Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №520/30581/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 червня 2026 року № 520/30581/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4,м. Ужгород,Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88000, код ЄДРПОУ20453063) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області з часу звернення за призначенням такої пенсії - з 06.02.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» з урахуванням розмірів складових заробітної плати в довідках, які видані Харківською митницею Державної митної служби України №7.14.22.53/60 від 05.02.2025 та №7.14.22.53/58 від 05.02.2025, з часу звернення за призначенням такої пенсії - з 06.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що вважає протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні йому пенсії державного службовця з урахуванням довідок про складові заробітної плати, виданих Харківською митницею. На думку позивача, його право на таку пенсію вже підтверджене попередніми судовими рішеннями та встановленим стажем державної служби понад 20 років, а відповідач безпідставно ігнорує надані довідки та повторно відмовляє у призначенні пенсії. У зв`язку з цим позивач просить скасувати рішення про відмову та зобов`язати Пенсійний фонд призначити пенсію державного службовця з 06.02.2025 року з урахуванням усіх складових заробітної плати, зазначених у відповідних довідках.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 03.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачу до електронного кабінету через систему "Електронний суд", що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, подав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Згідно із положеннями п.2 ч.1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком, призначену у відповідності до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі № 520/11634/23 адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області перевести ОСОБА_1 за його заявою від 03.04.2023 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

На виконання вказаного рішення суду у справі № 520/11634/23 ГУ ПФ України в Тернопільській області відмовило у призначені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з недоцільністю. Водночас до стажу державної служби зараховано періоди роботи в органах державної податкової служби та становить 22 роки 11 місяців 03 дні.

Позивач 06.02.2025 звернувся до ГУ ПФ в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії та переходу з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». До вказаної заяви позивач додав копії всіх необхідних документів, а саме: паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий 26.10.2006 Комінтернівським РВ УМВС України в Харківській області; картку платника податків від 25.07.2013 № 2032-13-02224, видану Основ`янським органом Державної податкової інспекції міста Харкова; трудову книжку НОМЕР_3 заповнену 19.04.1983 та вкладиш до трудової книжки НОМЕР_4 (без дати заповнення), а також оригінали довідок Харківської митниці Державної митної служби України від 05.02.2025 № 7.14.22.53/58 та № 7.14.22.53/60.

Після реєстрації в ГУ ПФУ в Харківській області, зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута ГУ ПФ України у Закарпатській області. За результатами розгляду вказаної заяви, ГУ ПФУ у Закарпатській області прийнято рішення від 12.02.2025 № 963280854702, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії та переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок, виданих Харківською митницею Державної митної служби України від 05.02.2025 № 7.14.22.53/58 та № 7.14.22.53/60 у зв`язку з відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, який необхідний для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» станом на 01.05.2016.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 року у справі №520/14160/25 адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 12.05.1995 до 14.03.2023 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. В решті позовних вимог - відмовлено.

Листом від 22.10.2025 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок в частині зарахування до стажу державної служби періоду роботи з 12.05.1995 по 14.03.2023.

При повторному розгляді заяви про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 винесено рішення №963280854702 від 03 жовтня 2025 року про відмову у перерахунку пенсії. Зазначено, що зобов?язання щодо врахування довідок, виданих Харківською митницею №7.14.22.53/59 від 05.02.2025, №7.14.22.53/60 від 05.02.2025 та №7.14.22.53/58 від 05.02.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років та інші виплати) рішенням Харківського окружного адміністративного суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не покладено.

Позивач, не погоджуючись з таким рішенням суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами ст. 5 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889) пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723- ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 № 3723- ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 3723- ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 в справі №295/16375/16-а.

Судовим розглядом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 року у справі №520/14160/25 зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 12.05.1995 до 14.03.2023 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

За результатами повторного розгляду заяви на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 року у справі №520/14160/25 ОСОБА_1 до стажу державної служби зараховано періоди роботи в органах державної податкової служби.

Отже, вказаним рішенням встановлено, що позивач має стаж державної служби, який дає право на пенсію державного службовця.

Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 03.10.2023 № 963280854702 прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії згідно заяви № 1549 від 06.02.2025 щодо переходу на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 року у справі №520/14160/25, оскільки перерахунок пенсії можливо провести лише з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян», що є недоцільним, оскільки це призведе до зменшення розміру пенсії. Розмір пенсії згідно Закону України « Про державну службу» № 889 - VIII від 10.12.2015 без врахування вищевказаних довідок про зарплату становитиме 2361.00 грн.

При цьому, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зазначило, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 по справі № 520/14160/25 зобов?язання щодо врахування довідок, виданих Харківською митницею №7.14.22.53/59 від 05.02.2025, №7.14.22.53/60 від 05.02.2025 та №7.14.22.53/58 від 05.02.2025 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років та інші виплати) на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не покладено.

Так, 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».

Згідно з пунктом 3 Постанови №823 ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.01.2024.

Постановою №823 доповнено Порядок №622 пунктом 4-1, який передбачає, що для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 01.01.2024 в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, заробітна плата визначається з урахуванням: посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років у розмірах, установлених на дату звернення за призначенням пенсії (за посадою, передбаченою штатним розписом); розмірів виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, визначених у середньомісячних сумах за період починаючи з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.

Особам, які працювали на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, і мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, починаючи з 1 січня 2024 р. за вибором таких осіб визначається в середньомісячних сумах за період з 1 січня 2024 р. до місяця звернення особи або за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше 1 січня 2024 р., визначених за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) державної служби у штатному розписі державного органу, встановленою на основі класифікаційного коду, в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за визначеним класифікаційним кодом. При цьому для осіб, які звернулися за призначенням пенсії у січні 2024 р., середньомісячна сума таких виплат визначається з розрахунку виплат за січень 2024 р. як за повний місяць.

Для призначення пенсії державним службовцям, які працювали з 1 січня 2024 р. у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посади яких було класифіковано, подаються довідки про посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 1; розміри виплат, зазначених в абзаці третьому цього пункту, які особа отримувала за останнім місцем роботи на державній службі, за формою згідно з додатком 2; середньомісячний розмір виплат, визначений за вибором особи, відповідно до абзацу п`ятого цього пункту, за формою згідно з додатком 3.

Також Постановою № 823 доповнено Порядок №622 пунктом 4-2, який передбачає, що для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року.

Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.

Пунктом 5 Порядку №622, у редакції Постанови №823, передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Судом встановлено, що до заяви від 06.02.2025 ОСОБА_1 надано зокрема:

- довідку від 05.02.2025 №7.14.22.53/58 (по формі Додаток 4 до Порядку) "Про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду, якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, у який зафіксовано заробітну плату станом на лютий 2025 року;

- довідку №7.14.22.53/60 від 05.02.2025 (по формі Додаток 6 до Порядку) "Про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби, яка видана ОСОБА_1 для призначення згідно з пунктом 12 розділу ХІ Прикінцевих положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VІІІ пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ про те, що середні розміри надбавок, премій та інші виплати за січень 2025 року становлять 12 957,76 грн.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, додані до заяви позивача про призначення пенсії довідки складені відповідно до вказаної постанови та відповідають затвердженій формі, містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, на які нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також дані про розмір місячної премії та інші виплати (матеріальна допомога, премії, нараховані за період, що перевищує календарний місяць) в частині, що відповідає календарному місяцю, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

Отже, відповідачем протиправно не враховано під час проведення перерахунку, тобто переведення позивача на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» довідки №7.14.22.53/60 від 05.02.2025 та №7.14.22.53/58 від 05.02.2025, виданих Державною митною службою України Київської митниці, про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

Суд зауважує, що позивач намагається реалізувати своє конституційне право на пенсію, що наявність у неї такого права було підтверджено судовим рішенням у справі №520/14160/25, яке набрало законної сили, але, не зважаючи на це, реалізація такого права так і не відбулася - пенсія позивачу до теперішнього часу не призначена.

Стосовно дискреційних повноважень, суд зазначає, що такими є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним. Отже, у такому випадку буде відсутнім факт невиконання обов`язку та, відповідно, факт порушення прав позивача.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд зауважує, що суд є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 року, "Фадєєва проти Росії" (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, "Кумпене і Мазере проти Румунії" (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Відтак, враховуючи те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 по справі №520/14160/25 (яке набрало законної сили) підтверджено наявність у ОСОБА_1 достатнього стажу державної служби для призначення пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" за наявності необхідного стажу державної служби, а у межах даної справи судом констатовано право позивача на виплату пенсії з урахуванням довідок від №7.14.22.53/60 від 05.02.2025 та №7.14.22.53/58 від 05.02.2025, виданих Харківською митницею Державної митної служби, з огляду на що, суд вважає вмотивованими та обґрунтованими вимоги позивача стосовно визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.10.2025 №963280854702 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 з 06.02.2025 та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з урахуванням розмірів складових заробітної плати в довідках, які видані Харківською митницею Державної митної служби України №7.14.22.53/60 від 05.02.2025 та №7.14.22.53/58 від 05.02.2025, з часу звернення за призначенням такої пенсії - з 06.02.2025.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач у спірних правовідносинах вже реалізував свої дискреційні владні повноваження, прийнявши рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, через що зобов`язання відповідача призначити пенсію позивачу є належним способом захисту прав позивача.

Щодо посилань відповідача на порушення позивачем процесуальних строків, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом ч. 4 ст. 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними ч. 4 ст. 122 КАС України.

Перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізналася» та «повинна була дізнатись».

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28.05.2021 у справі №380/2355/20.

Позивач 06.02.2025 звернувся до ГУ ПФ в Харківській області із заявою про перерахунок пенсії та переходу з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

ГУ ПФУ у Закарпатській області прийнято рішення від 12.02.2025 № 963280854702, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії та переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням довідок, виданих Харківською митницею Державної митної служби України від 05.02.2025 № 7.14.22.53/58 та № 7.14.22.53/60 у зв`язку з відсутністю стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, який необхідний для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» станом на 01.05.2016.

Позивач звернувся до суду із позовом щодо оскарження рішення ГУ ПФУ у Закарпатській області від 12.02.2025 № 963280854702.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2025 року у справі №520/14160/25 адміністративний позов задоволено частково. Зокрема, зобов`язано головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 12.05.1995 до 14.03.2023 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.02.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, пунктів 10, 12 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII. В решті позовних вимог - відмовлено.

Листом від 22.10.2025 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 здійснено перерахунок в частині зарахування до стажу державної служби періоду роботи з 12.05.1995 по 14.03.2023.

При повторному розгляді заяви про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» №889-VIII від 10.12.2015 винесено рішення №963280854702 від 03 жовтня 2025 року про відмову у перерахунку пенсії. Зазначено, що зобов?язання щодо врахування довідок, виданих Харківською митницею №7.14.22.53/59 від 05.02.2025, №7.14.22.53/60 від 05.02.2025 та №7.14.22.53/58 від 05.02.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років та інші виплати) рішенням Харківського окружного адміністративного суду на Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області не покладено.

Суд зауважує, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області №963280854702 про відмову у перерахунку пенсії винесено 03 жовтня 2025 року. З оскаржуваного рішення при повторному розгляді заяви про призначення пенсії за віком позивач і дізнався про порушення свого права, а тому в звернувся до суду з даним позовом без пропуску шестимісячного строку звернення.

Тому посилання відповідача на порушення позивачем строків звернення до суду, суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000 ЄДРПОУ 20453063) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 03.10.2025 №963280854702 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 з 06.02.2025.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ з урахуванням розмірів складових заробітної плати в довідках, які видані Харківською митницею Державної митної служби України №7.14.22.53/60 від 05.02.2025 та №7.14.22.53/58 від 05.02.2025, з часу звернення за призначенням такої пенсії - з 06.02.2025.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл., 88000 ЄДРПОУ 20453063) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.