Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №420/8759/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/8759/25

Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Дата і місце ухвалення 09.12.2025р., м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бойка А.В.,

суддів: Тарновецький І.І.,

Шевчук О.А.,

за участю секретаря – Кніш Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 року № 565 "Про результати службового розслідування" в частині пункту 15 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності майстра електрика рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем солдата ОСОБА_1 з накладенням дисциплінарного стягнення "сувора догана" з позбавленням виплати 20 % премії за січень 2025 року та притягнення до повної матеріальної відповідальності (солідарно) у розмірі 6 617 391,34 грн. за знищене військове майно служб авіації і ППО, засобів ураження; щодо пункту 16 в частині щомісячного стягнення суми збитків, завданих державі у розмірі 20 % з грошового забезпечення солдата ОСОБА_1 до повного стягнення суми у розмірі 6 617 391,34 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, військова частина НОМЕР_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилалась на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Апелянт посилався на те, що в основі поведінки військовослужбовця Збройних Сил України закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, апелянт вважав правомірним висновок відповідача щодо наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності та матеріальної відповідальності.

На думку апелянта, застосування до позивача дисциплінарного стягнення та притягнення його до матеріальної відповідальності є правомірним і пропорційним, і вказана оцінка відповідача пов`язана із діями, які були виявлені під час проведення службового розслідування. Відповідач посилався на те, що навіть за відсутності у майбутньому обвинувального вироку суду за результатами розгляду кримінального провадження, з урахуванням поведінки позивача та стану дотримання ним службової дисципліни, застосування до нього дисциплінарного стягнення та притягнення його до матеріальної відповідальності є правомірним та обґрунтованим.

Апелянт звернув увагу на те, що в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують реальну наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку та вини у завданні збитків державі, висновки службового розслідування відповідають вимогам щодо обґрунтованості, такі містять всі необхідні відомості, які повинні враховуватись при прийнятті вмотивованого рішення. Отже, оскільки в діях позивача наявний склад дисциплінарного проступку, службовим розслідуванням встановлено заподіяння прямої дійсної шкоди внаслідок протиправних дій (бездіяльності) позивача, вид дисциплінарного стягнення відповідачем обрано обґрунтовано, з урахуванням встановлених обставин, та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Як зазначив апелянт, вказане стосується і покладення на позивача обов`язку відшкодувати завдані державі збитки.

Враховуючи зазначене апелянт вважає, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 року № 565 прийнятий в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачені чинним законодавством, з дотриманням принципів пропорційності та законності у відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, в зв`язку з чим відсутні підстави для визнання його протиправним.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2025 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.03.2022 року проходить військову службу в ЗСУ, у т.ч. у військовій частині НОМЕР_1 .

05.11.2024 року наказом Командувача військ оперативного командування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” (по особовому складу) № 219-РС солдата ОСОБА_1 , призначено на посаду майстра-електрика з рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем батальйону безпілотних систем.

08.12.2024 року в місці тимчасового розміщення підрозділів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_1 сталася пожежа, що призвело до детонації і вибуху вибухових речовин та поширення через це пожежі, унаслідок чого було знищене військове майно.

16.12.2024 року наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 1588 “Про призначення службового розслідування”, прийнятим на підставі рапорту т.в.о. начальника штабу – заступника командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_2 від 08.12.2024 вх.№ 46102, призначено службове розслідування за фактом, що спричинили пожежу у місці тимчасового базування ремонтної майстерні та взводу матеріального забезпечення батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, можливо, стали причиною вчинення правопорушення.

За результатами проведення службового розслідування Комісією складено Акт, у висновку якого зазначено, що в ході службового розслідування об`єктивно встановлено обставини, які підтвердженні документально та слідовою картиною, яка була виявлена і зафіксована при проведенні 20.12.2024 огляду місця пожежі, що вказують на те, що причиною виникнення пожежі є не нанесене вогневе ураження, вплив противника, а допущене 08.12.2024 року порушення Правил пожежної безпеки при роботі з вибухонебезпечними речовинами і боєприпасами, яке виразилось в користуванні відкритим джерелом вогню газобалонним обладнанням, а також іскроутворювальни предметом - точильним станком, з використанням абразивного диску, а також значне накопичення в одному місці боєприпасів, що підтверджується, як зазначалось об`єктивно встановленими обставинами та документами: актом огляду місця пожежі від 20.12.2024, з доданими фото оглядових, детальних, вузлових, масштабних знімків по фіксації слідової картини на місці пожежі під час проведення огляду, рапортами: вхід. №46386 від 10.12.2024, вхід. №1811 від 12.01.2025, в яких зазначено знищення під час пожежі запалювальних авіаційних бомб, осколково-фугасних боєприпасів, осколкових боєприпасів, в загальній кількості 82-ві одиниці.

Враховуючи вказане, Комісія уважала, що службовим розслідуванням установлено факт того, що єдиною можливою причиною виникнення пожежі є порушення вимог пунктів 1.2, 1.3 Глави 1 Розділу IV, пункту 7.12. Глави 1 Розділу VІ “Правил пожежної безпеки в Україні”, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 № 1417 та підпунктів 7.3.1, 7.3.2 пункту 7.3. Глави 7 “Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів”, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 4 від 09.01.1998 військовослужбовцями: солдатом ОСОБА_3 , солдатом ОСОБА_1 , що призвело до детонації і вибуху вибухових речовин та виникнення через це пожежі, що в свою чергу стало можливим через причини і умови, які цьому порушенню сприяли і через які це порушення стало можливим.

30.01.2025 року командиром військової частини НОМЕР_1 видано наказ № 565 “Про результати проведення службового розслідування”, пунктами 15, 16 якого наказано:

- за порушення абз.6 статті 11, статті 16, абзаців 15 статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абз.3 статті 3, ч.2 статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пункту 1.3. Глави 1Розділу IV, пункту 7.12. Глави 1 Розділу VІ Наказу Міністерству внутрішніх справ від 30.12.2014 №1417 “ Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні" що призвело до порушення вибуховими предметами (боєприпасами) та з вибухонебезпечними речовинами, використання іскроутворювального приладу, - точильного станку з абразивним диском у звичайному виконанні у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах який не відповідав рівню вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони де він використовувався, застосовування інструменту, виготовленого з іскроутворювальних матеріалів не у пожежовибухонебезпечному виконанні, не виконання правил безпеки під час роботи з технікою та не додержання правил пожежної безпеки. Допущення у вибухонебезпечній зоні, використання спільно з майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 1-го механізованого батальйону солдатом ОСОБА_3 не вибухозахищеного електрообладнання, яке не відповідало класові вибухонебезпечної зони, в якій воно встановлене, порушення категоричної заборону експлуатувати електрообладнання загального призначення у вибухонебезпечній зоні при роботі з вибухонебезпечними речовинами, матеріалами та предметами (боєприпасами), через що 08.12.2024 в наслідок детонації і вибуху виникла пожежа в місці тимчасового розміщення взводу матеріального забезпечення, взводу ремонту та експлуатації безпілотних систем батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , якою було знищено військове майно та стрілецька зброя, в результаті знищення майна служб: авіації і ППО, засобів ураження завдано шкоду державі у розмірі 33 086 956,70 грн. (тридцять три мільйони вісімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 70 коп., та вчинення діяння в якому вбачаються ознаки кримінальних правопорушень - злочинів. передбачених ч.2 статті 412, ч. 2 статті 414 Кримінального кодексу України майстер-електрик рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем солдат ОСОБА_1 , підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності з накладенням дисциплінарного стягнення “сувора догана”, з позбавленням виплати 20 % премії за січень 2025 року згідно з пунктом 4 розділу XVI "Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам", затвердженого наказом Міністерства Оборони України 07 червня 2018 року № 260, а також підлягає притягненню згідно із пунктом 4 частини 1 статті 6 Закону України "Про матеріальну відповідальність військослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" притягненню до повної матеріальної відповідальності (солідарно) у розмірі 6617 391,34 (шість мільйонів шістсот сімнадцять тисяч триста дев`яносто одна) грн. 34 коп. за знищене військове майна служб авіації і ППО, засобів ураження.

Даним наказом також наказано начальнику фінансово-економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 відповідно до частини 1 статті 13 Закону України "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі", щомісячно здійснювати стягнення суми збитків завданих державі, у розмірі 20% (двадцяти відсотків) з грошового забезпечення солдата ОСОБА_1 до повного стягнення суми у розмірі 6617 391,34 (шість мільйонів шістсот сімнадцять тисяч триста дев`яносто одна) грн. 34 коп.

Не погоджуючись з пунктами 15, 16 наказу від 30.01.2025 року №565, позивач оскаржив його до суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що службове розслідування в частині, що стосується позивача, було проведено без встановлення всіх обставин, що мають значення для повного та об`єктивного проведення службового розслідування, за наслідками якого можливо було б дійти висновку про наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної та повної матеріальної відповідальності.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що пункт 16 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №565 від 30.01.2025 року “Про результати службового розслідування” щодо здійснення щомісячно стягнення суми збитків завданих державі, у розмірі 20% з грошового забезпечення майстра-електрика рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем солдата ОСОБА_1 до повного стягнення суми у розмірі 6 617 391,34 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 548-XIV (далі - Статут).

Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).

Дія Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Положеннями 5 та 6 Статуту визначено, що внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.

Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров`я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань.

Вимоги цього Статуту зобов`язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.

За положеннями п. 11 Статуту, необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Згідно ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Пунктами 26, 27 Статуту передбачено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення кримінального правопорушення військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24.03.1999 року № 551-XIV.

Відповідно до ст. 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України передбачено, що військова дисципліна досягається шляхом, зокрема: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України;

Згідно ст. 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Відповідно до п. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов`язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).

Згідно ст. 83, 84, 85, 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Ці положення Дисциплінарного статуту кореспондуються з Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом МОУ від 21.11.2017 №608 (далі – Порядок № 608).

Так, відповідно до пункту 3 Розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Пунктом 1 Розділу V Порядку передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пункту 3 Розділу V Порядку № 608, в описовій частині акта службового розслідування зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім`я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді військовослужбовця, стосовно якого проведено службове розслідування; неправомірні дії військовослужбовця; зв`язок правопорушення з виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби (якщо такий є); вина військовослужбовця; причинний зв`язок між неправомірними діями військовослужбовця та подією, що трапилась; вимоги нормативно-правових актів, інших актів законодавства, які було порушено; причини та умови, що сприяли правопорушенню; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення.

Відповідно п. 6 Розділу V Порядку № 608 після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Особливості проведення службового розслідування за фактами завдання державі матеріальної шкоди визначені у положеннях Розділу VIІІ Порядку № 608, де указано, що у разі виявлення факту завдання шкоди державі командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає службове розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб (п.1 Розділу VIІІ Порядку).

Відповідно до п. 3 Розділу VIІІ Порядку № 608, під час проведення такого службового розслідування додатково необхідно з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; ступінь нанесення матеріальної шкоди (пошкодження, псування або втрата військового майна); умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.

До матеріалів службового розслідування долучається довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди за підписом начальника відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини.

Наказом Міністерства оборони України від 29.09.2014 № 685 (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.12.2014 за № 1537/26314) затверджено Положення про пожежну безпеку в системі Міністерства оборони України (далі – Положення №685), розділом V якого визначені особливості проведення службового розслідування (перевірки) обставин і причин пожеж.

Відповідно до статті 1 розділу V Положення № 685 за фактами пожеж, які сталися на об`єктах Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, з метою встановлення обставин і причин їх виникнення проводяться службові розслідування.

З метою перевірки інформації про пожежу, з`ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, у разі відсутності загиблих або травмованих на пожежі або в її наслідок, матеріальних втрат (збитків) від пожежі, а також якщо особу, винну у виникненні пожежі не встановлено, але виявлено факт пожежі, проводиться службова перевірка.

Службове розслідування (службова перевірка) обставин і причин пожеж у Міністерстві оборони України, у Збройних Силах України проводиться відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371, цього Положення, а у разі заподіяння державі матеріальної шкоди - також з дотриманням вимог Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі”.

Для визначення причин пожежі особи, які проводять службове розслідування (службову перевірку) обставин і причин пожежі зобов`язані:

зробити фотографії місця пожежі;

надати технічну документацію та інші потрібні матеріали;

забезпечити комісію з проведення службового розслідування (службової перевірки) приміщенням та засобами зв`язку;

організувати проведення лабораторних випробувань із залученням спеціалістів відповідних територіальних органів ДСНС, дослідно-випробувальних лабораторій ДСНС та експертів Експертної служби МВС України (вибухо-технічних підрозділів територіальних органів Національної поліції), виконання технічних розрахунків;

організувати друкування матеріалів розслідування.

Після проведення службового розслідування (службової перевірки) складається Акт про пожежу, що підписується комісією, до складу якої входять не менше трьох посадових осіб, у тому числі представник служби пожежної безпеки.

Як встановлено в ході розгляду справи, комісією в складі: голови комісії – заступника командира бригади ВЧ НОМЕР_1 майора ОСОБА_4 , членів комісії – старшого офіцера групи безпеки військової служби ВЧ НОМЕР_1 майора ОСОБА_5 , начальника групи безпеки військової служби старшого лейтенанта ОСОБА_6 , офіцера відділення психологічної підтримки персоналу старшого лейтенанта ОСОБА_7 було проведено службове розслідування з метою уточнення причин та умов, що сприяли о 07.05 годині 08.12.2024 року виникненню пожежі в місці тимчасового розміщення взводу матеріального забезпечення, взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , знищенню військового майна та стрілецької зброї пожежею, а також з метою встановлення ступеня вини осіб, чиї дії або бездіяльність, стали можливою причиною вчинення правопорушення, за результатами якого складено Акт службового розслідування, затверджений командиром військової частини НОМЕР_1 30.01.2025 року.

Під час проведення службового розслідування 20.12.2024 проведено огляд місця пожежі та, крім того, використано складені Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області акт про пожежу від 30.12.2024 та висновок про причину виникнення пожежі від 02.01.2025.

Враховуючи слідову картину виявлену і зафіксовану при проведенні 20.12.2024 огляду місця пожежі, Комісія встановила, що осередок виникнення пожежі 08.12.2024 був розташований безпосередньо в приміщенні рухомих майстерень взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем ббс на відстані 15 метрів від східної стіни будівлі в західному напрямку і на відстані 5 метрів від північної стіни будівлі в південному напрямку.

В Акті службового розслідування зазначено, що при проведенні 20.12.2024 огляду місця пожежі виявлено безпосередньо в приміщенні рухомих майстерень обгорілий газовий балон, і поблизу від нього точильний станок з абразивним диском, що підтверджує факт використання в приміщенні рухомих майстерень, де проводилась робота з вибуховими речовинами, використання джерела відкритого вогню, а також точильного станку, при роботі якого утворюється значна кількість іскор.

При проведені службового розслідування встановлено, що внаслідок події пожежі 08.12.2024 чотири військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , які під час виникнення причин, що призвели до пожежі, перебували в приміщенні ремонтної майстерні отримали тілесні ушкодження:

майстер відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 механізованого батальйону старший солдат ОСОБА_8 , акубаротравма, з пошкодженням барабанної перетинки справа, по даному факту 08.12.2024 складено первину медичну картку форми 100;

майстер відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 1-го механізованого батальйону солдат ОСОБА_3 вибухова травма, вибухово осколкові поранення правої кисти, правого передпліччя, правої гомілки, стороні тіла в м`яких тканинах обличчя, акубаротравма, без пошкодженням барабанних перетинок, по даному факту складено 08.12.2024 первину медичну картку форми 100;

майстер 2-ї рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів взводку обслуговування та ремонту безпілотних систем ббс старший солдат ОСОБА_9 вибухова травма, акубаротравма, без пошкодженням барабанних перетинок, по даному факту складено 08.12.2024 первину медичну картку форми 100;

майстер-електрик рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем солдат ОСОБА_1 — вибухова травма, суб`єктивний шум у вухах, садна обличчя, по даному факту складено 08.12.2024 первину медичну картку форми.

У всіх вищезазначених військовослужбовців при наданні їм медичної допомоги не виявлено тілесних ушкоджень у вигляді опіків.

Комісією зазначено, що по отриманим тілесним ушкодженням 08.12.2024 чотирма військовослужбовцями, зазначеними в пункті 3.22 Акту, які на момент виникнення пожежі 08.12.2024 перебували в приміщенні однієї з рухомих майстерень взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем ббс, характерним ознакам і механізму отримання цих тілесних ушкоджень, відсутності у них тілесних ушкоджень у вигляді опіків підтверджується факт того що спочатку були детонація і вибухи вибухових речовин і предметів, а потім виникнення пожежі, як наслідок цих детонації і вибухів.

Узагальнюючи вищенаведені обставини, комісія дійшла висновку, що пожежа, що сталась 08.12.2024 року в будівлі, в якій тимчасово було розміщено взвод матеріального забезпечення і взвод обслуговування та ремонту безпілотних систем ббс військової частини НОМЕР_1 , ймовірніше за все виникла внаслідок детонації і вибухів вибухових речовин і предметів (боєприпасів), що підтверджується:

слідовою картиною на місці пожежі, встановленою і зафіксованою при проведенні огляду 20.12.2024;

висновком від 02.01.2025 про причину виникнення пожежі, який складено і підписано 02.01.2025 фахівцем відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту у Сумському районі центру забезпечення діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області лейтенантом служби цивільного захисту Іллею Петровим;

характером походження і механізмом утворення тілесних ушкоджень, які отримали чотири військовослужбовця, перераховані в пункті 3.22 даного акту, відсутність у них тілесних ушкоджень у вигляді термічних опіків, ще раз вказує на той факт, що первинними були детонація і вибухи вибухових речовин і предметів (боєприпасів), а потім виникнення пожежі, як наслідок цих детонації і вибухів. Крім цього відсутність термічних опіків у вищевказаних чотирьох військовослужбовців додатково підтверджує той факт, що в приміщенні рухомої ремонтної майстерні взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем, де вони перебували при виникненні пожежі, вони знаходились незначний проміжок часу, вірніше, що також підтверджується їх поясненнями, вони відразу вибігли з приміщення як тільки відбувся вибух, запобігти виникненню пожежі і її тушінню вони не намагались взагалі.

Приймаючи до уваги вищезазначене, Комісією встановлено, що факт виникнення осередку та джерела пожежі, мав місце саме в середині приміщення, як зазначалось вище, де розміщувались рухомі майстерні взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем, які до листопада 2024 року до внесення змін до штатного розкладу батальйону безпілотних систем (ббс) військової частини НОМЕР_1 мали найменування ремонтних майстерень №1, №2 і входили до складу взводу матеріального забезпечення ббс. Після внесення змін до штатного розкладу ббс військової частини НОМЕР_1 змінилась штатна структура ббс з утворенням і формуванням 05.11.2024 взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем ббс військової частини НОМЕР_1 до складу якого увійшли три створені і сформовані рухомі ремонтні майстерні.

У наданих 27.12.2024 року майстром-електрики рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем солдат ОСОБА_1 поясненнях зазначено, що він перебуває на військовій службі за мобілізацією під час дії воєнного стану з 26.03.2022 у військовій частині НОМЕР_1 з лютого 2023 року на посаді майстра-електрика рухомої майстерні. Пояснив, що 08.12.2024 о 09.00 займався переобладнанням боєприпасів, під час роботи помітив вибух в метрі від себе. Вибуховою хвилею його відкинуло на землю. Коли він піднявся з підлоги, то помітив багато диму і пожежу. Після чого він вибіг на вулицю і звернувся до наряду, щоб викликати пожежників, оскільки мобільний телефон залишився в майстерні. Пожежна прибула протягом 10 хвилин. Потім прибули медики і забрали його та інших військовослужбовців в лікарню, де виявили осколкові поранення.

При проведенні службового розслідування встановлено факт внесення 27.12.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) по матеріалам правоохоронних органів — Сумського районного управління поліції ГУНП в Сумській області, обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.414 Кримінального кодексу України, 08.12.2024 близько 10 год. 20 хв. в АДРЕСА_1 , у місці розташування взводу матеріального забезпечення батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 сталася пожежа, у будівлі, яка використовувалася для зберігання БПЛА та як приміщення майстерні для виготовлення саморобних вибухових пристроїв. Військовослужбовці ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проводили роботи з обробки металу інструментом, що викликало іскріння, при цьому через потрапляння іскор на вибухові матеріали сталася їх детонація та подальший вибух. В результаті пожежі знищено військове майно: БПЛА „КАЖАН" 6-ть одиниць та приблизно 300 одиниць FPV дронів різних типів, пошкоджено стрілецьку зброю - АК-74 - 4-ри одиниці.

За наслідком проведення службового розслідування Комісія уважала, що службовим розслідуванням установлено факт того, що єдиною можливою причиною виникнення пожежі є порушення вимог пунктів 1.2, 1.3 Глави 1 Розділу IV, пункту 7.12. Глави 1 Розділу VІ “Правил пожежної безпеки в Україні”, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 № 1417 та підпунктів 7.3.1, 7.3.2 пункту 7.3. Глави 7 “Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів”, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці № 4 від 09.01.1998 військовослужбовцями: солдатом ОСОБА_3 , солдатом ОСОБА_1 , що призвело до детонації і вибуху вибухових речовин та виникнення через це пожежі, що в свою чергу стало можливим через причини і умови, які цьому порушенню сприяли і через які це порушення стало можливим.

Таким чином, за змістом Акту причиною виникнення 08.12.2024 пожежі, внаслідок якої було знищено військове майно служб: авіації і ППО, засобів ураження, через що завдано шкоду державі у розмірі 33 086 956,70 грн, є протиправні дії (бездіяльність) військовослужбовців військової частини, у т.ч. майстра-електрика рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем солдата ОСОБА_1 , який своїми протиправними діями вчинив порушення Правил пожежної безпеки, Правил безпечної експлуатації електроустановок, що в свою чергу призвело до порушення Правил при роботі з вибухонебезпечними речовинами і предметами (боєприпасами), що призвело до детонації, вибуху вибухових речовин і боєприпасів, внаслідок чого вказані військовослужбовці отримали тілесні ушкодження та спричинили тілесні ушкодження ще двом військовослужбовцям; також в наслідок детонації і вибухів 08.12.2024 виникла пожежа, якою було знищено військове майно в умовах воєнного стану.

Щодо неправомірних дій та причинного зв`язку між діями ОСОБА_1 та подією, що трапилась, то Комісія встановила, що він, перебуваючи на службі в приміщенні рухомої майстерні взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем, допустив 08.12.2024 року порушення Правил пожежної безпеки при роботі з вибуховими предметами (боєприпасами) та з вибухонебезпечними речовинами через використання іскроутворювального приладу - точильного станку з абразивним диском у звичайному виконанні у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, який не відповідав рівню вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони, де воно використовувалось, застосував інструмент, виготовлений з іскроутворювальних матеріалів не у пожежовибухонебезпечному виконанні, не виконав правила безпеки під час роботи з технікою та не додержався правил пожежної безпеки.

Щодо вини ОСОБА_1 , то за висновками Комісії, вона виражена у формі необережності у виді протиправної самовпевненості.

Відтак, Комісія виснувала, що своїми діями майстер-електрик рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем солдат ОСОБА_1 порушив:

абз.6 статті 11, статті 16, статті 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якими визначено, берегти державне майно; виконувати правила безпеки під час використання зброї, в роботі з технікою та інших випадках додержуватись правил пожежної безпеки; пункту 1.3. Глави 1 Розділу IV, пункту 7.12. Глави 1 Розділу VI Наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 № 1417 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні", що призвело до порушення Правил пожежної безпеки при роботі з вибуховими предметами (боєприпасами) та з вибухонебезпечними речовинами, використання іскроутворювального приладу - точильного станку з абразивним диском у звичайному виконанні у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах, який не відповідав рівню вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони де він використовувався, застосовування інструменту, виготовленого з іскроутворювальних матеріалів не пожежовибухонебезпечному виконанні, не виконання правил безпеки під час роботи з технікою та не додержання правил пожежної безпеки;

- пункт 1.3. Глави 1 Розділу IV, пункту 7.12. Глави 1 Розділу VI Наказу Міністерства внутрішніх справ від 30.12.2014 № 1417 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні", якими встановлено, - електрообладнання може застосовуватися у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умови відповідності їх рівня вибухозахисту (ступеня захисту оболонки) класу зони; у пожежовибухонебезпечних приміщеннях слід застосовувати інструмент, виготовлений з безіскрових матеріалів або у відповідному пожежовибухонебезпечному виконанні; підпункту 7.3.1. пункту 7.3. Глави 7, підпункту 7.3.2 пункту 7.3. Глави 7 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 р. за № 93/2533, якими встановлено: до експлуатації у вибухонебезпечних зонах допускаються електроустановки, електрообладнання яких виготовлене відповідно до вимог державних стандартів на вибухозахищене електрообладнання; у вибухонебезпечних зонах, в яких згідно з ПВЕ вимагається вибухозахищене електрообладнання, забороняється експлуатувати електрообладнання загального призначення; вибухозахищене обладнання повинне відповідати класові вибухонебезпечної зони, в якій воно встановлене.

Порушив Правила пожежної безпеки, Правила безпечної експлуатації електроустановок при роботі з вибуховими предметами (боєприпасами) та з вибухонебезпечними речовинами через використання спільно з солдатом ОСОБА_3 іскроутворювального приладу, - точильного станку з абразивним диском у звичайному виконанні, порушив також категоричну заборону експлуатувати електрообладнання загального призначення у вибухонебезпечній зоні при роботі з вибухонебезпечними речовинами, матеріалами та предметами (боєприпасами), через що 08.12.2024 в наслідок детонації і вибуху виникла пожежа в місці тимчасового розміщення взводу матеріального забезпечення, взводу ремонту та експлуатації безпілотних систем батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 , якою було знищено військове майно та стрілецька зброя, в результаті знищення майна служб: авіації і ППО, засобів ураження завдано шкоду державі у розмірі 33 086 956,7 (тридцять три мільйони вісімдесят шість тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) грн. 70 коп., чим вчинив протиправне діяння, в якому вбачаються ознаки кримінальних правопорушень — злочинів, передбачених ч. 2 ст. 412, ч. 2 статті 414 Кримінального кодексу України.

В акті зазначено про встановлення причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) і завданою шкодою та обставинами, які вказують на наявність вини в завданій шкоді, чим встановлено підстави та умови притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, а з урахуванням розміру шкоди, яка в п`ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, Комісія прийшла до висновку, що в даному діянні вбачаються ознаки злочину, передбаченого частиною 4 статті 425 Кримінального кодексу України і це, у свою чергу, є підставою для притягнення військовослужбовців, в тому числі позивача, до повної матеріальної відповідальності.

Комісія дійшла висновку, що в даному випадку має місце солідарна матеріальна відповідальність і розмір завданої шкоди 33 086 956,70 грн підлягає стягненню частково з усіх військовослужбовців разом у рівних частках від розміру завданої шкоди. Відповідно в такому разі розмір частки, який підлягає стягненню з кожного військовослужбовця для відшкодування завданої шкоди складає 6 617 391,34 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне:

Як вже зазначалось вище, за наслідками службового розслідування Комісією встановлено факт допущення позивачем протиправної бездіяльності у вигляді недбалого ставлення до служби, яке виразилось в нездійсненні контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму, правил пожежної безпеки, не організації виконання вимог пожежної безпеки, дотримання правил та умов безпечного зберігання та застосування вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин і матеріалів, внаслідок чого виникла пожежа, в якій знищено військове майно служби авіації і ППО, служби засобів ураження військової частини НОМЕР_1 на загальну суму 33 086 956,70 грн.

В свою чергу при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов`язків необхідно встановити, що позивач зобов`язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину.

Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов`язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов`язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.

В даному випадку Акт службового розслідування містить лише загальні посилання на допущення позивачем недбалого ставлення до служби, недотримання Правил пожежної безпеки, а також правил та умов безпечного зберігання та застосування вибухонебезпечних та пожежонебезпечних речовин і матеріалів.

При цьому за наслідком проведеного службового розслідування не встановлено, які конкретно службові обов`язки виконував позивач 08.12.2024 року в приміщенні рухомої майстерні взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем ббс; які саме дії позивача послужили підставою для виникнення пожежі, чи використовувались безпосередньо позивачем газобалонне обладнання та точильний станок з абразивним диском та з якою метою.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що сам по собі факт перебування в будівлі газобалонного обладнання та точильного станка з абразивним диском не є безумовним доказом не виконання позивачем правил безпеки під час роботи з технікою та не додержання правил пожежної безпеки.

Згідно пояснень ОСОБА_1 , наданих ним під час проведення службового розслідування, а також підтверджених в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, 08.12.2024 року о 09.00 він займався переобладнанням боєприпасів і помітив вибух на відстані метра від себе. Вибуховою хвилею його відкинуло на землю. Після того він помітив багато диму і пожежу.

За висновком Комісії, з урахуванням в тому числі висновку про причину виникнення пожежі від 02.01.2025 року, складеного фахівцем відділу забезпечення заходів з попередження надзвичайних ситуацій та цивільного захисту у Сумському районі центру забезпечення діяльності Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Сумській області, пожежа, яка сталась 08.12.2024 року в будівлі, в якій тимчасово було розміщено взвод матеріального забезпечення і взвод обслуговування та ремонту безпілотних систем ббс військової частини НОМЕР_1 , ймовірніше за все виникла внаслідок детонації і вибухів вибухових речовин і предметів (боєприпасів).

В свою чергу конкретні причини детонації і вибуху вибухових речовин і предметів (боєприпасів) в будівлі, в якій тимчасово було розміщено взвод матеріального забезпечення і взвод обслуговування та ремонту безпілотних систем ббс військової частини НОМЕР_1 , встановлено не було, як і не було доведено того факту, що вказана детонація та вибух відбулись безпосередньо внаслідок дій ОСОБА_1 та порушення ним вимог нормативно-правових актів, які встановлюють правила пожежної безпеки та правил роботи з технікою.

Вказане свідчить про те, що комісією достеменно не встановлено час та спосіб вчиненого правопорушення, причинно-наслідковий зв`язок між діями солдата ОСОБА_1 та наслідками у вигляді пожежі і знищенням військового майна.

В ході розгляду справи відповідач не надав суду доказів затвердження функціональних обов`язків чи посадової інструкції за посадою “майстр-електрик рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем”, яку займав позивач, та, відповідно, доказів ознайомлення позивача з вказаними документами.

При цьому судом першої інстанції вірно встановлено, що ні Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, ні Положенням про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України не врегульовані службові обов`язки за займаною позивачем посадою “майстра-електрика рухомої майстерні безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем”.

Відповідно до приписів Дисциплінарного статуту ЗСУ підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого дисциплінарного порушення.

В даному випадку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за наслідком проведеного службового розслідування відповідачем не вжито всіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об`єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення, доведення вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку.

Відповідачем не доведено факту неналежного виконання позивачем своїх службових обов`язків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що сам по собі факт наявності у особи службових обов`язків щодо дотриманням вимог пожежної безпеки не може бути достатньою підставою для автоматичного визнання її винуватою у невиконанні таких обов`язків чи у настанні наслідків у вигляді пожежі.

Вина особи має встановлюватися виключно на підставі належних, допустимих та достатніх доказів, які підтверджують конкретні дії або бездіяльність, що перебувають у причинному зв`язку з настанням шкоди.

Сам факт настання пожежі у військовій частині не може розглядатися як підстава для визнання особи винною у її виникненні без належного доказового підтвердження.

За обставин даної справи відповідачем не доведено факту вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку (порушення військової дисципліни).

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності згідно п. 15 оскаржуваного наказу від 30.01.2025 року № 565.

Що стосується притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності, слід зазначити наступне:

Пунктами 4, 5 ч.1 ст. 1 Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” (далі - Закон №160-ІХ, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Пряма дійсна шкода (далі - шкода) - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.

Частинами 1-4 статті 3 Закону №160-ІХ встановлено, що підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

За положеннями ст. 5 Закону №160-ІХ, особа за завдану з необережності шкоду несе матеріальну відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше п`ятнадцяти прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб, крім випадків, коли цим Законом передбачено повну чи підвищену матеріальну відповідальність.

Статтею 6 Закону №160-ІХ, особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:

1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;

2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;

3) завдання шкоди у стані сп`яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;

4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;

5) якщо особою надано письмове зобов`язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.

За положеннями ст. 10 Закону №160-ІХ, відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п`ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №160-ІХ стягнення сум завданої шкоди в разі притягнення винної особи до матеріальної відповідальності здійснюється щомісяця із грошового забезпечення особи в розмірі до 20 відсотків її місячного грошового забезпечення.

Отже, підставою для притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовця є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону № 160-IX, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.

Тобто, обсяг матеріальної відповідальності ставиться у залежність як від форми вини, так і від певних фактичних обставин, за якими власне визначається винуватість особи у заподіянні державі збитків, відповідно і міра вказаного виду юридичної відповідальності.

За обставин розглядуваного спору, відповідачем ані в акті службового розслідування, ані під час судового розгляду не наведено, які конкретні дії мав вчинити позивач та не вчинив, що призвело до виникнення пожежі 08.12.2024 році в місці тимчасового розміщення взводу матеріального забезпечення та взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 .

Суд першої інстанції вірно зазначив, що службовим розслідуванням не встановлено наявність причинного зв`язку між поведінкою позивача і настанням шкоди, вина позивача у заподіянні шкоди, які згідно з вимогами Закону України “Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі” є обов`язковими і необхідними умовами притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності.

Крім того відповідачем також не доведено необхідності застосування саме такого виду матеріальної відповідальності, як повна матеріальна відповідальність, тоді як настання повної матеріальної відповідальності за пунктом 1 частини 1 статті 6 Закону № 160-ІХ обумовлено законодавцем одночасно, як виною відповідного військовослужбовця у настанні збитків, так і умислом цього військовослужбовця на настання збитків, тобто усвідомлення військовослужбовцем (або існування стану фізичної неможливості не усвідомлення військовослужбовцем) того, що саме такі форма, зміст та характер конкретного діяння військовослужбовця об`єктивно здатні призвести до збитків або створити умови, за яких ці збитки невідворотно/неминуче настануть і прагнення до настання таких наслідків.

Таким чином, законодавством чітко визначено необхідність встановлення вини в діях саме того військовослужбовця, який притягується до матеріальної відповідальності, тобто відповідачем має бути доведений склад правопорушення, вчиненого позивачем, та наявність взаємозв`язку між його діями та заподіяною шкодою.

В даному випадку в ході проведення службового розслідування не доведено факту вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку, який би виразився у невиконанні чи неналежному виконанні ним обов`язків військової служби або службових обов`язків, як і не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями солдата ОСОБА_1 та наслідками у вигляді пожежі і знищенням військового майна.

В Акті службового розслідування встановлено, що вина ОСОБА_1 виражена у формі необережності у виді протиправної самовпевненості, однак при цьому позивача все одно притягнуто до повної матеріальної відповідальності, без наведення підстав такої необхідності.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, оскарженим наказом позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності “солідарно”, у рівних частках разом з іншими військовослужбовцями - заступником командира батальйону безпілотних систем з тилу підполковником ОСОБА_10 , командиром взводу обслуговування та ремонту батальйону безпілотних систем молодшим сержантом ОСОБА_11 , майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 1-го механізованого батальйону солдатом ОСОБА_3 , командиром батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_12 .

Однак відповідно до частини 8 статті 8 Закону №160-IX, у разі якщо шкоду завдано кількома особами, у наказі командира (начальника) визначаються суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання ними шкоди.

В даному випаду суд першої інстанції вірно встановив, що ні в оскаржуваному наказі, ні в акті службового розслідування не визначено суми, що підлягають стягненню окремо з кожної особи, у тому числі і з позивача, з урахуванням ступеня вини і конкретних обставин завдання кожним з них шкоди.

При цьому, в акті службового розслідування зафіксовані різні форми вини вказаних військовослужбовців, різні дії/бездіяльність цих осіб, що призвели до виникнення пожежі і, як наслідок, знищення майна, а також різна ступінь їх відповідальності з огляду на посадові обов`язки кожного.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем наявності підстав для притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності пункту 16 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 року № 565 "Про результати службового розслідування" в частині притягнення ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності та щомісячного стягнення суми збитків, завданих державі у розмірі 20 % з грошового забезпечення до повного стягнення суми у розмірі 6 617 391,34 грн. та наявності підстав для його скасування.

Апелянтом у поданій апеляційній скарзі не наведено жодних доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.06.2026 року.

Суддя-доповідач: А.В. Бойко

Суддя: І.І. Тарновецький

Суддя: О.А. Шевчук