Рішення від 25 червня 2026 р. у справі №580/4019/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року справа № 580/4019/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до ПрАТ «Уманьгаз» (20300, м. Умань, вул. Дерев`янка, 19) в якій просить:

- визнати протиправними дії Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» щодо надання неточної, неповної та недостовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13.04.2026;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз» надати точну, повну та достовірну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13.04.2026 з урахуванням висновків суду.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що у справі №705/297/26, в якості доказів відповідач надав дані з програмного комплексу Gasolina Online щодо помісячного використання об`єму природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Позивач 13.04.2026

звернулася до відповідача з інформаційним запитом, в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію з програмного комплексу Gasolina Online щодо помісячного використання об`єму природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період 01.10.2020 до 30.09.2021. Відповідач 16.04.2026 надав лист №934, який містить твердження про те, що дані програмного комплексу Gasolina Online не є діями оператора ГРМ, тобто на переконання позивача їй надано неточну, неповну та недостовірну інформацію на інформаційний запит.

Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі та зазначає, що порушень в своїх діях не вбачає, оскільки всі дії щодо надання інформації відповідають чинному законодавству. Відповідач зауважує, що дійсно у справі №705/297/26 відповідачем були надані скріни з програмного забезпечення Gasolina, користувачем якої є відповідач, а програмний комплекс Gasolina Online є програмним забезпеченням, користувачами якого є побутові споживачі, що отримують послуги розподілу газу. Також звертає увагу, що позивач має доступ до свого особистого кабінету в програмному комплексі Gasolina Online та може безперешкодно переглядати дані свого місячного споживання і відповідач не має технічної можливості втручатися в дії споживача в його особистому кабінеті.

Позивач подала до суду відповідь на відзив, в якій просила задовольнити позовну заяву в повному обсязі, оскільки доводи відзиву не спростовують аргументи позивача, викладені у позовній заяві та є необгрунтованими.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 звернулася до ПрАТ «Уманьгаз» з інформаційним запитом від 13.04.2026, в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію з програмного комплексу Gasolina Online щодо помісячного використання об`єму природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період 01.10.2020 до 30.09.2021.

Листом від 16.04.2026 №934 ПрАТ «Уманьгаз» за результатами розгляду інформаційного запиту позивача, повідомлено, що програмний комплекс Gasolina Online це особистий кабінет споживача та є сервісом самообслуговування, використання якого передбачає самостійне внесення користувачем необхідних даних. Дії, виконані споживачем особисто в межах функціоналу особистого кабінету, не є діями Оператора ГРМ та, відповідно, не супроводжуються оформленням будь-яких підтверджуючих документів. ПрАТ «Уманьгаз» не має технічної можливості видавати документи, які б підтверджували дії, здійснені споживачем у власному обліковому записі, доступ до якого здійснюється на підставі логіна та пароля споживача.

Вважаючи, що відповідач не надав точну, повну та достовірну інформації на її запит, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 1 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію» інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Частиною 1 статті 5 Закону України від 02.10.1992 №2657-XII «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес регулює Закон України від 15.08.2020 №2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 3 Закону №2939-VI визначено гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду від 29.09.2016 №10 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях та знаходилась у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частини першої статті 22 Закону №2939-VI).

Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям «відображеності та задокументованості» і є публічною.

Згідно із статтею 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону №2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:

- суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;

- юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;

- особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;

- суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;

- юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.

Відповідно до частини 3 статті статті 13 Закону №2939-VI на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, юридичних осіб публічного права з числа розпорядників інформації, визначених у пункті 5 частини першої цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині надання відповідної інформації за запитами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 14 Закону №2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно із ч.ч. 1, 2 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Статтею 20 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із частиною 2 статті 22 Закону №2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відповідно до статті 23 Закону №2939-VI рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.

Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що позивач звернулася до ПрАТ «Уманьгаз» з інформаційним запитом від 13.04.2026, в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію з програмного комплексу Gasolina Online щодо помісячного використання об`єму природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період 01.10.2020 до 30.09.2021.

У відповідь на вказаний запит відповідач листом від 16.04.2026 №934 повідомив, що програмний комплекс Gasolina Online це особистий кабінет споживача та є сервісом самообслуговування, використання якого передбачає самостійне внесення користувачем необхідних даних. Дії, виконані споживачем особисто в межах функціоналу особистого кабінету, не є діями Оператора ГРМ та, відповідно, не супроводжуються оформленням будь-яких підтверджуючих документів. ПрАТ «Уманьгаз» не має технічної можливості видавати документи, які б підтверджували дії, здійснені споживачем у власному обліковому записі, доступ до якого здійснюється на підставі логіна та пароля споживача.

Суд зазначає, що відповідно до пунктів 3, 5 частини 1 статті 13 Закон України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII (далі - Закон № 329-VIII) споживач має право, зокрема, на:

3) отримання інформації про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з постачальником;

5) безоплатне отримання інформації про обсяги та інші показники власного споживання природного газу.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву зазначив, що ПрАТ «УМАНЬГАЗ» у відповідності до пункту 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329–VIII, є оператором газорозподільної системи, суб`єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу.

В свою чергу згідно із статтею 37 Закон № 329-VIII оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.

Оператор газорозподільної системи провадить діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, що видається Регулятором.

Оператор газорозподільної системи забезпечує здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів.

