Постанова від 25 червня 2026 р. у справі №400/2764/24 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/2764/24

Головуючий в 1 інстанції: Ярощук В.Г.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді – Шевчук О.А.,

суддів: Бойка А.В., Тарновецького І.І.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2024 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2024 року, яке набрало законної сили 19.05.2024 року, позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті з 01.07.2021 року доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 із включенням щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021 року, з урахуванням раніше виплачених сум. Стягнуто на ОСОБА_1 рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 13844159) судовий збір у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.

17.06.2024 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчі листи у справі № 400/2764/24, в якому стягувачем зазначено ОСОБА_1 .

28 квітня 2026 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_2 від 22 квітня 2026 р., в якій вона просить замінити сторону виконавчого провадження по справі № 400/2764/24 від 18.04.2024 р. з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року задоволено заяву ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено стягувача у виконавчому провадженні за виконавчими листами по адміністративній справі № 400/2764/24, виданих 17.06.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом, з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції відповідач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить апеляційну скаргу задовольнити; повністю скасувати ухвалу суду першої інстанції і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині, а саме прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги зазначено, що вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці. Таким чином, на думку апелянта, у суду першої інстанції були відсутні підставі для задоволення заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення; ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Згідно з ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 48).

ОСОБА_2 є дружиною покійного чоловіка ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 08.02.1975 серія НОМЕР_1 та спадкоємцем майна ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.03.2026, який зареєстровано в реєстрі за № 2-54 (а.с. 51, 52).

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що, враховуючи вищевикладене, а також те, що нарахована щомісячна доплата до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», починаючи з 01.07.2021, з урахуванням виплачених сум належали ОСОБА_1 ще за життя і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для заміни сторони виконавчого провадження стягувача ОСОБА_1 його правонаступником ОСОБА_2 з примусового виконання виконавчих листів по адміністративній справі № 400/2764/24, виданих 17.06.2024 Миколаївським окружним адміністративним судом.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 КАС України).

Відтак, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Зміст статті 61 Закону №2262-ХІІ узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, за змістом статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ.

Таким чином, вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.05.2023 у справі №520/926/21, від 27.09.2023 у справі №420/16546/21 та від 05.12.2023 у справі №420/18164/21, від 24.01.2024 у справі № 380/9537/21.

Враховуючи викладене, ухвала Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року підлягає скасуванню з прийняттям постанови про задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 312, 317, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області – задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 травня 2026 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький