Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №400/9963/23 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/9963/23

Перша інстанція: суддя Брагар В. С.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.

суддів – Бойка А.В., Тарновецького І.І.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Юг Ойл» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2023 року ТОВ «Імперія Юг Ойл» звернулося до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі – ГУ ДПС у Миколаївській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження №82-рл від 02.06.2023 ГУ ДПС в Миколаївській області про анулювання ліцензії оптової торгівлі пальним реєстраційний номер №990614202201404 терміном дії з 21.09.2022 до 21.09.2027;

- зобов`язати відповідача видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, інформацію (відомості) про анулювання ліцензії позивачу.

Також в позовній заяві ставиться питання про стягнення з ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «Імперія Юг Ойл» судових витрат.

В обґрунтування заявлених вимог мотивуючи протиправність розпорядження про анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним зазначає, що воно не відповідає загальним вимогам, які висуваються до акта індивідуальної дії, зокрема, його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття, а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також позивач звертає увагу на те, що в порушення вимог статті 3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі- Закон №481/95-ВР) контролюючий орган не направив у письмовому вигляді спірне розпорядження. При цьому, позивач наголошує на тому, що місце реєстрації та місце господарської діяльності не змінював, та заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет також не надавав, водночас, на електронну адресу інформація щодо анулювання ліцензії, також не направлена.

Окремо позивач зазначає, що в порушення порядку, передбаченого статтею 42 ПК України, відповідач не направив на адресу підприємства копію акта про неможливість проведення перевірки разом з копіями матеріалів перевірки, що позбавило останнього можливості надати пояснення та докази щодо предмету перевірки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року позов ТОВ «Імперія Юг Ойл» – задоволено.

Визнано протиправним та скасовано розпорядження ГУ ДПС у Миколаївській області про анулювання ліцензії оптової торгівлі пальним №82-рл від 02.06.2023 ТОВ «Імперія Юг Ойл».

Зобов`язано ГУ ДПС в Миколаївській області видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, інформацію (відомості) про анулювання ліцензії ТОВ «Імперія Юг Ойл».

Суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області на користь ТОВ «Імперія Юг Ойл» судовий збір в розмірі 2684 грн .

Не погоджуючись з таким рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області надало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції щодо скасування спірного розпорядження та наголошує на тому, що розпорядження про анулювання ліцензії на оптову торгівлю пальним, прийняте виключно в межах діючого законодавства та з дотриманням усіх необхідних критеріїв.

Мотивуючи свою позицію апелянт указує, що абзац 12 частини 52 статті 15 Закону №481/95-ВР визначає, що ліцензія анулюється на підставі: встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Як пояснює апелянт, оскільки під час проведення планового заходу встановлена відсутність суб`єкта господарювання за адресою місця реєстрації підприємства, яка указана у заяві на отримання ліцензії, спірне рішення прийняте цілком законно, а тому підстави для задоволення позову відсутні..

На думку апелянта, суд першої інстанції помилково покликається на Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, оскільки, вказані Методичні рекомендації мають лише рекомендаційний характер і не містять правових норм, якими врегульований порядок проведення фактичної перевірки.

Також апелянт вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно не здійснення відповідних дій щодо складення та надсилання запиту на встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ «Імперія Юг Ойл» до оперативного підрозділу органу ДПС, оскільки згідно положення та організаційної структури ГУ ДПС у Миколаївський області, відсутні оперативні підрозділи, до яких можна надіслати запит на встановлення місцезнаходження суб`єкта господарювання.

ТОВ «Імперія Юг Ойл» своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу, не скористалося.

Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що ТОВ «Імперія Юг Ойл», зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, громадських формувань та фізичних осіб – підприємців, 08.04.2021, код ЄДРПОУ 44194566.

Основний вид діяльності ТОВ «Імперія Юг Ойл» : 47.30 Роздрібна торгівля пальним.

20.09.2022 ГУ ДПС у Волинській області ТОВ «Імперія Юг Ойл» видана ліцензія (ідентифікаційний код 23084212) на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі №990614202201404, термін дії з 21.09.2022 по 21.09.2027 (далі - Ліцензія №990614202201404). Місцезнаходження заявника: м. Миколаїв, пр-т Миру, буд. 54, кв. 139, адреса місця торгівлі не указана (а.с.26).

Наказом ГУ ДПС у Миколаївській області від 24.05.2023 №545-п «Про проведення фактичної перевірки», на виконання п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України, а саме, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального, заплановано провести з 24.05.2023 фактичну перевірку ТОВ «Імперія Юг Ойл» за місцем здійснення діяльності: пр-т Миру, буд. 54, кв. 139, м. Миколаїв, тривалістю 10 діб.

На підставі направлень на перевірку від 24.05.2023 №791 та №792 посадовими особами ГУ ДПС у Миколаївській області здійснений вихід за адресою ТОВ «Імперія Юг Ойл»: пр-т Миру, буд. 54, кв. 139, м. Миколаїв та встановлена відсутність позивача за вказаною адресою, про що складений акт про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням від 24.05.2023 №477/14-29-09-02-08/44194566. Примірник зазначеного акту направлений на адресу позивача: АДРЕСА_1

На виконання вимог статті 15 Закону № 481/95-ВР розпорядженням ГУ ДПС у Миколаївській області від 02.06.2023 №82-рл анульовано ліцензію від 20.09.2022 №990614202201404 на право оптової торгівлі пальним (а.с.27).

ТОВ «Імперія Юг Ойл» вважає протиправним розпорядження про анулювання ліцензії, у зв`язку з чим звернулося до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване розпорядження ГУ ДПС в Миколаївській області про анулювання ліцензії оптової торгівлі пальним №82-рл від 02.06.2023 відносно ТОВ «Імперія Юг Ойл» є протиправним, оскільки факт відсутності підприємства за місцезнаходженням встановлений без дотримання порядку організації фактичної перевірки за наявності підстав неможливості її проведення. При цьому, винесення спірного розпорядження, ґрунтується лише на складеному посадовими особами ГУ ДПС України в Миколаївській області акті, без здійснення подальших дій щодо з`ясування місцезнаходження підприємства, що не може бути належним доказом відсутності за місцезнаходженням та слугувати підставою для анулювання ліцензії на підставі статті 15 Закону №481/95-ВР.

Відповідаючи на доводи ГУ ДПС у Миколаївській області стосовно правомірності, прийнятого розпорядження про анулювання ліцензії, колегія суддів керується наступним.

Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі і вище - Закон №481/95-ВР) визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального, який діяв на час отримання позивачем ліцензії на право оптової торгівлі пальним.

Стаття 1 Закону №481/95-ВР містить такі визначення поняття:

-ліцензія (спеціальний дозвіл) – документ, що засвідчує право суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;

-оптова торгівля пальним - діяльність із придбання та подальшої реалізації пального із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик суб`єктам господарювання (у тому числі іноземним суб`єктам господарювання, які діють через своє зареєстроване постійне представництво) роздрібної та/або оптової торгівлі та/або іншим особам;

-роздрібна торгівля пальним - діяльність із придбання або отримання та подальшого продажу або відпуску пального із зміною або без зміни його фізикохімічних характеристик з автозаправної станції/автогазозаправної станції/ газонаповнювальної станції/газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах для побутових потреб населення та інших споживачів;

-анулювання ліцензії - позбавлення суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) права на провадження діяльності, зазначеної в ліцензії

Частина 1 статті 15 Закону № 481/95-ВР визначає, що оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.

Відповідності до положень частини 8, 10 статті 15 Закону № 481/95-ВР, суб`єкти господарювання (у тому числі іноземні суб`єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.

Ліцензії на право оптової торгівлі пальним видаються терміном на п`ять років органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно частини 33 статті 15 Закону № 481/95-ВР ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

За приписами абзац 12 частини 52 статті 15 Закону №481/95-ВР, ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного розпорядження на підставі: встановлення факту відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про її анулювання в електронній формі засобами електронного зв`язку.

Згідно положень статті 16 Закону № 481/95-ВР, контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Таким чином, при вирішенні цього спору визначальним є факт відсутності суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням, який і слугував підставою для винесення оскаржуваного розпорядження, та встановлюється за результатами виїзної перевірки контролюючого органу.

Повертаючись до матеріалів справи, підставою для прийняття спірного розпорядження ГУ ДПС у Миколаївській області від 02.06.2023 №82-рл про анулювання ліцензії ТОВ «Імперія Юг Ойл» на право зберігання пального №990614202201404, стала відсутність підприємства за місцезнаходженням.