Згідно із частиною 1 статті 38 Закону № 329-VIII права та обов`язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 38 Закону № 329-VIII з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов`язаний надавати інформацію, обов`язковість надання якої встановлена законодавством.

Пунктів 1, 3, 6 розділу І Кодексу газорозподільних систем, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2494 оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором.

Основними функціями Оператора ГРМ є:

1) забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в ГРМ з ГТС та з інших джерел (від ГДП та ВБМ, підключених до ГРМ, та від суміжних ГРМ) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів;

2) забезпечення оперативно-диспетчерського управління ГРМ та планово-профілактичних і аварійно-відновлювальних робіт на об`єктах ГРМ з урахуванням вимог охорони праці та техніки безпеки;

3) забезпечення максимальної економічності, оптимальних режимів та надійності роботи ГРМ, розробка оптимальних технологічних режимів роботи ГРМ для безперебійного та безаварійного газопостачання споживачів;

4) забезпечення організації та реєстрації взаємовідносин (адміністрування) суб`єктів ринку природного газу, які підключені до/через ГРМ та співпрацюють з ним, при забезпеченні розподілу (передачі) природного газу ГРМ;

5) виконання договірних зобов`язань при розподілі (споживанні, передачі) природного газу ГРМ;

6) своєчасне інформування суб`єктів ринку природного газу про відхилення технологічних режимів роботи ГРМ, що можуть вплинути на режим газоспоживання (обмеження обсягів тощо), та вжиття заходів щодо їх ліквідації;

7) забезпечення контролю якості фізико-хімічних характеристик та показників природного газу, який передається до/з ГРМ;

8) забезпечення комерційного обліку природного газу, у тому числі приладового, в ГРМ;

9) забезпечення приєднання об`єктів замовників до ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності або користуванні (у тому числі в експлуатації) Оператора ГРМ, за їх зверненням та за умови дотримання вимог цього Кодексу;

10) забезпечення балансування між об`ємами і обсягами передачі природного газу до ГРМ (від ГТС, ГДП, ВБМ, інших ГРМ) та об`ємами і обсягами передачі природного газу з ГРМ (споживачам, для транзиту в інші ГРМ);

11) формування добових, декадних, місячних, квартальних та річних показників фактичного об`єму та обсягу передачі (розподілу, споживання) природного газу по об`єктах суб`єктів ринку природного газу, які знаходяться на ліцензованій території Оператора ГРМ та/або які замовили розподіл природного газу ГРМ у відповідному періоді;

12) співпраця з операторами суміжних систем з метою надійного та ефективного функціонування ГРМ;

13) дослідження потреб споживачів (замовників), у тому числі різних галузей економіки, в природному газі для здійснення підготовки планів розвитку та розбудови ГРМ.

На підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператор ГРМ:

- присвоює споживачу (точці комерційного обліку), у тому числі побутовому споживачу, персональний EIC-код суб`єкта ринку природного газу та передає його Оператору ГТС для ідентифікації споживача в інформаційній платформі Оператора ГТС, у тому числі для цілей закріплення споживача в Реєстрі споживачів відповідного постачальника та здійснення оперативних заходів при запровадженні процедури зміни його постачальника;

- надає послугу споживачу із забезпечення цілодобового доступу до ГРМ в межах приєднаної потужності його об`єкта для можливості споживання ним відповідних об`ємів природного газу, виділених постачальником природного газу;

- забезпечує формування та передачу даних прогнозів відборів/споживання природного газу та обсягів фактичного споживання природного газу споживачем Оператору ГТС у порядку, визначеному Кодексом ГТС та цим Кодексом.

Відповідно до пункту 4 глави 4 розділу IX Кодексу газорозподільних систем побутовий споживач, який за умовами договору розподілу природного газу розраховується за лічильником газу, зобов`язаний щомісяця станом на 01 число місяця знімати фактичні показання лічильника газу та протягом п`яти діб (до 05 числа включно) надавати їх Оператору ГРМ у спосіб, визначений договором розподілу природного газу.

ПрАТ «УМАНЬГАЗ» забезпечено для споживачів організацію особистого кабінету GASOLINA-online, через який споживач може, зокрема передати показання лічильника, а оператор ГРМ, надалі формує та передає дані щодо обсягів фактично спожитого природного газу Оператору ГТС.

Отже, на переконання суду, відповідач, як оператор ГРМ безумовно володіє інформацією, яку позивач просила надати у запиті від 13.04.2026, а саме щодо помісячного використання об`єму природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , які були передані споживачем за допомогою програмного комплексу Gasolina Online.

Однак, проаналізувавши зміст відповіді від 16.04.2026 №934 на запит позивача від 13.04.2026 суд доходить до висновку, що відповідач не розглянув по суті її запит про надання інформації, що з урахуванням приписів частини 2 статті 22 Закону №2939-VI суд вважає неправомірною відмовою в наданні інформації.

Із урахуванням наведеного, суд доходить до висновку, що дії відповідача щодо відмови у наданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13.04.2026 є протиправними

Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини 4 цієї ж статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд вважає, що належним і достатнім способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправними дій Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» щодо відмови у наданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13.04.2026 та зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» надати ОСОБА_1 запитувану нею в інформаційному запиті від 13.04.2026 інформацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір» підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Приватного акціонерного товариства «Уманьгаз» щодо відмови у наданні інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 13.04.2026.

Зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Уманьгаз» надати ОСОБА_1 запитувану нею в інформаційному запиті від 13.04.2026 інформацію.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР