Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Дата: 28 червня 2026 р.
Справа: №160/32153/25
Суддя: Шальєва В.А.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32153/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.,
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/32153/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4 ), третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДКСУ), про:
визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо неподання до органів Державної казначейської служби України подання про повернення коштів у сумі 17000 грн, зарахованих до бюджету в межах виконавчого провадження №76464241;
зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 подати до органів Державної казначейської служби України подання про повернення зазначених коштів;
визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_5 щодо не розгляду його заяви від 25 серпня 2025 року та невжиття заходів для повернення помилково сплачених коштів;
визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_5 , що виразилась у ненаданні відповіді на подані заяви позивача;
зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_6 вжити передбачених законом дій для повернення зазначених коштів у взаємодії з обласним ТЦК та органами казначейства.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилась у ненаданні відповіді на заяву ОСОБА_1 від 15.09.2025 року.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилась у ненаданні відповіді на заяву ОСОБА_1 від 25.08.2025 року.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року в справі № 160/32153/25 залишено без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2026 року в справі № 160/32153/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії залишено без змін.
ОСОБА_1 16 червня 2026 року звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання про судові витрати, просив здійснити їхній справедливий перерозподіл із урахуванням того, що заявлені технічні пункти позову повторювали сутність єдиної вимоги, стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судовий збір у розмірі 50% (відповідно до реального обсягу спору із 4 вимог) або 100% (зважаючи на виключно винну поведінку відповідачів), змінивши додаткове рішення суду першої інстанції від 16 квітня 2026 року.
Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 252 КАС України (в тому самому порядку, що й судове рішення).
Дослідивши обставини справи, суд доходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення не може бути задоволена з наступних підстав.
За приписами частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС).
За змістом частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною шостою статті 139 КАС України передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2026 року рішення суду першої інстанції залишено без змін, в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Відтак, відсутні обставини, передбачені частинами першою та шостою статті 139 КАС України, для перерозподілу судових витрат.
Суд зауважує, що фактично позивач просить змінити додаткове рішення суду першої інстанції від 16 квітня 2026 року, здійснивши перерозподіл судових витрат, який зробив суд першої інстанції у додатковому рішенні.
Так, додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року у справі №160/32153/25 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №160/32153/25 задоволено частково.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 193,79 грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_7 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 193,79 грн.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.09.2025 року та надати відповідь у встановленому законом порядку.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.08.2025 року та надати відповідь у встановленому законом порядку.
У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
ОСОБА_1 не оскаржено в апеляційному порядку додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року.
Частиною першою статті 293 КАС України установлено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, за відсутності факту подання позивачем апеляційної скарги на додаткове рішення суду першої інстанції, суд позбавлений компетенції на перегляд такого додаткового рішення, в тому числі його зміну, про що просить позивач, та також на перерозподіл судових витрат, здійснений судом першої інстанції у додатковому рішенні, за доводами, викладеними позивачем в заяві про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
На підставі викладеного, керуючись статтею 252 КАС України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/32153/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з дати постановлення 29 червня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua