Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №520/1291/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 28 червня 2026 р.

Справа: №520/1291/26

Суддя: Мельников Р.В.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 червня 2026 року № 520/1291/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10,м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005, код ЄДРПОУ 21318350) третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м-н Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.08.2025 №963320830992;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком ОСОБА_1 та здійснити розрахунок розміру пенсії за віком ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме за 2022-2024 роки, з урахуванням вже отриманих сум пенсії, починаючи з 20.08.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що Позивач звернулась із заявою щодо переведення її на інший вид пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, відповідно до Закону №1058-IV. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області за принципом екстериторіальності розглянуло зазначену заяву та прийняло рішення від 27.08.2025 №963320830992 про відмову у переведенні на пенсію за віком, позивачці було відмовлено у переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком в зв`язку з недоцільністю. Підставами відмови зазначено, що в результаті проведення перерахунку пенсії за вислугу років на пенсію за віком загальний страховий стаж становить 30 років 1 місяць 28 днів, розмір пенсії – 3466,7 грн. До перерахунку розмір пенсії становить 3475,69грн. З відповіді суб`єкта владних повноважень вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачки, відповідачем застосовано розмір середньої заробітної плати за 2014-2016 роки. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Ухвалою від 13.02.2026 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження доставлена сторонам по справі до їх електронних кабінетів через систему "Електронний суд", що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Відповідач подав пояснення на позов, в яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначає, що діяв в межах наданих повноважень.

Позивач подала відповідь на відзив, в якій просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Харківській області та з 02.09.2010 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

20.08.2025 Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області із заявою про переведення з пенсії за вислугу років, призначену у відповідності до Закону №1788 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З урахуванням Порядку № 22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про перерахунок пенсії-переведення на інший вид пенсії, визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 27.08.2025 №963320830992 про відмову в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку із зменшенням розміру пенсії.

ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Харківській області із заявою від 17.10.2025, в якій просила роз`яснити зазначене вище рішення від 27.08.2025.

Листом від 27.11.2025 було роз`яснено, що оскільки позивачці з 02.09.2010 призначено пенсію за вислугу років право на застосування середньої заробітної плати (доходу), визначеної ч.2 ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для призначення пенсії, відсутнє.

Не погодившись з прийнятим ГУ ПФУ в Хмельницькій області рішенням від 27.08.2025 №963320830992, позивач оскаржив рішення суб`єктів владних повноважень в судовому порядку, звернувшись до суду із даною позовною заявою.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За змістом статті 22 Конституції України права і свободи людини та громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються й не можуть бути скасовані. Під час прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту й обсягу наявних прав і свобод.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (статті 44 Конституції України).

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 10 цього ж Закону особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії. Законодавець оперує лише поняттям призначення пенсії, яким є первинне її призначення та поняттям переведення пенсії з виду на вид, яким є всі подальші зміни виду пенсії.

За приписами частини 2 статті 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Водночас частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 призначена пенсія за вислугу років з 02.09.2010 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

20.08.2025 позивач звернулась до пенсійного фонду із заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме з пенсії за вислугу років, призначену у відповідності до Закону №1788 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийнято рішення від 27.08.2025 №963320830992 про відмову в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у зв`язку із зменшенням розміру пенсії.

Підставами відмови зазначено, що в результаті проведення перерахунку пенсії за вислугу років на пенсію за віком загальний страховий стаж становить 30 років 1 місяць 28 днів, розмір пенсії – 3466,7 грн. До перерахунку розмір пенсії становить 3475,69грн. З відповіді суб`єкта владних повноважень вбачається, що при здійсненні перерахунку пенсії позивачки, відповідачем застосовано розмір середньої заробітної плати за 2014-2016 роки.

Суд зауважує, що доводи відповідача щодо відмови в переведенні позивача на інший вид пенсії, з посиланням на те, що внаслідок переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком вона зменшиться, суд вважає необґрунтованими, оскільки переведення з одного виду пенсії на інший є правом пенсіонера. Право особи на пенсію за віком не залежить від того, чи буде вона більшою або меншою за вже отримувану пенсію.

При цьому, позивачу не було розраховано пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки перед призначенням пенсії за віком, тобто за 2022, 2023 та 2024 роки.

Позивач через представника зверталась до пенсійного органу з заявою про перерахунок її пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки перед призначенням пенсії за віком, тобто за 2022, 2023 та 2024 роки.

Натомість відповідачем було відмовлено у здійсненні такого перерахунку, з огляду на те, що при переведенні з пенсії за вислугу років на вид пенсії за віком чинним законодавством не передбачено можливості застосування іншого показника середньої заробітної плати, ніж той, що був застосований при первинному призначенні пенсії. Отже, підстави для здійснення позивачці заявленого нею перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2022, 2023 та 2024 роки відсутні.

Зазначені обставини підтверджуються листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.11.2025.

З приводу вищезазначеного суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до преамбули Закону України від 09.07.2003 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон № 1058-ІV), він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

У статті 9 Закону №1058-ІV зазначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

При розгляді даної справи судом встановлено, що позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII з 02.09.2010, що вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами.

Пенсія за віком не була розрахована з застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, за три календарні роки перед призначенням пенсії за віком - за 2022, 2023 та 2024 роки. При перерахунку пенсійним органом застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки.

Частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави вважати, що частиною 3 статті 45 Закону України №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.

Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа № 127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом ч. 3 ст. 45 Закону №1058-ІVпереведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

У постанові від 31.01.2025 у справі № 200/1478/24 Верховний Суд зазначив наступне:

« у разі призначення особі пенсії за віком згідно з положеннями Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV після того, як вона вже отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII, такий перехід не може вважатися "переведенням на інший вид пенсії" в розумінні частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV. Це є «призначенням нового виду пенсії», оскільки пенсія за віком і пенсія за вислугу років є різними за правовими підставами та умовами призначення.»

Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

Отже, суд зазначає, що в даному випадку має місце саме призначення іншої пенсії (за віком) за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

Аналогічний висновок в подібних правовідносинах викладено у постанові Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23, від 20.02.2025 у справі № 380/4842/24, від 27.02.2025 у справі № 380/21644/23 від 11.03.2025 у справі № 560/15252/23 та від 25.03.2025 у справі № 380/3740/24.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку, що, оскільки в даному випадку має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший, згідно ч. 3 ст. 45 Закону №1058-IV, тож у позивача наявне право на пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», та на нарахування і виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020-2022 роки, у зв`язку із чим позовні вимоги є обґрунтованими у зазначеній частині, а оскаржувані дії відповідача, відповідно, протиправними.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.08.2025 №963320830992, зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 20.08.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме за 2022-2024 роки, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ 21318350), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.08.2025 №963320830992.

Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок ОСОБА_1 з 20.08.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати отриманої в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме за 2022-2024 роки, з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (код ЄДРПОУ 21318350) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua