Не погоджуючись із означеним судовим рішенням, позивачем (далі – скаржник) подано апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить апеляційний суд скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту, накласти на керівника органу штраф та встановити відповідачу новий строк для подання звіту.

Як слідує зі змісту апеляційної скарги, обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник зауважує про те, що під час прийняття оскаржуваної ухвали залишилось не вирішеним питання щодо проведення нарахуванням (перерахунку) інших складових грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2028 року по 31.12.2022 року, а також одноразової грошової допомоги при звільненні, як вказано у резолютивній частині судового рішення від 29.08.2025 року у справі № 420/18650/25.

В силу приписів пункту 1 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту установлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування судом норм процесуального права, колегія суддів вказує на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Згідно до ч. 2, 3 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Частиною 5 статті 382-3 КАС України визначено, що суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Згідно до частини 11 статті 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

З аналізу наведених вище норм процесуального законодавства України слідує, що прийняття рішення про накладення на керівника суб`єкта владних повноважень штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб може мати місце у випадку відмови у прийнятті судом звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Як з`ясовано апеляційним судом, дослідивши надані відповідачем докази, суд першої інстанції дійшов висновку про часткове виконання Державною установою «Ізмаїльський слідчий ізолятор» судового рішення по справі №420/18650/25, а саме в частині нарахування грошового забезпечення позивачу.

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року у справі № 420/18650/25, зокрема:

- зобов`язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- зобов`язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» здійснити нарахування та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року з врахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язано Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

З наявних в матеріалах справи міститься розрахунок потреби в додатковому фінансуванні на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 року у справі № 420/18650/25. (а.с.43)

Як слідує зі змісту вказаного розрахунку, Державною установою «Ізмаїльський слідчий ізолятор» здійснено нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у розмірі 66 738 грн. 19 коп. за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін, для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Водночас, приймаючи звіт суб`єкта владних повноважень, суд першої інстанції не перевірив доводи заяви позивача про встановлення судового контролю щодо складових грошового забезпечення, нарахованих відповідачем на виконання судового рішення.

Так, матеріали справи не містять, а відповідачем не надано до суду доказів виконання рішення суду в частині щодо:

- нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.12.2022 року з врахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- проведеного перерахунку та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.

У свою чергу, надання правової оцінки усім доводам сторін в межах спірного питання закріплено у статті 242 КАС України як ознака обґрунтованості судового рішення. Цей принцип є обов`язковим для суду першої інстанції, особливо в умовах судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі.

Стаття 129-1 Конституції України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Справедливе судове рішення - мета правосуддя. Сенс правосуддя досягається лише тоді, коли рішення суду виконане. У протилежному випадку судове рішення залишається декларативним.

Виконання судових рішень - завершальна стадія судового процесу, яка має своїм призначенням впровадження в життя судового рішення. Тобто під час виконання судового рішення принцип справедливості реалізовується на практиці. На органи державної виконавчої служби покладено обов`язки виконувати судові рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною та заключною частиною судового процесу, яка поєднана з попередніми частинами єдиною та основною метою всього судочинства, яке полягає в захисті прав і охоронюваних законом інтересів осіб.

Розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у судових справах та рішень інших органів (посадових осіб), є виконанням судових рішень як заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав.

Так само й розгляд процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у адміністративних справах, є заключним етапом у процесі реалізації захисту порушених прав.

Зазначене у сукупності з вище наведеними обставинами свідчить про поверхневий підхід суду першої інстанції до вирішення спірного питання. Відповідно, суд апеляційної інстанції не може визнати законною і обґрунтованою оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, оскільки не встановлення дійсних обставин справи, ненадання правової оцінки обставинам, що входять до предмета доказування, свідчить про недотримання судом вимог процесуального закону щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи, невжиття належних та достатніх заходів для встановлення фактичних обставин справи.

За наведеного правового регулювання, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що у свою чергу призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу належить передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

При цьому, судова колегія відхиляє вимоги апеляційної скарги позивача про необхідність суду апеляційної інстанції прийняти рішення щодо відмови у прийнятті звіту, накладення на керівника органу штрафу та встановлення відповідачу нового строку для подання звіту, оскільки саме суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції, здійснює судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах (ч. 1 ст. 382 КАС України).

Повноваження суду апеляційної скарги за наслідками розгляду апеляційної скарги визначено у приписах статті 312 КАС України.

Так, згідно із частиною 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд до суду першої інстанції.

У відповідності до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

У зв`язку з порушенням судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, відповідно до приписів ч. 3 ст. 312, 320 КАС України, оскаржувана ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 року у справі №420/18650/25 підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду питання щодо прийняття/неприйняття звіту про виконання судового рішення.

Керуючись ст. 308, 311, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 року у справі №420/18650/25 - скасувати.

Справу №420/18650/25 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду питання щодо прийняття/неприйняття звіту про виконання судового рішення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її підписання суддями та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя-доповідач О.О. Димерлій

Судді Д.С. Терлецький Н.В. Вербицька

Оригінал: reyestr.court.gov.ua