Оцінюючи обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо відсутності товариства за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню, а також наявність встановлених законодавством підстав для анулювання ліцензії, колегія суддів керується наступним.

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований положеннями ПК України.

Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Підпункт 80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України передбачає, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Згідно підпункту 80.7 пункту 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Відповідно до абзацу 4 пункту 81.2 ст.81 ПК України у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, посадовими (службовими) особами контролюючого органу невідкладно складається та підписується акт про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом ДПС України №470 від 04.09.2020 (зі змінами, внесеними наказом ДПС від 06.10.2022 №733) затверджені Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів Державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків (далі - Методичні рекомендації), які розроблено відповідно до вимог ПК України та рекомендовані для застосування посадовими особами ДПС та її територіальних органів при організації, проведенні та реалізації матеріалів документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, фактичних перевірок щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, дотримання вимог законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства стосовно укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), порядку розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги), а також тимчасово, на період до припинення або скасування дії воєнного стану в Україні, під час здійснення контролю за дотриманням платниками податків вимог законодавства щодо встановлених державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки).

Положення п.1.4.5 Методичних рекомендацій визначають, що організацію роботи у разі неможливості проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за місцезнаходженням та передбачено, що у разі коли при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об`єктів оподаткування) посадовими (службовими) особами територіального органу ДПС/апарату ДПС, невідкладно складається у двох примірниках у довільній формі та підписується акт про неможливість проведення перевірки, що засвідчує цей факт.

У такому акті рекомендується зазначати інформацію про дату встановлення факту та причини неможливості проведення перевірки (у тому числі у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою та/або адресою об`єктів оподаткування, у зв`язку з отриманням інформації оператора поштового зв`язку щодо неможливості вручення платнику податків або повернення без вручення письмового запиту територіальному органу ДПС/апарату ДПС про надання пояснень та їх документальних підтверджень, надісланого такому платнику податків з метою організації перевірки тощо), податкова адреса та/або адреса об`єктів оподаткування платника податків, за якою встановлено відсутність платника, інформацію про підстави для проведення перевірки (реквізити наказу, направлень тощо - зазначаються у випадку, якщо факт неможливості проведення перевірки встановлено після їх оформлення) та інші фактичні обставини, що засвідчують такі факти. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені у такому акті.

Підрозділ органу ДПС, який здійснює (очолює) перевірку та встановив неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за податковою адресою, протягом 2 робочих днів з дня, наступного за днем складання цього акта, доповідною запискою повідомляє про це керівника (його заступника) відповідного органу ДПС та готує запит на встановлення місцезнаходження платника податків.

До запиту додаються копія акта про неможливість проведення перевірки у зв`язку з відсутністю платника податків за податковою адресою, копія наказу про проведення перевірки (у разі його складання) та інші документи (або їх копії), що підтверджують відсутність платника податків за місцезнаходженням.

Такий запит, після підпису керівником (його заступником або уповноваженою особою) територіального органу ДПС, працівники якого здійснюють (очолюють) перевірку, реєструється та направляється у загальновстановленому порядку, визначеному відповідним нормативно-правовим актом до відповідного органу - оперативного підрозділу відповідного територіального органу ДПС за основним місцем обліку платника податків, який не пізніше 10 календарних днів з дня отримання запиту в обов`язковому порядку письмово повідомляє ініціатора запиту про проведену роботу з наданням копій отриманих у ході його виконання матеріалів.

При встановленні місцезнаходження платника податків оперативний підрозділ органу ДПС не пізніше наступного робочого дня письмово направляє ініціатору запиту інформацію про встановлене місцезнаходження. При необхідності працівниками оперативного підрозділу складається відповідна довідка.

Якщо внаслідок заходів, вжитих працівниками оперативного підрозділу, не встановлено місцезнаходження платника податків, такий підрозділ повідомляє про це структурний підрозділ органу ДПС, який ініціював проведення заходів на встановлення місцезнаходження платника податків, та передає керівнику (його заступнику або уповноваженій особі) відповідного органу ДПС службову записку та матеріали про проведену роботу.

Рішення про припинення заходів щодо встановлення місцезнаходження платника податків приймає керівник органу ДПС, працівники якого вживали такі заходи, на підставі службової записки начальника оперативного підрозділу за погодженням з підрозділом (або органом ДПС), що є ініціатором запиту.

Колегія суддів враховує, що матеріли справи не містять доказів на підтвердження обставин того, що відповідачем здійснювались дії щодо складення та надсилання запиту для встановлення місцезнаходження позивача до оперативного підрозділу органу ДПС, що передбачено Методичними рекомендаціями.

Так, актом про неможливість проведення фактичної перевірки встановлена відсутність суб`єкта господарювання за місцем провадження діяльності, яка підлягає ліцензуванню. Отже, зазначений акт слугував підставою для прийняття спірного розпорядження, якими анульована ліцензія на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі.

Колегія суддів погоджується із твердженням суду першої інстанції, що сам лише акт про неможливість проведення перевірки, не є достатнім для того, щоб вважати доведеним факт відсутності позивача за місцем здійснення діяльності.

Як мовилося вище, з огляду на норми, що регулюють спірні правовідносини, для прийняття контролюючим органом розпорядження про анулювання ліцензії суб`єкта господарювання на право оптової торгівлі пальним у порядку статті 15 Закону №481/95-ВР, має бути встановлений та підтверджений відповідними доказами факт відсутності такого суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) за місцезнаходженням та/або за місцезнаходженням провадження діяльності, які зазначені у виданій ліцензії.

Окрім цього колегія суддів зауважує, що відповідно до статті 3 Закону №481/95 розпорядження про анулювання ліцензії приймається на шістнадцятий робочий день з дня, наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, що є підставою для анулювання ліцензії.

Згідно матеріалів справи, акт про неможливість проведення фактичної перевірки складений 24.05.2023, в той час як спірне розпорядження прийняте контролюючим органом 02.06.2023.

Наведене свідчить про те, що в порушення вищенаведеної норми, розпорядження про анулювання ліцензії прийняте не на шістнадцятий робочий день з дня наступного за днем вручення суб`єкту господарювання акта, тобто передчасно.

Оцінюючи правомірність дій контролюючого органу колегія суддів також враховує, що відповідно до статті 3 цього Закону орган ліцензування на наступний робочий день після прийняття розпорядження про анулювання ліцензії: направляє суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) розпорядження про анулювання ліцензії в порядку, встановленому статтею 42 ПК України.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом зауважував на тому, що в порушення вимог наведеної норми, контролюючим органом спірне розпорядження не направлялося, що, зокрема, не заперечується апелянтом, та також свідчить про порушення суб`єктом владних повноважень процедури перевірки та прийняття розпорядження.

Оскільки відповідачем не доведено у встановленому законом порядку факт відсутності ліцензіата за місцем провадження діяльності, що є необхідною та обов`язковою умовою для прийняття рішення про припинення дії ліцензії, оскаржене рішення у формі розпорядження є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Доводи контролюючого органу про безпідставне застосування судом першої інстанції положень Методичних рекомендацій із посиланням на їх рекомендаційний характер, жодним чином не спростовують висновків суду про протиправність спірного розпорядження та порушення відповідачем процедури перевірки та прийняття розпорядження.

З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування розпорядження ГУ ДПС у Миколаївській області №82-рл від 02.06.2023, яким анульована, видана ТОВ «Імперія Юг Ойл» ліцензія на оптову торгівлю пальним, реєстраційний номер 990614202201404 терміном дії з 21.09.2022 до 21.09.2027.

Також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про зобов`язання відповідача видалити з Єдиного державного реєстру суб`єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, інформацію (відомості) про анулювання ліцензії.

Резюмуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, а тому підстави для скасування правильного по суті рішення відсутні.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції.

Будь-яких інших доводів, з боку апелянта, які б могли свідчити про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Колегія суддів вважає, що надала відповідь на поставлені в апеляційній скарзі питання та не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог статті 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, колегія суддів вважає, що підстави для скасування судового рішення та задоволення скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Миколаївській області – залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2026 року у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Імперія Юг Ойл» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, про визнання протиправним та скасування розпорядження– залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України

Головуюча суддя О. А. Шевчук

суддя А. В. Бойко

суддя І. І. Тарновецький