Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №280/11258/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2026 року м. Дніпросправа № 280/11258/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 адвоката Тивоненка Данили Руслановича про ухвалення додаткового рішення у справі №280/11258/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про:

визнання протиправними дій (бездіяльності), що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів відомостей про відсутність порушення ним правил військового обліку;

зобов`язання внести зміни до даних, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних і резервістів, про порушення ним правил військового обліку шляхом виключення таких відомостей про всі наявні порушення позивачем правил військового обліку.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року в справі № 280/11258/25 задоволено

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року в справі № 280/11258/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії скасовано.

Ухвалено у справі № 280/11258/25 нове рішення.

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів відомостей про відсутність порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Представником ОСОБА_1 адвокатом Тивоненком Д.Р. 11 червня 2026 року подана до суду апеляційної інстанції заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якій позивач просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 19000,00 грн.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до частини третьої статті 252 КАС України (в тому самому порядку, що й судове рішення).

Дослідивши обставини справи, суд доходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення має бути задоволена частково з наступних підстав.

За приписами частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правничої допомоги №05/08 від 05 серпня 2025 року, додаток №1 до договору (перелік та вартість послуг за договором), акт №1 надання послуг від 17 грудня 2025 року, акт №3 надання послуг від 05 квітня 2026 року.

Так, між ОСОБА_1 та адвокатським бюро «Данила Тивоненка «Пріоритет» укладено договір про надання правничої допомоги №05/08 від 05 серпня 2026 року, умовами якого передбачено надання позивачу правничої допомоги.

Додатком №1 до договору від 15 грудня 2025 року визначено перелік та вартість послуг за договором: консультація, попереднє вивчення та аналіз документів, вивчення судової практики, формування висновку щодо можливості захисту прав клієнта (2 години) – 2000,00 грн; складання адвокатських запитів – від 500,00 грн; складання позову (4 години) – 4000,00 грн; складання відповіді на відзив на позовну заяву (3 години) – 3000,00 грн; підготовка до подачі позову (1 година) – 1000,00 грн; представництво інтересів клієнта в суді – 2000,00 грн; перегляд справи в суді апеляційної інстанції – 8000,00 грн; перегляд у Верховному Суді – 10000,00 грн.

Актом надання послуг №1 від 17 грудня 2025 року підтверджено надання адвокатом позивачу правничої допомоги на суму 12000,00 грн в суді першої інстанції: консультація, попереднє вивчення та аналіз документів, вивчення судової практики, формування висновку щодо можливості захисту прав клієнта (2 години) – 2000,00 грн; складання адвокатського запиту до ІНФОРМАЦІЯ_2 – 2000,00 грн; складання позову (4 години) – 4000,00 грн; складання відповіді на відзив на позовну заяву (3 години) – 3000,00 грн; підготовка до подачі позову (1 година) – 1000,00 грн.

Актом надання послуг №1 від 17 грудня 2025 року підтверджено надання адвокатом позивачу правничої допомоги на суму 7000,00 грн в суді апеляційної інстанції: консультація щодо можливості та доцільності вирішення справи у судовому порядку, у тому числі: проведення двох зустрічей з клієнтом, попереднє вивчення та аналіз наданих клієнтом документів, добірка та аналіз норм чинного законодавства щодо спірних правовідносин, вивчення судової практики Верховного Суду, формування висновку щодо можливості захисту прав клієнта у судовому порядку (1 година) – 2000,00 грн; складання апеляційної скарги (3 години) – 4000,00 грн; підготовка до подачі позову (1 година) – 1000,00 грн.

Частиною першою статті 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС).

За змістом частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За змістом частин третьої – п`ятої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною шостою статті 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС).

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 139 КАС України, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат (частина шоста статті 139 КАС України).

За положеннями частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Тобто, на підтвердження власне факту надання професійної правничої допомоги, її складу та розміру сторона має надати документи про підтвердження обсягу надання такої допомоги, фактичного часу, витраченого адвокатом на здійснення тих чи інших дій в межах заявленого спору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі № 916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі № 911/73 9/15 та від 01 серпня 2019 року у справі № 915/237/18.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу, яку необхідно стягнути на користь позивача, суд враховує рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду заявником документів, їх значення для спору, а саме, що фактично правнича допомога полягала у підготовки позовної заяви та апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, та доходить до висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу (19000,00 грн) не є співмірним із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу (19000 грн) не може бути визнаний розумним і необхідним, такий розмір є явно неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, значенням справи для позивача.

Верховним Судом в постанові від 28 грудня 2020 року в справі № 640/18402/19 вказано, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В розглядуваному випадку, виходячи з критеріїв реальності адвокатських послуг, розумності розміру таких послуг, фінансового стану позивача та відповідача - суб`єкта владних повноважень, який є бюджетною установою, суд доходить до висновку, що співмірною зі складністю справи, обсягом наданих позивачу адвокатом послуг, ціною позову, значенням справи для позивача, є сума правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтею 252 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Тивоненка Данили Руслановича про ухвалення додаткового рішення у справі № 280/11258/25 задовольнити частково.

Ухвалити в справі № 280/11258/25 додаткове рішення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000 (вісім тисяч) грн.

У задоволенні інших вимог заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення 29 червня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 червня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов