Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №580/3997/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року справа № 580/3997/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Янківської В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду ( контролю) у Черкаській області про визнання дій протиправними,

встановив:

20 квітня 2026 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління державного нагляду ( контролю) у Черкаській області, в якій просить:

1) визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 093737 від 07.04.2026 року Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачем зазначено, що транспортним засобом марки OPEL, комерційний опис MOVANO, реєстраційний номер НОМЕР_1 , некористується, ним постійно користується ОСОБА_2 та використовує для власних потреб, пов`язаних виконанням ремонтних робіт у місті Одеса. Жіляк В.В. повідомив ОСОБА_1 про необхідність прибути до Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області для з`ясування обставин перевезення ОСОБА_2 вантажу, оскільки ОСОБА_1 вписаний у довіреність на право управління і розпорядженням транспортним засобом марки OPEL, комерційний опис MOVANO, тип ТЗ - вантажний платформа, реєстраційний номер НОМЕР_1 , оскільки працівниками Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області 25.02.2026 складено акт про перевезення водієм ОСОБА_2 вантажу без товарно-транспортної накладної. В Управлінні державного нагляду (контролю) у Черкаській області під час з`ясування обставин ОСОБА_1 незаперечував в тому, що він являється фізичною особою підприємцем, але автомобіль яким керував ОСОБА_2 , в своїй підприємницькій діяльності невикористовує та до перевезення вантажу водієм ОСОБА_2 , ОСОБА_1 ніякого відношення немає.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечив, надав до суду письмовий відзив на позов, у якому зазначив, що в діях відповідача під час здійснення своїх владних управлінських функцій відсутні будь-які порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Порядку здійснення державного контролю та інших нормативно-правових актів, які регламентують діяльність державного органу з питань контролю на автомобільному транспорті. Оскаржувану постанову винесено обґрунтовано, за порушення, які мали місце, та з дотриманням процедури, визначеної законодавством про автомобільний транспорт.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

За результатами здійснення 25.02.2026 старшим державним інспектором відділу державного контролю на наземному транспорті Управління державного нагляду (контролю) в Одеській області Партемом І. М. рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що о 22 год. 30 хв. на а/д М-05 Київ - Одеса 452 км.+811 м. водій ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки OPEL д/н НОМЕР_1 (що належить відповідно до наданого свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 - ОСОБА_3 ) здійснював перевезення вантажу за відсутності на момент проведення перевірки документів визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутня товарно-транспортна накладна на вантаж, або інший визначений законодавством документ, чим порушено вимоги статті 48 Закону №2344-III, про що складено акт проведення перевірки №045570 від 25.02.2026.

Водій з актом перевірки ознайомився, про що свідчить проставлений в ньому його власний підпис. У поясненнях про причини порушення будь-яких заперечень щодо факту вчинення порушення не зазначив.

Дана перевірка проводилась на підставі направлення на перевірку № ЕНР000414 від 19.02.2026.

За наслідками розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт стосовно позивача винесено спірну постанову № 093737 про застосування адміністративно-господарського штрафу, передбаченого абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України „Про автомобільний транспорт", в сумі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись з постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Також суд наголошує, що перелік документів згідно ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” не є вичерпним.

відповідно до положень ст. 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. При оформленні товарно-транспортної накладної вантажовідправник зазначає такі обов`язкові реквізити: дата і місце складання; вантажовідправник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); автомобільний перевізник (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), прізвище, ім`я, по батькові водія та номер його посвідчення; вантажоодержувач (повне найменування (прізвище, ім`я, по батькові), код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер, реєстраційний номер облікової картки платника податків чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті); транспортний засіб (марка, модель, тип, реєстраційний номер автомобіля, причепа/напівпричепа), його параметри із зазначенням довжини, ширини, висоти, загальної ваги, у тому числі з вантажем, та маси брутто; пункти завантаження і розвантаження.

Згідно п. 11.1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 14.110.1997 №363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора. Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту.

Товарно-транспортну накладну можна оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до положень пункту 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 № 363 оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Таким чином, із системного аналізу наведених положень законодавства вбачаються основні вимоги, яким повинні відповідати належним чином заповненні товарно-транспортні накладні.

Суд зазначає, що перевезення фізичною особою-підприємцем за допомогою водія будь-якого вантажу, в тому числі за рахунок власних коштів та для власних потреб, не звільняє перевізника від обов`язку забезпечувати цього водія оформленою ТТН, а водія цього транспортного засобу від необхідності мати при собі та передавати для перевірки оформлений належним чином вказаний документ уповноваженим на те посадовим особам контролюючому органу.

На момент перевірки водій не надав державному інспектору товарнотранспортну накладну, яка б містила всі обов`язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт», чим безпосередньо порушено статтю 48 Закону №2344-ІІІ, відповідальність за що передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 цього Закону..

Як правильно зазначив відповідач, у розумінні статті 1 Закону № 2344-III статус автомобільного перевізника не ставиться у залежність виключно від державної реєстрації особи як суб`єкта господарювання або наявності зареєстрованого виду економічної діяльності. Визначальним є фактичне здійснення перевезення вантажу транспортним засобом - як на комерційній основі, так і за власний кошт. Тому відсутність у позивача статусу фізичної особи-підприємця сама по собі не виключає можливості покладення на нього відповідальності як на автомобільного перевізника.

Щодо тверджень позивача про те, що вона не є автомобільним перевізником в спірних правовідносинах, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 2.2 Правил дорожнього руху власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Закон № 2344-III розмежовує правовий статус водія та автомобільного перевізника. Особа, яка безпосередньо керує транспортним засобом, не обов`язково є перевізником у розумінні закону. Натомість перевізником є особа, яка організовує перевезення та забезпечує його здійснення, у тому числі із залученням іншого водія. Сам факт того, що транспортним засобом керував ОСОБА_2 , не виключає статусу ОСОБА_4 як автомобільного перевізника.

Як підтверджується Актом №045570 від 25.02.2025, на момент перевірки ТТН не було в наявності у водія.

З акту перевірки Актом №045570 від 25.02.2025 судом встановлено, що на момент перевірки водієм пред`явлено: посвідчення водія ОСОБА_2 (через застосунок «ДІЯ»); свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 згідно якого власником транспортного засобу марки OPEL д/н НОМЕР_1 є ОСОБА_3 ; видаткову накладну №ЗА000000561 від 24.02.2026 відповідно до якої постачальником зазначено – ФОП ОСОБА_5 , покупець - ФОП ОСОБА_6 ; - видатковий ордер на товар №1444 від 25.02.2026 відповідно до якого постачальник ТОВ «РЕСТЕКВИТ», покупець - ФОП ОСОБА_7 ; товарну накладну №3252324 від 25.02.2026 відповідно до якої продавець – ТОВ »МЕБЛЕВИЙ ЕКСПЕРТ» покупець - ТОВ «БАРБАТЕКСТИЛЬ».

Тобто наданими документами підтверджується, що водій здійснював перевезення вантажів для третіх осіб, а не особисто для своїх власних потреб. При цьому товарно-транспортна накладна, яка б містила обов`язкові реквізити, передбачені Законом України «Про автомобільний транспорт» та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом у водія на момент перевірки була відсутня.

Листом №19113/43.2/24-26 від 12.03.2026 ОСОБА_3 (власнику ТЗ) було направлено повідомлення про розгляд справи на 07.04.2026 (з 09-30 год. до 11-45 год.), яке ним завчасно було отримано (20.03.2026).

На адресу Управління державного нагляду (контролю) у Черкаській області Боревичем В.М. було надіслано письмові пояснення від 06.04.2026 в яких він повідомив, що є власником транспортного засобу марки OPEL д/н НОМЕР_1 , не зареєстрований, як фізична особа-підприємець та не здійснює господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту. Також зазначив, що фактично не здійснює володіння, користування чи розпорядження зазначеним транспортним засобом, не використовує його у власних цілях та не має відношення до його експлуатації, оскільки ним було надано нотаріально посвідчену довіреність на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , якою їх уповноважено на володіння, користування та розпорядження зазначеним транспортним засобом у межах наданих повноважень.

Між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 склалися цивільно-правові відносини, в межах яких ОСОБА_1 надав ОСОБА_2 грошові кошти для придбання у ОСОБА_3 транспортного засобу марки OPEL д/н НОМЕР_1 .

Фактично транспортний засіб було придбано за вказані кошти, однак його перереєстрація не здійснювалася, тому ОСОБА_3 залишається його власником.

Оформлення довіреності було обумовлено необхідністю забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань щодо повернення грошових коштів ОСОБА_1 , а також надання можливості останньому захисту своїх майнових прав у разі їх невиконання.

Листом №19545/43.2/24-26 від 12.03.2026 ОСОБА_2 (водій ТЗ) було повідомлено про розгляд справи призначеної на 07.04.2026 (з 09-30 год. до 11-45 год.), яке ним власноруч було отримано 12.03.2026.

ОСОБА_2 було надано заяву, зареєстровану Укртрансбезпекою за №11743/0/22-26 від 13.03.2026, якою він повідомляє, що 25.02.2026 він їхав в бік Одеси на своєму авто марки OPEL д/н НОМЕР_1 , яке було куплено по довіреності у ОСОБА_3 , та перевозив свої особисті речі до себе додому. Також зазначив, що не являється фізичною особою-підприємцем, керував автомобілем на підставі генеральної довіреності від 05.02.2026 року.

На момент перевірки у нього не було товарно-транспортної накладної у зв`язку з тим, що вона йому не потрібна оскільки товар, що перевозився, був його особистим і перевозився він його особистим автомобілем.

Оскільки у ОСОБА_2 не було можливості переоформити авто на себе, власником автомобіля у технічному паспорті вказаний ОСОБА_3 .

Листом №19546/43.2/24-26 від 12.03.2026 ОСОБА_1 (другий користувач ТЗ по довіреності) було повідомлено про розгляд справи призначеної на 07.04.2026 (з 09- 30 год. до 11-45 год.), яке ним власноруч було отримано 12.03.2026.

ОСОБА_1 надано письмові пояснення від 28.03.2026, щодо обставин користування транспортним засобом марки OPEL д/н НОМЕР_1 , суть яких полягає в тому між ним та ОСОБА_2 виникли цивільно-правові відносини, в межах яких ОСОБА_1 позичив останньому грошові кошти для придбання у ОСОБА_3 вищевказаного транспортного засобу.

Фактично транспортний засіб було придбано за вказані кошти, однак його перереєстрація не здійснювалася. При цьому на його ім`я та на ОСОБА_2 . ОСОБА_3 було оформлено нотаріально посвідчену довіреність, якого їх уповноважено на володіння, користування та розпорядження вказаним транспортним засобом.

Метою оформлення довіреності було забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобов`язань щодо повернення грошових коштів, що фактично надавало ОСОБА_1 можливість захисту своїх майнових прав у разі їх невиконання.

ОСОБА_2 використовує транспортний засіб виключно для забезпечення власних потреб, пов`язаних з виконанням ремонтних робіт у м. Одеса.

Транспортний засіб не використовується для надання послуг з перевезення пасажирів або вантажів на комерційній основі, договори перевезення не укладаються, оплата за транспортні послуги від третіх осіб не утримується, транспортний засіб використовується виключно для перевезення власних інструментів, матеріалів та обладнання, необхідних для виконання робіт, перевезення здійснюються для власних потреб, без ознак господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту.

В той же час під час розгляду справи відповідачем встановлено, що відповідно до загальнодоступних відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та має такі види діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 49.42 надання послуг перевезення речей (переїзду), 52.29. Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

ОСОБА_3 так і ОСОБА_2 не зареєстровані у встановленому порядку як суб`єкти господарювання.

Відповідно до нотаріально посвідченої Довіреності від 05.02.2026 ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які діють незалежно один від одного розпоряджатися та користуватися (а саме: продавати за ціну та на умовах за їх розсудом) належний йому на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_2 , виданого ТСЦ 7145 від 11.10.2022 року транспортний засіб марки OPEL реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до наявної в матеріалах справи видаткової накладної №ЗА000000561 від 24.02.2026 постачальником зазначено – ФОП ОСОБА_5 , покупець - ФОП ОСОБА_6 . Згідно видаткового ордеру на товар №1444 від 25.02.2026 постачальник - ТОВ «РЕСТЕКВИТ», спосіб доставки – самовивіз покупцем, покупець - ФОП ОСОБА_7 , водій – ОСОБА_2 .

Відповідно до товарної накладної №3252324 від 25.02.2026 продавець – ТОВ «МЕБЛЕВИЙ ЕКСПЕРТ», покупець - ТОВ «БАРБАТЕКСТИЛЬ».

Отже, вказаними документами підтверджується, що водієм ОСОБА_2 здійснювалося перевезення вантажів для третіх осіб. Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що на момент перевірки водій ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу за рахунок власних коштів для своїх власних потреб.

Стосовно твердження, що оформлення наявної Довіреності викликано тим, що ОСОБА_2 за усною домовленістю позичив у ОСОБА_1 кошти на придбання зазначеного автомобіля, зауважуємо, що відповідно до статтей 1046-1049 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять беззаперечних доказів здійснення позики ОСОБА_1 . ОСОБА_2 коштів на придбання автомобіля марки OPEL реєстраційний номер НОМЕР_1 (розписка позичальника, або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми).

Наявна у матеріалах справи Довіреність від 05.02.2026 не є підтвердженням того, що ОСОБА_2 (нібито позичальником) від ОСОБА_1 (нібито позикодавця) насправді були одержані грошові кошти для придбання першим автомобіля марки OPEL реєстраційний номер НОМЕР_1 та в разі їх неповернення ОСОБА_1 може транспортний засіб продати. Вказана Довіреність є підтвердженням того, що Позивач в період з 05.02.2026 по 05.02.2031 на законних підставах має право розпоряджатися та користуватися вказаним транспортним засобом та представляти інтереси ОСОБА_3 в органах нотаріату, банківських установах, органах Національної поліції, відповідних Сервісних центрах МВС, комісіях, або будь-яких інших установах, підприємствах та організаціях України.

На момент перевірки позивач був зареєстрований як суб`єкт господарювання, одним із видів діяльності якого є «Вантажний автомобільний транспорт», мав право розпоряджатися та користуватися перевіряємим транспортним засобом на законних підставах (підтвердженням чого є наявна Довіреність), тому саме він виступав автомобільним перевізником у розумінні статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт".

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу є такою, що відповідає встановленим обставинам справи та вимогам чинного законодавства про автомобільний транспорт, а тому підстави для її скасування відсутні.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи із меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого рішення, а тому у задоволенні позову належить відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Валентина ЯНКІВСЬКА