Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №520/12093/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 червня 2026 року № 520/12093/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі заяви ОСОБА_1 від 26.02.2026 в частині відображення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації стосовно виключення ОСОБА_1 з військового обліку у відповідності до військового квитка серії НОМЕР_4 від 10.03.2008;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести інформацію про виключення з військового обліку ОСОБА_1 у відповідності до військового квитка серії НОМЕР_4 від 10.03.2008 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо поновлення на військовому обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 , який був виключений з військового обліку за станом здоров`я, про що було зроблено запис у військовому квитку серії НОМЕР_4 від 10.03.2008;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 виключити з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 протиправно не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про його статус як особи, виключеної з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби. Позивач вказує, що відповідні відомості про його непридатність до військової служби та виключення з військового обліку містяться у військовому квитку, у зв`язку з чим, на його думку, відповідачі були зобов`язані внести такі дані до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Зазначені обставини, на переконання позивача, свідчать про протиправну бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_6 та протиправні дії ІНФОРМАЦІЯ_7 , що й стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою від 18.05.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_4 , подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що в матеріалах військового обліку відсутні належні документи військово-лікарської комісії, які б підтверджували факт визнання позивача непридатним до військової служби та його виключення з військового обліку. У зв`язку з цим у відповідача відсутні правові підстави для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Також відповідач вказує, що відмітки у військовому квитку позивача не підтверджені первинними документами військово-лікарської експертизи, у зв`язку з чим викликають сумніви щодо їх достовірності та не можуть бути самостійною підставою для зміни даних у Реєстрі. Окрім цього, зазначає, що позивач перебуває на військовому обліку, а внесення його даних до Реєстру здійснювалося в порядку автоматичної верифікації та інформаційної взаємодії між державними реєстрами, а не на підставі окремого рішення посадових осіб ТЦК та СП. Також відповідач наголошує, що виключення особи з військового обліку можливе лише за наявності визначених законом підстав і підтверджуючих документів, яких у даному випадку немає. Позивачу було запропоновано пройти військово-лікарську комісію для встановлення ступеня придатності. У зв`язку з викладеним відповідач просить у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_3 , подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з якого виклав свої заперечення проти позову, зазначивши, що підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення позивача з військового обліку немає, оскільки у розпорядженні відповідача відсутні належні первинні документи військово-лікарської комісії, які б підтверджували факт визнання позивача непридатним до військової служби та його виключення з військового обліку. Також відповідач зазначає, що запис у військовому квитку позивача про виключення з обліку за станом здоров`я не підтверджений первинними медичними документами та документами ВЛК, у зв`язку з чим не може вважатися належною та достатньою підставою для внесення змін до Реєстру. У зв`язку з цим ІНФОРМАЦІЯ_8 просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач подав до суду відповіді на відзиви, згідно яких виклав свої заперечення проти доводів відповідачів, викладених у позовних заявах, та підтримав свої позовні вимоги.

Інші заяви по суті спору учасники не подавали.

Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом установлено, що у військовому квитку позивача серії НОМЕР_4 від 10.03.2008 наявний запис про те, що позивач знятий з військового обліку з 10.12.2014 за станом здоров`я.

Разом із тим, згідно з відомостей роздруківки війського - облікового документу «Резерв+», сформованої 08.04.2026, позивач є військовозобов`язаним та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 як військовозобов`язаний. Також, у вказаній роздруківці міститься запис про порушення позивачем правил військового обліку, підстава - не прибули за повісткою до ТЦК та СП.

Позивач звертався до ІНФОРМАЦІЯ_10 щодо внесення до Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення його з військового обліку.

Листом від 07.06.2024 № 7/12924 ІНФОРМАЦІЯ_11 повідомлено, що позивач не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_12 та відомості на підтвердження історії його перебування на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_13 та щодо зняття (виключення) позивача з військового обліку відсутні.

Листом від 12.12.2025 № 1721/ВООЗ ІНФОРМАЦІЯ_14 було повідомлено, що позивача було автоматично взято на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_15 у АДРЕСА_4 як особу рядового складу. Для приведення у відповідність відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивачу запропоновано звернутися до відповідного ТЦК та СП для проходження медичного огляду.

По суті спірних правовідносин суд зазначає таке.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XIІ (далі - Закон №2232-XIІ).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з ч.1, ч. 3 та 4 ст.33 Закону №2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Військовий облік військовозобов`язаних та резервістів за призначенням поділяється на загальний і спеціальний.

Підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначені в ст. 37 Закону №2232-ХІІ.

Частиною 5 цієї статті передбачено, що виключенню з військового обліку військовозобов`язаних підлягають громадяни, які:

- які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

- які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

- які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

- які зараховані до військового оперативного резерву;

- в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України 14 серпня 2008 року затверджено Положення № 402.

Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при військових комісаріатах і закладах охорони здоров`я Міністерства оборони України, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови).

Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний та воєнний час.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, військовослужбовців до військової служби.

За положеннями Порядку № 402 Постанова ВЛК про придатність військовослужбовця (військовозобов`язаного, резервіста) до військової служби оформлюється довідкою ВЛК, або, в окремих випадках, свідоцтвом про хворобу.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

З положень ст. 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Стаття 9 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначає, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право:

1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.

Судом установлено, що позивач звернувся до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки із заявою про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку, посилаючись на запис у військовому квитку про зняття з військового обліку за станом здоров`я від 10.12.2014.

Водночас, як убачається з електронного військово-облікового документа, сформованого в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач обліковується як військовозобов`язаний та перебуває на військовому обліку у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Оцінюючи надані сторонами докази, суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів прийняття уповноваженою військово-лікарською комісією рішення про визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, окрім відповідного запису у паперовому військовому квитку.

Суд зазначає, що поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку» є різними за своїм змістом, правовою природою та юридичними наслідками. Зняття з військового обліку є процедурною дією облікового характеру, тоді як виключення з військового обліку є остаточним припиненням перебування особи на військовому обліку у випадках, прямо визначених законом, з обов`язковим підтвердженням відповідними документами.

Так, у військовому квитку позивача, копія якого наявна в матеріалах справи, міститься запис у розділі "18. Відмітки про військовий облік", в якому зазначено про зняття позивача з військового обліку 10.12.2014. Також, у розділі "19. Відмітка про виключення з військового обліку" міститься запис: "10.12.2014. Виключений з обліку - знятий з обліку за станом здоров`я.

Тобто, наявні у військовому квитку позивача записи містять внутрішню неузгодженість та не дають можливості однозначно встановити правовий статус позивача щодо військового обліку.

Так, у різних розділах військового квитка одночасно зазначено як «знятий з військового обліку», так і «виключений з військового обліку», що не є тотожними поняттями та передбачають різні правові наслідки відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Зазначена розбіжність у формулюваннях не дає змоги однозначно встановити, яке саме рішення було прийнято щодо позивача: зняття з військового обліку як тимчасова або процедурна дія, чи виключення з військового обліку як остаточне припинення перебування на обліку.

За таких обставин відсутня визначеність щодо характеру облікового статусу позивача, а сам по собі військовий квиток не містить достатньої конкретизації та підтвердження належними первинними документами військово-лікарської комісії, які б однозначно підтверджували саме виключення позивача з військового обліку у встановленому законом порядку.

У зв`язку з цим наявні записи у військовому квитку не усувають сумнівів щодо фактичного статусу позивача та не можуть бути безумовною підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Окрім того, сам по собі запис у військовому квитку про зняття з військового обліку за станом здоров`я не є достатнім і беззаперечним доказом факту виключення особи з військового обліку, оскільки не містить первинних підтверджуючих документів військово-лікарської комісії, які б засвідчували прийняття відповідного рішення у встановленому законом порядку.

Так, позивачем не надано довідки військово-лікарської комісії, свідоцтва про хворобу, витягів із книги протоколів засідань ВЛК чи інших первинних медичних документів, які б підтверджували факт проходження військово-лікарської експертизи та прийняття рішення про виключення з військового обліку у встановленому законом порядку.

Суд зазначає, що відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України №402 рішення військово-лікарської комісії оформлюється встановленими документами та підлягає належному документальному підтвердженню у відповідних облікових матеріалах.

За відсутності таких документів суд позбавлений можливості перевірити дотримання встановленої законодавством процедури виключення позивача з військового обліку.

Відповідачі у справі зазначають, що у їхніх облікових матеріалах відсутні документи, які б підтверджували виключення позивача з військового обліку, а наявний запис у військовому квитку про зняття з обліку за станом здоров`я не містить підтверджуючих реквізитів рішень військово-лікарської комісії.

Позивачем зазначені обставини належними доказами не спростовано.

Наведені обставини, у сукупності з відсутністю належних документів військово-лікарської комісії та інших первинних медичних матеріалів, які б підтверджували прийняття рішення про непридатність позивача до військової служби з виключенням з військового обліку, свідчать про відсутність правових підстав для внесення відповідних відомостей до Реєстру.

Оцінивши наведені сторонами доводи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку, у зв`язку із чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 29 червня 2026 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