Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №520/20417/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 р. Справа № 520/20417/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В.) від 22.04.2026 по справі № 520/20417/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд: визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023; зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Національної поліції в Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_1 за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023 не виконувала обов`язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та останньою не подавалися рапорти про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення у спірний період та оригінали первинних документів, які підтверджують виконання поліцейськими функцій, визначених розділом II Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165. Вказує, що позивачкою, у свою чергу, не надано жодного доказу, який би підтвердив, що вона у спірний період була задіяна до виконання заходів із забезпечення життєдіяльності населення - правопорядку і безпеки громадян, шляхом виконання завдань із поточного контролю за перебуванням осіб в місцях самоізоляції, контролю на вулицях, у парках, інших громадських місцях, забезпечення контролю за виконанням протиепідемічних вимог під час здійснення пасажирських перевезень та інших функцій забезпечення безпеки та порядку з метою дотримання правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб». Отже, перебування позивачки на посаді інспектора кадрового забезпечення відділу поліції № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області, та в подальшому на посаді інспектора режиму секретності відділу поліції № 1 Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області безпосередньо не свідчить про її право на отримання додаткової доплати, передбаченої Постановою № 375, оскільки така доплата розраховується пропорційно до відпрацьованого часу в особливих умовах, а не відпрацьованого часу на відповідній посаді. Стверджує, що відповідно до відповіді УФЗБО ГУНП в Харківській області від 27.08.2025 № 97535-2025 вбачається, що ОСОБА_1 додаткова доплата у відповідності до Постанови № 375 згідно даних особових карток нараховувалась та виплачувалась у сумі 47 328,05 грн. Зауважує, що нарахування та виплата додаткової доплати на підставі Постанови № 375 здійснювалась виключно на підставі наданих до УФЗБО відповідних персональних списків, які надходили до підрозділів, а також наказів ГУНП про нарахування та виплату додаткової доплати. У разі, якщо зазначені документи не надходили до УФЗБО ГУНП в Харківській області, то підстави для виплати були відсутні.

Позивачка по справі не скористалась правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст.304 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 проходила службу в Національній поліції України та була звільнена згідно із пунктом 7 частиною 1 статті 77 Законом України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням), що підтверджується наказом ГУНП в Харківській області від 26.07.2023 № 326.

За доводами позовної заяви, під час проходження служби відповідачем протиправно не нараховувалась і не виплачувалась додаткова доплата за службу в особливих умовах, передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, посадових осіб Державної митної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» від 29.04.2020 № 375.

Згідно листа ГУ Національної поліції в Харківській області від 23.06.2025 № 71157-2025, наданого представнику позивача у відповідь на адвокатські запити від 10.06.2025, ОСОБА_1 нарахована та виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення за період з березня 2020 року по грудень 2020 року включно, та за лютий 2021 року.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті позивачці додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023, позивачка ініціювала даний спір.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з протиправної бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової доплати за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №375 від 29.04.2020 за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023.

У зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивачки буде зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі по тексту - Закон № 580-VIII).

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі по тексту – Постанова № 211) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався і діяв у спірний період часу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 № 375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі по тексту - Постанова № 375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою № 211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами пп. 2-5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 № 485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі Порядок).

У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі бюджетні кошти).

Згідно з п.2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови № 375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 № 431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою № 375 є сукупність таких умов:

1) особа є поліцейським;

2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;

3) внаслідок виконання своїх обов`язків має безпосередній контакт з населенням.

Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, зокрема забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Суд зазначає, що наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовним, оскільки, керівники органів поліції мають право встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, так і відсотковий розмір вказаної доплати.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до довідки про доходи № 1149 від 25.08.2025 ОСОБА_1 згідно з Постановою №375 нарахована та виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення: у липні 2020 року за березень 2020 року – 3676,75 грн; у липні 2020 року за квітень 2020 року – 5698,96 грн; у липні 2020 року за травень 2020 року – 5698,96 грн; у липні 2020 року за червень 2020 року – 5945,18 грн; у серпні 2020 року за липень 2020 року – 5922,05 грн; у грудні 2020 року за серпень 2020 року – 1719,30 грн; у грудні 2020 року за вересень 2020 року – 5724,65 грн; у грудні 2020 року за жовтень 2020 року – 5922,05 грн; у грудні 2020 року за листопад 2020 року – 2820,08 грн; у липні 2021 року за грудень 2020 року – 3108,01 грн; у липні 2021 року за лютий 2020 року – 1092,06 грн.

Відповідно до листа відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції №3 ГУНП в Харківській області від 23.08.2025 № 944712025 від 23.08.2025 (359563) ОСОБА_1 не виконувала обов`язки з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) внаслідок виконання яких мала безпосередній контакт з населенням за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023 року.

За вказані вище періоди ОСОБА_1 рапорти про виплату додаткової доплати до грошового забезпечення та оригінали первинних документів, які підтверджують виконання поліцейським функцій, визначених розділом ІІ Порядку, затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 № 2165 не подавались.

До УФЗБО ГУНП в Харківській області надавались з підрозділу персональні переліки працівників для нарахування та виплати їм вказаної доплати за січень 2021 року, березень 2021 – грудень 2021 року, однак у зв`язку з відсутністю підстав ОСОБА_1 за визначений період не включалась.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів стосовно наявності підстав для виплати спірної доплати за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023.

Колегія суддів враховує, що саме керівники органів поліції наділені повноваженнями встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції та їі відсотковий розмір.

Доводи апеляційної скарги позивачки про те, що підрозділи патрульної поліції територіальних підрозділів поліції залучаються постійно (щоденно) до здійснення зазначених заходів, тобто без необхідності видання додаткових наказів, колегія суддів відхиляє, оскільки в матеріалах справи відсутні докази включення позивачки до персонального переліку поліцейських для встановлення доплати поліцейським, які залучались до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину у спірний період.

Посилання апеляційної скарги на те, що позивачці в окремі періоди встановлювалась та виплачувалась додаткова доплата за службу в особливих умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020, як на підставу для задоволення позову, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаний факт не свідчить про те, що у спірний період позивачка залучалась до заходів щодо забезпечення правопорядку і безпеки громадян під час дії карантину.

У зв`язку з вищенаведеним, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Головного управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату за службу в особливих умовах (період карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СoV-2) у розмірі 50 відсотків грошового забезпечення пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах щомісячно відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період січень 2021, березень 2021 – грудень 2021, січень 2022 – грудень 2022, січень 2023 – червень 2023.

Судом першої інстанції не було враховано вищенаведених обставин, що призвело до неправильного вирішення справи.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), серія A, 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

За цим, апеляційна скарга Головного управління Національної поліції в Харківській області підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 22.04.2026 по справі № 520/20417/25 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло